Цілі у сфері якості на 2016 рік

· Постійно підтримувати та зміцнювати репутацію філії «Рівненський райавтодор», як надійного виконавця послуг тільки найвищої якості і надійності.

· • Впровадити у процес реалізації послуги, що поліпшують якість послуги.

· • Постійно розширювати та поновлювати парк технологічного обладнання

· • Постійно розвивати партнерські стосунки з Постачальниками і Замовниками.

· • Управляти на належному рівні соціальними та фізичними факторами виробничого середовища для створення відповідних умов по виробництву якісної продукції.

· • Просувати продукцію філії «Рівненський райавтодор» в інші області України.

 

11. Аргументуйте сутність та п орядок підготовки аудиторів

Підготовка кандидата в аудитори включає теоретичну підготовку (в обсязі відповідних навчальних програм) і стажування (за обраним видом робіт у сфері сертифікації і за обраною спеціалізацією).

Теоретичну підготовку кандидатів проводять навчальні заклади, які отри­мали дозвіл на проведення такої діяльності, з відривом кандидата від ви­робництва.

Кандидати в аудитори з сертифікації систем якості у межах теоретичної підготовки проходять навчальне стажування, пов’язане з участю в розроб­ленні або експертизі документів системи якості на підприємстві.

Після закінчення курсу теоретичної підготовки кандидат складає іспит і в разі задовільної оцінки одержує посвідчення відповідної форми та проходить стажування в будь-якому органі з сертифікації.

Стажування передбачає участь кандидата щонайменше у двох аудитах, які проводяться акредитованими органами сертифікації, або органами з акреди­тації випробувальних лабораторій.

Стажування здійснюється відповідно до певних завдань, програм, методів та процедур перевірок, що проходять під час проведення сертифікації про­дукції (послуг), систем якості або атестації виробництв чи акредитації ви­пробувальних лабораторій, за програмою стажування, узгодженою керівни­ком органу з сертифікації (акредитації), що здійснює аудит.

Кандидату під час стажування можуть бути доручені будь-які роботи, що виконують атестовані аудитори у процесі проведення аудиту. Кандидат веде щоденник, у якому фіксує виконання доручених робіт.

Керівництво та організація роботи кандидата під час аудиту покладається на керівника стажування, який призначається в установленому порядку.

Після закінчення стажування керівник складає відгук-оцінку. Відгук-оцінка має містити такі відомості:

• прізвище, ім’я та по батькові кандидата;

• назву та адресу організації, що є місцем постійної роботи кандидата;

• посаду кандидату;

• назву та адресу організації чи випробувальної лабораторії, де відбувало­ся стажування;

• вид аудиту (аудит системи якості, атестація виробництва, акредитація

• відмовитись від участі у виконанні робіт, якщо дані документів об’єкта аудиту викладені не державною мовою, або якщо члени комісії не забезпе­чені кваліфікованим технічним перекладом на всіх етапах виконання робіт;

• звертатись до Національного органу з сертифікації у випадках тиску з боку зацікавлених сторін або відповідного органу з акредитації;

• пропонувати Національному органу з сертифікації або органу з акреди­тації залучення себе до проведення обраного виду робіт у сфері сертифікації.

Підготовка кандидата в аудитори включає теоретичну підготовку (в обсязі відповідних навчальних програм) і стажування (за обраним видом робіт у сфері сертифікації і за обраною спеціалізацією).

Теоретичну підготовку кандидатів проводять навчальні заклади, які отри­мали дозвіл на проведення такої діяльності, з відривом кандидата від ви­робництва.

Кандидати в аудитори з сертифікації систем якості у межах теоретичної підготовки проходять навчальне стажування, пов’язане з участю в розроб­ленні або експертизі документів системи якості на підприємстві.

Після закінчення курсу теоретичної підготовки кандидат складає іспит і в разі задовільної оцінки одержує посвідчення відповідної форми та проходить стажування в будь-якому органі з сертифікації. Стажування передбачає участь кандидата щонайменше у двох аудитах, які проводяться акредитованими органами сертифікації, або органами з акреди­тації випробувальних лабораторій.

Стажування здійснюється відповідно до певних завдань, програм, методів та процедур перевірок, що проходять під час проведення сертифікації про­дукції (послуг), систем якості або атестації виробництв чи акредитації ви­пробувальних лабораторій, за програмою стажування, узгодженою керівни­ком органу з сертифікації (акредитації), що здійснює аудит.

Кандидату під час стажування можуть бути доручені будь-які роботи, що виконують атестовані аудитори у процесі проведення аудиту. Кандидат веде щоденник, у якому фіксує виконання доручених робіт. Керівництво та організація роботи кандидата під час аудиту покладається на керівника стажування, який призначається в установленому порядку.

