Тема 18. Тактика огляду місця події

♦ Поняття, завдання, принципи огляду місця події

♦ Підготовка до огляду місця події

♦ Види і методи огляду місця події

♦ Огляд трупа людини

♦ Освідування живої особи

♦ Фіксація результатів огляду місця події

§ 1. Поняття, завдання, принципи огляду місця події

Однією із важливих процесуальних дій, спрямованих на виявлення і дослідження слідів й обстановки злочину, є огляд.

Огляд місця події - це слідча дія, яка проводиться «з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясуван­ня обстановки злочину, а також інших обставин, які мають зна­чення для справи» (ст. 190 КПК України).

Виявлення і вивчення в ході огляду місця події змін чи слідів злочину, а також обстановки, в якій його вчинено, сприяє встановленню істини, дає можливість повніше і глибше дослі­дити обставини злочину.

Під час розслідування слідчий здійснює огляд місця події, приміщень, ділянок місцевості, предметів і документів, трупа, тіла людини для виявлення слідів злочину чи наявності особ­ливих прикмет, а також інших об'єктів, що приєднуються до кримінальної справи в якості речових доказів.

Найбільш розповсюдженим і складним є огляд місця події. Тому тактичні прийоми розглядаються в основному стосовно цього виду огляду.

Місце події - це територія чи приміщення, де виникла подія, що розслідується, чи настав її результат. Предмети в їх сукупності і взаємозв'язку, що знаходились на місці події, скла­дають обстановку місця події. Місце події і місце злочину - поняття, які не завжди співпадають: місце злочину - це місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричини­ло певні матеріальні зміни; місце події - поняття більш широ­ке, воно складається з таких дій: місце приготування до злочи­ну, місце безпосереднього злочину, місце виявлення слідів і знарядь злочину та місце їх приховування.

Суть огляду полягає в безпосередньому сприйнятті слідчим обстановки місця події, вивчення та дослідження матеріальних джерел доказової інформації. Слідчий особисто повинен пере­копатися в наявності матеріальних джерел, їх ознаках та влас­тивостях, зафіксованих у протоколі огляду.

Огляд місця події є первинною і невідкладною слідчою дією. Це обумовлено необхідністю отримання інформації щодо обста­вин події у первісному стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється також необхід­ністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.

Завданнями огляду місця події є: виявлення слідів злочи­ну; визначення обстановки події, механізму вчинення злочи­ну, визначення напрямів розслідування та розроблення запіль­них версій щодо події злочину та його учасників; одержання вихідної інформації для організації пошуку злочинця й провад­ження першочергових невідкладних слідчих дій.

Огляд місця події обумовлений конкретними обставинами місця та події злочину. Однак можуть бути визначені окремі загальні положення, принципи, дотримуватися яких необхідно у всіх випадках огляду. До таких принципів можна віднести:

♦ об'єктивність, всесторонність та повнота огляду. Слідчий не повинен віддавати перевагу ні одній із версій, що ви­никають, не дивлячись на те, що будь-яка з них може показатись достовірною. Він зобов'язаний дослідити в повному обсязі всю обстановку місця події, виявити і зак­ріпити різноманітні сліди, а також предмети, які в подаль­шому можуть бути приєднані до матеріалів кримінальної справи в якості речових доказів; встановлювати обстави­ни, необхідні для перевірки всіх версій, що виникають в кожному конкретному випадку;

♦ своєчасність огляду. Він проводиться негайно, у будь- який час доби. Зволікання з виїздом на місце події може призвести до навмисної чи ненавмисної зміни обстанов­ки, до втрати слідів чи речових доказів, до появи на місці злочину слідів і матеріальних об'єктів, які не мають відно­шення до події і можуть увести слідство в оману;

♦ планомірність огляду. Огляд місця події повинен здійсню­ватися відповідно наміченого плану, щоб з найменшими затратами сил і часу досягнути максимальних результатів. Слідчий, вибравши певний напрям, послідовно піддає огляду один об'єкт за іншим, Планомірність не виключає внесення змін в початковий план. Сліди, предмети, вияв­лені в ході огляду, можуть слугувати підставою для вису­нення версій, які підлягають негайній перевірці. У зв'яз­ку з цим слідчий може змінити початковий план, здійснити додатковий огляд раніше оглянутих ділянок;

♦ застосування науково-технічних засобів та суворе дотри­мання криміналістичних правил поводження з матеріаль­ними джерелами доказової інформації. В ході огляду місця події важливо обережно поводитись з речовими доказами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення ідентифі­кації чи експертизи. Саме тому під час застосування нау­ково-технічних засобів необхідно дотримуватися правил упаковки і фіксації виявлених речових доказів;

♦ єдине керівництво оглядом. Під час огляду місця події всі учасники підпорядковуються слідчому. Якщо справа дуже складна, керівництво оглядом може взяти на себе проку­рор, начальник слідчого відділу. Керівник огляду відпов­ідає за його проведення, повне та об'єктивне досліджен­ня обстановки, фіксацію ходу та результатів огляду.

