Тема № 15. Тактика огляду місця події

1. Поняття та види слідчого огляду

2. Загальні тактичні положення та об’єкти огляду місця події.

3. Етапи та стадії огляду місця події.

4. Методи дослідження обстановки місця події.

5. Способи фіксації ходу і результатів огляду місця події.

 

1. Слідчий огляд – це передбачена КПК слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті, дослідженні, фіксації слідчим, прокурором об’єктів з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Види слідчого огляду:

o огляд місця події;

o огляд трупа;

o огляд предметів;

o огляд документів;

o огляд приміщень та ділянок місцевості;

o огляд тіла живої особи (освідування)

o огляд тварин.

2. Огляд місця події є ключовою інформативно-пошуковою слідчою дією. Вона часто проводиться як першочергова після початку досудового розслідування. Згідно з ч.3 ст.214 КПК України огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після завершення огляду. Таке виключення для даної слідчої дії законодавцем зроблено тому, що нерідко тільки завдяки огляду місця події можна виявити обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Огляд місця події проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення (ч.1 ст.237 КПК України).

Огляд місця події є незамінною слідчою дією, оскільки слідчий безпосередньо, без проміжних ланок, сприймає ті або інші об’єкти в тому вигляді, у якому їх застає. Тому доказова інформація надходить до слідчого з мінімальними перекручуваннями.

До загальних тактичних положень огляду місця події можна віднести:

· своєчасність;

· невідкладність;

· об’єктивність;

· повнота;

· активність;

· організованість;

· єдине керівництво оглядом.

Об’єктами огляду місця події є:

− місцевість, приміщення;

− живі особи;

− трупи;

− тварини (їхні трупи);

− предмети.

3. У криміналістиці прийнято ділити огляд місця події на три етапи:

1) підготовчий етап. Він складається з двох стадій:

− дії слідчого до виїзду на місце події;

− дії слідчого на місці події;

2) робочий етап. Він складається з:

− загального огляду;

− детального огляду;

3) заключний етап. На цьому етапі відбувається фіксація ходу та результатів огляду місця події.

4. Методи огляду місця події:

1) статичний метод. Він полягає в огляді місця події та окремих речових доказів у нерухомому стані, без переміщення предметів. Цей метод застосовується для дослідження і фіксації обстановки місця події в тому вигляді, у якому вона перебувала на початку огляду. Слідчий, не змінюючи початкового положення предметів, оглядає й фіксує їхній стан, розташування, розміри та інші особливості;

2) динамічний метод (припускає дослідження в динаміці). Об’єкти можна переміщувати, брати в руки, описувати, вимірювати, однак змінювати форму предмета не можна;

3) ексцентричний метод. Він полягає в тому, що дослідження місця події починають здійснювати з її центру, де, як правило, зосереджена найбільша кількість слідів злочину. У даному випадку огляд проводиться, рухаючись за спіраллю, що розгортається від центру до периферії;

4) концентричний метод огляду застосовується тоді, коли центр місця події визначити важко. У даному випадку огляд здійснюється від периферії до центру. Таким чином вдається швидше виявити сліди злочинця, що переховується, а також інші сліди й речові докази на значній території. Концентричний метод огляду слід застосовувати й у випадках, коли не виключена можливість пошкодження слідів на периферії в результаті просування учасників огляду до центру чи втрати слідів унаслідок інших причин;

5) фронтальний метод огляду (передбачає здійснення дослідження об’єкта засобами, розташованими в лінію, рухаючись фронтально). Інколи цей метод називають «прочісуванням» території, коли дослідники шикуються в розгорнутий стрій і, рухаючись, обстежують відразу велику територію;

6) секторний метод огляду (полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, кожний раз обмежуючись певним сектором у 30-40°). Сектори оглядаються послідовно доти, поки коло не замкнеться;

7) вибірковий метод огляду − дослідження обстановки лише в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його скоєння;

8) суцільний метод огляду. Він полягає в скрупульозному дослідженні всієї території місця події, не минаючи жодного об’єкта.

5. Результативність огляду місця події та можливість побудови подальшого розслідування кримінальної справи багато в чому залежить від точної й детальної фіксації даної слідчої дії. Про проведення огляду місця події складається протокол на підставі п.1 ч.1 ст. 103 КПК України з додержанням вимог ст.104 КПК України.

При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч.7 ст.237 КПК України).

 

Основні терміни та поняття: місце злочину, місце події, орієнтувальний огляд, вузловий огляд, детальний огляд, методи огляду.

