Розслідування екологічних злочинів

♦ Криміналістична характеристика екологічних злочинів

♦ Початковий етап розслідування

♦ Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

§і. Криміналістична характеристика екологічних злочинів

Криміналістична характерні шк.і екологічних злочинів ба­зується на широкій системі еммюі ічіюіо ммнюдаиства.

Одним із перших актів, у якому прониишнпо необхідність

дбати про екологічну безпеку громадян, іеіюі| п.шп та її

молоде покоління, є Декларація про дер/к.шиии. уиеренпеї

України від 16 липня 1990 р. Визначаючи нсоохі і і. нмш

про екологічну безпеку громадян, Україна взяла на кін >п і

зок самостійно встановлювати порядок використання прпрчч них ресурсів, забороняти будівництво та припиняти фут-.цю нування будь-яких підприємств та інших об'єктів, які створюють загрозу екологічній безпеці.

Питання екологічної безпеки закріплені в ст.ст. 16, 49, 50 Конституції України. Вони регулюються Законом України «ГІро охорону навколишнього природного середовища», а та­кож земельним, водним, лісовим законодавством, законодав­ством про надра, охорону атмосферного повітря, охорону та використання рослинного і тваринного снігу та іншим спец­іальним законодавством.

Найбільш повно питання екологічної безпеки передбачені в Законі України «ГІро охорону навколишнього природного середовища» стосовно: екологічного законодавства, основних принципів, об'єктів охорони та екологічних програм; емкий іч пих прав і обов'язків громадян; повноважень органів замию давчої влади та місцевого самоврядування, органів управліпп і. органів екологічного контролю та нагляду; надзвичайних < і <> логічних ситуацій; відповідальності за порушення норм ем. ю гічного законодавства. Цим законом встановлено, що внзпачеп ня складу екологічних правопорушень та злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної та кримінальної відію відальності за їх вчинення встановлюються відповідно Кодек сом України про адміністративні правопорушення та Крим і пальним кодексом України.

Чинне кримінальне законодавство містить ряд норм, спря­мованих на охорону природи від злочинних посягань, зокрема охорона водних ресурсів, атмосферного повітря передбачені ст.ст, 241-243 КК України. Вказані злочини відрізняються спе­цифікою, яку необхідно враховувати під час аналізу їх кримі­налістичної характеристики.

До особливостей основних елементів криміналістичної ха­рактеристики згаданої групи злочинів відносяться:

♦ злочинні дії службових осіб, які безпосередньо відповіда­ють за експлуатацію очисних споруд або виконують іншу роботу, пов'язану з транспортуванням відходів, що утворю­ють комплекси - сліди в широкому та вузькому розумінні;

♦ наслідки вказаних дій відображуються в розпорядженнях про зміну роботи очисних споруд, у передорученні робо­ти з питань обслуговування агрегатів некомпетентними працівниками тощо. їх виявлення та аналіз дають мож­ливість з'ясувати безпосередні причини порушення еко­логічних правил;

♦ наслідки забруднення (зміна хімічних, фізичних, біологі­чних властивостей води та атмосферного повітря) утво­рюють сліди забруднення, пов'язані з порушенням еколо­гічного балансу, захворюваннями, тощо;

♦ приховування зацікавленими особами фактів порушення згаданих правил і їх наслідків призводить до утворення слідів, що маскують злочини;

♦ утворені в своєрідному середовищі (водному, повітряно­му) згадані сліди набувають властивостей стійкості, здібностей переміщуватися та розповсюджуватися.

§2. Початковий етап розслідування

У ході вирішення питання щодо порушення кримінальної справи необхідно з'ясувати, чи мав місце факт забруднення водойми чи повітря, яким спричинена або могла бути спричи­нена шкода здоров'ю людей, сільскогосподарському виробниц­тву або рибним запасам. Висновок про це можна зробити па підставі відомостей про кількість викинутої речовини, її вид, результати лабораторного аналізу води, дані щодо розміру заб­рудненої території, про кількість риби, що загинула, тощо.

До порушення кримінальної справи слідчий проводить не­обхідні перевірочні заходи, в результаті яких йому необхідно одержати такі документи:

♦ акт про порушення правил охорони і користування вод­ними ресурсами з додатками різних схем (ріки, водойо- ми, руху отруєної води тощо);

♦ розрахунок збитків, спричинених сировинним запасам ріки (водойми), забрудненої території;

♦ довідки про кількість вивезених відходів, викинутої речо­вини, рибогосподарське значення водойми тощо;

♦ акти аналізу проб стічних вод і грунту;

♦ лабораторні аналізи взятих проб повітря, проведених спеціалістами санітарно-епідеміологічної станції.

