Державний бюджет: суть та призначення

Державний бюджет - це провідна ланка фінансової систе­ми і головна фінансова категорія. У ньому поєднуються дохо­ди й видатки держави. Через бюджет здійснюється постійна мобілізація ресурсів та їх використання.

Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюють­ся органами державної влади, органами влади Автономної Ре­спубліки Крим та органами місцевого самоврядування протя­гом бюджетного періоду.

Як економічна категорія бюджет відображає фінансові відносини щодо формування та використання централізова­ного фонду грошових ресурсів держави. З його допомогою створюються умови для реалізації соціальних програм, про-

Теорія фінансів

грам з охорони навколишнього середовища, стимулювання на­уково-технічного прогресу, вирішення структурних проблем, забезпечення оборонної та інших функцій. Відповідно, і нор­мальне функціонування господарського механізму неможливе без удосконалення бюджетних відносин, без послідовного проведення науково обґрунтованої фінансової політики, без наявності ефективної системи управління бюджетним проце­сом.

Бюджетні відносини виникають між державою й суб'єкта­ми господарювання (юридичними та фізичними особами) в процесі мобілізації та використання грошових ресурсів, які не­обхідні для виконання функцій держави - економічної, соціальної, управлінської та оборонної.

Сукупність грошових відносин держави з підприємства­ми, організаціями, населенням, а також між органами держав­ної влади щодо створення та використання на суспільні потре­би основного централізованого фонду, формує економічний зміст бюджетних відносин. Суть бюджету, як і будь-якої еко­номічної категорії, проявляється в його функціях. Суспільне призначення бюджетних відносин полягає в:

? формуванні головного загальнодержавного фонду гро­шових ресурсів (у процесі реалізації цієї функції за­безпечується концентрація фінансових ресурсів у бю­джетній системі держави);

? використанні засобів загальнодержавного грошового фонду (ця функція реалізується в процесі цільового використання бюджетних засобів);

♦ здійсненні контролю за рухом бюджетних ресурсів.

Централізація засобів має важливе економічне й політич­не значення, оскільки мобілізовані доходи є одним з основних знарядь втілення в життя державних програм. Це дає змогу маневрувати ресурсами, концентрувати їх на вирішальних ділянках економічного й соціального розвитку, здійснювати єдину економічну та фінансову політику на території країни.

ТЕМА 7. Державн і фінанси

При переході до ринкових відносин державний бюджет зберігає свою важливу роль. Але методи його впливу на суспільне виробництво і сферу соціальних відносин зміню­ються. Засоби державного бюджету насамперед повинні на­правлятися на фінансування структурної перебудови еко­номіки, комплексних цільових програм, збільшення науково-технічного потенціалу, прискорення соціального розвитку і соціальний захист населення. Застосовуючи різноманітні фор­ми впливу на економіку, держава має можливість суттєво змінити загальні господарські пропорції, наприклад, ліквіду­вати нерентабельні підприємства або змінити вид їх діяль­ності. Державне регулювання економіки сприяє суттєвому зниженню витрат бюджету, зміні їх складу та структури.

Важлива роль державного бюджету не обмежується фінансуванням матеріальної сфери виробництва. Бюджетні ресурси направляються також і на невиробничу сферу (освіту, охорону здоров'я, культуру та ін.). За рахунок бюджетних та позабюджетних фондів фінансуються підприємства та ор­ганізації соціально-культурного призначення. Ці видатки ма­ють велике значення, оскільки дають змогу державі розвивати освіту, культуру, охорону здоров'я, соціальний захист насе­лення.

Видатки бюджету на соціально-культурні заходи мають не тільки соціальне, а й економічне значення, оскільки вони є найважливішою частиною затрат на відтворення робочої сили і підвищують матеріальний та культурний рівень життя насе­лення.

Бюджет характеризує відносини між державою та юри­дичними й фізичними особами, що спричинює суперечність таких відносин. З одного боку, він повинен сприяти еко­номічному зростанню держави, а з іншого - створювати певні тенденції, які забезпечували б гармонізацію в суспільстві.

Державний бюджет є головним фінансовим планом дер­жави на поточний рік. З цієї точки зору він являє собою роз-

Теорія фінансів

ТЕМА 7. Державні фінанси

 

пис доходів та видатків держави, який затверджується у ви­гляді закону Верховною Радою України (табл.З).

Таблиця З Основні складові Державного бюджету України на 2003 рік

 

Перелік доходів та видатків	Тис. гри	%
Доходи 1. Податкові надходження, в т.ч.: - податок на прибуток; - збори на спеціальне використання природних ресурсів; - податок на додану вартість; - акцизний збір; - податки на міжнародну торгівлю та зовнішніоперації; - інші податки. 2. Неподаткові надходження 3. Доходи від операцій з капіталом 4. Офіційні трансферти 5. Цільові фонди Усього доходів Видатки 1. Державне управління 2. Національна безпека і оборона 3. Судова влада та правоохоронні органи 4. Соціальний захист населення 5. Наука та освіта 6. Культура та мистецтво 7. Охорона здоров'я 8. Підтримка розвитку галузей економіки 9. Обслуговування зовнішньодержавного боргу Ю.Обслуговування внутрішньодержавного боргу 11.Інші видатки Усього видатків	; 237500 2544474,9 . 190000 50020875,9 3012984,5 8868965,4 829993,3 17164931 3965311,4 316510,7 1878175,7 10150881 2810987,2 513998,0 2576762,1 52055801,1	66,6 34,9 2,2 41,1 13,3 7,8 0,7 27,2 0,8 5,1 0,4 100 5,78 17,0 1,6 32,97 7,6 0,6 3,619,5 5,4 1,0 4,95 100

Як видно з табл. З, видатки державного бюджету перева­жають над його доходами. Залежно від співвідношення до­ходів і видатків державний бюджет може бути:

? збалансованим - видатки дорівнюють доходам;

? дефіцитним - доходів не вистачає для фінансування видатків;

? профіцитним - сума доходів переважає над видатка­ми: '■■ '•'' <*t '"'■ &^і;

Так, на 2003 р. Верховна Рада України прийняла держав­ний бюджет з дефіцитом у сумі 2034925,2 тис. грн.

