Поняття місця події. Місце виявлення та місце вчинення злочину

 

Кожний злочин залишає певні сліди. Вчинити злочин і не залишити слідів на місці події практично неможливо.

Сліди можуть бути різноманітними:

ü порушення обстановки,

ü переміщення предметів,

ü сліди рук, ніг, запаху,

ü волосся, нитки,

ü частинки шкіри (особливо під нігтями підозрюваного /потерпілого),

ü кров, біологічні рідини людського походження,

ü речові докази, які свідчать про траєкторію кулі,

ü рани потерпілого/підозрюваного,

ü речові докази, які підтверджують почерк злочинця,

ü залишені на місці події знаряддя злочину,

ü речі та предмети, що належать злочинцю, тощо.

Сліди злочину мають вирішальне значення для встановлення механізму вчинення злочину, а також для з'ясування причетності до нього окремих осіб. Саме тому сліди злочину відіграють особливу роль, адже їх цінність зумовлена залежністю між злочином і його відбиттям – слідоутворенням. Тому вміле виявлення, вилучення та їх вивчення є прямим шляхом, який сприяє розв'язанню низки завдань.

Розслідування майже кожного злочину починається з дослідження місця події, яке на первинному етапі є єдиним джерелом відомостей (фактичних даних) про подію, що відбулася, про осіб, що її скоїли. І від того, наскільки якісно воно досліджене, нерідко залежить успіх розслідування злочину.

Місцем події прийнято називати ділянку місцевості або приміщення, в межах якого виявлені сліди вчиненого злочину. При цьому мається на увазі, що злочин міг бути вчинений як в місці виявлення слідів, так і в іншому місці.

На відміну від місця події, місцем злочину вважається район вчинення злочину або настання злочинного результату, хоча сліди його могли бути виявлені і поза межами даного району.

Таким чином, ми повинні розмежовувати ряд понять: місце події, місце вчинення злочину та місце виявлення слідів злочину.

Встановити ознаки, за допомогою яких можливо розмежувати зазначені поняття, можливо при проведенні такої слідчої дії, як огляд (ст.237 КПК України).

Слідчий огляд спрямовується на безпосередній пошук, знаходження, виявлення і попереднє дослідження об'єктів, які мають значення для кримінального провадження, їх ознак, властивостей, стану, взаємного розташування.

Найпоширенішими підставами класифікації слідчого огляду є:

1) за об'єктами огляду – огляд місця події; трупу людини на місці його виявлення; трупу людини на місці ексгумації; місцевості; приміщення; речей; документів, тощо;

2) за послідовністю проведення – початковий і повторний;

3) за об’ємом – основний і додатковий;

4) за суб'єктами проведення – проведений слідчим, прокурором, оперативними працівниками за дорученням;

5) залежно від участі спеціаліста – простий і кваліфікований.

При визначенні процесуальних видів слідчого огляду, слід керуватися положеннями КПК України.

КПК України регламентує наступні види слідчого огляду:

1) місця події (ч. 3 ст. 214 КПК);

2) місцевості, приміщення, речей і документів (ст. 237 КПК);

3) огляд трупа (ст. ст. 238, 239 КПК);

4) огляд тіла живої людини (освідування особи) (ст. 241 КПК).

 

Слідчий огляд, завдання та основні тактичні положення

 

З метою забезпечення належної охорони місця події та збереження слідів злочину необхідно визначити основні завдання, які вирішуються за під час огляду.

Завдання огляду місця події полягають у вилученні слідів злочину та інших речових доказів, з'ясуванні обстановки, а також інших обставин, що мають значення для провадження.

Залежно від конкретної ситуації, під час огляду місця події можна також встановити джерела додаткових відомостей про подію злочину, з'ясувати, які сліди можуть залишитися на одязі та тілі осіб, які брали в ньому участь, встановити обставини, що сприяли події злочину, і визначити характер оперативно-розшукових заходів, які слід проводити, враховуючи одержані під час огляду місця події фактичні дані.

