Вибір підприємствами організаційно-правових форм у процесі здійснення фінансово-господарської діяльності

Відповідно до Закону України "Про власність" від 7 люто­го 1991 р. (стаття 2) власність в Україні має такі форми: при­ватна, колективна, державна.

Суб'єктами приватної власності є організації, засновані на власності одного громадянина. їх діяльність регулюється За-

коном України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991р.

Суб'єкти державної власності - це організації, що засно­вані виключного на власності держави.

Колективні та приватні підприємства у своїй діяльності керуються законами, дія яких поширюється на всі господарю­ючі суб'єкти незалежно від форм власності. Це закони Ук­раїни "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", "Про опо­даткування прибутку підприємств" тощо.

Суб'єктами колективної власності є господарські товари­ства, діяльність яких регулюється Законом України "Про гос­подарські товариства" від 19 вересня 1991 р. До окремих видів господарських товариств застосовують також інші нормативні акти. До таких товариств належать банки, інвестиційні ком­панії та фонди, довірчі товариства, кредитні спілки тощо. За­сновниками й учасниками господарських товариств можуть бути підприємства, організації, установи, а також громадяни. Підприємства, установи, організації, що стали учасниками гос­подарського товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

Основною характерною рисою індивідуального бізнесу є те, що він належить одній особі. Після сплати усіх податків та­кий власник одноосібно розпоряджається одержаним доходом (прибутком), але водночас несе повну матеріальну відповідальність за борги свого підприємства. Причому така відповідальність нічим не обмежується - за неповернення банківського кредиту особисте майно власника може бути продане, навіть якщо воно не використовувалося у виробничо­му процесі. Це - один з недоліків приватного (індивідуально­го) підприємства. Другий полягає в обмеженнях при залу­ченні позичених фінансових засобів для інвестування свого розвитку. При цій організаційній формі бізнесу існує лише од­не джерело залучення зовнішніх фінансових ресурсів -банківський кредит. Саме тому приватний бізнес відчуває

Теорія фінансів

складнощі при здійсненні довгострокового фінансування капітального будівництва, технічного переоснащення, рекон­струкції виробництва тощо.

Альтернативною власній справі формою власності є її ко­лективний вид, який, залежно від масштабів об'єднаного капіталу й кількості власників організується та юридично оформлюється у вигляді партнерства або акціонерного това-s риства (корпорації). Господарським товариством є власна справа кількох (двох або більше) власників.

Розглянемо види господарських товариств докладніше.

Товариство з обмеженою відповідальністю - товариство, учасники якого беруть участь у постійному капіталі (статутно­му фонді) постійними внесками і не несуть особистої відповідальності за зобов'язання товариства. Учасники това­риства несуть відповідальність у межах своїх вкладів. У випад­ках, передбачених засновницькими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язання­ми товариства також у межах невнесеної частини майна.

Товариство з додатковою відповідальністю - це товарист­во, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначений засновницькими документами. Учасники такого товариства відповідають за його борги своїми внесками до ста­тутного фонду, а в разі недостатності цих сум - додатково на­лежним їм майном в однаковому для всіх учасників кратному розмірі відповідно до внеску кожного учасника. Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в заснов­ницьких документах або встановлюється законодавством.

Повне товариство - це товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю й несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитне товариство - товариство, що включає поряд з одним чи більше учасниками, що несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном, також одного

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

або більше учасників, відповідальність яких обмежується вне­ском у майно товариства. Якщо в командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з повною відповідальністю, то вони несуть солідарну відповідальність за борги товариства.

Акціонерне товариство - господарське товариство, ста­тутний фонд якого розподілений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості, що несе відповідальність за зо­бов'язаннями лише майном товариства. Акціонери відповіда­ють за зобов'язаннями товариства в межах належних їм акцій, а у випадках, передбачених статутом, акціонери, що не повністю сплатили за акції, несуть відповідальність за зо­бов'язаннями товариства також у межах несплачених сум. До акціонерних товариств відносять: відкрите - акції якого роз­повсюджуються шляхом відкритої підписки та купівлі-прода-жу, в тому числі на біржах; закрите - акції якого розповсюд­жуються лише між його засновниками і не можуть купуватися та продаватися на біржах.