 

Питання для самоконтролю:

1. Сформулюйте поняття слідчого огляду і його відмінність від інших слідчих дій.

2. У чому полягає відмінність первинного огляду від додаткового й повторного?

3. Назвіть етапи і стадії огляду місця події.

4. Назвіть учасників огляду місця події. Яка роль у слідчому огляді криміналістів і оперативних працівників?

5. Що розуміється під негативними обставинами, і яке їхнє значення для оцінки досліджуваної події?

6. Які види криміналістичної фотографії й відеозйомки використовуються при огляді?

7. Назвіть тактичні прийоми проведення огляду живих осіб і фіксації його результатів.

Тематика рефератів:

1. Роль огляду місця події при розкритті злочинів.

2. Застосування фото- та відеозйомки при огляді місця події.

3. Використання мікрочастин при розслідуванні злочинів.

Ситуаційні завдання:

1. На місце виявлення трупу з ознаками насильницької
смерті прибули вночі. При світлі кишенькових ліхтарів зафіксували місце розташування, позу потерпілого, стан його одягу. Після цього труп відправили в морг, встановили охорону і до світанку покинули місце події.

Чи має бути в цьому випадку складений і підписаний протокол огляду? Що собою буде представляти наступний огляд місця події – повторний або додатковий?

2. Відкіля доцільно почати огляд місця події – із центру або з периферії – у наведених ситуаціях:

а) множинність однотипних слідів у великому по площі помешканні або на місцевості (наприклад, численні сліди бійки
в їдальні);

б) наявність слідів у приміщенні магазину, де була скоєна крадіжка, і на підходах до нього – сліди ніг, транспорту, загублені злочинцями речі і т.п.;

в) в умовах утрудненого підходу до місця дислокації основних слідів події (наприклад, вузький коридор, що веде до осередку пожежі);

г) при необхідності термінового усунення наслідків події (наприклад, автомобільна аварія на залізничному переїзді)?

3. Прибувши на місце, зазначене особою, яка заявила про згвалтування, і оглянувши його, слідчий не виявив ніяких слідів, що свідчать про дану подію. З урахуванням цього він не став складати протокол огляду місця події.

Чи правильно поступив слідчий?

4. Прибувши на місце події, де був виявлений труп, слідчий відзначив наявність специфічного запаху. Це ж підтвердили інші учасники огляду. У зв’язку з цим слідчий вилучив пробу повітря і зафіксував у протоколі характеристику виявленого запаху.

Чи припустима фіксація в протоколі огляду наявності запаху? Якщо так, то як це варто здійснити?

5. ісля виявлення частин розчленованого трупа провели огляд квартири за місцем проживання загиблого, тому що були дані про вчинення убивства саме там. Проте слідів крові на підлозі і стінах помешкання, а також слідів їхнього маскування (заміна шпалер, фарбування підлоги і т.п.) не виявили.

Яким чином могло бути здійснене розчленовування трупа в цих умовах і де варто шукати його сліди?

6. У зв’язку з перебуванням районного судово-медичного експерта у відпустці і відсутністю в селі лікаря слідчий запросив у якості спеціаліста для участі в огляді трупа місцевого фельдшера.

Чи припустимо це?

7. У процесі огляду місця події, що охоплює значну територію, слідчий залучив понятих до пошуку слідів.

Чи можна покладати такі функції на понятих?

8. У зв’язку зі значущістю площі, що підлягає огляду, вона була розмежована на дві ділянки, одну з яких оглядав слідчий, а огляд іншої був доручений оперативному співробітнику. З кожним із них знаходилося по одному з понятих, запрошених для участі в огляді. Єдиний протокол був складений слідчим.

Чи припустима така організація огляду місця події?

9. У ході огляду виявленого трупа поняті упізнали в ньому свого односільчанина і заявили про це слідчому, який відобразив цей факт у протоколі огляду.

Чи правильно поступив слідчий? Якщо ні, то де і яким чином повинна бути відображена заява понятих?

10. При огляді трупа думки слідчого і судово-медичного експерта про характер трупних явищ істотно розійшлися.

Слідчий відобразив у протоколі свою позицію.

Чи правий слідчий? Яким чином варто зафіксувати характеристику об’єкта, що оглядається (колір, запах, стан і т.п.), якщо думки учасників огляду про його ознаки розходяться?

11. У процесі огляду місця події протокол був написаний одним із понятих під диктовку слідчого.

Чи припустимо це?