Після закінчення стажування керівник складає відгук-оцінку. Відгук-оцінка має містити такі відомості:

• прізвище, ім’я та по батькові кандидата;

• назву та адресу організації, що є місцем постійної роботи кандидата;

• посаду кандидату;

• назву та адресу організації чи випробувальної лабораторії, де відбувало­ся стажування;

• вид аудиту (аудит системи якості, атестація виробництва, акредитація теми і повертає скасований сертифікат. Він має право подати письмову апеля­цію в таких випадках:

• якщо порушені правила та процедури щодо проведення атестації;

• необґрунтовано відхилена кандидатура кандидата;

• необґрунтовано скасований сертифікат аудитора.

Апеляція має містити обґрунтовані аргументи щодо незгоди з одержаним рішенням. Апеляційна комісія заслуховує аудитора і приймає остаточне рішення.

На завершення варто зазначити, що під час аудиту систем управління навколишнім середовищем загальні принципи, процедури аудиту і вимоги до аудиторів не відрізняються від розглянутих вище, але предметом аудиту є екологічна діяльність організації.

 

12. Особливості проведення внутрішнього аудиту системи управління якості на підпри­ємстві.

Він здійснюється для задоволення внутрішніх потреб організації і спря­мований на встановлення причин невідповідностей та можливостей прове­дення попереджувальних і коригувальних дій.

Внутрішній аудит системи якості передбачає обстеження, аналіз і оціню­вання об’єктивних свідоцтв її функціонування.

Він має бути плановою та документованою діяльністю з добре визначеними завданнями та методами, про які сповіщено всіх зацікавлених осіб.

Причинами проведення внутрішнього аудиту системи якості є:

• поточні регулярні перевірки та нагляд;

• організаційні зміни;

• випадки виявлення дефектів продукції;

• підготовка системи якості до сертифікації.

Аудит системи якості, як правило, планує та організовує служба управлін­ня якістю. Всі елементи системи якості підлягають аудиту відповідно до ви­значеного графіка чи плану. Періодичність аудиту системи якості залежить від стадії її реалізації. На початковій стадії аудиту системи якості необхідно проводити часто, наприклад, один раз на квартал. Коли система вже функціонує, достатньо буде щорічного аудиту. Підрозділи, які є особливо важливими для успішного функціонування системи якості (наприклад, виробничі) можуть підлягати частішим аудитам ніж інші підрозділи.

План проведення аудиту системи якості включає:

• перелік об’єктів обстеження;

• вимоги до кваліфікації персоналу, що проводить аудит;

• причини проведення аудиту;

• методики подання висновків та рекомендацій за результатами аудиту.

Значною мірою ефективність аудиту системи якості залежить від кваліфікації персоналу, який його проводить. Програма проведення регулярних аудитів вимагає наявності групи аудиторів, яких необхідно ретельно підбира­ти за визначеними особистими якостями, такими як об’єктивність, здібність до аналітичного підходу, тактовність та добрі відносини з людьми. Персонал, який проводить аудит системи якості, має бути кваліфікованим та досвідче­ним, має знати нормативні документи з якості, порядок проведення аудиту і не бути зайнятим у діяльності або галузі, що перевіряється. Цей персонал може складатися із представників різних відділів, які мають пройти підго­товку на організованих курсах навчання.

Оскільки аудит якості є важливим елементом системи якості, він має про­водитись на основі стандартних методик та інструкцій.

Доцільно використовувати стандартний контрольний перелік питань у формі опитувального листка, який є настановою щодо збирання інформації та з’ясування обставин щодо відповідності вимогам системи якості. Зміст кон­трольного переліку залежить від характеру виробу, системи виробництва, орга­нізаційної структури організації.

Процедура аудиту має бути викладена у настановах щодо його проведення. Першим кроком виконання аудиту є створення групи з проведення аудиту і призначення керівника. Для забезпечення об’єктивності група з проведення аудиту має складатися з представників тих підрозділів, які не підлягають аудиту. Склад групи та програма аудиту визначаються за деякий час до його проведення. Усі заці­кавлені особи, включаючи підрозділи, які підлягають аудиту, мають бути інфор­мовані про програму аудиту.

Для великих організацій, чи організацій, підрозділи яких розташовані на різних територіях, доцільно подавати інформацію про діяльність із забез­печення якості до початку аудиту. Така заздалегідь надана інформація ско­рочує час, який витрачається на збирання даних та сприяє кращому прове­денню аудиту.

