Ілюзія знань: вплив інформаційних передач

Кожна подія має тим більшу інформаційну цінність для мас-медіа, чим більше вона задовольняє таким критеріям: статус акторів (героїв), вагомість, динаміка, ідентифікація глядачів із подією. І хоча від них залежить лише 30% успіху, все ж ці критерії заслуговують на увагу. Для порівняння візьмемо два однакові сюжети з телеканалу Інтер та 1+1 про пожежу в нічному клубі у Пермі. Якщо на «плюсах» героями повідомлення є в основному очевидці, то на Інтері – представники органів внутрішніх справ, свідки і Президент Росії Д.Медведєв. Категорія вагомості краще розкрита у «Подробицях», бо журналіст наголосив на тому, що серед потерпілих українців не було [А.Анастасов. Подробиці. – Інтер. – 2009. – 5 грудня].

«ТСН» лише підкреслила масштаби події для росіян. У плані інформаційної цінності верх бере Інтер, оскільки подає більше статистичних фактів, вказує власника страшних відеокадрів, подає думку голови держави з приводу хабарництва, що й стало чинником утворення пожежі в нічному клубі. Та якщо враховувати ступінь впливу на емоції рецепієнтів, тут лідером є «плюси». Про це свідчать яскраві кадри (трупи, люди, вкриті сажею) [О.Кашпар. ТСН. – 1+1. – 2009. – 5 грудня].

Серед інших чинників, які впливають на запам’ятовування інформації, є такі: текст із простим формулюванням; візуальний матеріал, який не викликає сильних емоцій; помірний темп у викладенні інформації. За даними А.Веннера, погані новини глядачі дивляться на 33% охоче, ніж хороші. Яскраво це підтверджують сьогоднішні анонси на загальноукраїнських телеканалах. Щодо регіональних новин, тут картина інша. Поряд із інформацією зі знаком мінус обов’язково подається інформація зі знаком плюс. Не менш важливий чинник у запам’ятовуванні новин – інтерес. Якщо людина із зацікавленням дивиться новини, ясна річ, що пробілу в знаннях не буде: комунікант до кінця додивиться повідомлення, не оминаючи жодного рядка.

Нерідко, журналісти, висвітлюючи одну тему, переводять увагу на зовсім інші, відволікаючи тим самим увагу рецепієнтів. У цьому можна переконатися, переглянувши сюжет про відкриття стадіону «Металіст» у Харкові: розповідаючи про відкриття стадіону, журналіст підкреслив гостроту політичного конфлікту, що діє між двома кандидатами в Президенти [І.Боднар. ТСН. – 1+1. – 2009. – 5 грудня].

Отже, це один із проявів відходу від основного у коментуванні події. Так виникає помилка у сприйнятті інформації. Створюється ілюзія знань. Та ще більше вона виявляється у висвітленні політичних подій, коли замість конкретної інформації людина отримує абстрактну. Представники українського політикуму більше впливають на емоції і першочергові проблеми, однак про реальний стан речей досить мало повідомлень. Наприклад, сюжет про В.Януковича на Інтері. Кандидат у Президенти заявив, що грошові компенсації люди отримають 1 листопада 2009 року. При чому заявив він про це 6 грудня [О.Клюєва. Подробиці. – Інтер. – 2009. – 5 грудня].

Існують гіпотеза пробілу знань та структурування теми. Зручне формулювання ЗМІ перетворює давно відомий факт в окрему тему – це і розкриває суть першої гіпотези. Чим вище у людини розуміння попередньої інформації, соціальні контакти, виборче запам’ятовування, тим більше знань вона здобуває за допомогою ЗМІ. Наприклад, інформаційна передача про Чорнобильську катастрофу. Ясна річ, що люди, які стали свідками чи учасниками катастрофи, більш обізнані у трагічній події того дня.

У гіпотезі структурування теми виділяють модель важливості (висока-низька), усвідомлення (найбільш популярні теми ЗМІ глядачі розглядають як гідні для дискусії), накопичення (на медіаповідомлення з тем, які здаються актуальними, публіка реагує непропорційно сильно, на другорядні теми – інертно). Для прикладу можна назвати сюжет на 1+1 про батька, що бив власну дитину, і сюжет на Інтері про балканські гуляння у Києві. Однак, кожен визначає для седе самостійно, що є першочерговим, а що другорядним.

