Загальне та специфічне в розвитку фінансової науки в Україні

Правильно розкрити історію української фінансової думі ки можливо лише за умови врахування загальних і спе­цифічних тенденцій у розвитку фінансової науки в Україні., Загальні тенденції пов'язані зі становленням і розвитком капіталістичної ринкової економіки, прогресом світової еко­номічної науки, зокрема фінансової. Ці тенденції по-різному проявилися в першій і другій половинах XIX ст. Своєрідною межею слугує відміна кріпацтва в Російській імперії в 1861 p.,

Теорія фінансів

у зв'язку з чим значно пожвавлюється наукова робота, її мас­штабність, з'являється зацікавленість широких кіл громадсь­кості до фінансових питань. Фінансові реформи 80—90-х років М.Х. Бунге, І.А. Вишнеградського та СЮ. Вітте, з одно­го боку, спиралися на солідний доробок фінансової науки, а з іншого - давали могутній імпульс для її подальшої розробки, в тому числі і в історичному аспекті. "У другій половині XIXcm. наша фінансова наука розростається у велику гілку суспільних знань з багатою літературою і підготовленими підручниками та порадами", - констатував професор М.М. Соболев.

Специфічні тенденції розвитку фінансової науки в Ук­раїні визначалися особливостями становища та розвитку ук­раїнської економіки: відсутністю державності протягом кількох століть і відокремленістю від сусідніх країн - Австро-Угорщини та Польщі. Через це, по-перше, українська наука сприймалася як несамостійна, несамобутня, "розчинена" в економічній думці метрополії; по-друге, зберігалися регіональні відмінності у формуванні та розвитку фінансової науки; по-третє, прикладні, історичні й інші аспекти дослідження фінансів тісно пов'язувалися з проблемами національного самовизначення, зміцнення національних еле­ментів у провідних галузях економіки, піднесення добробуту населення; по-четверте, важливими осередками розвитку на­шої національної думки і видавничої справи ставали куль­турні центри метрополій та інші міста за межами України (Пе­тербург, Москва, Будапешт, Відень, Варшава, Краків, Прага, Париж, Женева, Берлін та ін.).

Переплетіння загальних і специфічних для розвитку
фінансової науки тенденцій, певне "накладання" їх одна на од­
ну зумовили притаманні лише українській фінансовій думці
особливості. Серед них - дослідження географічного роз­
поділу державних доходів і витрат у Російській імперії (а
потім - у СРСР) з метою з'ясування місця та ролі в цьому про­
цесі України. ' ''■"'.-.■■•:-.

___________ ТЕМА 2. Становлення та розвиток фінансової науки...

У 1929 р. український учений-фінансист В.М. Доброгаєв так оцінив стан досліджень у цьому важливому секторі фінан­сової науки: "Література про територіальний розподіл дер­жавних прибутків і видатків аж надто вбога. Не знайдеться й двох десятків оригінальних праць як у союзній, так і в чужо­земній літературі, спеціально присвячених цій темі. А деякі курси фінансової науки, а саме К. Pay, А. Вагнера, В. Рошера тощо, дарма що порушували це питання, але трактували його загально й досить поверхово. Тому можна вважати, - робив висновок Доброгаєв, - що найбільший твір як у російській, так і в світовій літературі є двотомна розвідка професора М.П. Яс* нопольського, присвячена територіальному розподілу держав­них прибутків і видатків Росії, яка охоплює період з 1866 по 1887роки".

Дійсно, праця М.П. Яснопольського відзначалася фунда­ментальністю, оригінальністю, і ці її риси неодноразова виділялися у вітчизняній та світовій фінансовій літературі. На основі аналізу величезного цифрового, фактичного й історич­ного матеріалу український учений дійшов висновку про не­раціональність російської економічної та фінансової політики, започаткував дослідження фінансового визиску України Росією. В XX ст. цю ідею активно розвивали в своїх працях П. Мальців, М. Порш, М. Волобуєв, Є. Гловінський, М. Добри-; ловський, І. Кабачків, Т. Сосновий та багато інших ук­раїнських економістів - переважно представників універси­тетської науки української діаспори. Специфіка їх підходу до висвітлення проблеми полягала у спробах довести фактичну нерівноправність України у складі СРСР, наявність еко­номічної та фінансової експлуатації України.

Важливою сторінкою в історії української фінансової дум­ки стала діяльність Комісії з вивчення фінансових справ. За­снована в березні 1926 р. в складі соціально-економічного відділу Української академії наук і очолювана академіком Л.М. Яснопольським, вона вела активну роботу в галузі

Теорія фінансів

дослідження фінансів. "Завдання Комісії полягає в тому, щоб згрупувати навколо себе всі ті наукові сили - старі та молоді - на території України, які працюють у царині питань фінан­сових, грошового обігу, кредиту та банківської економіки, -на­голошував Л.М. Яснопольсъкий. - Сил тих небагато, умови ро­боти важкі, і тому треба не тільки працювати самим, а й дба­ти про підвищення кваліфікації наявних молодих сил, яким ду­же важко було вчитися та науково працювати цими останніми роками".