12. При огляді місця події слідчий склав ряд схем і зробив фотографії. Після оформлення результатів огляду він запропонував понятим і спеціалістам, що брали участь в огляді, підписати схеми. Через два дні, коли були готові фотознімки місця події, він запросив їх для підписання фототаблиць.

Чи необхідні підписи зазначених осіб для засвідчення додатків до протоколу огляду місця події?

13. При ознайомленні зі складеним протоколом спеціаліст зауважив, що слідчий не дав характеристику технічних засобів фіксації, які використовувалися при огляді, і умови їх застосування. У зв’язку з цим слідчий доповнив протокол записом: «При огляді використовувалася фотографічна й інша техніка», заявивши, що вказівка того, який конкретно застосовувався фотоапарат, чутливість фотоплівки, витримка і т.п. не несе ніякого змістовного навантаження.

Хто правий – спеціаліст або слідчий? Якщо спеціаліст, то яка ціль зазначення в протоколі слідчої дії даних про застосовані технічні засоби?

14. На фотознімках місця події зображений об’єкт, що має значення для розслідування, який не відображений у протоколі огляду і не вилучений.

Яке доказове значення факту його фотофіксації?

Як ця інформація може бути використана при розслідуванні?

15. У процесі огляду місця події здійснювалася фотозйомка, про що було зазначено в протоколі. Після опрацювання фотоплівки з’ясувалося, що фотознімки непридатні. Слідчий склав довідку про це і долучив її до матеріалів досудового розслідування.

Чи вірні дії слідчого? Як варто було б поступити, якби подібний результат настав при виконанні фотозйомки запрошеним спеціалістом?

16. У період огляду місця події слідчий за допомогою диктофона фіксував дані про обстановку і виявлені сліди, а потім відпустив усіх учасників огляду, зобов’язавшиїх з’явитися наступного дня, коли нимбуде на основі магнітного запису складений протокол.

Чи правильно поступив слідчий?

Тестові завдання:

1. Слідча дія, яка полягає в безпосередньому сприйнятті об’єктів з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з’ясування обставин події, а також обставин, що мають значення у справі, – це:

а) обшук;

б) слідчий експеримент;

в) освідування;

г) огляд місця події.

2.Територія чи приміщення, де виникла подія, що розслідується, чи настав її результат, – це:

а) місце події;

б) місце злочину;

в) обстановка злочину;

г) територія події.

3. Місце безпосереднього вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни, – це:

а) місце події;

б) місце злочину;

в) обстановка злочину;

г) територія події.

4. Метою огляду місця події є:

а) виявлення слідів злочину та речових доказів;

б) перевірка правдивості раніше одержаних показань;

в) з’ясування обставин події;

г) висунення версій про подію злочину і його учасників.

5. Огляд, який здійснюється безпосередньо після отримання інформації про вчинений злочин і в обстановці місця пригоди наявні незмінені сліди злочину та злочинця, – це:

а) огляд місця злочину;

б) первинний огляд;

в) повторний огляд;

г) додатковий огляд.

6. Огляд, який здійснюється у випадках, якщо виникає сумнів у повноті та достовірності первинного огляду внаслідок різноманітних причин (несприятливі природні умови, недостатня кваліфікація або ретельність слідчого тощо), – це:

а) огляд місця злочину;

б) первинний огляд;

в) повторний огляд;

г) додатковий огляд.

7. Огляд, який здійснюється у випадках, коли у ході розслідування виникає необхідність оглянути певний об’єкт або ділянку місця події, які або взагалі не були оглянуті під час первинного огляду, або були оглянуті поверхово чи недостатньо ретельно, – це:

а) огляд місця злочину;

б) первинний огляд;

в) повторний огляд;

г) додатковий огляд.

8. До якого принципу проведення огляду місця події відноситься наступне: огляд місця події здійснюється негайно після одержання повідомлення про подію злочину, в будь-який час доби:

а) застосування науково-технічних засобів;

б) планомірність огляду;

в) об’єктивність і повнота огляду;

г) своєчасність огляду.

9. Під час якої стадії огляду слідчий здійснює такі дії: визначення межі огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить орієнтуючу і оглядову фотозйомку:

а) динамічної стадії;

б) оглядової стадії;

в) статичної стадії;

г) фронтальної стадії.

10. Яка стадія огляду передбачає огляд без порушення обстановки, окремих слідів та речових доказів:

а) статична стадія;

б) оглядова стадія;

в) динамічна стадія;

г) фронтальна стадія.