Учасники огляду місця події. Огляд місця події здійснює слідчий (дізнавач). Він зобов'язаний особисто впевнитись у наявності і характері певних фактів, обставин і занести в про­токол лише результати власних спостережень. Поряд з цим на нього покладаються й організаційні функції щодо залучення, розстановки і використання інших учасників огляду; вони зап­рошуються для надання допомоги слідчому в огляді. Вказівки слідчого обов'язкові для всіх учасників огляду.

В огляді місця події обов'язково приймають участь поняті, які покликані засвідчити факт, зміст і результати слідчих дій. Вони повинні особисто сприймати все, що виявляється, дослі­джується, фіксується у ході огляду. Тому під час огляду вони постійно повинні перебувати поруч зі слідчим. Поняті мають право давати зауваження щодо дій слідчого. В якості понятих можуть бути закликані не зацікавлені у справі громадяни.

Учасниками огляду місця події можуть бути працівники міліції. Вони надають допомогу слідчому в підготовці і прове­денні огляду, забезпечують охорону і підтримують порядок на місці події. їм може бути доручено опитування осіб, що мешка­ють на території місця події, виявлення очевидців події та інших свідків. На працівників міліції покладається здійснення оперативно-розшукових заходів, пов'язаних з переслідуванням злочинця за «гарячими слідами», його затримання, розшук викраденого і знарядь злочину.

До участі в огляді місця події залучаються також потерпі­лий, свідок, обвинувачений і підозрюваний. Вони можуть до­помогти виявити сліди та інші речові докази, пояснити обста­новку і обставини події.

У випадку, коли подія виникла на території чи в помеш­канні підприємства, установи, організації, слідчий може запро­сити до участі в огляді даної події представників адміністрації, які можуть допомогти йому зорієнтуватися на місці події, дати довідку про характер і особливості роботи підприємства.

§ 2. Підготовка до огляду місця події

Дії слідчого, пов'язані з підготовкою до проведення огляду місця події, складаються з трьох етапів: підготовчого; робочого; заключного.

Підготовчий етап об'єднує діяльність: а) до виїзду на місце події та б) на місці події.

До виїзду на місце події слідчий зобов'язаний:

♦ володіти повною інформацією стосовно події, вивчити організацію щодо охорони місця події, падання невідклад­ної медичної допомоги потерпілому, прийняття заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків;

♦ у разі невиконання перерахованих вище заходів органі­зувати їх виконання;

♦ викликати через чергову частину органу внутрішних справ слідчо-оперативну групу;

♦ підготувати необхідні технічні засоби - зв'язок, транспорт тощо;

♦ запросити понятих, громадських помічників.

Прибувши на місце події, слідчий зобов'язаний:

♦ переконатися в тому, що заходи стосовно охорони місця події, надання допомоги потерпілим, ліквідації наслідків події виконані;

♦ у разі необхідності вживає додаткових заходів з охорони місця події та ліквідації шкідливих наслідків події.

Робочий етап становить собою безпосередній огляд місця події, в ході якого слідчий вивчає обстановку місця події, виз­начає кордони огляду, висуває версії стосовно події. На підставі одержаних відомостей слідчий формує завдання учасникам слідчо-оиеративної групи щодо застосування службово-розшу­кової собаки, організації пошуку злочинця за «гарячими сліда­ми», збору інформації, виявлення свідків. Він складає план де­тального огляду, вибирає методи і засоби дослідження обстановки місця події. Під час загального огляду слідчий дос­ліджує об'єкти в статичному стані, а в ході детального - може предмети переміщувати з метою дослідження. В ході детально­го огляду здійснюється вилучення матеріальних джерел, їх па­кування, фіксація.