Незалежно від правового статусу та форми господарюван­ня підприємства, його напрями діяльності завжди взаємо­пов'язані і в сукупності характеризують певну стратегію функціонування та розвитку. Підприємство будь-якої ор­ганізаційно-правової форми повинно діяти й господарювати в межах законодавства, що регулює усі напрями його діяльності. З великої кількості юридичних актів визначальними є вище-; названі закони, статут підприємства, а також узгоджений з чинним законодавством колективний договір, що регулює відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Порівняльна характеристика господарських то­вариств і приватного підприємства як основних видів госпо­дарських суб'єктів у ринковій економіці наведена в табл. 1.

Теорія фінансів

Таблиця 1 Характеристика функціонування основних видів господарських суб'єктів

 

 

 

 

 

 

Фактори, умови	Колективний вид власності	Приват­ний вид власнос­ті
Відкрите акціонерне товарист­во	Товариство
з обмеже­ною відпо­відальніс­тю	з додатко­вою відпо­відальніс­тю	повне	командит-не
Капітал підприємс­тва	Розділений на акції	Розділений на паї	Розділений на паї	Розділений на паї	Розділений на паї	Нале­жить од­ному власнику
Характер розподілу доходів	Відповідно до прийня­тої дивіде­ндної полі­тики. Ди­віденд на­рахову­ються на акцію. Ак­ціонер мо­же володі­ти будь-якою їх кі­лькістю	За згодою між парт­нерами, їх права та обов'язки закріплені в статуті	За згодою між парт­нерами, їх права та обов'язки закріплені в статуті	За згодою між партне­рами, їх права та обов'язки закріплені в засновни­цькому до­говорі	За згодою між парт­нерами їх права та обов'язки закріплені в заснов­ницькому договорі	За рі­шенням власника
Можливо­сті інвес­тувати за рахунок зовнішніх джерел	Високі. За рахунок одержання кредитів, емісії, цін­них папе­рів	Порівняно обмежені	Порівняно обмежені	Низькі	Низькі	Дуже низькі
Ступінь матеріаль­ної відпо­відальності власників	У межах належних акцій	У межах належних паїв	У межах належних паїв і май­на, відпо­відно до кратного розміру паю	Солідарна відповіда­льність усім майном	Солідарна відповіда­льність усім май­ном одних з учасників і в межах паю - ін­ших	Необме­жена і г
Статутний фонд	Мінімаль­ний розмір, встановле­ний зако­нодавством	Мінімаль­ний розмір, встановле­ний зако­нодавством	Мінімаль­ний розмір, встановле­ний зако­нодавством |	Будь-якої величини	Будь-якої величини —	Будь-якої величини

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

Продовження тпабл.1

 

Управління	Здійсню­ється прав­лінням (або іншим органом, передбаче­ним стату­том), що вибираєть­ся акціоне­рами на зборах	За згодою між парт­нерами	За згодою між парт­нерами	За згодою між партне­рами	Здійсню­ється лише учасниками з повною відповіда­льністю	За ба­жанням власника
Засновни­цький до­говір	Створю­ється та діє	Створю­ється та діє	Створю­ється та діє	Створюєть­ся та діє	Створюєть­ся та діє	Відсут­ній
Статут	Фіксується в офіцій­них юри­дичних до­кументах. Зміна ста­туту вима­гає спеціа­льної юри­дичної процедури та узго­дження 3 акціонера­ми	Фіксується при реєст­рації	Фіксується при реєст­рації	Відсутній	Відсутній	Відсут­ній
Інформація про бізнес, що нада­ється гро­мадськості	Узагальне­на, вклю­чає щоріч­ні звіти та публікації. Така інфо­рмація під­тверджу­ється ауди­торськими фірмами та розгляда­ється акці­онерами на зборах.	Жодної, крім тієї, що необ­хідна при реєстрації	Жодної, крім тієї, що необ­хідна при реєстрації	Жодної, крім тієї, що необ­хідна при реєстрації	Жодної, крім тієї, що необ­хідна при реєстрації	Жодної, крім тієї, що необ­хідна приреєстра­ції

 

Теорія фінансів * .;*зп

Продовження табл.1

 

