Що не включає в себе підготовка до проведення судової експертизи.

а) збирання необхідних матеріалів;

б) вибір експертної установи чи експерта;

в) надання експерту початкових висновків;

г) формулювання запитань експерту.

9. Додаткова експертиза призначається у випадку:

а) наявності сумнівів в обґрунтованості і правильності висновку;

б) коли висновок експерта є недостатньо ясним або неповним;

в) коли висновки експерта не мотивовані;

г) коли висновки не підтверджуються результатами проведених експертом досліджень.

10. Повторна експертиза призначається у випадку:

а) наявності сумнівів в обґрунтованості і правильності висновку;

б) коли висновок експерта є недостатньо ясним або неповним;

в) коли висновки експерта не мотивовані;

г) висновки не підтверджуються результатами проведених експертом досліджень.

11. Комісійна експертиза проводиться:

а) двома чи більшою кількістю експертів;

б) трьома чи більшою кількістю експертів;

в) п’ятьма чи більшою кількістю експертів;

г) шістьма чи більшою кількістю експертів.

12. Комплексна експертиза – це:

а) експертиза, яка призначається у випадках, коли є необхідність провести дослідження за участю декількох експертів – фахівців в одній галузі знань;

б) експертиза, для вирішення питань якої необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань;

в) експертиза, під час проведення якої досліджують один вид діяльності;

г) експертиза, що призначається у випадках, коли є потреба провести дослідження за участю кількох експертів-фахівців однієї галузі знань.

13. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути:

а) фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче магістра, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів;

б) фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів;

в) фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності;

г) фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче бакалавра, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності і внесені до Державного реєстру атестованих судових експертів.

14. Спеціаліст – це:

а) особа, що має необхідні спеціальні знання та яку залучають у разі потреби до участі в провадженні деяких процесуальних дій;

б) особа, що має наукові, технічні чи інші спеціальні знання та призначена в порядку, встановленому законом, проводити експертизу та давати за її результатами висновки;

в) особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок

г) особа, що володіє мовою, якою провадиться судочинство та мовою особи, котра не володіє мовою судочинства, що залучається дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею чи судом для здійснення перекладу.

15. Експерт – це:

а) особа, що має необхідні спеціальні знання та яку залучають у разі потреби до участі в провадженні деяких процесуальних дій;

б) особа, що має наукові, технічні чи інші спеціальні знання та призначена в порядку, встановленому законом, проводити експертизу та давати за її результатами висновки;

в) особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань;

г) особа, що володіє мовою, якою провадиться судочинство, та мовою особи, котра не володіє мовою судочинства, що залучається дізнавачем, слідчим, прокурором, суддею чи судом для здійснення перекладу.

16. Судовий експерт може бути притягнутий: а) до дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності;б) до дисциплінарної, цивільно-правової та адміністративної відповідальності;в) до дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності;г) до дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності. 17. До судово-експертних установ належать: а) науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України;б) експертні служби (криміналістичні центри) Міністерства внутрішніх справ України;в оборони України, Служби безпеки України;г) науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства юстиції України і Міністерства охорони здоров’я України; експертні служби (криміналістичні центри) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України. 18. Трасологічна експертиза має: а) ретроспективний характер;б) перспективний характер;в) комплексний характер;г) стійкий характер. 19. У слідах взуття відображаються: а) папілярні узори;б) форма і розміри стопи та її елементів;в) форма і розміри підошви і каблука, а також їх елементів;г) усі відповіді вірні.

20. Основні завдання техніко-криміналістичної експертизи реквізитів і матеріалів документів полягають у:

а) визначенні способів зміни рукописних реквізитів;

б) встановленні первинного змісту текстів;

в) визначенні послідовності виконання реквізитів;

г) усі відповіді вірні.

21. Судово-лінгвістична експертиза дозволяє вирішувати:

а) ідентифікаційні задачі;

б) класифікаційні задачі;

в) діагностичні задачі

г) усі відповіді вірні;

22. Біологічна експертиза досліджує об’єкти:

а) тваринного та рослинного походження;

б) тваринного походження;

в) рослинного походження;

г) штучного походження.

23. Об’єктами дослідження експертизи харчових продуктів можуть бути:

а) слабоалкогольні напої;

б) харчові жири;

в) гірські породи;

г) холодна зброя.