Завдання огляду місця події:

- безпосереднє вивчення слідчим обстановки місця події для з'ясування характеру й обставин події;

- виявлення, збирання, закріплення, попереднє дослідження, оцінка слідів і речових доказів;

- одержання інформації для висування та перевірки версій щодо події, яка розслідується;

- одержання даних для організації оперативно-розшукових заходів та використання допомоги громадськості, переслідування злочинця, встановлення особистості злочинця, мотивів вчинення злочину;

- виявлення причин і умов, які сприяли чи полегшили вчинення злочину.

Конкретні завдання огляду місця події залежать від методики розслідування певного виду злочинів.

До загальних тактичних положень огляду місця події відносяться:

а) своєчасністьпроведення, тобто проведення його відразу ж, як тільки виникне необхідність;

б) невідкладність: закон дозволяє при потребі проводити огляд місця події до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань;

в) об'єктивність, тобто дослідження та фіксація усього виявленого при огляді в тому вигляді, в якому це було насправді. Усе виявлене слід описувати в протоколі огляду послідовно, не віддаючи переваги ні одній з версій, які перевіряються;

г) повнота досягається широким використанням науково-технічних прийомів та засобів збирання доказів. Слідчий повинний володіти знаннями з криміналістики, знанням механізму утворення слідів. Повноту огляду забезпечують також спостережливість, уважність і терпіння слідчого;

д) активність огляду забезпечується тим, що слідчий проводить його відповідно до свого службового становища, незалежно від спонукань зацікавлених осіб. Він виявляє творчу ініціативу, наполегливість та завзятість, цілеспрямованість у визначенні задач огляду;

е) методичність та послідовність огляду полягає в правильній організації і планомірності проведення огляду, врахуванні специфіки об'єктів, які оглядаються, застосуванні найбільш ефективних прийомів та засобів. Послідовність забезпечує суворо визначений порядок дій при огляді;

є) єдине керівництво оглядом. Це означає, що всі учасники огляду працюють під керівництвом слідчого (прокурора), який є організатором усього комплексу робіт, в результаті яких будується мисленнєва модель події.

 

Об’єкти та стадії огляду

Значення слідчого огляду в процесі розслідування злочинів дуже велике. Під час його проведення виявляється і попередньо досліджується значна кількість важливих слідів злочину та злочинця (об’єктів огляду).

Об’єкти огляду – це різноманітні речі матеріального світу, обстановка (наслідки) вчинення злочину, сліди злочину і злочинця, інші сліди (сліди-відбитки, сліди-предмети і сліди-речовини), предмети, документи, тощо.

Об'єктами оглядуна місці події є:

а) саме місце події (місцевість або приміщення);

б) місцевість або приміщення поза місцем події;

в) живі особи;

г) предмети (знаряддя та сліди злочину, злочинця);

д) труп;

е) документи;

ж) тварини та їх трупи;

з) транспортні засоби.

Огляд місця події складається з декількох етапів: 1) підготовчого; 2) робочого; 3) заключного.

В процесі огляду застосовуються різні криміналістичні методи:

· лінійний метод – пересування здійснюється в лінійному напрямі від однієї межі до іншої з протилежного боку відносно всієї обстановки чи окремих частин;

· ексцентричний (від центру до периферії) чи концентричний (від периферії до центру). Ці методи обираються, виходячи з конкретної ситуації, погоди, особливостей місцевості та інших обставин;

· вузловий (квадратний) метод доцільно застосовувати в складних випадках розслідування, коли необхідно одержати за короткий час інформацію про найбільш істотні обставини події, її характер. Під вузлом розуміють ту частину обстановки, на якій зосереджені найбільш істотні сліди та інші речові докази. Це може бути труп з навколишнім оточенням і слідами, місце проникнення в схованку, квартиру, зламаний сейф, тощо.