Педагогічні умови формування професійної майстерності майбутніх учителів фізичного виховання

У словникових виданнях «умова» визначається як «необхідна обставина, яка вможливлює здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь; обставини, особливості реальної дійсності, за яких відбувається або здійснюється що-небудь».

Виходячи з наведеного розуміння, під педагогічними умовами досліджуваного процесу будемо розуміти необхідні обставини, які сприяють формуванню педагогічної майстерності в майбутніх учителів фізичного виховання.

Очевидно, що в забезпеченні таких «необхідних обставин» вирішальну роль відіграє зміст, обсяг та якість підготовки, які відтворюється й засвоюється в методах, формах організації навчання студентів, а також змісті окремих пунктів навчального плану.

Під видом навчального занятя розуміємо: лекцію, лабо­раторне, практичне, семінарське та індивідуальне заняття, консультацію; виконання індивідуальних завдань та ін., а також самостійну роботу студентів; практичну підготовку і контрольні заходи, а під методами - впорядковані способи взаємопов'язаної діяльності педагогів й учнів, спрямовані на розв'язання навчально-виховних завдань.

При розгляді питань про визначення видів навчальних занять, методів та пов’язаних із ними пунктів навчального плану, які є оптимальними з погляду розвитку професійної майстерності майбутніх учителів фізичного виховання слід спиратися на праці, присвячені оптимізації навчально-виховного процесу у фаховій підготовці спеціалістів фізичного виховання П. Б. Єфіменко [1], Г. Й. Михайлишин [2], Т. В. Прокопів [3], О. Ю. Сидорко [4], А. Г. Чорноштан [5], А. В. Цьось [6].

Виходячи з таких міркувань, а також з теоретичних засад розвитку педагогічної майстерності майбутніх учителів фізичного виховання, педагогічними умовами формування педагогічної майстерності вчителів фізичного виховання постають:

– на рівні видів навчальних занять: підпорядкування змісту лекцій, практичних та семінарських занять, контрольних заходів, самостійної роботи та практики формуванню в майбутніх учителів фізичного виховання педагогічної майстерності;

– на рівні методів: лекції-монологи, спрямовані на розкриття основних теоретичних понять педагогіки, а також теорії й методики фізичного виховання; лекції-бесіди з педагогами-майстрами; аналіз біографій видатних педагогів, а також педагогічних ситуацій з їхньою участю; перегляд відеозаписів кращих уроків фізичного виховання; доповіді на тему «Я і моя професія»; діагностика педагогічної спрямованості студентів, а також рівня розвитку їхніх педагогічних здібностей (комунікативності, креативності, перцептивних, динамічних здібностей) та педагогічної техніки (вольової саморегуляції, мімічної та пантомімічної виразності, гнучкості й діапазону голосу, дикції, виразності мовлення); рольові ігри, дискусії, спрямовані на професійну ідентифікацію, формування адекватних уявлень про педагогічну професію, об'єктивацію основних понять педагогічної майстерності; тренінгові вправи, спрямовані на розвиток педагогічних здібностей, педагогічної техніки, а також кінестетичної культури студентів; аналіз результатів відеозьомки навчальної діяльності; тестування знань; установочні дії студентів на практичних заняттях;

– на рівні окремих дисциплін і практичної підготовки: удосконалення змісту дисциплін «Вступ до спеціальності»; «Педагогіка»; «Психологія»; «Теорія фізичного виховання з основами методик»; дисциплін спеціально-практичного блоку; навчальної педагогічної практики; виробничої педагогічної практики; виробничої практики. Розробка змісту дисципліни «Професійна майстерність учителя фізичної культури» та її впровадження в навчальний процес.

Література

1. Єфіменко П. Б. Педагогічні умови забезпечення різнорівневої професійної підготовки майбутніх фахівців фізичної культури: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / П. Б. Єфіменко. — Х., 2003. — 19 с.

2. Михайлишин Г. Й. Формування професійних умінь майбутніх учителів у системі виховної роботи вищих навчальних закладів фізичного виховання: Дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 / Михайлишин Галина Йосиповна. – К., 2006. – 255 с. – Бібліогр.: с. 186 –206.

3. Прокопів Т. В. Дидактичні засади структурування змісту гуманітарної освіти майбутніх учителів фізичного виховання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спеціальність 13.00.09 «Теорія навчання» / Т.В. Прокопів. – Л., 2005. – 24 с.

4. Сидорко О. Ю. Рейтингова система педагогічного контролю навчальних досягнень студентів Інституту фізичної культури: Дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Львівський держ. ін-т фізичної культури. – Львів, 1996. – 227 с.

