ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ЯК ПОТЕНЦІЙНИХ БІОЛОГІЧНО АКТИВНИХ РЕЧОВИН



Продовжуючи пошук біологічно активних речовин серед 4-тіопохідних хіноліну нами отримані нові хлоропохідні (хінолін-4-ілтіо)-карбонових кислот. Взаємодією 4-хлорхіноліну (I) з цистеїном отримані вихідні сполуки S-(хінолін-4-іл)-L-цистеїну (II). При взаємодії відповідних дигідрохлоридів кислот з тіонілхлоридом в метанолі та ізопропанолі отримано їх складні естери (III). Для отримання хлорoпохідних (IV) проводили реакцію діазотування S-(хінолін-4-іл)-L-цистеїнів, як їх естерів так і вільних кислот з нітритом натрію у середовищі хлоридної кислоти. Структуру синтезованих сполук підтверджено даними елементного аналізу, ПМР-спектроскопією, зустрічним синтезом, чистота – тонкошаровою хроматографією.

Результати комп’ютерного прогнозу для отриманих сполук вказують на їх потенційну протипухлинну активність. Крім того, було помічено, що більшу активність мають виявляти галогенопохідні кислот ніж їх естерів.

 

Фролов Дмитро

аспірат І року навчання біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: к. б. н., доцент Корж О.П.

 

Проблеми інтенсифікації мисливського господарства Запорізького регіону

Стратегія сталого розвитку, прийнята на Всесвітній конференції в Ріо-де-Жанейро (1992), зараз вважається єдиним прийнятним шляхом оптимізації відносин людського суспільства та природного середовища. Раціональне природокористування вступає однією з передумов переходу регіонів до сталого розвитку, що зумовлює особливу актуальність оптимізації використання природних ресурсів.

Мисливська діяльність є одним із не багатьох напрямків ведення народного господарства, безпосередньо пов’язаних із використанням біологічних ресурсів. Саме це зумовлює необхідність раціоналізації ведення мисливського господарства, метою якого повинно стати досягнення розширеного відтворення дичини та її повноцінного використання.

Запорізький регіон має сприятливе географічне розташування для ведення мисливської діяльності; степові та водні угіддя є привабливими для існування багатьох видів мисливських тварин, зупинки перелітних птахів тощо. Але надмірне антропогенне навантаження на природні екосистеми та їх суттєве перетворення призводять до зменшення чисельності та навіть зникнення деяких видів тварин. Найбільш наочним прикладом можуть бути дрохва та стрепет, які ще на початку ХХ століття гніздували в Запорізькій області.

Слід окремо зупинитися на природоохоронному аспекті діяльності мисливського господарства. На відміну від уявлень більшості пересічних громадян, до завдань діяльності мисливської галузі входить не лише отримання продукції (полювання), але й збереження, охорона та відтворення природних ресурсів. Тому метою нашої роботи був аналіз можливостей інтенсифікації ведення мисливського господарства в Запорізькій області на прикладі використання засобів штучного дичерозведення.

За даними Державного комітету статистики в Запорізький області, станом на 2008 рік загальна площа мисливських угідь склала 2151,2 тис га, що зменшилося на 114 тис га порівняно з 1990 роком. Паралельно за цей період кількість мисливських господарств у області зросла з 9 до 34. Ефективність роботи мисливських господарств знаходиться на такому рівні, що середня окупність не перевищує 42,6%, а максимальна – становить 78%.

В Запорізькій області останніми роками працює 4 господарства з розведення мисливського фазана. На 2008 рік ці господарства утримували 119 голів батьківського поголів’я, через що їх слід віднести до малих (аматорських) господарств. На наш погляд, саме аматорський характер ведення господарської діяльності на цих фазанаріях зумовлює низьку ефективність їх роботи – за результатами 2008 року інтродуковано (випущено) до природного середовища було лише 150 фазанів.

Виходячи з практичних рекомендацій [1], теоретичні розрахунки ефективності роботи господарств надають наступні орієнтовні данні: кількість товарного молодняку повинна була становити 1800 особин. Таким чином, теоретичні показники ефективності роботи фазанаріїв у 12 разів перевищують реальні.

Згідно існуючих розрахунків [2], орієнтовна чисельність фазана в Запорізькій області не повинна бути меншою за 100000 особин. Реальна чисельність цього птаха була максимальною в 2008 році та становила 35785 особин – тобто втричі менша за теоретичну. У цей же рік було відстріляно 4641 особину, що становило менше 13% від загальної чисельності фазана. На наш погляд, ресурси цього птаха використовуються нераціонально. Слід значно більше щороку інтродукувати штучно вирощених птахів (принаймні 20000-25000 особин) та суттєво збільшити обсяги відстріляних особин (не менше 15000). Це дозволить залучати до полювання мисливців з інших регіонів, для яких можна значно підвищувати вартість полювання. Така стратегія надасть кошти як для вирощування фазана, так і підвищення ефективності охоронних та біотехнічних заходів.

Таким чином, економічний та природоохоронний потенціал мисливського господарства Запорізької області не використовується в повному обсязі. Перехід до реалізації стратегії сталого розвитку вимагає розробки та впровадження спеціальної програми розвитку в області штучного дичерозведення.

Література

1. Искусственное разведение фазанов / Под ред. О.С. Габузова. – М., 1987. – 140 с.

2. Корж А.П. Программа увеличения биологической продуктивности охотничьих угодий юга Украины путем искусственного разведения охотничьего фазана/ А.П. Корж // Тези доповідей наукових конференцій викладачів і студентів ЗДУ. – Запоріжжя, 1993. – Вип. ІІІ, Ч.1. – С. 82 – 83.

 

Яловенко Аліна

студентка магістратури біологічного факультету ЗНУ

Наук. кер.: д. б. н., професор Колісник Н. В.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-06-29; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.192.54.67 (0.011 с.)