Для проведення державної атестації випускників

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для проведення державної атестації випускників

Вищих навчальних закладів системи підготовки молодших спеціалістів спеціальності 5.03050801 «Фінанси і кредит»

 

 

Дніпродзержинськ

2011р.

 

Методичні рекомендації для проведення державної атестації випускників вищих навчальних закладів системи підготовки молодших спеціалістів зі спеціальності 5.03050801 «Фінанси і кредит» підготовлено викладачем випускаючої циклової комісії фінансово-економічних дисциплін Дніпродзержинського технологічного коледжу Дніпродзержинського державного технічного університету Л.Д.Фоміною, завдання для комплексного державного екзамену складені викладачами: Н.О.Губською, А.О.Незамай, Н.С.Рашевською, О.А.Ківою та Ю.С.Леоновою відповідно до освітньо-професійної програми, навчального плану та навчальної програми.

Методичні рекомендації розглянуто та узгоджено на засіданні циклової комісії фінансово-економічних дисциплін.

 

Протокол № 6 від 12.12. 2011 р

 

Голова ЦК фінансово-економічних дисциплін ­­­­­­­­­­­_________Л.Д. Фоміна

 

Зміст

 

1. Загальні положення............................................................................. …3

2. Вимоги, які ставляться до завдання для комплексного державного екзамену ……………………….………………………………………………..4

3. Етапи виконання індивідуальних контрольно-кваліфікаційних завдань..5

4. Критерії оцінювання………………………………………………………....5

5. Вимоги щодо оформлення індивідуальних контрольно-кваліфікаційних завдань………………………………………………………………………… 6

Додаток А (Перелік тестових завдань)………….................................... …10

Додаток Б (Перелік практичних завдань)…………................................ …87

Додаток В (Зразок титульного листа)………….......................................110

Додаток В (Положення про проведення комплексного державного

екзамену за фахом)…………………………………………………………....111

 

Загальні положення

1. Державна атестація випускників здійснюється Державною екзаменаційною комісією (ДЕК).

2. Головна мета проведення комплексного державного екзамену за фахом - комплексне оцінювання знань та навичок студентів у відповідності до вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики, освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста та навчального плану.

Згідно вимог стандарту освіти, а саме освітньо-професійної програми підготовки молодшого спеціаліста для студентів спеціальності 5.03050801 «Фінанси і кредит» на державну атестацію виносяться дисципліни циклу професійно-практичної підготовки: «Фінанси», «Бюджетна система», «Податкова система», «Банківські операції», «Бухгалтерський облік і звітність у комерційних банках».

Відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. №15, наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21.10.2010р. №969/922/216 введені до індивідуальних контрольно-кваліфікаційних завдань питання з дисципліни «Основи охорони праці».

Вимоги, які ставляться до завдання

для комплексного державного екзамену:

1. Завдання для комплексного державного екзамену розробляється викладачами випускової циклової комісії фінансово-економічних дисциплін і оформляються у вигляді білетів. Перелік тестів та практичних завдань додається (Додатки А та Б). Практичні завдання у білеті визначаються випусковою цикловою комісією з дисциплін які входять до переліку комплексного державного екзамену за фахом, але не більше ніж одне завдання з дисципліни (Примітка: ХХ – значення показника).

2. Зміст завдань відповідає навчальним програмам з дисциплін, які входять до комплексного державного екзамену за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста. Завдання вимагає від студента відповіді на тести теоретичних питань і розв`язання практичних завдань, пов`язаних з фінансово-економічною сферою, на рівні вимог кваліфікаційної характеристики молодшого спеціаліста.

3. Час для виконання завдання – до чотирьох астрономічних годин. Під час виконання завдання студентові не дозволяється користуватися довідковою літературою, конспектами та іншими записами. Завдання повинно бути виконано студентом самостійно, взаємна допомога та консультації не допускається.

 

Етапи виконання індивідуальних

Контрольно-кваліфікаційних завдань

1. На першому етапі екзамен проводиться за допомогою тестової комп’ютерної програми, де студенти повинні дати відповіді на п’ять тестів з теоретичного матеріалу кожної дисципліни, які входять до комплексного державного екзамену. Кількість тестів, яка запропонована комп’ютерною тестовою програмою кожному студенту складає 30 вибірково обраних тестів із загальної їх кількості. Час на відповідь одного тесту – 1 хвилина. Студенти, які не встигли відповісти на всі тести, отримують бали тільки з тих тестів, на які дали правильні відповіді на протязі 30 хвилин. До другого етапу допускаються студенти яки дали не менше 18 правильних відповідів на тести.