11. Які види слідчого огляду передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України:

а) огляд місцевості;

б) огляд приміщення;

в) огляд речей та документів;

г) усі відповіді вірні.

12. Метод, який полягає в тому, що дослідження місця події починають здійснювати із центру, де, як правило, зосереджена найбільша кількість слідів злочину, – це:

а) фронтальний метод;

б) концентричний метод;

в) секторний метод;

г) ексцентричний метод.

13. Метод, який полягає в тому, що слідчий, перебуваючи в центрі місця події, за компасом визначає напрям руху по колу, – це:

а) фронтальний метод;

б) концентричний метод;

в) секторний метод;

г) ексцентричний метод.

14. Метод, який передбачає здійснення дослідження об’єкта засобами, розташованими в лінію, – це:

а) фронтальний метод;

б) концентричний метод;

в) секторний метод;

г) ексцентричний метод.

 

 

15. Метод, який застосовується тоді, коли центр події визначити важко, коли огляд здійснюється від периферії до центру, – це:

а) фронтальний метод;

б) концентричний метод;

в) секторний метод;

г) ексцентричний метод.

16. Огляд, який пропонує дослідити обстановку лише в місцях розташування слідів злочину, визначених відповідно до механізму його скоєння, – це:

а) статичний огляд;

б) динамічний огляд;

в) вибірковий огляд;

г) суцільний огляд.

17. Ознаки, які характеризують метод огляду як тактичний пізнавальний прийом, – це:

а) безпосереднє сприйняття;

б) органолептичне та інструментальне дослідження;

в) аналітична діяльність;

г) статичність.

18. За наявності якого документа проводиться огляд житла чи іншого володіння особи:

а) постанови слідчого;

б) постанови судді;

в) санкції прокурора;

г) за наявності письмового дозволу власника житла чи іншого володіння.

19. У присутності яких осіб здійснюється ексгумація трупа:

а) прокурора;

б) слідчого;

в) судово-медичного експерта;

г) двох понятих.

 

 

20. Хто може бути підданий освідуванню, згідно з ч. 1 ст. 241 Кримінального процесуального кодексу України:

а) обвинувачений;

б) підозрюваний;

в) потерпілий;

г) свідок.

 

Література:

 

1. Алєксєйчук В.І. Проблеми моделювання при огляді місця події / В.І. Алєксєйчук // Проблеми законності: Республ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. -Вип. 77. –
С. 170-177.

2. Алєксєйчук В.І. Огляд місця події: тактика і психологія: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В.І.Алєксєйчук. − Х., 2007. − 20 с.

3. Алєксєйчук В.І. Криміналістичні засоби діагностики особи невідомого злочинця під час огляду місця події / В.І. Алєксєйчук // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Збірник наукових праць. – Харків: Право, 2009. – Вип. 9. – С. 132-138.

4. Білкун В.В. Огляд місця події та первинне дослідження трупа / В.В.Білкун // Вісник Запорізького державного університету. Серія: Юридичні науки. - Запоріжжя: ЗДУ, 2001. – №3. – С. 286-289.

5. Благодир А. Примусове проведення обшуку й огляду житла та іншого володіння / А. Благодир // Актуальні проблеми правознавства. – Тернопіль, 2002. – Вип.5. – С. 253-257.

6. Вежнавець Б. Особливості огляду місця події при розслідуванні злочинів, пов’язаних із незаконним заволодінням транспортними засобами / Б.Вежнавець // Підприємництво, господарство і право. – К., 2006. – № 11. – С.165-168.

7. Веліканов С.В. Слідчий огляд при розслідуванні легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом / С.В.Веліканов // Питання боротьби зі злочинністю: Зб. наук. праць. – Харків: ТОВ «Кроссроуд», 2006. – Вип. 12. – С. 188-193.

8. Довгополик О.П. Сутність та ознаки невідкладних слідчих дій / О.П. Довгополик // Південноукраїнський правничий часопис. – 2009. – № 1. – С. 206 - 210.

9. Дудка А. Виявлення ознак вчинення злочину особами з фізичними або психічними вадами під час огляду місця події (злочину) / А. Дудка // Юридична Україна. – К., 2009. – № 4. – С. 94-97.

10. Єна І.В. Особливості провадження огляду місця події при розслідуванні злочинів, скоєних з використанням комп’ютерної техніки / Єна І.В. // Запорізькі правові читання: Тези доповідей щорічної Міжнародної наук. - практич. конференції, м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – С. 346-348.