У разі необхідності слідчий проводить опитування окре­мих громадян та службових осіб, відбирає від них пояснен­ня з метою визначення підстав для порушення кримінальної справи. За відсутності ознак складу екологічних злочинів ви­рішується питання про притягнення винних до адміністра­тивної відповідальності.

В ході розслідування необхідно з'ясувати обставини, загаль­на система яких конкретизується ознаками злочину, описани­ми в диспозиції відповідних статей Кримінального кодексу України, а також криміналістичною характеристикою даних злочинів. Стосовно розслідування екологічних злочинів таки­ми обставинами є:

♦ у чому конкретно проявилось забруднення водоймищ чи повітря;

♦ коли і який водний об'єкт, територія піддалися забрудненшо;

♦ площа і межі забрудненої ділянки;

♦ що слугувало причиною викиду неочищених стічних вод, відходів у водойму або шкідливих відходів промислово­го виробництва в атмосферу;

зо--'

♦ яке правило про охорону рибних запасів, поверхневих вод від забруднення стічними водами або атмосферного повітря порушено;

♦ які наслідки настали в результаті них порушень, яка ма­теріальна шкода;

♦ наявність причинного зв'язку між порушенням правил охорони навколишнього середовища і шкідливими на­слідками;

♦ чи містить дане порушення ознаки складу злочину чи це проступок, який тягне за собою застосування заходів ад­міністративної відповідальності;

♦ де, на якій території знаходилось безпосереднє джерело забруднення;

♦ хто винен у злочинному забрудненні водойми чи повітря;

♦ які причини та умови спонукали винного скоїти злочин, його мета і мотиви;

♦ причини та умови, що сприяли вчиненню злочину.

На підставі викладеного можна виділити декілька найбільш типових ситуацій.

Якщо кримінальну справу порушено негайно після одер­жання повідомлення від окремих громадян, представників гро­мадськості, підприємств, організацій, установ, джерело забруд­нення відоме і сліди збережені, слідчий повинен негайно організувати огляд місця події, зафіксувати і вилучити матері­альні сліди злочину, виявити і допитати свідків, що бачили факт забруднення водойми чи викиду в атмосферу.

З'являється завдання - процесуальним шляхом закріпити відомості щодо підприсмства-забрудшовача. З'ясовуються питан­ня: галузева належність, профіль роботи і спрямованість підприє­мства; що собою являє ділянка діяльності, з якою пов'язане заб­руднення; характерна особливість забруднюючої речовини; в чому і з боку кого проявились порушення правил, їх зміст.

На підставі одержаних відомостей висуваються версії щодо конкретної ділянки роботи, з якою пов'язане забруд­нення; про механізм забруднення; про порушників і мотиви злочинного забруднення; про величину і характер спричи 458 неної шкоди; про рівень ефективності виконанім 11|>11)><> |<и>\11 рониого зако иода всп ta.

З цією метою проводиться огляд підприемства-забрудшоп.і ча, допит очевидців події і працівників підприємства, виїмка та вивчення бухгалтерських документів, технологічної докумен­тації, що відображає діяльність підприємства, призначаються судові експертизи.

Якщо вихідна інформація така сама, що і в першому випад­ку, але справа порушена через деякий час після події за фак­том злочинного забруднення водойми або попирч. меч.нікім забруднення невідомий, сліди збережені частково, шлпрін м ство-забрудшовач не встановлено, слідчий зобов'язаний uup.i ти відомості про можливі піднриємства-забруднювачі, які кпкп дають промислові відпрацьовані води у водойми чи відходи промислового виробництва в атмосферу. Доцільно ознайомп тись з характером роботи цих підприємств, їх очисними спо­рудами, вивчити, систематизувати, а в разі необхідності і вилу­чити технічну документацію, призначити необхідні експертизи. Завдання розслідування в даному випадку - встановити дже­рело забруднення, його належність і винних осіб.

