Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Призначення та проведення судових експертизСодержание книги
Поиск на нашем сайте
♦ Поняття, значення і види судових експертиз ♦ Підготовка до призначеннята проведення судових експертиз ♦ Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
§1. Поняття, значення і види судових експертиз Для досягнення високого рівня слідчої роботи необхідно активно використати в ній досягнення науково-технічного прогресу. В цьому одна із вирішальних умов установлення істини в кримінальній справі, зміцнення законності, удосконалення демократичних основ правосуддя. Кримінально-процесуальне законодавство визначає процесуальні форми і режим використання в кримінальному судочинстві науково-технічних засобів і методів. Тепер час під час розслідування кримінальних справ успішно застосовуються засоби і методи криміналістики, судової медицини і психології, судової психології, кібернетики, математики, фізики, хімії, біології та інших природничих і технічних наук. Широко застосовується фотографія, звукозапис, кіно- і відеозйомка. Однією із активних форм їх застосування є різні види судових експертиз. Судова експертиза - це процесуальна дія, що полягає в дослідженні експертом за дорученням слідчого або судді матеріальних джерел доказової інформації з метою встановлення реальних даних та обставин, які мають значення для об'єктивного вирішення кримінальної справи. Закон України «Про судову експертизу» визначає поняття судової експертизи як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду. Експертиза - це самостійна процесуальна форма одержання нових і перевірки наявних доказів. Одержані в ході експертизи висновки є джерелами доказів, а фактичні дані, що містяться в них, - доказами. Судову експертизу характеризують своєрідні форми її призначення, провадження і процесуального оформлення. Її особливість полягає також в тому, що фактичні дані під час проведення експертизи одержує не сам слідчий, як це має місце, наприклад під час обшуку, виїмки, допиту тощо, а у відповідності з дорученням (постановою) слідчого ексиерт-спеціаліст в галузі науки, техніки, мистецтва
та ремесла. Процесуальна форма призначення і провадження експертизи покликана забезпечити законність, обгрунтованість та наукову достовірність висновків експертів. У слідчій практиці судові експертизи використовуються найчастіше для вивчення слідів та інших речових доказів, установлення причин смерті, визначення психічного стану обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка, для встановлення механізму і причин дорожньо-транспортних пригод, залізничних, авіаційних катастроф, пожеж, аварій на виробництві, які вимагають спеціальних знань відповідних осіб. Експертиза призначається постановою слідчого за порушеною кримінальною справою і доручається спеціалісту експертної установи чи відомчої служби, до яких належать науково- дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров'я України та експертні служби Міністерства внутрішних справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України. Значеня експертизи в ході розслідування кримінальних справ дуже велике і полягає в наступному: 1) висновок експертизи є джерелом доказової інформації, з допомогою якого під час розслідування і судового розгляду кримінальних справ одержують нові та перевіряють наявні докази. Найчастіше експертиза виконується в якості процесуального засобу перевірки та уточнення зібраних за справою доказів; 2) з допомогою експертизи встановлюється походження і причинні зв'язки окремих фактів, ознак, механізм їх утворення; 3) експертиза допомагає встановити час настання і протікання окремих явищ (смерть, гальмування, горіння тощо); 4) експертні дослідження забезпечують вирішення питання про тотожність осіб, предметів, тварин, речовин, про їх групову належність; 5) експертні дослідження дозволяють вияснити склад речовини, дати якісну і кількісну характеристику її елементів;