2. На другому етапі іспит проводиться письмово з розв`язанням практичних завдань з дисциплін які входять до державного комплексного іспиту. Захист письмових робіт відбувається шляхом співбесіди членів ДЕК з усіма або з окремими студентами за вимогами комісії.

 

Критерії оцінювання

На оцінку “5” студент:

- дає правильні відповіді на тести (27-30 тестів);

- без істотних помилок виконує всі необхідні розрахунки і робить з них доречні висновки; або дуже повно аналізує ситуаційну задачу та робить по ній доречні висновки;

- вільно володіє українською мовою (студент має право вибору мови для відповіді у разі не вивчення української мови при отриманні повної загальної середньої освіти);

- роботу виконав чітко та охайно, при цьому допустимі 1-2 неточності у викладі матеріалу та розрахунках, які не призводять до помилкових висновків.

На оцінку “4” студент:

- дає правильні відповіді на тести (23-26 тестів);

- в цілому правильно виконує необхідні розрахунки або вирішує ситуаційну задачу;

- точно використовує термінологію, не допускаючи істотних помилок;

- допускає 1-2 неточності у виконаних розрахунках і зроблених з них висновках, які не тягнуть за собою помилок у кінцевих висновках і не призводять до абсурдних результатів.

При оцінці “3” студент:

- дає правильні відповіді на тести (22-18 тестів);

- допускає помилки через неуважність при виконанні розрахунків або при аналізі ситуаційної задачі;

- допускає неточні висновки;

- виконує роботу неохайно.

При оцінці “2” студент:

- дає менше 18 правильних відповідей на тести;

- допускає грубі помилки у розрахунках і висновках;

- недостатньо володіє спеціальною термінологією

- роботу виконав неохайно, непослідовно, з грубими синтаксичними та граматичними помилками.

 

Підсумкова оцінка визначається ДЕК після перевірки теоретичного матеріалу методом тестування, письмової роботи з вирішенням практичних завдань та співбесіди і повідомляється в день проведення екзамену. Оцінка виставляється у відомості та у залікову книжку студента.

В разі одержання незадовільної оцінки студенту надається право повторного складання екзамену у встановлені ДЕК строки, але не більше двох разів.

Вимоги щодо оформлення

Індивідуальних контрольно-кваліфікаційних завдань

Загальні вимоги

Письмова робота повинна бути грамотно виконана та охайно оформлена.

Роботу слід писати власноруч на одній сторінці листа формату A4 (210x297). Кожний лист роботи повинен мати невидиму рамку розмірами: верхній, нижній та правий відступи від країв -10 мм, лівий - 25 мм.

Нумерація листів повинна бути наскрізною. Номер сторінки проставляється посередині в верхньому краю листа. Нумеруються всі сторінки, які входять в роботу. Викладення змісту роботи ведеться від першої чи третьої особи множини чи в безособовій формі.

Наприклад:

„...значення коефіцієнта приймаємо...", приймають...".

прийнято...".,.... приймається

З метою зменшення обсягу роботи допускаються вживання скорочених назв. Але при першому вживанні дається повна назва, а після цього в дужках скорочення. Наприклад:

„...Податком на додану вартість (ПДВ)" В тексті не допускається:

• скорочення одиниць фізичних величин, якщо вживаються без цифр;

• застосовування скорочень слів, крім встановлених правилами орфографії:

• застосовування математичних знаків без цифр.

Усі сторінки роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Нумерація починається з першого титульного аркуша. Титульний лист не нумерують­ся, але включаються у загальну нумерацію. Номери сторінок проставляють, починаючи з другого листа.

Завдання письмової роботи не переписуються, а вкладаються до роботи.

Титульний лист

Титульний лист оформляється по зразку (Додаток В). Він повинен бути заповнений рукописним текстом без підчисток та інших помарок.

Оформлення таблиць

Рисунки і таблиці потрібно роз­поділяти за обсягом.

Кожна таблиця має назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею, і порядковий номер, який вказуєть­ся в правому верхньому кутку над заголовком.

Слово «таблиця» і заголовок пишуть із великої літери і не підкреслюють.

Номер таблиці повинен складатися з номера завдання і по­рядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, на­приклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого завдання).