Заключний етап, або фіксація результатів огляду місця події, полягає в узагальненні й аналізі зібраної інформації, вирішенні повністю або частково завдання та мети огляду. Визначається, які вузли доцільно оглянути додатково, які об'єкти необхідно ще вилучити. Огляд вважається закінченим, якщо на всі питан­ия, що випливають з події злочину, одержана повна інформа­ція, тобто встановлено механізм, спосіб вчинення злочину, ви­явлені ознаки злочинця тощо.

Під час загальної та детальної стадій огляду слідчий здійснює робочі помітки, а після закінчення огляду складає протокол огляду. У випадку, якщо огляд складний, протокол готується під час робочої стадії. 254

На заключному етапі складаються плани місця події (орієн­товні, оглядові, детальні).

Під час підготовки до проведення огляду місця події важ­ливого значення набуває професійна готовність слідчого до виконання цієї слідчої дії, тобто його готовність в будь-який час прибути на місце події і здійснити огляд. Професійна готовність вимагає від нього відповідних теоретичних знань і уміння прак­тично ефективно виконати цю слідчу дію. Професійна го­товність включає також його психологічну підготовку стосов­но провадження огляду, тобто готовність спокійно, творчо працювати в найскладніших умовах, уміло керувати оглядом.

Професійна готовність означає, крім того, здібність слідчого добре орієнтуватися на території, яку обслуговує, знати розташу­вання підприємств, установ та організацій, вузлів зв'язку і шляхів сполучення, медичних закладів тощо. В цьому йому можуть до­помогти карти і схеми міста, району, списки підприємств, уста­нов та організацій з їх адресами і телефонами, розклад руху всіх видів транспорту тощо. Він зобов'язаний систематично підтри­мувати зв'язок з працівниками карного розшуку, службами бо­ротьби з економічними злочинами, боротьби з організованою злочинністю, державної автомобільної інспекції, експертно-кри­міналістичними підрозділами, дільничними інспекторами, по­жежної охорони, швидкої медичної допомоги, а також з керівни­ками місцевих органів державної влади і самоврядування.

§3. Види і методи огляду місця події

Кримінально-процесуальний кодекс України (ст.ст. 190, 192-193) передбачає такі види слідчого огляду: огляд місце­вості; огляд приміщення; огляд предметів; огляд документів; огляд трупа; огляд тіла живої людини (освідування) (Схема 14).

У криміналістичній тактиці називають інші види огляду - ог­ляд худоби, будівель, автотранспорту. Ряд вчених вважає доцільним огляд худоби визнати самостійним видом огляду. ІДо стосується будівель і транспорту, то це об'єкти, огляд яких передбачається стат­тею 190 КПК України. Тому виділяти їх немає підстлг.

Огляд також може поділятися на такі види: початковий; додатковий; повторний; заключний.

Огляд - це не лише слідча дія, а й криміналістичний метод дослідження, який використовується як у зв'язку з оглядом місця події, так і під час інших слідчих дій, наприклад, у ході проведення обшуку, виїмки, впізнання тощо. Суть огляду як методу не можна ототожнювати із слідчим оглядом, у ході яко­го здійснюються оглядові дії, тобто безпосереднє чуттєве сприй­няття та дослідження об'єкта, а також інші методи' (вимірюван­ня, моделювання, фотографування тощо).

Метод огляду входить як тактичний пізнавальний прийом у всі засоби доказування. Таким чином, огляд має ознаки са­мостійного методу, методу дослідження та характеризується: безпосереднім сприйняттям; органолептичним та інструмен­тальним дослідженням; аналітичною діяльністю.

Методи огляду класифікують за різними підставами:

♦ за характером дослідження огляд умовно поділяють на статичний та динамічний;

♦ за повнотою дослідження - па вибірковий (суб'єктивний) та суцільний (об'єктивний);

♦ за послідовністю застосування прийомів і засобів - кон­центричний, ексцентричний, фронтальний, секторний, вузловий;

♦ за глибиною дослідження - загальний та детальний.

Статичний метод полягає в огляді місця події та окремих

речових доказів у нерухомому стані, без переміщення предметів. Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстанов­ки місця події в тому вигляді, в якому вона перебувала на по­чатку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення предметів, оглядає і фіксує їх стан, розташування, розміри та інші особливості.

Динамічний метод припускає дослідження в динаміці. Об'єкти можна переміщувати, брати в руки, моделювати, описувати, вимірювати. Однак змінювати форму предмета не можна.

