Роль фінансової роботи в управлінні підприємствами

Наслідком будь-якої господарської діяльності підприємства завжди є формування фінансових відносин між окремим підприємством, з одного боку, та іншими підприємствами і ланками фінансової системи - з іншого. Такі

відносини виникають після надходження виручки.та здійснення платежів, закупівлі та продажу, накопичення та витрачання матеріальних та інших цінностей, надання та одер­жання позик, інвестиційних операцій тощо.

Гроші та грошовий оборот підприємства мають для бізнесу таке саме значення, як кровообіг для живого організму. Якщо компанія, підприємство управляє грошовими ресурсами непро­фесійно, це може призвести до неплатоспроможності, банкрут­ства. Саме тому в основу фінансової діяльності підприємства покладено бухгалтерський облік, за допомогою якого усі різно­манітні види комерційної діяльності оцінюються в єдиній "сис­темі координат", за допомогою грошових одиниць.

Бухгалтерські рахунки, що за сутністю є економічною мо­деллю, яка відображає в спрощеному вигляді доступною мо­вою цифр складні процеси й різноманітну діяльність підприємств, дають необхідну інформацію для сприйняття цілісної картини результативності їхньої діяльності, аналізу та прийняття відповідних управлінських рішень.

Фінансова робота, крім бухгалтерського обліку, передба­чає інші функції, без яких господарська діяльність підприємства або компанії неможлива, а саме:

? планування річних бюджетів основної діяльності, капітальних вкладень та аналіз їх виконання;

? визначення на підставі аналізу політики фінансування господарської діяльності та її реалізація;

? інвестиційна політика підприємства або компанії;

? податкова політика, в тому числі оптимізація податко­вих платежів;

? організація аудиторської перевірки;

? кредитна політика;

? управління активами й капіталом компанії.

На невеликих підприємствах усі фінансові функції вико­нує бухгалтерія. На підприємствах середнього розміру, поряд з бухгалтерією, діє фінансовий відділ. У великих

Теорія фінансів

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

 

підприємствах можуть бути кілька фінансових підрозділів, що підпорядковуються фінансовому директорові:

1) фінансовий відділ;

2) бухгалтерія;

3) аудиторський відділ;

4) відділ податків.

Розглянемо детальніше завдання та функції цих підрозділів, що є характерними для західних компаній.

Фінансовий відділ (financial department). Фінансове забез­печення компанії здійснюється фінансовим відділом, що очо­люється фінансовим менеджером або казначеем (Treasure). Його функції: складання планів фінансування, прогноз руху готівки, операції страхування ризиків, розроблення кредитної політики, банківські операції, в тому числі операцій з інозем­ною валютою, операції з цінними паперами, робота з дебітора­ми, фінансовий аналіз тощо.

У компаніях малих розмірів усі ці функції виконує бухгал­терія.

Бухгалтерія (accounting department). Бухгалтерію очолює головний бухгалтер (в Європі - Chief Accountant, у США -Controller). Головні функції бухгалтерії - бухгалтерський облік і звітність - традиційно є основними з найголовніших інструментів менеджменту.

Управління компанією потребує аналізу складу грошових і матеріальних ресурсів та джерел їх формування. Такі ресур­си в узагальненій грошовій оцінці на певну дату є в бухгал­терському балансі, що формується на основі бухгалтерських рахунків.

Періодичність складання бухгалтерських балансів визна­чається керівництвом компанії. Вони можуть підготовлювати-ся щомісячно, щоквартально або за результатами року. Річний баланс складається спільно з аудиторами компанії і є основ­ним документом річної фінансової звітності компанії, що публікується (для акціонерних товариств).

Крім балансу бухгалтерія, як правило, щомісяця готує звіти про фінансові результати, рух грошових коштів, рух власного капіталу, наявність і рух основних фондів тощо.

Бухгалтерський облік на підприємствах ведеться відповідно до національних стандартів бухгалтерського обліку, що розробляються на основі міжнародних стандартів.

Аудиторський відділ компанії (Auditory department). Часто його називають відділом внутрішнього аудиту (Internal Audit), щоб відокремити зовнішній аудит, який здійснюється незалежними аудиторськими компаніями. Слово "аудитор" перекладається як ревізор, контролер. Проте функції ауди­торських відділів компанії значно ширші, ніж у ревізорів. Во­ни передбачають не лише перевірку й ревізію господарської діяльності компанії, а й професійну допомогу керівництву компанії в усіх питаннях фінансово-господарської практики.

Внутрішній аудит компанії призначений забезпечити кон­троль:

? збереження усіх активів підприємства;

? правильного відображення фінансових зобов'язань компанії;

? легальності усіх комерційних угод, а також акурат­ності, надійності й об'єктивності записів бухгалтерсь­кого обліку.

Крім того, внутрішній аудит постійно аналізує ефек­тивність використання усіх ресурсів компанії.