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 1.2 - Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

№з/п	Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

 

Складаючи таблицю треба врахувати:

- цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однако­вий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

- в асортиментних таблицях варто наводити як абсолютні, так і відносні показники;

- замінювати лапками повторення цифр і знаків не дозво­ляється;

- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн., % тощо), то її розміщують над таблицею;

- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб кла­си чисел у всій графі розташовувались один під одним;

- текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери;

- таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таб­лиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заго­ловками таблиці варто пронумерувати, на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому кутку писати: «Про­довження табл. 1.2», а таблицю розпочинати з нумерації верти­кальних граф.

Наприклад:

Таблиця 1.2-Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

№з/п	Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

 

Продовження табл. 1.2

 

На кожну таблицю в тексті має бути зроблене посилання, а також наведено її короткий аналіз.

Оформлення рисунків

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще відобрази­ти у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути коротки­ми і не виходити за межі координатної сітки. На них обов'яз­ково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Усі ілюстрації повинні мати назви, а за потреби - супро­воджуватися пояснювальними даними (текстом під рисунка­ми). Усі реквізити рисунка і пояснення зображуються в одному кольорі, осі лінії мають бути однієї товщини.

При наявності на рисунку суцільних, пунктирних чи інших ліній, після рисунка перед його назвою повинні бути наведені умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: ® прямий взаємозв'язок між показни­ками, зворотний зв'язок.

Наявність у роботі ілюстрацій, які називаються рисунками (схеми, діаграми, графіки), робить її зміст більш доказовим, а сприйняття - легшим.

Рисунки можуть розміщуватися у тексті або на окремій сто­рінці (на наступній після посилання на них). На одній сторінці може розміщуватись лише один вид ілюстрації: таблиця, діаг­рама або рисунок.

Рисунки варто розміщувати так, щоб їх можна було розгля­дати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується відображати в роботі рисунки, розмір яких перевищує стандартний формат аркуша А4 (210 х 297мм). Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис - най­менування.

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщу­ють послідовно під нею.

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки про­водяться скороченим словом «дивись», наприклад, див. рис. 2.2.

Усі рисунки нумеруються послідовно в межах розділу арабсь­кими цифрами і розміщуються після посилання на них у текс­ті. Номер рисунка повинен складатись з номера завдання і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис. 2.2).

Сто­рінки, на яких зустрічаються рисунки, входять до загальної послідовної нумерації.

До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок.

Приклад оформлення рисунку:

 

 

Рис. 2.2. Залежність ризику портфеля інвестицій від коефіцієнта кореляції

Оформлення формул

Посилання на формули по тексту позначають порядковим номером формули в межах завдання у круглих дужках. Наприк­лад, 1.5 - п'ята формула першого завдання. Допускається наскрізна нумерація формул по роботі в цілому.

Номер формули варто розміщувати на правому полі на рівні середини (середнього рядка) формули, до якої він відноситься.

Формули виділяються до і після її наведення міжрядковим проміжком.

Наприклад:

, (1.1)

 

де n — число цінних паперів, які складають інвестиційний портфель;

r_i — прибутковість і-го фінансового активу, питома вага якого в структурі портфеля становить а_і.

Умовні скорочення в усіх формулах доцільно наводити у буквах (латиницею або кирилицею). Не допускається наве­дення складових формули словами.

 

Додаток А

Перелік тестових завдань

З дисципліни «Фінанси»

1. Фінанси це:

а) гроші;

б) економічні відносини, пов’язані з формуванням, розподілом та використанням фондів грошових коштів;

в) економічні відносини, пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції;

г) грошові потоки.

2. Двоїстий характер фінансів проявляється в тому, що:

а) з одного боку — це фінансові відносини, а з другого — це фінансові ресурси;

б) з одного боку — це централізовані грошові фонди, а з другого — децентралізовані;

в) з одного боку — це фінансові ресурси, а з другого — це фінансові резерви;

г) з одного боку — це розподіл ВВП, а з другого — перерозподіл ВВП.

3. Фінанси виконують такі функції:

а) розподільчу і контрольну;

б) розподільчу і накопичувальну;

в) накопичувальну і контрольну;

г) правильної відповіді немає.