6) з допомогою експертизи встановлюються факти, що мають юридичне значення (вік, алкогольне сп'яніння, стан людини, статева зрілість тощо); 7) експертиза допомагає дати правильну юридичну оцінку події, що розслідується. Це необхідно, зокрема, під час розслідування пожеж, розкрадання державного і громадського майна, господарських і службових злочинів, дорожньо-транспортних пригод, статевих злочинів тощо. Класифікація судових експертиз може бути здійснена за різними підставами (Схема 18): за місцем і послідовністю їх проведення, обсягом дослідження, складом експертів, змістом спеціальних знань. Така класифікація має наукове і практичне значення. Вона допомагає слідчому точно визначити зміст експертизи, місце її проведення, склад експертів та інші питання. За місцем проведення експертизи поділяються на два види: ті, що проводяться в експертних установах; і ті, що проводяться за межами експертних установ. В сучасних умовах більшість судових експертиз проводиться головним чином в державних експертних установах. За послідовністю проведення експертизи поділяються на первинні і повторні. Крім загальних завдань під час повторних експертиз здійснюється перевірка і повторних. Вони доручаються іншим спеціалістам, якщо попередній висновок виявився необгрунтованим, безпідставним. За обсягом дослідження експертизи бувають основні і додаткові. Додаткові призначаються у разі недостатньої повноти висновку. На відміну від повторних, вони не ревізують, не перевіряють основну, а є своєрідним продовженням основної експертизи, у зв'язку з чим проводить їх той самий експерт, хоча Fie виключено, що провадження додаткової експертизи може бути доручено іншому експерту. За чисельніеттю і складом виконавців експертизи поділяються на одноосібні, комісійні і комплексні. Одноосібну експертизу проводить один експерт, комісійну - комісія в складі двох чи більше спеціалістів. Комплексні експертизи проводять дек- ілька експертів різних спеціальностей. Це має місце тоді, коли встановлення тієї чи іншої обставини неможливе шляхом проведення окремих експертиз або це виходить за межі компетенції одного експерта чи комісії експертів. За змістом спеціальних знань експертизи багаточисельні. Практично їх важко навіть перерахувати. Кримінально-процесуальний закон називає декілька їх видів: судово-медичну, судово-психіатричну, судово-бухгалтерську, криміналістичну. Перелік судових експертиз, що проводяться в тій чи іншій експертній установі, встановлюється відповідними відомчими нормативними актами. Найбільш поширеним видом судової експертизи є криміналістична. Вона полягає в лабораторному дослідженні об'єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії, невидимих слідів зашифрованого змісту, групової належності об'єктів або їх тотожності. До видів криміналістичної експертизи відносяться такі види експертиз: дактилоскопічні, трасологічні, холодної зброї, почеркознавчі, авторозиавчі, балістичні, техиіко-криміналістичних досліджень документів, ідентифікації особи за ознаками зовнішності, комплексного дослідження транспортних засобів і документів, що їх супроводять. Перераховані види криміналістичних експертиз проводяться в екснертио-криміналістичних підрозділах МВС України. В цих самих підрозділах проводяться також спеціальні експертизи, зокрема: ♦ наркотичних засобів, психотронних речовин, їх аналогів і прекурсорів; ♦ харчових продуктів; ♦ спеціальних хімічних речовин; ♦ волокон та волокнистих матеріалів; ♦ волосся людини та тварини; ♦ судово-медична імунологія; ♦ судово-медична цитологія; ♦ судово-медична молекулярна біологія; ♦ лакофарбових матеріалів та покриттів; ♦ нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; ♦ скла і кераміки; ♦ металів, сплавів та виробів з них; ♦ полімерів та виробів з них; ♦ вибухових речовин та продуктів пострілу; ♦ матеріалів, документів; ♦ ґрунтознавчі та мінералознавчі; ♦ вибухових пристроїв, обставин і механізму дорожньо- транспортних пригод; ♦ технічного стану транспортних засобів; ♦ транспортно-трасологічні; ♦ обставин і механізму пожеж; ♦ електромереж і електроспоживачів; ♦ матеріалів та засобів звуко- і відеозапису; ♦ фото- і відеотехнічні; ♦ товарознавчі, в тому числі автотоварознавчі; ♦ одорологічні; ♦ судово-бухгалтерські. З метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертно-криміналістичні підрозділи можуть організувати проведення інших видів експертиз і досліджень. §2. Підготовка до призначення та проведення судових експертиз Підготовка до призначення та проведення судової експертизи включає такі основні елементи: 1) визначення моменту призначення експертизи; 2) збирання необхідних матеріалів; 3) вибір експертної установи чи експерта; 4) визначення об'єкта експертизи; 5) формулювання запитань експерту. Дійшовши висновку щодо проведення експертній, і 'ІІ/щЩ повинен правильно визначити момент її призначення. Н д.