Вилучення власника­ми частини в капіталі	Через про­даж нале­жних акцій зацікавле­ним сторо­нам на вторинно­му ринку цінних па­перів	За згодою між парт­нерами	За згодою між парт­нерами	За згодою За згодою між партне- між парт-рами нерами	За зго­дою між партне­рами
Добровіль­на ліквіда­ція підпри­ємства	Строк іс­нування товариства не обмежу­ється	За згодою між парт­нерами ■	За згодою між парт­нерами	За згодоюміж партне­рами	За згодою між парт­нерами	За зго­дою міжпартне­рами
Виконав­чий орган	Правління або інший орган, пе­редбачений статутом	Колегіаль­ний (дире­кція) або одноосіб­ний (дире­ктор)	Колегіаль­ний (дире­кція) або одноосіб­ний (дире­ктор)	Колегіаль­ний (дирек­ція) або од­ноосібний (директор)	Колегіаль­ний (дире­кція) або одноосіб­ний (дирек­тор)	Колегіа­льний (дирек­ція) або одноосі­бний (дирек-тор)
Посадові особи ор­ганів управління	Голова та члени ви­конавчого органу, го­лова реві­зійної ко­місії, голо­ва та члени наглядової ради	Дирекція (або дирек­тор)	Дирекція (або дирек­тор)	Дирекція (або дирек­тор)	Дирекція (або дирек­тор)	Власник, наймані мене- і джери

У табл. 1 наведено інформацію про комбінацію факторів, умов і характеристик функціонування різноманітних форм не­державних підприємств для вибору раціональної ор­ганізаційної структури. Пропонована таблиця містить лише невелику кількість можливих комбінацій, тому що основна її мета - висвітлити суттєві фактори, що відбивають переваги тієї чи іншої організаційної форми.

Аналіз табличної інформації свідчить, що корпоративна власність (акціонерні товариства) є кращою формою ор-

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

ганізації в тому випадку, коли технологія виробництва перед­бачає високий рівень інтенсивності використання капіталу, кількість існуючих фірм гарантує конкурентне середовище, а зовнішні умови відносно стабільні. Приватна (індивідуальна) власність порівняно з корпоративною має переваги тоді, коли рівень ризику в бізнесі та інтенсивність використання капіта­лу нижчі. Колективний, демократичний вид власності (інші товариства) передбачає вищий рівень солідарності робітників підприємства, а інтенсивність використання капіталу та ризик мають бути нижчими, ніж у випадку з приватним бізнесом.

З таблиці можна бачити важливу перевагу корпорацій порівняно з іншими формами бізнесу внаслідок можливості акумулювати великі обсяги фінансових ресурсів через емісію та розповсюдження цінних паперів. Важливе значення тут має обмежена відповідальність, оскільки в найгіршому випадку (при банкрутстві) акціонери втрачають лише гроші, витрачені на купівлю акцій. Велику роль відіграє і ліквідність цінних па­перів, тобто можливість вільно продати (або обміняти) за діючим курсом. При цьому, хоча акції можуть переходити від одних до інших суб'єктів фондового ринку, активи залиша­ються в розпорядженні самої корпорації як самостійної юри­дичної особи. Останнє передбачає таку перевагу корпоратив­ного бізнесу, як безперервність існування, зрозуміло, в разі ефективної фінансово-господарської діяльності.

До недоліків корпоративної організації бізнесу порівняно з іншими формами підприємництва відносять її меншу гнучкість й маневреність в оперативному прийнятті потрібних рішень, тому що важливіші з них мають узгоджуватися з акціонерами.

Відмінності відповідальності підприємств залежно від форми власності показані в табл. 2. Вимоги до розміру статут­ного фонду, що встановлені законодавством у мінімальних за­робітних платах, представлені в таблиці з розрахунку мінімальної заробітної плати в розмірі 185 грн.

Теорія фінансів

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

 

Таблиця 2 Порівняльна таблиця деяких фінансово-правових відносин підприємств різних організаційно-правових форм діяльності

 