4. Об’єктивними передумовами функціонування фінансів є:

а) товарно-грошові відносини, функціонування держави, дія економічних законів;

б) існування держави, дія закону вартості, потреби розширеного відтворення;

в) економічний розвиток суспільства, дія економічних законів, потреби розширеного відтворення;

г) товарно-грошові відносини, функціонування держави.

5. Для фінансових відносин характерним є рух коштів, а саме:

а) поворотний та оплатний;

б) примусовий, обов’язковий, безповоротний та безоплатний;

в) безповоротний та оплатний;

г) необов’язковий та поворотний.

6. Фінансові відносини охоплюють:

а) сферу матеріального виробництва;

б) невиробничу сферу;

в) як виробничу так і невиробничу сфери;

г) правильної відповіді немає.

7. Розподільча функція фінансів здійснюється з:

а) первинним розподілом ВВП;

б) вторинним розподілом (перерозподілом) ВВП;

в) контролем за розподілом ВВП до відповідних фондів;

г) розподілом та перерозподілом ВВП через фінансову систему.

8. Суть контрольної функції фінансів полягає у:

а) тому, що фінанси виступають інструментом контролю за формуванням і використанням доходів суб’єктів фінансових відносин;

б) контролі за доходами юридичних осіб;

в) контролі за формуванням централізованих фондів грошових коштів;

г) у контролі за ефективністю використання банківського кредиту.

9. Взаємозв’язок між грошовими та фінансовими відносинами полягає в тому, що:

а) фінансові відносини є передумовою виникнення грошових відносин;

б) всі грошові відносини є фінансовими;

в) всі фінансові відносини є грошовими;

г) правильної відповіді немає.

10. Фінансові ресурси це:

а) грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу та використання ВВП за певний період;

б) економічні відносини, що складаються під час створення та розподілу грошових доходів (накопичень) у держави та суб’єктів господарювання;

в) сукупність централізованих і децентралізованих фондів цільового призначення;

г) правильної відповіді немає.

11. Чим відрізняються фінанси від грошей:

а) змістом;

б) функціями;

в) змістом і функціями;

г) правильної відповіді немає?

12. Функції фінансів — це засіб прояву:

а) сутності фінансів;

б) суспільного призначення фінансів;

в) правильні відповіді а і б;

г) правильної відповіді немає.

13. Фінансові відносини виникають:

а) на стадії обміну;

б) на стадії виробництва;

в) на стадії обміну і виробництва;

г) правильної відповіді немає.

14. Наявність фінансових відносин у державі є:

а) суб’єктивним фактором;

б) об’єктивною необхідністю.

в) правильні відповіді а і б;

г) правильної відповіді немає.

15. Суб’єктами фінансових відносин є:

а) валовий внутрішній продукт;

б) держава, підприємства, громадяни;

в) доходи, податки, збори;

г) усі відповіді правильні.

16. Фінанси підприємств, установ, організацій та фінанси населення поєднані таким поняттям:

а) централізовані фінанси;

б) децентралізовані фінанси;

в) фінансова інфраструктура;

г) усі відповіді правильні.

17. До складу державних фінансів не входять:

а) державний бюджет;

б) державний кредит;

в) позабюджетні спеціальні фонди;

г) фінанси підприємств колективної форми власності.

18. Базовою ланкою фінансової системи країни є фінанси підприємств, тому що:

а) для них характерна висока регламентація державних фінансових відносин;

б) у них є власні доходи;

в) саме тут утворюється переважна частина фінансових ресурсів держави;

г) усі відповіді правильні.

19. Державні фінанси — це:

а) система економічних відносин, пов’язаних з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів, з метою виконання завдань і функцій держави;

б) сукупність усієї грошової маси в країні;

в) обсяг грошової маси, що використовується для обслуговування товарного обігу.

г) усі відповіді правильні.

20. До складу фінансової інфраструктури відносять:

а) систему органів управління фінансами і нормативно-законодавчу базу;

б) підготовку фахівців;

в) спеціалізоване виробництво;

г) усі відповіді правильні.

21. Державний кредит — це:

а) особлива форма грошових відносин, коли держава виступає боржником;

б) складова загальнодержавних фінансів, яка дає змогу утворити централізовані фінансові ресурси для потреб держави;

в) грошові відносини, які виникають між державою, юридичними і фізичними особами та пов’язані з мобілізацією коштів і їх використанням на фінансування державних потреб;

г) усі відповіді правильні.