У більшості великих компаній відділ внутрішнього аудиту подолав межі контролю за правильністю бухгалтерського обліку й перетворився на аудит виробничо-фінансової діяль­ності. Аудитори, перевіряючи підприємство, не тільки знахо­дять порушення у веденні бухгалтерського обліку, а й досліджують господарську діяльність, своєчасно надаючи відповідні рекомендації, завдяки чому удосконалюється сис­тема управління всіма підрозділами компанії.

 

Теорія фінансів

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

 

У кожному конкретному випадку, при організації відділу. внутрішнього аудиту керівництво компанії виходить з еко­номічної вигоди, порівнюючи наступні витрати на утримання цього підрозділу із запланованим прибутком від його діяль­ності. У деяких країнах присутність внутрішнього аудиту в компанії, що призначений захищати інтереси власника, акціонерів, партнерів, передбачається нормами національного законодавства.

Податковий відділ (tax department). У структурі великої компанії, як правило, є податковий відділ. Крім фінансових спеціалістів, у такому відділі можуть працювати юристи, що спеціалізуються в галузі податкового права. Завданням відділу є досконале вивчення податкового законодавства з метою мінімізації розмірів податків. Особливе значення це має для транснаціональних корпорацій, компаній із зарубіжними філіалами. У деяких країнах, наприклад у США, це законодав­ство настільки складне, що розібратися в ньому можуть лише фахівці. У країнах із розвиненою ринковою економікою існу­ють юридичні фірми, що займаються тільки наданням консуль­таційних послуг з податкового права. Так, Дж. Сандерленд, суддя Верховного Суду США, вважає: "Кожен має право вести свої фінансові справи так, щоб звести відповідні податкові ви­плати до мінімуму; ніхто не повинен планувати свої витрати та доходи відповідно до максимальної зручності Міністерства фінансів; для громадянина не існує ніякого патріотичного зо­бов'язання збільшувати свої податкові виплати". Більше того, він вважає, що в американській судовій практиці"...право плат­ника податків уникати сплати податків з використанням усіх дозволених законом засобів жодною стороною не може бути ос­каржене". Тобто завжди існують легальні способи, що дають можливість зменшувати сплату податків або частково звільня­ти комерційні операції від оподаткування.

Другою важливою функцією відділу є своєчасне подання податкових декларацій, оскільки прострочення з оплатою по-

датків завжди пов'язане з фінансовими санкціями з боку по­даткових органів. Утримання такого відділу економічно ви­правдане, тому що в світі великі корпорації сплачують державі у вигляді податків величезні, багатомільйонні грошові суми. Навіть невелике зменшення таких виплат за умови вмілого використання легальних можливостей може забезпечити значний економічний ефект.

Крім того, на підприємствах, залежно від їх потреб і спе­цифіки діяльності, в межах фінансової служби можуть створю­ватися відділи по роботі з інвестиціями, плановий, фінансовий тощо. Таким чином, структура фінансових служб усклад­нюється з розвитком самого підприємства та розширенням сфери його діяльності. Організація фінансової служби на підприємствах знаходиться в постійному розвиткові, що пов'язано з посиленням впливу зовнішніх факторів, збільшен­ням ролі управління фінансовими потоками та використанням дедалі складніших фінансових інструментів. Певною мірою на­ведені приклади організації фінансової служби на підприємствах умовні, тому що вона за структурою управління може бути й іншою, оскільки в кожному окремому випадку її визначають види підприємницької діяльності, інші чинники.

У країнах з розвинутою ринковою економічною структу­рою фінансової служби обов'язково передбачається наявність бухгалтерії. Це пов'язано з тим, що в цих країнах бухгалтерія є основним джерелом внутрішньої фінансової інформації для фінансового управління. Крім того, посадовий статус фінансо­вого директора вищий, ніж статус головного бухгалтера. В Ук­раїні ситуація дещо інша - бухгалтерія не входить до структу­ри фінансової служби, тому що статус головного бухгалтера в організації звичайно вищий, ніж фінансового директора. Але функціонально бухгалтерія та фінансова служба підприємства тісно пов'язані із завданнями, що стоять перед ними.

Основні напрями фінансової діяльності підприємства:

♦ фінансове прогнозування та планування;

Теорія фінансів

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

 

♦ аналіз і контроль за виробничо-господарською
діяльністю;

♦ оперативна, поточна фінансово-економічна робота.

Організація фінансів на конкретному підприємстві відби­ває галузеві особливості, специфіку виробництва, рівень його технічного забезпечення й рівень технологічних процесів, склад і структуру виробничих витрат, вплив природно-кліма­тичних факторів на виробництво. Так, у сільському госпо­дарстві, гірничовидобувній промисловості, капітальному будівництві дія природних і кліматичних факторів зумовлює особливості розподілу прибутку, необхідність формування фінансових ресурсів для протидії ризику, забезпечення стра­хового захисту засобів виробництва й результатів праці.