Аудит має починатися зустріччю з керівництвом дільниці, що підлягає аудиту. Під час цієї зустрічі необхідно обговорити методику проведення аудиту, сферу охоплення та необхідні адміністративно-організаційні заходи. Під час проведення аудиту представник відділу, що перевіряється, має супро­воджувати групу аудиторів для надання допомоги за ходом аудиту, а також для підтвердження відомостей, отриманих в результаті спостереження. Перед початком виконання дій з аудиту аудитори мають ознайомитися з докумен­тацією відділу та проаналізувати звіти попередніх аудитів, якщо вони прово­дилися. Дані раніше рекомендації вивчаються, а поточна робота оцінюється для виявлення чи були усунуті невідповідності, виявлені в результаті поперед­ніх аудитів.

Як основу група з проведення аудиту має використовувати стандартний контрольний перелік, але вона не повинна обмежуватись тільки перевіркою наведених у переліку питань. Група аудиту має прагнути:

• визначити, чи відповідають документовані методики та інструкції (доку­ментація) вимогам нормативних документів з якості;

• перевірити, чи реалізуються методики та інструкції;

• оцінити, чи відповідає виріб вимогам замовника до якості.

У тому випадку, коли аудитор робить висновок про наявність невідповід­ності в системі якості, повна інформація про невідповідність та недоліки має бути задокументована для здійснення коригувальних дій. Представник відділу, який перевіряється, бере в цьому участь. Підтвердження невідповідності та згода представника відділу з висновками за результатами аудиту можуть бути внесені в листок спостережень, щоб запобігти суперечностям на наступ­них етапах.

У звіті з аудиту мають бути зареєстровані всі факти відповідності методи­кам, він також має містити інформацію про невідповідності. Таким чином, звіт дає збалансовану загальну картину, а не створює негативне уявлення, що буде протидіяти аудиту.

Після завершення аудиту має відбутися заключна зустріч з керівництвом дільниці, що перевіряється, для аналізу зроблених висновків та їх роз’яснен­ня. Мають також обговорюватися відповідні коригувальні дії. Все це входить у звіт, який підписують як група аудиторів, так і керівництво відділу, який перевірявся.

У звіт з аудиту звичайно входить така інформація:

• назва звіту, його номер та інші ідентифікаційні дані;

• склад групи з проведення аудиту;

• допоміжна інформація, така як, наприклад, мета аудиту, сфера охоплення, дати та використана документація (методики);

• короткий опис діяльності відділів, які перевірялись;

• загальні висновки щодо ефективності програми якості, яка реалізується відділами, в яких проводився аудит;

• спеціальні висновки, зокрема висновок про наявність невідповідностей, які мають бути детально описані поряд з рекомендованими коригувальни­ми діями.

Якщо служба управління якістю організовує внутрішні перевірки якості, то вона відповідає за контроль за виконанням рекомендацій, наданих у звіті з проведення аудиту. При одержанні звіту від керівника групи з проведення аудиту служба забезпечення якості подає копію звіту вищому керівництву, а інша копія по­дається у відділ, який перевірявся.

Дії з контролю за виконанням рекомендацій відбуваються так:

1) з відділу який перевірявся, надходить письмова відповідь на звіт з про­веденого аудиту;

2) оцінюється адекватність реакції відділу;

3) перевіряється виконання коригувальних дій за графіком;

4) вивчається ефективність коригувальних дій для попередження повтор­ного виникнення невідповідностей.

Контроль за виконанням може мати форму письмового звіту, аналізу пе­реглянутих документів та проведення повторного аудиту після вказаної у звіті дати. Особа, яка відповідає за здійснення контролю за виконанням, має періодично аналізувати статус невиконаних коригувальних дій та вживати заходи з невирішених питань.

Існують такі документи з аудиту систем якості, які оформляються гру­пою з проведення аудиту:

• повідомлення про аудит та план аудиту;

• чисті форми контрольних переліків для проведення аудиту;

• звіт з аудиту та супроводжувальна доповідна записка;

• відповіді відділу, який перевірявся;

• документація з контролю за виконанням коригувальних дій, вжитих за результатами аудиту.

Також можуть оформлятися такі робочі документи:

• документи з кваліфікації аудиторів та керівників груп з проведення аудиту;

• заповнені контрольні переліки з аудиту та робочі матеріали аудиторів;

• різна кореспонденція, яка стосується аудиту;

• програми щорічних аудитів;

• графіки щоквартальних аудитів;

• використовувані методики проведення аудитів.

Результати внутрішнього аудиту використовуються керівництвом орга­нізації для удосконалення своєї системи якості.