З урахуванням даної ситуації можуть розроблятися і пере­вірятися такі версії:

♦ про можливі піднриємства-забруднювачі;

♦ за видами роботи, з якою пов'язано забруднення;

♦ за характером і природою забруднювача;

♦ за колом осіб, винних у злочинному викиді, та ролі кож­ного у вчиненому злочині;

♦ про безпосередню технологічну причину викиду шкідли­вих речовин;

♦ про час порушення правил.

З метою перевірки цих версій проводяться такі заходи: впв чаються повідомлення про факти аварійного викиду забрудпе них стічних вод підприємствами; в ході обстеження підприємств вилучаються зразки для наступного призначення експертиз і порівняння вилучених зразків з речовинами заб руднювачами, вилученими з місця події; під час допиту оче ЗО* 4 Ті!) видців з'ясовуються особливості забруднення, характер їх роз­повсюдження, в який бік віяв вітер тощо; досліджуються мате­ріали, що є в органах санітарно-епідемічиої станції; признача­ються необхідні експертизи; проводяться допити.

Під час перевірки версії про винну особу злочинного заб­руднення необхідно впевнитись в тому, що в гой час, коли були допущені порушення правил, дана особа виконувала обов'яз­ки, пов'язані з експлуатацією очисної споруди, зберіганням чи знищенням шкідливих речовин. У даному випадку слідчий зобов'язаний виявити обставини, що сприяли скоєнню зло­чинів, і вжити заходів щодо їх усунення.

§3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Огляд місця події. Особливості огляду місця події даної ка­тегорії справ обумовлені необхідністю огляду великої кількості об'єктів, широтою земельних і водних ділянок забрудненої те­риторії, що підлягає огляду, незвичайними умовами, в яких у ряді випадків проводиться огляд (на воді, під землею, під во­дою), неспівпадіпням місця виявлення шкідливих наслідків і місця викиду неочищених стічних вод (відходів промислового виробництва - під час забруднення повітря) внаслідок дії при­родних умов (течія реки, дощ, напрям і сила вітру), токсичні­стю відходів виробництва, що викликали захворювання людей, загибель риби, рослинності.

В деяких випадках забруднюючі речовини (особливо під час викидів в атмосферу відходів виробництва, газів, пари) розпов­сюджуються на десятки кілометрів. Об'єктом огляду в цих ви­падках повинна бути вся площа забруднення, де можуть бути виявлені безпосереднє джерело забруднення, сліди забруднен­ня та інші речові докази.

Завданнями огляду є: вияснення і фіксація загальної обста­новки та особливостей місця забруднення; виявлення, фікса­ція і вилучення слідів забруднення, тварин і риби, що загину­ли, зіпсованої сільскогосподарської продукції, документів, біологічних об'єктів; відшукання джерела забруднення, визна­чення ступеня забрудненості території (водної ділянки).

Об'єктами огляду можуть бути: водойми, ділянки річок, озер, ставків, каналів тощо; земельні ділянки, сільскогоспо- дарські поля, каналізаційні мережі, очисні споруди; спеціальні транспортні засоби (цистерни, контейнери тощо); плаваючі за­соби (кораблі, нафтоналивні баржі); виробничі, допоміжні те­риторії підприємств, цехів, котелень; сільскогосподарська про­дукція; риба; тварини; територія, на якій проявились негативні наслідки викидів в атмосферу.

Успішному проведенню огляду сприяє застосування сучас­них науково-технічних засобів (кінозйомка, відеозапис) і спец­іальних приладів (газоаналізатори, батометри).

Огляд документів, як правило, є початковою слідчою дією. Він особливо ефективний у тих випадках, коли слідчий аналізує інформацію, що міститься не в одному, а в комплексі документів.

Документацію, що підлягає огляду, можна розділити на групи:

1) книги обліку рідких промислових відходів, документи про приймання цих відходів па смітник;

2) проектна документація, акти приймання та інші докуме- ти на очисні, фільтруючі споруди;

3) оперативні журнали чергових інженерів, хіміків, інших службових осіб теплових електростанцій, паротурбінних цехів, котелень тощо;

4) накази, інструкції і розпорядження щодо експлуатації енергетичних і каналізаційних об'єктів, в тому числі дозвіл на спуск стічних вод;

5) наряди, накладні, шляхові листки та інші документи на виконання робіт транспортними організаціями з питань перевезення відходів виробництва;

6) судові документи;

7) акти, довідки, наряди та інші доументи щодо несправності, ремонту і монтажу очисних і каналізаційних об'єктів;

8) журнали оперативного контролю, акти перевірки та інші аналогічні документи гідрохімічних лабораторій, басейно

 

вих інспекцій, санітарно-епідеміологічних станцій і лабо­раторій промислових підприємств;

9) інші документи постійного і разового характеру.