Ексцентричний метод огляду полягає в тому, що досліджен­ня місця події починають здійснювати з її центру, де, як прави- 17"-" 257 ло, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. В даному випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, що розгор­тається від центру до периферії.

Концентричний метод огляду застосовується тоді, коли центр місця події визначити важко. В даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди і речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати і у випадках, коли не виклю­чена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів внас­лідок інших причин.

Фронтальний метод огляду передбачає здійснення дослід­ження об'єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально. Інколи цей метод називають «прочісуванням» те­риторії, коли дослідники шикуються у розгорнутий стрій і ру­хаючись, обслідують відразу велику територію.

Секторний метод огляду полягає в тому, що слідчий, перебу­ваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°. Сек­тори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться.

Вибірковий огляд пропонує досліджувати обстановку лише в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його скоєння.

Суцільний огляд полягає в скрупульозному дослідженій всієї території місця події, не минаючи жодного об'єкта.

Перераховані методи огляду в конкретній слідчий дії вис­тупають в якості прийомів дослідження, оскільки сама слідча дія є методом пізнання злочину як сукупність систематизова­них прийомів та засобів дослідження об'єкта.

§4. Огляд трупа людини

Огляд трупа може бути як самостійною слідчою дією (під час ексгумації чи огляді в морзі), так і складовою частиною ог­ляду місця події. В усіх випадках, згідно з вимогами криміналь­но-процесуального закону (ст. 192 КПК України), труп огля­дається в присутності двох понятих та за участю судово-медич­ного експерта чи іншого лікаря.

Огляд трупа здійснюється в такій послідовності:

1. Фіксується час початку огляду група, температура навко­лишнього природного середовища і тіла трупа з указуванням тієї ділянки тіла трупа, в якій здійснено вимірювання.

2. З самого початку огляду дуже важливо зафіксувати місцезнаходження і позу трупа. З цією метою спочатку вико­нується фотозйомка, описується стан поверхні території, на якій лежить труп, а потім вимірюється відстань від тім'яної ділянки голови і від п'яти однієї із його ніг до нерухомих орієнтирів (стін, вікон, дверей, дерев тощо).

Якщо труп висить у петлі, то вимірюється відстань від підлоги (землі) до носка взуття (пальців ніг) і до місця закріп­лення вільного кінця петлі, а також від ніг до підставки, від вузла петлі до місця її закріплення.

У ході дослідження та описування пози трупа відмічається розміщення голови, кінцівок тощо.

3. Під час огляду відкритих частин тіла, обличчя, голови і кінцівок звертається увага на наявність трупних явищ, тілесні пошкодження, втрату крові, її розливання по поверхні території. Відмічається наявність в ушпих раковинах крові і бруду. Установ- люється і фіксується стан очей, зіниць, слизових оболонок ока

4. Здійснюється зовнішній огляд одягу і взуття. Спочатку описується наявність на них пошкоджень, стан ґудзиків, сліди крові, забрудненість окремих ділянок одягу, наявність волосся, рештки предметів і речовин. Забруднення на одязі і взутті співставляються з навколишньою обстановкою.

5. Знаряддя і предмети, виявлені на трупі, фіксуються за допомогою вузлової та детальної видів фотозйомки, описуєть­ся їх розташування і стан. Петля і вузол петлі повинні бути обов'язково збережені. Петля вимірюється за колом, потім роз­різується на деякій відстані від вузла.

6. Місце трупа вивчається після зовнішнього огляду одяїу. Фіксується стан поверхні. Під трупом можуть знаходитись різні об'єкти (куля, гільза, каміння тощо). Результати їх співставлен- ня фіксуються в протоколі огляду.

7. У ході детального огляду одягу послідовно перевіряється наявність у кишенях грошей, документів-, різних предметів. Описується нижня білизна, наявні на ній пошкодження, спе­цифічні сліди і забруднення, які можуть мати значення під час установлення особи невпізнаного трупа. В ході огляду в залеж­ності від умов та обстановки одяг знімається так, щоб його не пошкодити і не втратити слідів та мікрочастинок (якщо засто­совувалась вогнепальна зброя, то в складках одягу можуть бути виявлені куля, дробинки тощо). Кожний предмет одягу впако­вується окремо від інших. Якщо обставини не дозволяють ог­лянути труп в оголеному вигляді і здійснити вилучення його одягу, то труп обгортають світлою тканиною і відправляють в морг, де провадиться його повний огляд.