Усього вийшло п'ять збірників праць Комісії (номери 20, 21, 24, 25, 28 за 1929 рік). Перший випуск склав "Бібліог­рафічний покажчик літератури з публічного та державного контролю" співробітника Комісії М.В. Масленникова.

За цілковитої добровільності участі в роботі і свободи ви­яву наукових інтересів позаштатних співробітників Комісії план її роботи все ж таки передбачав концентрацію зусиль на таких проблемах. У царині фінансової теорії аналізувалися ос­новні питання природи фінансових явищ та факторів, від яких залежить їх розвиток. Початок вивченню цих питань співробітниками Комісії поклали праці професора Т.І. Тіктіна "Основні теоретичні проблеми динаміки публічного господар­ства" і професора В.В. Карпеко "Переваги видатків як прин­цип державного господарства".

У галузі фінансів іноземних держав вивчалися фінансові системи окремих країн Заходу та їх еволюція у зв'язку з мину­лою війною, а в деяких країнах - соціалістичною революцією (Німеччина, Угорщина). Цим питанням були присвячені статті В.А. Лободи "Еволюція англійського відприбуткового податку", М.І. Мітіліно "Японський бюджет", академіка Л.М. Яснопольського, надруковані у всесоюзному журналі "Вест­ник финансов" і збірнику праць соціально-економічного відділу Академії наук України.

У дослідженні фінансів СРСР і окремих союзних рес­публік, і насамперед України, зусилля науковців концентрува-

___________ ТЕМА 2. Становлення та розвиток фінансової науки...

лися на з'ясуванні специфіки радянської фінансової системи, пов'язаної з особливостями соціальної й економічної політики держави, проблем формування та розвитку податкової систе­ми, структури бюджету та його поділу на загальносоюзний, ре-публіканські та місцеві бюджети, фінансування народного гос­подарства тощо. Серед розробок деяких із названих проблем відзначимо статті Л.М. Яснопольського про фінансові та кре­дитні установи України, особливості фінансово-кредитної політики в окремих галузях економіки республіки, В.Ф. Яновського "Конвенційні тарифи СРСР", В.М. Доброгаєва "Географічний розподіл державних і місцевих прибутків і ви­датків по округах України".

Академік Л.М. Яснопольський підкреслював, що, на відміну від попередніх праць з питань географічного роз­поділу державних і місцевих прибутків, які "визнають прин­ципову необхідність і методологічну правомірність поправок на перекладання", В.М. Доброгаєв "робить спробу принципово відкинути необхідність такого методу". На думку Л.М. Ясно­польського, ця спроба науково недостатньо обгрунтована та дискусійна. Разом з тим він визнає: "...не можна відмовити праці В.М. Доброгаєва в тому, що вона ставить цікаво й мето­дологічні питання і дає дуже цінні цифрові дані".

Місце і значення гостроактуальної проблеми територіаль­ного, географічного перекладання державних прибутків і ви­датків у роки радянської влади академік Л.М. Яснопольський визначив так: "...це тільки окремий випадок загальнішого пи­тання про вийняття та вкладання, які виконує державний апарат, питання, що набуває особливої складності й особливо­го інтересу в наших умовах поширення державної господарчої діяльності й державного регулювання цін".

Значне місце в роботі працівників Комісії зайняли дослідження питань місцевих фінансів і місцевого господарст­ва, зокрема вивчення становища й еволюції господарства та фінансів Києва. У цій сфері відзначимо статтю професора А.А.

Теорія фінансів

Раєвського "Фінансове регулювання місцевих бюджетів" та збірник нарисів з господарства Києва, авторами якого були П.Л. Кованько, Я. Левченко, М.В. Масленников та ін.

У багатьох розділах фінансової науки Комісія визначила плани майбутніх досліджень. Про них Л.М. Яснопольський писав у передмові до третього випуску збірника праць Комісії. Для успішного виконання цих широких завдань учений закли­кав "...концентрувати всі відповідні наукові сили та притягати нові з широких мас людності України, які могли б об'єктивно-науково, з почуттям життєвих потреб працювати над безбе­регим морем матеріалів і питань у тій царині, аж надто акту­альній для майбутнього розвитку нашої країни".

На жаль, плани Комісії не вдалося здійснити, але зовсім не з вини вчених. Основною причиною стала докорінна зміна суспільних умов, у яких довелося працювати науковцям від початку тридцятих років, вкрай несприятлива для творчого розвитку економічної і зокрема фінансової науки на теренах СРСР. Наукові традиції дослідження фінансових проблем бу­ли зруйновані, через що й "розпався зв'язок часів". Вільно роз­виватися фінансова наука могла в еміграції, силами відомих учених української діаспори (насамперед у Чехословаччині, Польщі, Німеччині, Канаді, США). Вони мали змогу гідно представляти Україну в світі та встановлювати безпосередні зв'язки з науковцями зарубіжних країн. Однак це тема окре­мого спеціального дослідження, так само як і вивчення роз­витку фінансової науки в СРСР 30-80-х років XX ст.