Огляд документів необхідно проводити всебічно, викорис­товуючи органолептичні методи огляду і логічний аналіз тек­сту. В необхідних випадках для виявлення ознак підрблення належить використати методи попереднього техніко-криміна- лістичного дослідження документів.

Допит підозрюваних і обвинувачених. Перед початком до­питу необхідно систематизувати докази стосовно кожного підозрюваного чи обвинуваченого. У випадках, коли обвину­ваченому ставиться у вину систематичне забруднення вод чи неодноразові викиди шкідливих відходів промислового вироб­ництва в атмосферу, необхідно передбачити послідовність пред­'явлення доказів по кожному епізоду.

У ході допиту обвинуваченого необхідно вияснити: обста­вини, що призвели до порушення правил охорони навколиш­нього середовища; мотиви, за якими допущено забруднення вод чи атмосферного повітря; осіб, що приймали участь в порушен­нях, крім обвинуваченого; форми контролю, в якому ступені він здійснювався.

Допит потерпілого у справах про злочинне забруднення підприємствами водних об'єктів й атмосферного повітря про­водиться для з'ясування таких питань: як він опинився на місці події, що там робив; коли і при яких обставинах спостерігав процес забруднення; де і в якому місці знаходився в момент контакту з забрудненим середовищем (територією); в якій формі проявився контакт (виловлення риби, що загинула); па якій підставі вважає, що його хвороби є наслідком перебуван­ня в забрудненій зоні; в чому виражається шкода (захворюван­ня); де і ким поставлено діагноз захворювання; хто про це знає; чи збирається пред'явити позов про відшкодування збитків; який ступінь утрати працездатності і коли вона настала.

Допит свідків. В залежності від змісту інформації, одержа­ної від свідків, їх можна поділити на декілька груп.

До першої групи відносяться службові особи органів охоро­ни, інспекцій, санітарно-епідеміологічних станцій. Під час їх допиту з'ясовуються обставини виявлення злочинного забруд­нення, його наслідки і джерела забруднення. Найбільш детальні відомості з цих питань можна одержати від співробітників відповідних інспекцій, які під час виконання своїх службових обов'язків не лише фіксують шкоду, спричинену рибному гос­подарству, а й обстежують усю забруднену ділянку. У свідка даної групи виясняється: що він робив у даному районі, коли відбулась подія, очевидцем якої він був; що, на його погляд, стало причиною забруднення; чи спостерігав він масову заги­бель риби, чи може вказати межу забруднення; що конкретно викидалось в атмосферне повітря; колір диму, наявність спе­цифічного запаху, напрям вітру тощо.

До другої групи відносяться свідки, які можуть підтверди­ти сам факт викиду у водойму чи повітря шкідливих речовин, відходів промисловості і вказати джерело забруднення. Свідка­ми цієї групи можуть бути робітники і службовці очисних спо­руд, працівники охорони тощо. У них необхідно вияснити об­ставини викиду неочищених стічних вод у водойми і промислових відходів в атмосферу.

Третю групу свідків складають особи, показання яких мо­жуть містити відомості про причини виходу із ладу очисної споруди або її неправильної експлуатації, організації тимча­сових смітників у неустановлених місцях. Ці свідки допиту­ються про обставини, що сприяли скоєнню забруднення. Проблема допиту полягає в тому, що серед них можуть опи­нитися безпосередні винуватці злочинного забруднення. Тому їх допит повинен бути ретельно підготовлений. Його успіх залежить від знання слідчим особливостей виробниц­тва на даному підприємстві.

Експертиза. У ході розслідування злочинів, пов'язаних з забрудненням водойм і повітря, часто виникають питання, для вирішення яких необхідні спеціальні знання. Експертиза допо магає встановити місце, час і безпосередню причину забруднеп іія, несправність очисної споруди, з'ясувати причини її виник

 

нення, визначити коло осіб, відповідальних за допущені пору­шення правил, виявити факти, що сприяли забрудненню тощо.

У справах про злочинні порушення правил охорони навколиш­нього середовища найчастіше призначаються наступні експертизи.