22. Позабюджетні цільові фонди — це:

а) специфічна форма перерозподілу та використання фінансових ресурсів країни для фінансування конкретних соціальних та економічних потреб загальнодержавного або регіонального значення;

б) форма забезпечення додатковими ресурсами пріоритетних сфер економіки та розширення соціальної допомоги населенню;

в) фінанси підприємницьких структур;

г) усі відповіді правильні.

23. Державний бюджет — це:

а) система економічних відносин, що складаються в суспільстві у процесі формування, розподілу та використання централізованого фонду грошових коштів держави;

б) грошові відносини, що виникають між державою та юридичними особами у зв’язку зі створенням централізованих фондів;

в) система економічних відносин, за допомогою яких формуються регіональні спеціальні фонди;

г) правильної відповіді немає.

24. До складу децентралізованих фінансів не входять:

а) фінанси підприємницьких структур;

б) фінанси населення;

в) місцеві бюджети;

г) усі відповіді правильні.

25. Провідною ланкою загальнодержавних фінансів є:

а) державний бюджет;

б) державний кредит;

в) позабюджетні фонди;

г) місцеві бюджети.

26. Місцеві фінанси — це:

а) система економічних відносин, за допомогою яких формуються регіональні спеціальні фонди;

б) система економічних відносин, за допомогою яких формуються, розподіляються та перерозподіляються фонди грошових коштів, що використовуються на економічний та соціальний розвиток територій;

в) сукупність органів управління фінансами на рівні регіонів.

г) правильної відповіді немає.

27. У складі фінансової системи виділяють такі підсистеми:

а) фінанси населення;

б) державний бюджет;

в) централізовані фінанси, децентралізовані фінанси, фінансову інфраструктуру;

г) усі відповіді правильні.

28. Стратегічне управління фінансами в Україні здійснюють:

а) Верховна Рада України, Президент України та його апарат, Кабінет Міністрів України;

б) Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України;

в) Міністерство фінансів України, управління, (відділи) міністерств, відомств, фінансові служби підприємств та організацій.

г) усі відповіді правильні.

29. Оперативне управління фінансами здійснюють:

а) Верховна Рада України, Президент України та його апарат, Кабінет Міністрів України;

б) Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України;

в) Міністерство фінансів України, управління (відділи) міністерств, відомств, фінансові служби підприємств та організацій;

г) усі відповіді правильні.

30. Фінансове законодавство в Україні приймає:

а) Державне казначейство України;

б) Кабінет Міністрів України;

в) Верховна Рада України;

г) Рахункова палата.

31. Проект Державного бюджету України розробляє:

а) Рахункова палата;

б) Президент України;

в) Міністерство фінансів України;

г) Верховна Рада України.

32. Виконанням Державного бюджету України спеціально займається:

а) Державна податкова адміністрація України;

б) Державне казначейство України;

в) Рахункова палата.

г) усі відповіді правильні.

33. Залежно від суб’єктів фінансовий контроль поділяють на:

а) державний, внутрішньогосподарський, аудиторський, громадський;

б) попередній, поточний, наступний;

в) обов’язковий, ініціативний.

г) усі відповіді правильні.

34. До органів виконавчої влади в Україні відносять:

а) Кабінет Міністрів України;

б) галузеві міністерства, управління та відомства;

в) обласні державні адміністрації;

г) усі відповіді правильні.

Перелік тестових завдань

Що таке бюджетна позичка?

а) безпроцентне, безстрокове надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на проведення цільових заходів.

б) надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття дефіциту відповідного бюджету.

в) передача коштів з одного бюджету до іншого на поворотній основі з метою збалансування бюджету.

г) надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касового розриву.

д) передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги.

Бюджетний період - це

а) визначений законодавством період, протягом якого функціонує бюджет, в Україні діє трирічний бюджетний період;

б) визначений законодавством період, протягом якого функціонує бюджет, в Україні діє річний бюджетний період;

в) визначений законодавством період, протягом якого був прийнятий бюджет, в Україні діє річний бюджетний період;

48. Кабінет Міністрів України зобов'язаний подати до Верховної Ради проект Закону «Про Державний бюджет України» на наступний рік:

а) на початку року;

б) до 31 грудня;

в) не пізніше 15 вересня;

г) до 24 серпня.

49. До складу субвенцій з державного бюджету України не входять:

а) субвенції на компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самовряду­вання на виконання власних повноважень наслідок надання пільг, установле­них державою;

б) субвенції на виконання повноважень територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань;

в) субвенції на здійснення програм соціального захисту;

г) субвенції на виконання інвестиційних проектів.

