Постановка проблеми класифікації



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Постановка проблеми класифікації



В основі розуміння та розв'язання проблеми, поставленої в назві параграфа, лежать насамперед два такі положення.Перше - це уявлення про економічні науки як "велику систе­му," тобто певним чином структуровану розгалужену систему спеціалізованих знань, яка має власні підсистеми і окремі складові елементи. Друге - ця складна система становить со­бою продукт тривалого історичного розвитку, який уже давно став предметом спеціального дослідження та узагальнення і має свою історію. В ході розвитку економіки і суспільства, особливо у зв'язку з поглибленням суспільного поділу праці, з одного боку, йшов процес теоретичного пізнання економічних явищ, вироблялася сума знань, економічних понять, категорій та законів, а з іншого -осмислювався цей процес, його здобут­ки і проблеми в хронологічно-просторовому аспекті, з позицій історії економічної, фінансової та управлінської думки.

Таке розуміння процесу розвитку економічних наук, їх си­стеми, по суті, характерне для представників усіх напрямів економічної теорії минулого та сучасності. Однак воно зовсім


___________ ТЕМА 2. Становлення та розвиток фінансової науки...

не виключає важливих відмінностей у трактуванні цілого ря­ду питань, зокрема класифікації економічних наук і місця в ній фінансової науки.

Розвиток економічних наук, у тому числі й фінансів, відбу­вається під впливом потреб життя шляхом диференціації та інтеграції знань. На певному етапі суспільно-економічного розвитку в XIX ст. цей двоєдиний процес приводить до фор­мування системи економічних наук і його теоретичного ос­мислення (класифікації, систематизації, визначення місця ок­ремих наук, аналізу взаємодії їх між собою й іншими науками тощо). Процес диференціації та інтеграції наук статично відбивається у їх класифікації. У зв'язку з накопиченням но­вих знань і матеріалів про розвиток наук чи так званими на­уковими революціями час від часу виникає гостра потреба в широких дискусіях з питань класифікації (систематизації) економічних наук. Необхідність такої дискусії особливо відчу­вається в сучасний період ринкової трансформації економіки постсоціалістичних країн, переходу на нові парадигми еко­номічної теорії, зміні статусу і умов розвитку гуманітарних на­ук, зростання їх ролі.

Диференціація та інтеграція економічних наук відбували­ся в міру розвитку і пізнання об'єкта - реальної економіки, явищ економічного життя суспільства. Тому по суті - це нескінченний процес. Відмітна рисарозвитку економічної на­уки(та й інших галузей наукового знання) до останньої трети­ни XVIII ст. - його нерозчленованість, недиференційованість. Це знаходить свій вираз у невідокремленості економічної на­уки від інших наук (філософії, історії, права тощо) як особли­вої, самостійної галузі суспільного знання - явище, що існува­ло дуже тривалий час. "Для вісімнадцятого століття, - писав Фрідріх Енгельс, - характерною була ідея енциклопедії; вона ґрунтувалася на свідомості, що всі науки пов'язані між собою, але вона не була ще спроможна здійснити переходи від однієї науки до іншої, а могла тільки просто ставити їх поруч".,,


Теорія фінансів

Вже після відособлення в останній третині XIX ст. еко­номічної теорії (політичної економії) від інших самостійних галузей знання протягом ще певного періоду (приблизно до 30-40-х років XIX ст.) її внутрішня недиференційованість знаходить прояв у відсутності спеціалізації, поділу на складові частини (наукові дисципліни) всередині самої економічної на­уки. Тому і викладання економічної науки було бідним з точ­ки зору кількості і якості економічних навчальних дисциплін (хоч в цілому воно, очевидно, задовольняло тогочасні потреби та вимоги).

Безсумнівно, одна з вирішальних причин недиференційо­ваності науки полягала в слабкому розвитку поділу інтелекту­альної праці, який тривалий час не дозволяв повною мірою ви­користати переваги наукової спеціалізації. В найбільш за­гальній, абстрактній формі питання про зв'язок поділу праці із зародженням та розвитком наук і мистецтв поставив і вирішив "шотландський мудрець", основоположник англійської кла­сичної політичної економії Адам Сміт (1723-1790). "З прогре­сом суспільства наука, або умогляд, стає, як і будь-яке інше за­няття, головною або єдиною професією і заняттям особливого класу громадян, - писав він. - Подібно до всякого іншого занят­тя, вона також розпадається на велике число різних спеціаль­ностей, із яких кожна постачає заняття особливому розряду, або класу вчених; і такий поділ занять у науці, як і в усякій іншій справі, збільшує вміння і заощаджує час. Кожний окремий працівник стає більш досвідченим і в своїй особливій спеціаль­ності; в цілому проводиться більше роботи, і значно зростають досягнення науки." Тим самим Адам Сміт обґрунтував принци* пові вихідні положення для розгляду питання про кла­сифікацію (систематизацію) економічних наук.

Складна методологічна проблема - теоретичне обґрунту­вання диференціації, інтеграції та класифікації (системати­зації) економічних наук - свідомо ставиться вченими і отри­мує задовільне вирішення лише в XIX ст., на пізніших етапах

ЗО


__________ ТЕМА 2. Становлення та розвиток фінансової науки...

розвитку економічної теорії. Ділення політичної економії на окремі складові відділи (виробництво, розподіл, обмін, спожи­вання) тривалий час цілком задовольняло більшість представ­ників економічної науки.

У XIX ст. вчені активно розвивали смітівську ідею про благотворний вплив поділу праці на науку при обговоренні проблем класифікації. Більшість із них подолала обмежений погляд А. Сміта на продуктивну і непродуктивну працю. Так, професор Варшавського університету Григорій Симоненко поширив усі положення про поділ праці в матеріальному ви­робництві на нематеріальне виробництво, в тому числі на на­укову і державну діяльність. Вчений вважав поділ праці ос­новним законом політичної економії, що лежить в основі всьо­го суспільного організму і народногосподарського життя. Він проявляється в нематеріальних сферах виробництва в один і той же час, з однаковою силою і з такими самими позитивни­ми наслідками, як і у створенні речового багатства. У всіх ви­дах виробництва обмеження обширу поділу праці визна­чається розмірами ринку.

Але навіть на початку 80-х років XIX ст. видатний австрійський вчений-економіст, професор Віденського універ­ситету Карл Менгер (1840-1921) констатував, по суті, все ще незадовільну розробку питань термінології та класифікації економічних наук. Усім відомо, вважав він, як далека ще від мети вироблення точної класифікації наук теорія пізнання на­ук про людство взагалі і економічних (господарських) наук зо­крема. Та й у галузі природничих наук аналогічна проблема ще далеко не розв'язана, хоч розробка і теорія пізнання їх сто­ять набагато вище порівняно із станом гуманітарних наук. У зв'язку з цим вчений прогнозував: "Має бути ще тривалий шлях розвитку останніх, перш ніж цілком з'ясуються різні цілі наукового дослідження в галузі людських явищ і тим знайдена буде основа для повної класифікації та термінології їх взагалі і народногосподарських наук зокрема". Залишається лише дода-


Теорія фінансів

ти, що й сьогодні ще не видно кінця цього довгого шляху. До­корінні зміни у досліджуваному об'єкті, тобто економіці, особ­ливо у зв'язку з ринковими перетвореннями у пост-соціалістичних країнах, викликають зміни у науці і відповідно в класифікації, необхідність їх творчого осмислення.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.180.223 (0.004 с.)