Роль ароматерапії у фізичній реабілітації спортсменів

Ароматерапія у вітчизняному спорті знайшла широке застосування як метод фізичної реабілітації для корекції функціонального стану спортсменів на рівні з гомеопатією, фітотерапією, натуропатією [4].

Ароматерапія - метод реабілітації з використанням ефірних масел, які вводяться в організм через дихальні шляхи, шкіру і слизові оболонки [1].

Інструментом ароматерапії є ефірні олії - це леткі органічні сполуки різного хімічного складу з сильним ароматичним запахом, пекучі на смак. Кожна ефірна олія містить комплекс хімічних сполук, від яких залежить фармакологічна дія та застосування у медичній практиці.

За хімічним складом виділяють класи ефірних масел, до складу яких входять:

§ спирти - мають тонізуючу, антисептичну та антивірусну дію;

§ альдегіди - заспокоюють та знімають втому;

§ кетони - мають седативний та обезболюючий ефект;

§ феноли - стимулююсь імунну та нервову системи;

§ складні ефіри - мають заспокійливу та протизапальну дію;

§ терпении (монотепени та секвитерпени) є основними компонентами ефірних масел.

Ці речовини сильні анальгетики та антисептики. Секвитерпени мають заспокійливий ефект [2].

Ефірні масла є хімічно-активними сполуками, які мають як лікувальні, так і побічні, небажані властивості, тому слід дотримуватись точного дозування та способу вживання.

Розрізняють три можливих механізми дії ефірних масел: фармакологічний, фізіологічний, психологічний [3].

У практиці ароматерапії існує декілька способів використання ефірних масел:

- внутрішнє застосування;

- зовнішнє застосування: аромамасаж, аромаванни, аромалазні, обгортання, інгаляції, аромалампи, спреї.

Оскільки ефірні масла це концентровані речовини і деякі з них пекучі на смак, то внутрішньо в чистому вигляді їх не застосовують, а рекомендують вживати по 1-3 краплі на склянку води або на 1 чайну ложку меду чи на сухофрукт, запиваючи водою [1].

Серед методів зовнішнього застосування ароматерапії для фізичної реабілітації спортсменів найбільш ефективними та зручними у використанні є аромамасаж, аромаванни та розпилення у повітрі ефірних масел за допомогою аромаламп.

В фізичній реабілітації спортсменів активно застосовують різноманітні види масажу: стимулюючий, релаксуючий, відновлювальний з використанням відповідних ефірних олій. Стимулюючу дію мають масла кедру, лимону, кардамону, фенхелю, розмарину та коричне масло; відновлюючу - масла м’яти, сандалу, імбиру та часникове масло; релаксуючу - масла ромашки, герані, меліси, валеріани, грейпфруту. Використовують 5-7 крапель масла на

10 грамів основи [1, 2].

Аромаванни - це лікувальний вплив на тіло хворого зануреного у прісну воду з розчиненими в ній ефірними оліями.

Дозування таке: на 300-400 л води додають від 2 до 15 капель масла [1].

При ароматизації повітря аромалампами у них заливавається вода і додається ефірне масло, кількість якого залежить від розміру приміщення, з розрахунку 3-5 капель на 50 м^” [3].

При застосуванні ароматерапії в якості методу відновлення фізичної працездатності спортсменів слід зазначити наступне: ефірні олії, які використовують для ароматерапії є сумішшю хімічних сполук, різних класів і фармакологічної дії, а тому не контрольоване застосування ефірних олій, як і будь якого лікарського засобу, може мати негативні наслідки.

В данній роботі ми проаналізували особливості застосування ароматерапії як одног з методів фізичної реабілітації в спорті з метою сформувати наукову уяву про її позитивні властивості, а також застерегти від необгрунтованого використання ароматерапії як віяння моди.

Наявні відомості, щодо застосування в клінічній та спортивній медицині методу ароматерапії мають виключно емпіричний характер та потребують систематизації за принципом - структура - дія.

Література

1. Солдатченко С.С., Кащенко Г.Ф., Пидаев А.В. Ароматерапия. Профилактика и лечение заболеваний эфирными маслами. - Симферополь: "Таврида", 2002. - 43с.

2. Ароматерапия и природные лекарства.- М.:Астрель:АСТ,2006.-120с.:ил.

3. Грейхман Л.З. Аэрофитотерапия. - К., Здоровье. - 1986. - 128с.

4. Дубровский В.И. Реабилитация в спорте. М., Физическая культура и спорт, 1991. - 206 с.

Бессарабова Олена

аспірантка кафедри ТМФК і туризму

Наук. кер.: д. пед. н., професор Байкіна Н.Г.