50. Кошторис - це:

а) бюджетні асигнування, розподілені поквартальне і постатейно.

б) плановий документ, в якому встановлюються обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і поквартальний розподіли.

в) розпис доходів і видатків, збалансованих у часі з поквартальним розподілом.

г) плановий документ з переліком бажаних витрат і можливих надходжень певної бюджетної установи, їх постатейний і поквартальний розподіли.

Що таке бюджетна позичка?

а) безпроцентне, безстрокове надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на проведення цільових заходів.

б) надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття дефіциту відповідного бюджету.

в) передача коштів з одного бюджету до іншого на поворотній основі з метою збалансування бюджету.

г) надання коштів з бюджетів вищого рівня бюджетам нижчого рівня на покриття тимчасового касового розриву.

д) передача коштів з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою надання фінансової допомоги.

Перелік тестових завдань

Перелік тестових завдань

Кредитна система – це

а) сукупність банків, які здійснюють мобілізацію грошових ресурсів і надають їх у позики;

б) сукупність кредитних відносин у країні;

в) спеціалізовані банки, які здійснюють кредитування суб`єктів господарського життя;

г) сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини;

д) НБУ і система комерційних банків;

Позичковий процент – це

а) доход пов`язаний зі зміною процентної ставки;

б) грошовий капітал, який передається у позику;

в) співвідношення доходу на позичковий капітал з сумою наданої позики;

г) плата, яку отримує кредитор;

Процентний ризик – це

а) ризик, при якому в банку виявиться недостатньо грошових коштів для виконання платіжних зобов`язань;

б) економічні відносини, що виникають за умови порушення рівноваги між кредитором і позичальником;

в) ризик зміни процентних ставок, що негативно позначається на прибутку банку;

Кредитний ризик – це

а) економічні відносини між юридичними та фізичними особами з приводу отримання позики;

б) угода про надання кредиту, що супроводжується відповідними записами в балансах кредитора і позичальника;

в) ризик несплати позичальником основного боргу та процентів за ним;

35. Основним джерелом формування банківських кредитних ресурів є:

а) основні та оборотні кошти;

б) кошти іноземних банків;

в) кошти та кредити НБУ;

г) власні ресурси, залучені та запозичені кошти;

36. Згідно Положення НБУ „Про кредитування ” забороняється надавати кредити на наступні цілі:

а) покриття збитків від господарської діяльності;

б) формування та збільшення статутного капіталу;

в) придбання цінних паперів будь-яких підприємств;

г) поповнення обігових коштів;

37. Банкам забороняється видавати кредити у розмірах:

а) які перевищують 25 % власного капіталу;

б) які перевищують 35 % власного капіталу;

в) які перевищують 50 % власного капіталу;

38. Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків здійснюється позичальником:

а) із розрахункового чи поточного рахунку;

б) з депозитного рахунку;

в) з позичкового рахунку;

39. Валюта, яка вільно використовується і накопичується в резервах міжнародної ліквідності – це:

а) резервна валюта;

б) колективна валюта;

в) іноземна конвертована валюта;

г) валютні цінності;

40. Чинники, що впливають на валютний курс:

а) стабільність держави;

б) укладання угод купівлі-продажу валюти;

в) рівень інфляції;

г) попит і пропозиція на валютному ринку;

41. Зовнішня конвертація – це:

а) конвертація національної валюти дозволена тільки резидентам;

б) конвертація національної валюти дозволена тільки нерезидентам;

в) конвертація національної валюти дозволена резидентам і нерезидентам;

42. Сума товарів та послуг, які можна придбати за національну грошову одиницю – це:

а) валютний курс;

б) ступінь використання певної валюти на євроринку;

в) ступінь довіри до валюти;

г) стан платіжного балансу країни:

д) купівельна спроможність валюти;

43. За терміном здійснення платежу з купівлі-продажу валюти всі валютні операції класифікують на:

а) готівкові;

б) форвардні;

в) безготівкові;

г) касові;

д) оптові;

е) строкові;

44. Валютні угоди на короткотермінову (до 48 год) доставку валюти з негайною оплатою – це:

а) спот;

б) форвард;

в) своп;

г) ф`ючерс;

д) опціон;

45. Співвідношення між грошовими одиницями двох країн, що використовуються для обміну валют:

а) офіційний валютний курс;

б) ринковий валютний курс;

в) змішаний валютний курс;

г) коливаючий валютний курс;

д) крос-курс;

46. Валютні активи держави – це:

а) національна валюта;

б) депозити в національній та іноземних валютах;

в) іноземна валюта, цп в інвалюті;

г) дорогоцінні метали;

47. Поточні торгівельні операції в іноземній валюті – це:

а) виплата готівкової іноземної валюти за платіжними документами;

б) операції на міжбанківському валютному ринку україни;

в) оплата товарів із використанням чеків та карток;

г) розрахунки між юридичними особами-резидентами та нерезидентами;

д) здійснення обмінних операцій;

48. Метод котирування, при якому курс одиниці іноземної валюти виражений у національній – це:

а) пряме котирування;

б) непряме котирування;

в) зворотне котирування;

49. Зниження обмінного курсу національної валюти щодо іноземної –це:

а) ревальвація;

б) девальвація;

в) валютна інтервенція;

50. Трастові послуги - це послуги, які пов’язані з:

а) управлінням майном

б) випуском цінних паперів

в) наданням консультацій

51. Агентські послуги не включають:

а) страхування майна

б) формування касових залишків

в) інвестиційні операції

г) сплату рахунків та податків

Що таке факторинг?

а) купівля банком у клієнта дебіторських рахунків

б) переказ коштів з рахунка покупця на рахунок позичальника

в) позика під дебіторські рахунки

Перелік тестових завдань

Перелік тестових завдань

Що таке крокова напруга?

а) напруга між двома точками на відстані кроку в зоні розтікання струму, на яких одночасно стоїть людина;

б) напруга між двома точками на відстані кроку з різними

потенціалами, на яких одночасно стоїть людина;

в) напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться

одна від одної на відстані кроку (близько 0,8 м) і на яких

одночасно стоїть людина;

г) напруга між двома точками електричного кола, що знаходяться

одна від одної на відстані кроку (близько 0,5 м) і на яких одночасно

стоїть людина.

Тема: Пожежна безпека

1 У разі виникнення пожежі потрібно зателефонувати за номером:

а) 104; б) 103; в) 101; г) 109.

2 Із зазначених речовин виберіть горючі:

а) вода, слабкі водні розчини спиртів, азот, соляна кислота;

б) водень, окис вуглецю, природний газ, бензин, деревина;

в) сульфати, хлориди металів, хлор;

г) перекис натрію, фосфати, вода, пісок.

3 Яка вогнегасильна речовина має такі позитивні якості:

- доступність і низька вартість;

- висока транспортабельність;

- велика теплоємність;

- хімічна нейтральність?

а) піна;

б) вуглекислота;

в) вода;

г) порошок.

4 Із перелічених протипожежних засобів виберіть, які відносяться до первинних:

а) пожежні автомобілі, пожежні машини;

б) пожежна сигналізація;

в) установки автоматичного пожежогасіння;

г) пожежний немеханізований інвентар, інструмент, вогнегасники, простирадла, ящики з піском.

5 Вуглекислотою можна гасити:

а) матеріали, що тліють;

б) легкозаймисті та горючі рідини;

в) електричні двигуни та обладнання, що знаходяться під напругою;

г) лужні метали.

6 Ширина шляхів евакуації повинна бути не менше (м):

а) 1;

б) 1,2;

в) 1,5;

г) 2.

7 Для того, щоб виникло і підтримувалося горіння необхідна наявність таких складових:

а) повітря, джерело запалення, попереднє нагрівання;

б) джерело запалення, речовина, горюча речовина;

в) речовина, джерело запалення, повітря;

г) повітря, речовина, зволоження.

8 Термін дії вогнегасника ВПХ – 10:

а) 60 с;

б) 10 хв;

в) 5хв;

г) 15 хв.

9 Із перелічених речовин виберіть вогнегасильні:

а) вода, простирадла, полістирол, спирти;

б) пісок, вуглекислий газ, слабкі розчини спиртів;

в) земля, лужні метали, простирадла, деревина;

г) піна, вуглекислота, порошок, простирадла.

10 Що треба зробити, якщо на вас загорівся одяг (самодопомога)?

а) збити полум'я руками;

б) збити полум'я швидко бігаючи;

в) збити полум'я качаючись по підлозі (землі);

г) накинути на себе нещільну тканину, що пропускає повітря, о