 

13. Х арактеристика системи якості на базі стандартів QS 9000

Незважаючи на свою універсальність, стандарти ISO 9000 не охоплюють всього комплексу проблем, які виникають під час їхнього впровадження в різних галузях промисловості. Насамперед це стосується тих галузей, де виробництво пов'язане з багатьма постачальниками і де особливо високі вимоги до якості, безпеки, екологічності. Ця обставина примусила великі автомобільні компанії США до розроблення нормативної документації на систему якості на базі стандартів QS 9000, яка доповнює вимоги стандартів ISO 9000 як загальними галузевими вимогами, так і спеціальними вимогами кожної компанії.

Ініціаторами створення документації QS 9000 стали компанії знаменитої "великої трійки": "Форд", "Дженерал Моторс" і "Крайслер", до яких у подальшому приєдналися п'ять великих виробників вантажних автомобілів.

Розроблення було розпочато в 1988 р. (тобто тоді, коли були опубліковані стандарти ISO 9000) з організацією цільової групи для стандартизації настанов, форм звітів і технічних документів. Поряд з цільовою групою у створенні стандартів QS 9000 брали участь спеціальні групи, утворені компанія-ми-ініціаторами, а також цільова група з вимог у сфері якості до постачальників. Перша редакція основних документів QS 9000 була опублікована в 1994 p., а остаточна — в 1995 р. Тоді ж дві компанії: "Дженерал Моторе" і "Крайслер" зажадали обов'язкового впровадження QS 9000 і сертифікації систем якості третьою стороною на кінець 1997 р. під загрозою виключення із числа постачальників тих, хто не виконає ці вимоги.

Документація QS 9000 розвиває основну ідею стандартів ISO 9000, однак вимоги її суворіші. Комплект документів QS 9000 становлять:

1)промисловий стандарт QS 9000 — "Вимоги до систем якості";

2)спеціальні настанови:

• процедура видачі дозволу на виробництво передбачуваної до випуску продукції — РРАР (Production Part Approval Process);

• оцінювання системи якості — QSA (Quality System Assessment);

• планування якості продукції, призначеної до поставки — APQP (Advanced Product Quality Planning);

• статистичне управління процесами — SPC (Statistical Process Control);

• аналіз видів і наслідків потенційних відмов — PFMEA (Potential Failure Mode and Effects Analysis);

• аналіз вимірювальних систем — MSA (Measurement Systems Analysis).
Розглянемо суть кожного з цих документів.

Стандарт "Вимоги до систем якості". Є провідним документом QS 9000. Він складається з трьох груп вимог:

• основні вимоги ISO 9000;

галузеві вимоги;

• специфічні вимоги споживачів.

Перший розділ містить основні вимоги до системи якості, які базуються на стандартах ISO 9000, але доповнені особливими вимогами, такими як:

• розроблення бізнес-плану;

• утворення спеціальної групи, яка охоплює діяльність усіх функціональних підрозділів;

• використання методів PFMEA, SPC та інших;

• складання планів якості та планів контролю;

• облік особливих вимог замовника;

• попередні та поточні перевірки процесів;

• планування коригувальних дій;

• аналіз засобів вимірювань;

• підтримання на необхідному рівні зворотного зв'язку з постачальниками на основі дистанційної передачі даних;

• навчання всіх співробітників як стратегічний фактор. Другий розділ містить галузеві вимоги автомобілебудівників, тобто, специфічні вимоги для автомобільної промисловості, наприклад:

• порядок видачі дозволу на виробництво передбачуваної до випуску продукції;

• постійні поліпшення;

• планування і забезпечення функціональності обладнання, установок, продукції;

• попередження дефектів;

• зниження витрат матеріалів;

• розроблення, виробництво й управління інструментом.

У цьому розділі особливо підкреслюється, що постачальники відповідальні за поставлені матеріали і послуги.

У третьому розділі містяться специфічні вимоги "великої трійки" і виробників вантажних автомобілів, сформульовані в окремих підрозділах. Ці вимоги стосуються проведення випробувань, контрольного маркування, аналізів матеріалів після термообробки, дозволяючих і приймальних критеріїв для матеріалів тощо. Крім вимог, безпосередньо сформульованих у тексті, в розділі є посилання на документи відповідних компаній-споживачів.

Стандарт містить також додатки, які передбачають:

• процедуру оцінювання системи якості;

• директиви для органів з сертифікації;

• спеціальні характеристики і символи;

• скорочення та їх розшифровку;

• лист змін;

• вимоги до органів з акредитації;

• таблицю тривалості аудиторських перевірок при сертифікації системи якості й інспекції.