11. Зарубей В. Тактика проведення огляду місця події при розслідуванні квартирних крадіжок, вчинених іноземцями / В. Зарубей // Право України. – К., 2007. – № 11. – С. 90-92.

12. Зеленковський С. Особливості огляду місця події і трупа у випадках, коли особа потерпілого невідома / С. Зеленковський // Прокуратура. Людина. Держава. – К., 2004. – № 4. – С. 74-78.

13. Калюга К.В. Роль слідчого під час проведення огляду місця події з метою отримання інформації щодо встановлення особи, яка вчинила злочин: історичний аспект і сучасність / К.В. Калюга // Держава і право: Збірник наукових праць: Юридичні і політичні науки. – К., 2009. – № 43. – С. 564-569.

14. Книженко С.О. Особливості огляду місця події при розслідуванні незаконного видобування корисних копалин / С.О. Книженко // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 186-190. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010 3/10kcovkk.pdf

15. Коршенко В.А. Взаємодія слідчого з фахівцем під час огляду комп'ютерних засобів та призначенні комп'ютерно-
технічної експертизи / В.А. Коршенко // Актуальні проблеми криміналістики.– Донецьк: Дон. ін-т внутр. справ, 2001. –
С. 177-182.

16. Коршенко В.А. Форми взаємодії слідчого з фахівцем при огляді комп’ютерних засобів та призначенні комп’ютерно-технічної експертизи / В.А. Коршенко // Вісник Запорізького юридичного інституту: Науково-практичний збірник. – Запоріжжя, 2001. – № 3 (16). – С. 224-229.

17. Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – Х.: Право, 2011. – 464 с.

18. Ларкін М.О. Тактико-криміналістичні особливості проведення огляду місця події при розслідуванні злочинів проти життя та здоров’я особи, що вчиняються на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі / М.О. Ларкін // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. – № 3 (19) – С.122-128.

19. Лісовий В. Огляд місця події при розслідуванні «комп’ютерних» злочинів / В. Лісовий // Право України. – К., 2001. – № 11. – С. 52-54.

20. Марушев А.Д. Особливості використання знань спеціаліста-бухгалтера у слідчому огляді / А.Д. Марушев // Проблеми законності: Республ. міжвідом. наук. зб. – Харків: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 77. – С. 162-170.

21. Мерецкий Н.Е. Криминалистика и оперативно-тактические комбинации: научно-практическое пособие / Мерецкий Н.Е. – М.: Юрлитинформ, 2007. – 368 c.

22. Омелянчук І.М. Огляд місця події за злочинами у сфері отруйних та сильнодіючих речовин: поняття, мета, принципи / І.М. Омелянчук // Економіка. Фінанси. Право. – К., 2010. – № 7. –
С. 36-39.

23. Піщенко Г. Огляд місця події у справах про фальшивомонетництво / Г.Піщенко, В.Мацишин // Право України. – К., 2001. – № 7. – С. 56-59.

24. Попова О.М. Процесуальний порядок проведення огляду місця події О.М. Попова // Запорізькі правові читання: Матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції (15 –16 травня 2008 року). – Запоріжжя: ЗНУ, 2008. – С. 521-523.

25. Ростомян Л.С. Особливості огляду місця події у справах про вандалізм / Л.С. Ростомян // Форум права.–2008.– № 1. – С.358-362 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-1/08rlccpv.pdf.

26. Рябенко В. Огляд місця події: взаємодія криміналістів та психологів / В. Рябенко, В. Седнєв // Вісник прокуратури, 2001. – №1. – С. 54-56.

27. Скільська Л.Д. Техніко-тактичні особливості використання відеозапису у процесі огляду місця події / Л.Д. Скільська // Держава і право: Збірник наукових праць: Юридичні і політичні науки. – К., 2008. – № 39. – С. 574-578.

28. Скільська Л.Д. Кримінально-процесуальні та тактико-криміналістичні особливості фіксації результатів огляду місця події: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Л.Д. Скільська. – К., 2010. – 20 с.

29. Федотов О.А. Особливості огляду місця події за злочинами у сфері комп’ютерних технологій / О.А. Федотов // Економіка. Фінанси. Право. – К., 2010. – № 4. – С. 37-39.

30. Швидкий О. Особливості огляду місця події при розслідуванні квартирних крадіжок / О. Швидкий // Вісник прокуратури, 2009. – № 7. – С. 87-91.

31. Шеремет А.П. Криміналістика: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.] / А.П. Шеремет – [2-ге вид.]. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 472 с.