8. Під час огляду окремих частин трупа, закритих одягом, фіксується стать, вік, зріст, статура, прикмети, аномалії в будові та інші особливості, а також різні трупні явища, наявні тілесні ушкодження і їх відповідність пошкодженням на одязі.

9. У випадку, коли особа трупа ще не встановлена, то за правилами впізиавального методу зйомки здійснюється його фотографування і дактилоскопіювання. Під час огляду звер­тається увага на ознаки, за якими труп може бути упізнаний.

У випадку необхідності ексгумації трупа з метою його ог­ляду слідчий виносить про це постанову, запрошує судового медика, спеціаліста-криміналіста, понятих. Після відкриття тру­ни труп фотографують і описують його зовнішний стан. Потім проводять детальне його обстеження, фотографування і скла­дають протокол.

§5. Освідування живої особи

Освідування живих осіб є різновіднистю слідчого огляду. Освідування - це огляд тіла живої особи. Нею може бути по­терпілий, підозрюваний, обвинувачений. Освідування прова­диться на підставі постанови слідчого з метою виявлення важ­ливих для розслідування справи доказів, а також встановлен­ня прихованих під одягом особливих прикмет (татуїровок, шрамів, плям). У випадку необхідності для участі в освідуванні залучається лікар і спеціаліст-криміналіст. Якщо під час освіду­вання оглядаються відкриті частини тіла (обличчя, руки), слідчий, поняті можуть бути будь-якої статі, а в ході обстежен­ня прихованих частин вони повинні бути однієї статі з тим, кого освідують.

Освідування починається з ознайомлення особи (потерпі­лого, підозрюваного, обвинуваченого) з постановою слідчого, потім їй пропонують роздягнутися і обстежують її тіло. В залеж­ності від обставин справи звертається увага на наявність і ха­рактер тілесних ушкоджень, які могли утворитись у зв'язку з вчиненням злочину. В ході виявлення їх фотографують масш­табним способом. У випадку освідування в зв'язку з розсліду­ванням убивства, зґвалтування чи інших статевих злочинів під час його провадження звертається увага на наявність на тілі особи крові, сперми, інших виділень, виявлення яких полег­шується в ході застосування ртутно-кварцевої лампи. За даною категорією справ необхідно брати залишки з-під нігтів, де під час експертизи можуть бути виявлені частинки крові, шкіри, волокон одягу тощо.

Під час освідування підозрюваних у справах про крадіжки необхідно звертати увагу на плями техніко-криміналістичних слідоутворюючих речовин, якими часто блокуються об'єкти з матеріальними цінностями. У випадку попадання на тіло вони довгий час зберігаються і можуть бути легко виявленими в уль­трафіолетових променях. Доцільно також у таких підозрюваних брати проби із вушних раковин та вміст із-під нігтів.

Освідування часто поєднується з оглядом одягу, на якому можуть бути виявлені такі само сліди, як і на тілі. В цьому ви­падку складається єдиний протокол освідування та огляду одя­гу. До нього додаються фотознімки тілесних пошкоджень, особ­ливих прикмет та вилучених речових доказів.

§6. Фіксація результатів огляду місця події

Фіксація результатів огляду місця події - це точне і повне відображення обстановки місця події і її окремих частин, вияв­лених предметів і слідів, їх стану і характерних особливостей, а також здійснених під час огляду дій і одержаних результатів. Хід і результати огляду фіксуються за допомогою таких прийомів: складання протоколу; складання планів і схем; фо­тографування; кінозйомки; відеозапису; звукозапису.

Складання протоколу є основним прийомом фіксації ре­зультатів огляду місця події. В протоколі відображаються всі дії слідчого, методи і науково-технічні засоби, що ним застосову­вались, у тій послідовності, в якій провадився огляд. У прото­колі описується все вилучене під час огляду.

Протокол огляду місця події складається відповідно до ви­мог кримінально-гіроцссуального законодавства і поділяється на три частини: вступну, описову та заключну.

У вступній частині вказується місце, час, дата, умови про­ведення огляду, перераховуються учасники огляду, правове обгрунтування огляду, відмітка щодо роз'яснення учасникам огляду їхніх прав та обов'язків.

В описовій частині протоколу записується інформація щодо обстановки місцезнаходження і меж території, що оглядається, чи приміщення, а також конкретні дані про всі предмети і сліди, виявлені під час огляду. Вказується, які науково-технічні засо­би і методи застосовувалися для виявлення, дослідження та фіксації речових доказів і результати їх застосування.