Судово-медична експертиза проводиться для встановлення причин смерті у випадках отруєння людей. Крім того, на її ви­рішення можуть бути поставлені питання: про наявність в крові окису вуглецю; чи загрожують здоров'ю людей викиди в атмос­феру кіптяви, попелу, газів та інших речовин у певній концен­трації; в якій кількості і як вони діють на організм людини тощо. Судово-медична експертиза (за участю спеціаліста-епідеміоло- га) може бути призначена з метою встановлення причини зах­ворювання і вирішення питання про небезпеку для здоров'я людей викиду шкідливих речовин, виявлення обставин, що сприяли скоєнню злочину.

Судово-ветеринарна експертиза призначається під час загибелі тварин і риби, викликаної викидами в атмосферу шкідливих відходів виробництва чи викидів у водойму нео- чищених стічних вод. Об'єктами її дослідження можуть бути трупи різних видів тварин, забруднені пасовища, водопої, корми, вироби і продукти тваринного походження. На вирі­шення експертів можуть бути поставлені питання: коли на­стала смерть тварини; яка причина захворювання, чи є при­чиною загибелі отруєння; якою речовиною воно викликано; яким шляхом отруйні речовини попали в організм тварини; чи є причиною загибелі чи захворювання тварин викид у во­дойму неочищених стічних вод, відходів виробництва; чи вплинув викид шкідливих речовин в атмосферу на продук­тивність тварин тощо.

Гідрометеорологічна експертиза встановлює, чи могли кон­кретні відходи виробництва розсіятися на певну відстань від джерела забруднення в даній гідрометеорологічній ситуації; яка площа забруднення, напрям і відстань розсіювання забрудне­них речовин при певних гідрометеорологічних умовах тощо.

Судово-технологічна експертиза призначається для вияв­лення на діючому промисловому підприємстві порушень тех-

нологічного процесу, які можуть викликати забруднення по­вітря і водойм. На вирішення експертів можуть бути поставлені питання: чи відповідає проекту технологія очистки газових викидів або стічних вод на даному підприємстві; чи відповідає затвердженій документації хід технологічного процесу і його результати; які технологічні причини викидів в атмосферу нео- чищених відходів виробництва і стічних вод в концентраціях, що перевищують встановлені норми; яка якість сировини, ви­користаної під час виготовлення випущеної продукції.

Судово-технічна експертиза призначається для встановлен­ня причин виходу із ладу очисних споруд, з'ясування техніч­них недоліків у роботі каналізаційних мереж, установок для уловлювання шкідливих речовин, пасток, визначення кола осіб, відповідальних за допущене порушення установлених правил, і зв'язку цього порушення з конкретними забрудненнями.

Судово-хімічна експертиза за справами даної категорії при­значається для дослідження слідів, що утворилися внаслідок зміни хімічних властивостей об'єктів, а для вирішення питан­ня про біологічні причини настання шкідливих наслідків для тварин, рослин, а також для екологічної системи водойми про­водиться судово-біологічна експертиза.

З метою вирішення питань про технічний стан виявлених джерел забруднення, якості монтажу технологічного обладнан­ня, окремих установок та очисних споруд, для установлення правильності розрахунків використання води як у зоні водо­користування, так і в місці випуску стічних вод проводиться гідротехнічна експертиза.

Часто в ході розслідування вказаної категорії справ вини­кає необхідність у застосуванні спеціальних знань, що відно­сяться до декількох галузей знань. У таких випадках призма чаються комплексні експертизи.

Контрольні запитання

1. Яке значення криміналістичної характеристики еколої і чних злочинів у розслідуванні злочинів даної категорії?

2. З яких елементів складається криміналістична характери­стика екологічних злочинів?

3. Які слідчі дії виконує слідчий на початковому етапі роз­слідування екологічних злочинів?

4. Які документи необхідно зібрати на початковому етапі розслідування екологічних злочинів?

5. Які обставини необхідно з'ясувати на початковому етапі розслідування екологічних злочинів?

6. Які ситуації і версії розробляються і перевіряються в ході розслідування екологічних злочинів?

7. У чому полягають особливості тактики огляду місця події в ході розслідування екологічних злочинів?

8. Які особливості тактики допиту підозрюваного, потерпі­лого і свідка в ході розслідування екологічних злочинів?

9. У чому суть і значення експертиз, що призначаються в ході розслідування екологічних злочинів?