Аналіз новин, гіпотези пробілу знань і структурування теми говорять про те, що підвищення рівня знань у широкого загалу – лише ілюзія. Враховуючи різний вік комунікантів, їх освіту та рівень зацікавлення в отриманні тієї чи іншої інформації, слід зазначити, що кожен самостійно обирає для себе новину номер один. І саме від цих чинників залежить характер запам’ятовування мас-медійних матеріалів.

Література

1. Выготский С. Развитие высших психических функций. – М.: Знание, 1960. – 128 с.

2. Петренко В. Психосемантический анализ динамики общественного сознания. – М.: Издательство МГУ, 1997. – 540 с.

Мащенко Катерина

студентка IV курсу факультету журналістики ЗНУ

Наук. кер.: к. філол. н, доцент Чернявська Л.В.

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРСТКИ ТВ-НОВИН

Телевізійні новини, а надто провідних телеканалів, завжди перебувають у центрі уваги громадськості і політикуму. Новинні програми – своєрідний інформаційний епіцентр ТБ.

На думку дослідника Т. І. Федоріва структура інформаційних програм на всіх телеканалах України має переважно однаковий вигляд. Напочатку програми розміщуються матеріали про події в Україні (центр, реґіони), далі – події в світі.

У рубрику "Події" потрапляє інформація про техногенні катастрофи, стихійні лиха, масові заворушення, акції протесту, резонансний кримінал, війна, тероризм, урочистості, епідемії. Рубрика "Політика" вміщує матеріали про боротьбу інтересів, конфлікти, про зовнішню політику, відставки/призначення, вибори, гілки влади, партії, політичний кримінал. "Соціум" – матеріали про зміни, реформи, конфлікти, тенденції розвитку, освіту, гроші, умови життя, "безпеку" життя, працю, медицину, релігію, екологію, права споживача, соціальні конфлікти. Матеріали з рубрики "Реґіони" розповідають про зміни, реформи, конфлікти, тенденції розвитку, скандали, боротьбу інтересів, "дух" реґіону, міграцію, культуру, шоу-бізнес. "Економіка, бізнес, гроші" – у цій частині програми йдеться про боротьбу інтересів, конфлікти, гроші, власність, приватизацію, економічну політику, промисловість, сільське господарство, фермерство [5].

Аналізуючи телевізійні випуски новин на найбільш популярних і рейтингових каналах «1+1», «ІНТЕР», «ІСTV», варто зазначити, що хоча вони виконують одну й ту ж справу: інформують населення України про найголовніші події дня, чи частин дня, вони мають значні відмінності у самій концепції програми. Телеканал «Інтер» дотримується класичного стилю у подачі інформаційних випусків новин: програма дотримується найбільш чіткого й офіційного формату подання новин. Основна увага – до події «сьогоднішнього» дня. Канал «ІСTV» один з перших на українському телебаченні почав впроваджувати новітні технології з елементами візуалізації: діаграми, графіки, таблиці, портрети, карти, внутрішьопрограмні анонси. Насамперед, такі зміни стосуються випусків новин, які називаються «Факти». В новинах на «1+1» акцент робиться на сенсаційності, велику роль грає чуттєвий фактор. Широко представлена соціальна тематика, а матеріалом для багатьох сюжетів служать скандали, світські плітки, кримінальні історії. Для „ТСН” характерним є застосування нестандартних прийомів у роботі: запрошення гостей у студію, обігрування матеріалів, прямі включення.

Випуски новин на каналах будуються за подієво-блоковою версткою, яка передбачає поєднання сюжетів за спільною тематикою в один блок та не виключає першочерговості розміщення новини на суспільно-важливу, форс-мажорну тему.

Література

1. Зверева Н. В. Школа регионального тележурналиста: Учеб. Пособие для студентов вузов. – М.: Єгвес, 2004. - 264с.

2. Цвик В.Л. Телевизионная служба новостей. – М.:Аспект пресс, 2008. – 319с.

3. Федорив Т. И. Искусство делать теленовости // Персонал. – 2001. - №4. – С. 72-75.

 

Полякова Катерина

студентка ІІІ курсу факультету журналістики ЗНУ

Наук. кер.: к. філол. н., асистент Пирогова К.М.

ВИКОРИСТАННЯ ПРИНЦИПІВ ЮЗАБІЛІТІ НА ПРИКЛАДІ НЕЗАЛЕЖНОГО СТУДЕНТСЬКОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОРТАЛУ,,ПОРОГИ”

Проблема застосування принципів юзабіліті на інформаційних сайтах належить до мало розроблених питань в українському журналістикознавстві. Це пов’язано з високими темпами розвитку Інтернет-технологій. Юзабіліті неодноразово ставало об’єктом зацікавлень таких вчених, як: І. Ашманов, О. Белішкін, І. Бурмістров, О. Іванов, Я. Нільсен, С. Хортон, Й. Якобсон та ін.