іич му випадку треба мати на увазі: ♦ що експертиза повинна бути призначена своєчасно; ♦ що з постановою про призначення експертизи повинен бути ознайомлений обвинувачений, якщо він є в кримінальній справі; ♦ що одержання необхідних для експертизи об'єктів, документів і матеріалів може вимагати виконання самостійних слідчих дій. Вибір моменту призначення експертизи передбачає вибір місця у системі інших слідчих дій. Визначення часу призначення експертизи пов'язано з особливостями розслідування злочину, слідчою ситуацією, наявністю чи відсутністю необхідних матеріалів для призначення експертизи. Збирання необхідних матеріалів також має певне значення під час підготовки до проведення експертизи. Об'єктами дослідження можуть бути речові докази, жива особа, труп або його частини. ГІри певних умовах експерту надаються так звані зразки порівняльного матеріалу. Це можуть бути зразки почерку, відбитки пальців рук, зліпки зубів, взуття, проби крові, слини тощо. Про відбирання зразків слідчий складає протокол. Вибір експертної установи чи експерта є одним із елементів підготовки до призначення експертизи. Діючи в даному напрямі, слідчий повинен передбачити спеціальну освіту, компетентність, якими володіє майбутній експерт, його стаж науково-дослідницької роботи і роботи за спеціальністю. Вибір експертної установи здійснюється з урахуванням характеру питань і об'єктів дослідження, що підлягають вирішенню. Суттєвим елементом підготовки до проведення експертизи є визначення об'єкта експертизи. Під об'єктом дослідження розуміють матеріальні джерела інформації про факти, тцо підлягають встановленню. Це ті обставини, що можуть бути з'ясовані в ході експертного дослідження, та фактичні дані, що встановлюються на підставі спеціальних знань і дослідження матеріалів справи. 21 *
Формування запитань експерту в постанові слідчого має особливе значення. Запитання повинні: формулюватися ясно, чітко; не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру; мати логічну послідовність; бути короткими, конкретними, визначеними; включати в себе повноту та комплексний характер. Під час підготовки матеріалів на експертизу слідчий взаємодіє з спеціалістом: у виборі експерта, визначенні мети експертизи та її виду, формуванні конкретного завдання (які необхідно підготувати зразки, як їх одержати тощо). Якщо експертиза проводиться поза експертною установою, то слідчий створює необхідні умови для роботи, охорону, забезпечення технічними засобами, приміщенням. Підставами для призначення експертизи є постанова слідчого (ст. 196 КГТК України) або ухвала (постанова) суду чи судді (ст. 310 КГІК України). Постанова чи ухвала складаються з трьох частин: вступної, описової та резолютивної. У постанові коротко викладаються обставини, що відносяться до предмета експертизи, перераховуються і при необхідності описуються об'єкти, які направляються на дослідження. Дається короткий виклад обставин справи. Вказується вид експертизи, найменування експертної установи, прізвище експерта тощо. Керівник експертної установи, отримавши постанову про призначення експертизи, доручає її проведення одному або кільком експертам. В цей час враховуються обставини, що виключають можливість доручення експертизи зацікавленій особі. Експертиза передбачає проведення активної технічної, організаційної та дослідницької роботи не лише експертом, а й слідчим. Робочий контакт експерта і слідчого полягають в такій взаємодії цих осіб під час підготовки, провадження та використання експертизи в ході розслідування, яка забезпечує оптимальні умови провадження досліджень та оцінки їх результатів як доказів у кримінальній справі. Експерт сам визначає, які методи і засоби повинні бути застосовані в ході дослідження. Він не має права використати лише прийоми, які призводять до руйнування чи знищення об'єктів, що досліджуються. Якщо без руйнування ЧИ: II11II III 11 ня об'єкта вирішити поставлене питання неможливо, ексисрі повинен одержати на це згоду слідчого (судді). Експерт також не має права обмежити обсяг запропонованого йому дослідження. Однак експерт має право розширити обсяг досліджень, зазначивши у висновку обставини, які мають значення для справи, з яких йому не були поставлені питання. §3. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі Висновок експерта є доказом, оскільки містить відомості про факти, що підлягають доказуванню. Оцінка і використання висновку експерта є найбільш відповідальним етапом проведення експертизи за кримінальною справою. Тут експертиза виступає як засіб доказування в системі інших доказів. Першим етапом оцінки висновку експерта є оцінка його наукової достовірності, тобто встановлення відповідності висновку реальній дійсності. Існує два способи оцінки наукової достовірності висновку експерта: 1) аналіз умов і методів проведених досліджень; 2) зіставлення висновків експерта з іншими доказами, що містять відомості про предмет дослідження, тобто аналіз висновку експерта у відповідній окремій системі доказів. У ході аналізу умов та методів дослідження слідчий аналізує: ♦ компетентність експерта, який проводив експертизу; ♦ повноту дослідження об'єктів експертизи; ♦ достатність представлених порівняльних зразків експерту; ♦ обгрунтованість вихідних наукових положень, застосованих експертом; ♦ відсутність чи наявність протиріч у висновках експерта; ♦ форму висновку експерта, відповідність її результатам дослідження. Процесуальним засобом перевірки й оцінки проведеного дослідження є додаткова і повторна експертизи. Перша призна- чається у випадках, коли висновок експерта є недостатньо ясним або неповним. Вона може бути доручена тому самому чи іншому експерту. Друга призначається у випадку наявності сумнівів в обгрунтованості і правильності висновку і доручається іншим експертам. Другим етапом оцінки висновку експерта є оцінка доказового значення експертизи. Не можуть мати доказового значення висновки, в основі яких лежать факти і положення, що не відповідають дійсності, не відносяться до предмета експертизи об'єкти експертного дослідження. Не можуть мати доказового значення такі висновки, які грунтуються на помилкових положеннях науки, техніки, мистецтва, ремесла або положеннях, що неправильно тлумачаться експертом. Судова і слідча практика не визнає доказової сили експертних висновків і в тих випадках, коли: ♦ висновки експерта достатнім чином не мотивовані; ♦ висновок не вирішує всіх поставлених перед експертами питань; ♦ висновок експерта не містить повного і конкретного опису проведених експертами досліджень; ♦ висновки не підтверджуються результатами проведених експертом досліджень (аналізами, фотознімками, математичними розрахунками тощо). Висновок експерта не має переваг перед іншими доказами. Та обставина, що висновки експерта, обгрунтовані дослідженнями, проведеними із застосуванням наукових, технічних та інших спеціальних знань, не виключає можливості та необхідності оцінки їх слідчим і судом у повному обсязі. Характер виду доказу, який розглядається, не може бути підставою для некритичного до нього ставлення, надання йому особливої доказової сили. Відповідно до ст. 75 КПК України «висновок експерта для особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду не є обов'язковим, але незгода з ним повинна бути мотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку». Контрольні запитання 1. У чому полягає суть і значення судових експертиз? 2. При яких обставинах призначається судова експертиза? 3. Які елементи містить процес підготовки до судової експертизи? 4. В чому полягає тактика проведення судової експертизи? 5. її То собою являє висновок судової експертизи? 6. Які є способи оцінки наукової достовірності висновку експерта? 7. При яких обставинах призначається додаткова і повторна експертизи? 8. Яке значення має взаємодія слідчого з експертом під час підготовки та проведення судової експертизи? Теми рефератів і курсових робіт 1. Використання судових експертиз у розкритті і розслідуванні злочинів. 2. Тактичні прийоми підготовки до призначення та проведення судових експертиз. 3. Способи і методи оцінки та використання висновку експерта у кримінальному судочинстві. Література 1. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 1994. - С. 32-33. 2. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М„ 1997. - С. 374-390. 3. Криміналістика. Підручник / За ред. В.Ю. Шепітька. - К, 2001. - С. 340-357. 4. Лифшиц Е.М., Михайлов ВА. Назначение и производство экспертизы. - Волгоград, 1977. - С. 3-110. Розділ IV
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-06-23; просмотров: 292; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.10.64 (0.009 с.) |