Формування і розвиток фінансової науки в СРСР

Класифікація економічних наук та місця в ній фінансів у радянській літературі

Питання класифікації економічних наук та місця в ній ок­ремих наукових дисциплін, включаючи фінансову науку, в ра-

___________ ТЕМА 2. Становлення та розвиток фінансової науки...

дянській економічній науці вважалися одним з основних тео-ретико-методологічних питань. Тому вони постійно розгляда­лися протягом всього періоду становлення і розвитку соціалізму в СРСР та інших соціалістичних країнах. При цьо­му спостерігалися як певна спадкоємність, так і значні розри­ви у підходах до розв'язання проблеми порівняно з дорево­люційними (1917 р.) періодами.

Наприкінці 20-х - на початку 30-х років XX ст.. відомі ра­дянські вчені Є.Л. Хмельницька (1902-1969) та Д.І. Розенберг (1879-1959) вже з позицій економічного вчення марксизму за­початкували розгляд проблеми класифікації економічних на­ук, співвідношення політичної економії та спеціальних еко­номічних дисциплін. Наголошувалось на відмінностях розв'язання цього питання в умовах капіталізму і соціалізму, в марксистській і немарксистській літературі. В основу кла­сифікації насамперед були покладені класовий підхід, Марксів поділ політичної економії на наукову і псевдо наукову (вуль­гарну), розмежування базових і надбудовних відносин, продук­тивних сил і виробничих відносин. Вони були поширені і на інші економічні науки, у тому числі й науку про фінанси.

Отже, Є.Л. Хмельницька та Д.І. Розенберг започаткували класифікацію економічних наук, яка у своїх основах зберігала­ся до кінця 80-х років. Ці вчені одні з перших у радянській економічній літературі поставили питання про необхідність розробки теоретико-методологічних проблем конкретних еко­номічних наук, зокрема фінансової науки. Щоправда, було не­мало невирішених питань. У передовій статті журналу "Вест­ник Коммунистической академии" (1932, №11-12) підкреслю-? валось, що "до числа суттєвих недоліків економічної науки... потрібно віднести і відсутність чітко встановлених та прове­дених меж між задачами окремих економічних дисциплін".

У подальшому питання класифікації економічних наук і визначення в ній місця фінансової науки інтенсивно досліджували К.В. Островитянов, 1.1. Кузьмінов, Е.О. Возне-

Теорія фінансів

сенський, О.М. Єрьомін, Д.К. Трифонов та багато інших ра­дянських вчених. У результаті розгляду цих питань вчені прийшли до ряду важливих висновків. Серед них - конста­тація єдності і водночас багаторівневості об'єкту вивчення економічних наук; існування специфічного предмету для кожної з економічних наук, що визначає межі, характер і особ­ливості теоретичного аналізу; взаємопроникнення і взаємоз­багачення економічних наук; тенденція до збільшення числа наук, що виникають на стику двох або більше галузей знання; можливість і необхідність здійснення класифікації еко­номічних наук за різними критеріями та ін. Синтезним відоб­раженням поглядів та висновків радянських учених щодо кла­сифікації економічних наук і місця в ній фінансової науки ста­ли стаття "Экономическая наука" у фундаментальній енцик­лопедії "Политическая экономия" (1980) та праця Е.О. Возне-сенського "Финансы как стоимостная категория" (1985).

У новітній "Економічній енциклопедії" (2001) професор С.В. Мочерний наступним чином виклав сучасне бачення цієї проблеми. За його визначенням, економічні науки - це су­купність наукових дисциплін, які вивчають закони й супереч­ності розвитку економічних систем у процесі їх історичної ево­люції, управління господарством, відносини між людьми і навко­лишнім середовищем та інші проблеми. Налічують до 50 еко­номічних дисциплін, які поділяють на загальні та конкретні економічні науки. До загальних належать економічна теорія, політична економія, історія народного господарства, історія економічної думки, теорія управління народним господарством та ін. До конкретних - науки, що вивчають окремі елементи економічних систем, функціонування та розвитку народного господарства. З-поміж них виділяють науки, які вивчають функціональні (міжгалузеві) аспекти розвитку економічних систем (фінанси, кредит, економіка праці, ціноутворення тощо).

Серед економічних наук особливе місце посідають науки, які вивчають кількісні взаємозв'язки і статистичні зако-

_______ ТЕМА 2. Становлення та розвиток фінансової науки...

номірності економічних систем (економічна статистика, бух­галтерський облік, економічне програмування тощо). Професор В.Д. Базилевич називає їх інформаційно-аналітичними наука­ми. Відомі російські вчені О.М. Єрьомін та А.А. Хандруев від­несли цю особливу групу економічних дисциплін до загальних наук за ступенем спільності охоплення об'єкту дослідження.

Спільним для вчених як минулого, так і сучасності є підкреслювання положення про те, що політична економія (економічна теорія) - це методологічна і теоретична основа конкретних економічних наук (галузевих і міжгалузевих, функціональних). Воно правильно відбиває специфіку взаємозв'язку та взаємообумовленості загальних і конкретних економічних наук.

Таким чином, у сучасній розгалуженій системі економічних наук фінансова наука - це міжгалузева (функціональна) науко­ва дисципліна, що має чітко виражені об'єкт і предмет дослідження. Вона вивчає окремі сторони або характеристики економічного ладу суспільства, пов'язані з практичним викори­станням фінансів у суспільному відтворенні. Як і всі інші міжга­лузеві (функціональні) економічні науки, фінансова наука ґрунтується на політичній економії (економічній теорії), вира­жає окремі закономірності розподілу та перерозподілу в галузе­вому і територіальному масштабах частини ВВП. Зростання відносної самостійності цих економічних відносин, їх ролі у відтворенні обумовлюють нагальну необхідність виокремлення та розвитку особливого вчення про фінанси як самостійної на­укової дисципліни. Таке становище склалося ще наприкінці XVIII - початку XIX ст. Перехід до централізованих директив­них методів управління соціалістичною економікою і фінанса­ми не відмінив об'єктивної необхідності існування в системі економічних наук фінансової науки. Поряд із традиційними функціями на неї покладалося і нове особливе завдання - дово­дити переваги радянських, а згодом фінансів соціалістичних держав над фінансами капіталістичних держав.

 

Теорія фінансів

У працях радянських учених з'ясування місця фінансової науки в загальній системі економічних наук супроводжува­лось помилками, нечіткістю позицій, які часто обумовлювали­ся повторенням старих і, здавалося, вже критично подоланих поглядів. Так, навіть у другій половині 60-х років XX ст. ствер­джувалося: "Загальновизнано, що радянська фінансова наука? одним із розділів загальної економічної науки, є складовою час­тиною політичної економії соціалізму. Звідси, при визначенні предмета науки про фінанси, поскільки вона розглядається як частина політекономії, потрібно виходити із позиції визнання фінансів лише як складової відносин економічного базису". По­милковість такого погляду полягає у "подвоєнні" місця фінан­сової науки, тобто розгляді її одночасно як складової частини економічної науки і політичної економії соціалізму.

Щодо віднесення фінансів до економічного базису чи над­будови, то з цього питання серед радянських учених не було єдиної думки.