Л*	Організаційно-правова форма	Вимоги законодавст­ва до розміру стату­тного фонду	Вид цивільно-правової відпо­відальності учасників	Можливість звернен­ня вимог до майна учасників
1.	Товариство з обмеженою відповідальністю	До державної реєст­рації-5550грн. Через рік після реєст­рації- 18500 грн.	Часткова в не­рівних частках (пропорційно частці у стату­тному фонді)	Виключно в межах недовнесених вкладів, якщо це передбачено засновницькими до­кументами
2.	Товариство з додатковою відповідальністю	До державної реєст­рації-5550грн. Через рік після реєст­рації- 18500 грн.	Часткова в не­рівних частках (пропорційно частці у стату­тному фонді)	Виключно в межах до­даткових внесків, відпо­відно до розміру почат­кового внеску кожного у статутний фонд та пе­редбачених засновниць­кими документами
3.	Довірче товариство	До державної реєст­рації - 5550 грн. Через рік після реєст­рації -18500 грн.	Часткова в не­рівних частках (пропорційно частці у стату­тному фонді)	Виключно в межах додаткових розмірів, 5-кратних внескам кожного у статутний фонд
4.	Повне товариство	Відсутні	Солідарна	Усі учасники несуть відповідальність сво­їм майном
5.	Командитне товариство	Відсутні	Солідарна	Відповідальність усім своїм майном несуть лише "повні партнери"
6.	Акціонерне товариство	До державної реєстрації: відкрите - 69375 грн., закрите - 115 625 грн. Через рік після реєстра­ції-231250 грн.	Часткова в не­рівних частках (пропорційно частці в стату­тному фонді)	Виключно в межах сум, несплачених за акції, якщо це перед­бачено Статутом
7.	Орендне підприємство	Відсутні	Єдиний борж­ник - підпри­ємство	Відсутня
8.	Державне підприємство	Відсутні	Єдиний борж­ник - підпри­ємство	Відсутня
9.	Приватне підприємство	Відсутні	Єдиний борж­ник - підпри­ємство	Майно підприємства є одночасно майном його єдиного учасни­ка (власника)
10.	Сімейне •-підприємство	Відсутні!	Єдиний борж­ник - підпри­ємство	Майно підприємства є одночасно майном його єдиних учас­ників (власників)

Незалежно від організаційно-правової форми та форми власності будь-яка фінансово-господарська діяльність підприємства розпочинається з формування статутного капіталу.

Статутний капітал - це зафіксована в установчих докумен­тах загальна вартість активів, які є внеском власників (учас­ників) до капіталу підприємства. Статутний фонд формується на основі виділення підприємству або залучення ним на заса­дах, визначених законодавством, фінансових ресурсів у вигляді грошових коштів або вкладень у майно, матеріальних ціннос­тей, нематеріальних активів, цінних паперів, що закріплюються за підприємством на праві власності або повного господарсько­го відання. За рахунок статутного капіталу підприємство має змогу формувати свої власні необхідні необоротні та оборотні активи для здійснення операційної діяльності.

Порядок і джерела формування статутного фонду зале­жать від типу підприємства і форми власності, на базі якої во­но функціонує. В Україні права підприємств різних типів і форм власності, як уже було сказано, закріплені в чинному за­конодавстві, зокрема в законах України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства" тощо. Щоб ознайомтися з деякими фінансово-правовими особливо­стями діяльності підприємств, див. табл. 2.

Як видно з табл. 2, більш чітко особливості організації фінансів у підприємств різних форм власності виявляються при формуванні їх власних фінансових ресурсів. Так, якщо у підприємств державної форми власності вони формуються в основному за рахунок бюджетних коштів, то на підприємствах недержавних форм власності - переважно за рахунок частко­вих (пайових) внесків засновників - юридичних і фізичних осіб. їх можна виявити також при розподілі прибутку, форму­ванні й використанні фондів грошових коштів, взаємовідноси­нах з бюджетом тощо.

Отже, кожна з організаційних форм бізнесу має відповідні

фінансові переваги та соціальну привабливість у конкретних

Теорія фінансів

ТЕМА 5. Фінанси підприємств

 

умовах господарювання, які визначаються масштабом діяль­ності, цілями бізнесу, структурою ринку, інвестиційними по­требами. Тому в сучасних національних економічних системах ринкового типу взаємодіють, у тому числі й конкурують, усі організаційні види господарських суб'єктів.

Фінансова діяльність суб'єктів підприємницької діяльності може бути організована за трьома методами.

1. Комерційний розрахунок - передбачає в постійне
порівняння (у грошовому вираженні) витрат і результатів ко­
мерційної діяльності. Метою його запровадження є одержання
максимального прибутку за мінімальних витрат капіталу та
мінімально можливого ризику. Цей метод грунтується на дії
таких принципів:

? саморегулювання (повна господарська та юридична відокремленість);

? самоокупність;

? самофінансування;

? прибутковість;

? фінансова відповідальність.

 

2. Неприбуткова діяльність - визначається через співвідношення власних витрат і доходів (наприклад, у твор­чих спілках, благодійних фондах, громадських організаціях, кредитних спілках тощо).

3. Кошторисне фінансування - утримання об'єкта за ра­хунок бюджетних коштів (наприклад, закладів соціально-культурного призначення, освіти, медицини, органів держав­ного управління тощо).