На сьогодні існує декілька визначень поняття,,юзабіліті”. Спираючись на визначення О. Галахової,,,юзабіліті означає концепцію розробки, за якою відбувається створення інтерфейсів програмного забезпечення, що спрямоване на естетичну і психологічну зручність їхнього використання’’ [1, 70]. Вигода від якісної послуги юзабіліті відображається в зниженні витрат на розробку і підтримку сайту, підвищення конкурентних переваг та збільшення економічного показника. Послуга юзабіліті стає невід’ємною частиною якісної оптимізації сайту [5].

Велике значення в юзабіліті має область реагування. На думку Я. Бірзула,,, Область реагування – це ділянка в інтерфейсі, яка у відповідь на дію користувача пропонує йому який-небудь результат’’ [2]. Найчастіше областю реагування логотипу є прямокутник, відрізаний і зверстаний точно по краях логотипу. Саме така техніка використана при створенні незалежного студентського інформаційного порталу,,Пороги”. Однак, Я. Бірзул стверджує, що краще до цього прямокутника додати по 5-10 пікселів із кожного боку. В такому випадку область реагування не змушує користувачів напружувати зір та спрощує користування сайтом [2]. Елемент логотипу на порталі є статичним.

Меню є не менш важливим елементом, ніж логотип, а для навігації і зручності пересування сайтом навіть важливішим. На незалежному студентському інформаційному порталі,,Пороги” меню не статичне, а область реагування дещо більша, ніж ділянка тексту. Крім цього, кількість пунктів є оптимальною, тобто не перевищує семи.

Якщо посилання підкреслене (а воно має бути підкреслене, якщо перебуває в тексті), то варто змінювати сам колір посилання, не прибираючи підкреслення [3]. Саме такою позицією керуються дизайнери порталу: посилання виділені оранжевим та сірим кольорами (фірмові кольори сайту), а область реагування накладена тільки на посилання.

Правильне перемикання на першу та останню сторінки – важливий пункт списку. За статистикою, при спостереженні за користувачами, ці посилання використовують найчастіше [3]. Саме тому вони повинні бути досить великого розміру. Їх не варто представляти у вигляді поодиноких стрілок. На незалежному студентському інформаційному порталі,,Пороги” перехід здійснюється за допомогою стрілок, підписаних відповідно,,Початок” та,,Кінець”. Щоб людина швидко зрозуміла, де вона знаходиться, активна сторінка виділена іншим кольором (сірим) і, що важливо, прибране посилання із цієї цифри.

Форма входу має знаходитися на першому екрані браузера, тобто відразу при відкритті сайту без використання смуги прокрутки [4]. На порталі,,Пороги” ця вимога не витримана, однак поля розміщені у стовбець, мають однаковий розмір, що позитивно впливає на зручність роботи з сайтом. Але посилання,,Забули пароль?” та,,Зареєструватися” краще виводити навпроти кожного з полів відповідно.

Якщо вхід на сайт проводиться без перезавантаження сторінки, обов’язково потрібно показувати те, що інформація відправляється і обробляється [2]. На,,Порогах” вхід на сайт відбувається із перезавантаженням сторінки.

Отже, простота здійснення завдань, які користувач може вирішити за допомогою сайту, повинна бути перевірена, а перешкоди на шляху їхнього вирішення – усунені. Cаме області реагування та посторінкова навігація в інтерфейсі надають змогу користувачеві зручніше користуватися сайтом. Тому дизайнерам при розробці цих елементів варто приділяти належну увагу розмітці та кожній деталі навігації. Елементи повинні гармоніювати між собою, мати розміри, пропорційні до виконуваних функцій. Також задля підвищення юзабіліті сайту варто дотримуватися чіткої графічної сітки і відступів від елементів.

Література

1. Галахова О. Юзабилити успеха IT-ONLINE // Управление персоналом. – №12. – 2007. – С. 70 – 72.

2. Бирзул Я. Область реагирования// – www.birzool.com.

3. Бирзул Я. Постраничная навигация// – www.birzool.com.

4. Семинар «Что такое юзабилити?» на конференции Интернет и Бизнес 2007// – usability.satin.ru.

5. Что такое юзабилити пользовательских интерфейсов? // www.usability.rcso.ru.

 

Санакоєва Дар’я

магістр факультету журналістики ЗНУ

Наук. кер.: к. філол. н, доцент Доценко К.О.