5. Цьось А. В. Диференційований підхід у процесі професійної підготовки вчителя фізичної культури // Концепція: підготовки спеціалістів фізичної культури та спорту в Україні: Матеріали І Респ. конф. – Луцьк, 1994. – С. 195-198.

6. Чорноштан А. Г. Професійна підготовка майбутнього вчителя фізичного виховання на основі модульно-рейтингової технології навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спеціальність 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти» / А.Г. Чорноштан. – Луганськ, 2002. – 21 с.

Поліщук О.В.

студентка VI курсу факультету фізичного виховання ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., професор Лиходід В.С.

 

ОЗДОРОВЧА СПРЯМОВАНІСТЬ ХАРЧУВАННЯ СТУДЕНТІВ

Зміцнення фізичного та психічного здоров'я молоді в умовах погіршення медико-демографічної ситуації, є пріоритетним завданням для збереження продуктивної сили й наукового потенціалу сучасної України.

Останнім часом численними вітчизняними дослідниками, відзначений ріст захворюваності серед студентської молоді, значною мірою обумовлений тим, що більша частина даної групи населення не забезпечена якісним та збалансованим харчуванням. Неадекватне надходження з добовим раціоном деяких макро -і мікронутрієнтів підтверджує характер розбалансованого й полідефіцитного харчування студентів. Спостерігається так званий «прихований голод» за рахунок дефіциту в раціоні багатьох харчових речовин, а саме вітаміном, мінеральних речовин, що особливо володіють антиоксидантною дією, мінорних компонентів харчування – флавоноідів, пігментів, органічних кислот, що може розцінюватися як фактор ризику розвитку численних захворювань[1].

Незбалансоване, полідефіцитне харчування приводить до розвитку хронічних не інфекційних захворювань, які набувають епідемічного характеру. Особливе схвилювання викликає тенденція «омолодження» захворювань органів травлення й сердечно судинної системи, зріст патології нервової системи, репродуктивної системи у дівчат [2].

Існуюча тенденція до погіршання стану здоров’я студентської молоди, росту аліментарно залежних захворювань, стала вирішальною у виборі теми дослідження. Проблема комплексного вивчення стану фактичного харчування студентської молоді досить актуальна. Оскільки її розв'язок дозволить установити можливі причини імунодефіцитних станів, виявити адаптаційні резерви організму й намітити профілактичні заходи.

З метою вивчення характеру харчування студентської молоді нами був вивчений середньодобовий раціон харчування студентів Запорізького музичного коледжу імені І.П. Майбороди.

Енергетична цінність раціону харчування була в 61% у дівчат і в 48% юнаків, нижче фізіологічної норми, що пов'язано з дефіцитом вуглеводів у середньодобовому наборі продуктів.

Незбалансованість харчування за основними харчовими речовинами відображається й

у зміні змісту мікронутрієнтів. Згідно з отриманими даними, у раціоні харчування студентів вміст вітамінів був нижче рекомендованої фізіологічної потреби: вміст вітаміну С був знижено на 25%, вітаміну D, що регулює обмін кальцію й фосфору на 59% як серед дівчат так і серед юнаків. При розгляді індивідуальних раціонів харчування був встановлений помірний дефіцит вітамінів групи В, в 96% студентів. Аналіз мінеральних речовин показав, що тільки вміст калію є достатнім. Середній зміст йоду був нижче рекомендованого приблизно в 3 рази, дефіцит заліза в раціоні дівчат склав 41%, дефіцит цинку 74% у дівчат та 67% у юнаків. Також недостатнім є надходження кальцію його кількість у раціонах харчування (487,9) була нижче норми в 1, 4 рази [3].

Таким чином, дефіцит вмісту основних харчових речовин, а також багатьох вітамінів і мінеральних речовин характерний для раціонів харчування студентів, у зв'язку, із чим необхідна корекція стану фактичного харчування студентської молоді.

Література

1. Современные приоритеты и перспективы научно-практических исследований в нутрициологии / Л.В. Подрыгайло, Н.М. Филатов // Врачебная практика.- 2007. - Т 1 № 55.- С. 103-107.

2. Особливості харчування та здоров’я / П.О.Карпенко, М.О. Мельнічук, Л.В. Пешук // Журнал практичного лікаря.- 2005.- Т 5 № 6 С. 12-14.

3. Микронутриенты в питании здорового и больного человека (справочное руководство по витаминам и минеральным веществам) / Тутельян В.А., Спиричев В.Б., Суханов Б.П. - М.: Колос, 2002. - 424 с.

 

Пономаренко Оксана

студентка магістратури факультету фізичного виховання ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., доцент Богдановська Н.В.