Основна причина дефіциту бюджету полягає у відставанні темпів зростання доходів бюджету порівняно зі збільшенням видатків бюджету. Конкретні причини такого відставання мо­жуть бути різними:

? кризові явища в економіці;

? неконтрольованість фінансової ситуації в країні;

? значне збільшення соціальних видатків порівняно із зростанням валового внутрішнього продукту;

? мілітаризація економіки в мирний час;

♦ надзвичайні ситуації (війни, стихійні лиха та ін.).
Розрізняють різні види бюджетного дефіциту.

За формою проявлення бюджетний дефіцит буває відкри­тий і прихований.

Відкритий - це офіційно визнаний дефіцит у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Прихований бюджетний дефіцит - офіційно не виз­нається і проявляється у формі завищення обсягів планових доходів і включення у склад доходів джерел покриття бюджет­ного дефіциту.

Виходячи з причин виникнення бюджетний дефіцит поділяється на вимушений і свідомий.

Причиною виникнення вимушеного бюджетного дефіци­ту є зниження зростання валового внутрішнього продукту і недостатність фінансових ресурсів у країні.

Основна причина виникнення свідомого дефіциту поля­гає в тому, що держава знижує податкові ставки для стимулю­вання економіки в період її спаду. Недостатні ж фінансові ре­сурси вона компенсує позиками за мінімальних процентних ставок, що забезпечує високу надійність державних цінних па­перів.

За напрямом дефіцитного фінансування розрізняють ак­тивний і пасивний бюджетні дефіцити.

 

•Теорія фінансів

ТЕМА 7. Державні фінанси

 

Активний бюджетний дефіцит характеризується спряму­ванням бюджетних коштів на інвестиції в економіку для спри­яння зростання валового внутрішнього продукту.

Під пасивним бюджетним дефіцитом розуміють спряму­вання коштів на фінансування поточних витрат.

З точки зору тривалості існують хронічний дефіцит та незбалансованість бюджету.

Хронічний дефіцит або довгострокова незбалансованість виникає внаслідок розриву між доходами й видатками бюдже­ту протягом ряду років. Незбалансованість має короткостро­ковий характер, тобто невідповідність між видатками та дохо­дами має місце в межах одного року.

З приводу впливу дефіциту на економіку існують деякі протиріччя. Деякі економісти, які є прихильниками дефіцитно­го фінансування, вважають, що дефіцит бюджету не є небезпеч­ним для національної економіки, оскільки всі видатки здійсню­ються на території даної держави і сприяють зростанню рівня життя населення, що стимулює зростання купівельної спро­можності, продуктивності праці й національного виробництва.

Противники цієї концепції висловлюють думку, що дефіцит бюджету - це небезпечне й негативне явище в еко­номіці. Вони вважають, що наслідком дефіциту буде підви^ щення податкових ставок у майбутньому, тобто перенесення економічного тягаря на майбутні покоління. Іншим наслідком є те, що для покриття дефіциту здійснюватиметься грошова емісія та запозичення грошових ресурсів. А це, безумовно, призведе до девальвації національної грошової одиниці, збільшення внутрішнього й зовнішнього боргів держави та зниження ефективного функціонування грошово-кредитної системи. Бюджетний дефіцит неминуче призведе до підви­щення процентних ставок по державних цінних паперах, що автоматично погіршить інвестиційний клімат в країні.

Дефіцит бюджету не повинен перевищувати видатків роз­витку. За наявності дефіциту бюджету насамперед фінансу-

ються поточні видатки. Теоретична формула уникнення, дефіциту досить проста - потрібно скоротити видатки або, збільшити податки. Проте на практиці зробити це досить складно або й навіть неможливо, тому що необхідно чітко поєднати заходи щодо підвищення доходної частини держав­ного бюджету і скорочення видатків бюджету. Держава повин­на використовувати як джерела покриття дефіциту або пози­ки, або грошову емісію.

В Україні джерелами покриття бюджетного дефіциту, за Бюджетним кодексом України (стаття 15), є внутрішні та зовнішні запозичення. Проте вони не використовуються на фінансування поточних видатків, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги. Цією ж статею забороняється використовувати емісійні кошти Національного банку України як джерело фінансування дефіциту Державного бюджету України.

У статті 72 Бюджетного кодексу України зазначається, що дефіцит бюджету Автономної Республіки Крим і міських бю­джетів покривається за рахунок запозичень.

Головне призначення бюджету - регулювати розподіл і пе­рерозподіл валового внутрішнього продукту між галузями, регіонами, соціальними верствами населення.

Бюджет складають та виконують згідно з бюджетною кла­сифікацією. Бюджетна класифікація - єдине систематизова­не групування доходів, видатків та фінансування бюджету за ознаками економічної сутності, функціональної діяльності, організаційного устрою й іншими ознаками відповідно до за­конодавства України та міжнародних стандартів.

Вітчизняна бюджетна класифікація застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів дер­жавної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, ор­ганів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюд­жетних коштів, а також для проведення необхідного аналізу доходів та організаційних, функціональних і економічних ка-

Теорія фінансів

ТЕМА 7. Державні фінанси

 

тегорій видатків, забезпечення загальнодержавної й міжна­родної порівнянності бюджетних показників.