Створення і впровадження інших систем менеджменту

Створення і впровадження системи екологічного менеджменту ISO 14001 і забезпечення її працездатності. Порядок розробки системи управління навколишнім середовищем, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 14001, може здійснюватися в такій послідовності:

І етап – проводяться ідентифікація й оцінка природоохоронних аспектів діяльності організації, що впливають на навколишнє середовище. Вивчається рівень їх впливу і значущість;

ІІ етап – після виділення та оцінки природоохоронних заходів, встановлення їх рангів і ступеня значущості, за усіма найбільш важливими або значними екологічними аспектами розробляються методи управління;

ІІІ етап – необхідно оцінити важливість виявлених природоохоронних аспектів, а потім перейти до стадії управління впливами на навколишнє середовище. У цьому випадку слід використовувати різні методи аналізу ризиків, що враховують такі фактори, як імовірність, можливість реєстрації, кількісні показники, законодавчі норми, наслідки, доступність і відновлюваність (для ресурсів), вплив на персонал та інші зацікавлені сторони;

ІV етап – розробляються програми, що допомагають реалізувати цілі за тими аспектами, які були відзначені як значні. Тут важливо не зупинятися на невеликих зниженнях 3-5%, а відразу ставити більш масштабні завдання, щоб не тільки знизити вплив на навколишнє середовище, а й одержати конкурентні переваги за рахунок ресурсозберігання і більш повної переробки або використання відходів;

V етап – аналогічно до системи менеджменту якості варто передбачити регулярне проведення внутрішніх аудитів, а також систематичний моніторинг діяльності з метою виявлення відхилень від встановлених вимог і причин їх появи, аналіз з боку керівництва. Необхідно також розробити коригувальні й попереджувальні дії з усунення й запобігання відхилень, особливо їхніх причин.

Створення і впровадження системи OHSAS 18001. Робота з впровадження OHSAS 18001 багато в чому аналогічна до тієї, що проводиться для системи екологічного менеджменту. Вона здійснюється в таких напрямах:

1. Виділяються найбільш значимі аспекти, що впливають на здоров'я і безпеку працівників на території підприємства. До них можуть відноситися: фактори, пов'язані з можливим впливом машин і механізмів; фактори, пов'язані з характеристиками навколишнього середовища на робочому місці: температура, вологість, шум, вібрації, забруднення повітря пилом або хімічними речовинами, інші фізичні фактори; психологічні фактори; ергономіка, зручність для роботи; фактори, пов'язані з характером роботи: постійне перебування в одній позі; високі фізичні навантаження; напружений ритм роботи; робота, що спричиняє високу втомлюваність (монотонна, пов'язана з постійним потоком людей і т. ін.); можливі аварії і нещасні випадки на виробництві.

2. За кожним фактором оцінюють його ризик, виходячи з впливу на людину й імовірності такого впливу. Як правило, фактори ранжирують за ризиками на: недопустимі, допустимі й незначні.

З метою зниження ризиків для працівників розробляють програму управління професійною безпекою і здоров'ям. Тут важливо не зупинятися на невеликих зниженнях 3-5%, а відразу ставити більш масштабні завдання, щоб не тільки знизити вплив на навколишнє середовище, а й одержати конкурентні переваги за рахунок ресурсозберігання і більш повної переробки або використання відходів.

Як і будь-яка система управління, система менеджменту професійної безпеки і здоров'я потребує розробки політики, встановлення цілей, розподілу повноважень і відповідальності та наступного моніторингу, проведення аудитів і аналізу з боку керівництва.

Розробка і впровадження системи НАССР. Сприятливою основою для розробки системи НАССР можуть бути діючі на підприємстві програми, обумовлені виконанням санітарних правил для підприємств харчової промисловості.

Розробка системи НАССР, як правило, здійснюється в такій послідовності:

1) опис продукту, інгредієнтів продукту (сировини), допоміжних матеріалів, миючих і дезінфікуючих засобів;

2) складання схеми виробництва та опис всіх етапів виробництва продукції;

3) виявлення й опис усіх хімічних, фізичних і біологічних ризиків;

4) визначення критичних точок управління (КТУ) технологічного процесу, в яких його треба контролювати, щоб уникнути впливу небезпечних факторів;

5) встановлення критичних меж контрольованих параметрів для кожної КТУ;

6) розробка системи моніторингу параметрів у кожній КТУ технологічного процесу;

7) розробка попереджувальних заходів для запобігання відхилень від встановлених критичних меж або коригувальних заходів для усунення виявлених відхилень;

8) встановлення процедур перевірки ефективності функціонування системи;

9) визначення порядку реєстрації даних, необхідних для функціонування системи;

10) розробка документації системи.