 

ГРА ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СЛАБОЗОРИХ ДІТЕЙ

Гра як засіб розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей актуальна та має значну вагу в корекційній педагогіці та спеціальній психології. Необхідність розробки проблеми розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей дошкільного віку в процесі гри диктується перед усім тим, що інтеграція слабозорих дітей в сучасне суспільство може бути успішною при умовах використання методик вивчення особливостей розвитку їх пізнавальної діяльності (Н.Г. Байкіна, Я.В. Крет, Л.С. Сековец, Л.І. Плаксіна, Б.В. Семєєв, Д.М. Маллаев), [1, 32-33].

Мета дослідження науково-обгрунтовати і розробити методику тестування пізнавальної діяльності для слабозорих дітей 5-7 років

Об’єкт дослідження – рівень розвитку пізнавальної діяльності у слабозорих дітей 5-7 років в процесі гри.

Предмет дослідження – корекція пізнавальної діяльності в процесі гри у слабозорих дітей 5-7 років

Завдання дослідження – розробити тести для визначення рівня пізнавальної діяльності в процесі гри у слабозорих дітей віком 5 – 7 років.

Методи та організація дослідження: для вирішення поставленого завдання були використані такі методи: теоретичний аналіз та узагальнення наукової та методичної літератури, педагогічні спостереження, діагностичне обстеження рівня розвитку пізнавальної діяльності; педагогічний експеримент, метод математичної обробки.

Дослідження були проведенні в спеціальному дошкільному закладі № 36 «Дзвіночок» м. Запоріжжя, 2009-2010 рр. У дослідженнях брали участь чотири групи дітей: хлопчики та дівчатка у віці 5-7 років, 2 групи експериментальні, 2 групи контрольні – діти без вад зору. Усього 40 дітей.

Результати дослідження:

Особливість нашого дослідження в тому, що гра використовувалась в якості тестів, для оцінки фізичного і психічного стану розвитку дитини у тому числі рухової та пізнавальної діяльності. Застосовувалось направлене спостереження за їх поведінкою у вільній ситуації гри. Фіксувались якісні та кількісні показники.

Тест для дослідження зорово-рухової орієнтировки за методикою В.В. Юрьєва, О.С. Сімаходського, Н.Н. Воронович, М.М. Хоміч, уніфікована автором. Для дітей с косоокістю і амблиопією.

Інвентар: різний природний матеріал (каштани, горіхи, камінці, ракушки різної величини, шишки та плоди шипшини.). Використовувався секундомір.

Мета: Піддослідному необхідно пробігти дистанцію 5 метрів, знайти, назвати предмет і зібрати його у відерко при цьому лічити кожний предмет. Фіксувалось правильне знаходження природного матеріалу і час виконання. Тест виконувався у 5 етапів. На першому етапі діти збирали каштани, на другому горіхи, на третьому камінці, на четвертому ракушки, на п’ятому шишки. Максимальна оцінка - чотири бали.

Умови: час закінчується з виключенням секундоміра, коли гравець доторкнеться до наступного гравця.

Критерії оцінювання

I) 4 б – самостійне виконання завдання на рівні зорового сприйняття:

3 б – самостійне виконання завдання шляхом використання проб.

2б – Завдання виконується після декілька повторень. Експериментатор сам імітує, маніпулює з предметами.

1б – виконання завдання разом є експериментатором.

Також враховувався час виконання завдання

Загальні висновки. Ні всі діти виконували правила гри. Деякі діти були не впевнені, помилялися.

II) Час виконання завдання коливався від 9 сек. до 24 сек. Результати дослідження показали, що дівчатка виконували цей тест скоріше, чім хлопчики. Дівчатка від 9 до 16 сек. (М±m =15.1±1.1); хлопчики від 12 сек. до 24 сек. (М±m =16.6±1.45) Час виконання переведений був у бали, до 10 сек.- 4 б; до 15 сек.-3 б; до 20 сек – 2б; більше 20 сек.- 1б.сумарний результат обох показників – кінцевий.

Висновки: слабозорі діти виконували завдання гірше, вони частіше помилялись, ніж здорові діти, у них відмічалась некординованість рухів. Час виконання завдання був більше у слабозорих дітей.

Література

1. Крет Я.В., Байкіна Н.Г. Діагностика і корекція психомоторного розвитку осіб із порушенням зору: Навчальний посібник.-Запоріжжя: ЗНУ, 2005.- 396 с.

 

 

Брік Валентина

студентка IV курсу факультету фізичного виховання ЗНУ

Наук. кер.: ст. викл. Сокирко О.С.