У заключній частині протоколу міститься інформація щодо перерахування додатків до протоколу - планів, схем, фо­тознімків, кінофільмів, відеозаписів, зліпків, відбитків, а також вилучених предметів. Протокол підписується слідчим, поняти­ми та іншими учасниками огляду.

Під час складання протоколу необхідно враховувати судо­ву перспективу. В ньому обстановка повинна бути відображе­на так, щоб за описом можна було чітко уявити місце події і у випадку необхідності відновити обстановку за протоколом.

Складання планів і схем місця події також є одним із прийомів фіксації результатів огляду. План місця події стано­вить собою графічне зображення даного місця, виконане схе­матично або у масштабі. Відмінність між цими прийомами по­лягає в тому, що схема виконується без масштабу, а план - у масштабі. План і схема додаються до протоколу і дають уявлен­ня щодо місцевості або приміщення, де провадився огляд. Пред­мети на плані і відстань між ними зображаються в такому мас­штабі, щоб були відображені всі необхідні предмети і сліди.

Якщо не вимагається дотримуватися масштабу, складаєть­ся схема місця злочину. Необхідні розміри предметів указують­ся безпосередньо на ній. їх точність визначається призначен­ням схеми і характером зображеного предмета.

Фотозйомка дозволяє швидко зафіксувати все, що огля­дається на місці події. Фотозйомка ілюструє протокол огляду і доповнює його. Фотознімки допомагають більш точно зрозум­іти зміст протоколу огляду.

Під час застосування фотозйомки у ході огляду місця події необхідно дотримуватися таких важливих умов, як своє­часність і послідовність, повнота і детальність фіксації об'єктів зйомки. Виготовлені фотознімки на протилежному боці позна­чаються надписами про те, що вони є додатками до відповід­ного протоколу, що зображено на фотознімку і з якого місця здійснено зйомку. Фотознімки завіряються підписами слідчо­го, особи, яка здійснювала фотозйомку, і понятих.

Кінозйомка застосовується під час огляду місця події в тих випадках, коли необхідно зафіксувати динаміку будь-яких про­цесів, наприклад, послідовність виконання окремих операцій, роботу агрегатів, інтенсивність руху. Кінозйомка обстановки місця події особливо важлива у випадках, коли вона може швид­ко змінюватись внаслідок невідкладних рятувальних чи віднов­люваних робіт, ліквідації наслідків події. Застосування кінозй­омки відмічається в протоколі огляду, де вказується марка і технічні дані кінокамери і кінострічки. В протоколі вказуються також об'єкти, що зняті на стрічку.

Відеозапис також використовується для фіксації процесу і результатів огляду місця події. Вона переглядається на екрані телевізора. Відеозапис дає можливість не лише зафіксувати на магнітній стрічці зображення, а й забезпечити звуковий комен­тар події, що відбувається на екрані. Для детального вивчення окремих елементів місця злочину демонстрування відеозапи- су можна тимчасово зупинити і спостерігати потрібний кадр у статичному стані.

Про застосування відеозапису також робиться відмітка в протоколі огляду. Крім того, після закінчення відеозапису він переглядається всіма учасниками огляду і на ту саму стрічку фіксуються їх заяви щодо правильності його виконання.

В ході огляду місця події слідчий може використовувати при­лади звукозапису. Це може бути звичайний або портативний магнітофон. На магнітофонну стрічку записується все, що вияв­ляється, а також заяви і пояснення учасників огляду, результати опитування очевидців та інші відомості допоміжного характеру. Застосування звукозапису дозволяє слідчому більш цілеспрямо­вано проводити огляд місця події, оскільки він не відволікається на складання чорнових записів. Звукозапис сприяє також більш повній фіксації в протоколі результатів даної слідчої дії.

Під час фіксації результатів огляду місця події застосову­ються також інші прийоми, зокрема: копіювання та моделюван­ня; вимірювання; вилучення слідів разом з предметами тощо.

Контрольні запитання

1. Які завдання передбачає тактика огляду місця події?

2. За якими принципами здійснюється огляд місця події?

3. В чому полягає суть підготовки до огляду місця події?

4. Які є види огляду місця події?

5. Які методи застосовуються під час огляду місця події?

6. У чому проявляються особливості огляду трупа людини?

7. Що таке освідування живої особи?

8. Охарактеризуйте прийоми фіксації результатів огляду місця події.