24. Об’єктами дослідження ветеринарної експертизи можуть бути:

а) трупи тварин;

б) продукти тваринного походження;

в) акти розтину трупів тварин;

г) усі відповіді вірні.

25. б’єктами дослідження мистецтвознавчої експертизи можуть бути:

а) літературні твори;

б) твори образотворчого мистецтва;

в) фотоматеріали;

г) усі відповіді вірні.

26. Криміналістична експертиза – це вид:

а) фоноскопічної експертизи;

б) судової експертизи;

в) дактилоскопічної експертизи;

г) судово-медичної експертизи.

27. Строк проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи не повинен перевищувати:

а) 10 днів;

б) 30 днів;

в) 60 днів;

г) 90 днів.

28. Яким вимогам повинні відповідати порівняльні зразки:

а) бути достовірними;

б) бути стабільними;

в) бути репрезентативними;

г) усі відповіді вірні.

29. Залежно від часу та способу отримання зразки поділяються на:

а) вільні; індивідуальні, групові

б) умовно вільні, індивідуальні, групові;

в) умовно вільні, парні, групові;

г) вільні, умовно вільні, експериментальні.

 

Література:

1. Афанасьева А.В. Судебно - психиатрическая экспертиза больных параноидной шизофренией, употребляющих психоактивные вещества / А.В.Афанасьева // Медична психологія.– Харків, 2011. –
№ 2. – С. 45- 47.

2. Ахтирська Н.М. Судово-психологічна експертиза та використання її висновків у кримінальному судочинстві / Н.М. Ахтирська // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – №8 (72). – С.19-23.

3. Галяшина Е.И. Настольная книга судьи: судебная экспертиза / Галяшина Е.И., Россинская Е.Р. – М.: Проспект, 2011. – 464 c.

4. Гірник А. Конфліктологічна експертиза: від мистецтва до технології / А. Гірник // Соціальна психологія. – 2004. – №2 (4). – С.100-110.

5. Голобородько Е.Н. Судебная психологическая експертиза склонности ко лжи. / Е.Н. Голобородько, Э.В. Кондрашова // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства. Збірник наукових праць. – Серія «Психологія» /Донецкий НИИ судебных экспертиз МЮ Украины. – Донецк, 2011 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Mdtss/ Psychology/
2011/R1%5CR1S2.pdf.

6. Гончаренко В.Г. Організаційні та правові проблеми судової експертизи в Україні [Електронний ресурс] / В.Г. Гончаренко // Часопис Академії адвокатури України, 2011. – Число 1 (10).– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2011-1/11gvgseu.pdf.

7. Гончаренко В.Г. Судово-психологічна експертиза в системі засобів захисту / В.Г. Гончаренко // Адвокат. – 2009. – № 4 (103). –
С. 4-13.

8. Гончаренко В.Г. Судово-психологічна експертиза в системі засобів захисту / В.Г. Гончаренко // Адвокат. – 2009. – № 4 (103). –
С. 4-13.

9. Експертизи у судовій практиці: наук.-практ.посіб./ [авт.кол.: Т.М.Арсенюк, В.І.Бояров, Т.В.Будко та ін.]; за заг.ред. В.Г.Гончаренка.– [2-ге вид., перероб. і допов.]. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.

10. Клименко Н.І. Концептуальні питання судової експертизи / Н.І. Клименко // Криминалистика и судебная експертиза. – 2009. – Вып. № 55. – С. 3- 8.

11. Клименко Н.І. Щодо питань про компетенцію судового експерта / Н.І. Клименко // Криміналістичний вісник. – Київ, 2010. – № 2 (14).– с. 19 - 23.

12. Коновалова В.О. Юридична психологія: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / В.О.Коновалова, В.Ю. Шепітько. - К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. - 424 с.

13. Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – Х.: Право, 2011. – 464 с.

14. Кузнєцова Т.В. Система ознак друкованого почерку: перспективи та можливості вдосконалення. / Т.В. Кузнєцова //Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009.– Вип. 9. – с.250 - 255.

15. Майлис Н.П. Введение в судебную экспертизу: учебное пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / Майлис Н.П. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2011. – 159 c.

16. Моисеенко И.Я. Назначение судебных экспертиз: учебное пособие / И.Я. Моисеенко, В.И. Моисеенко. – Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 2007. – 151 c.

17. Орлов Ю. Кримінологічна експертиза нормативно - правових актів / Ю. Орлов // Публічне право. – 2011. – № 2. –
С. 78- 84.

18. Пиріг І.В. Класифікація судових експертиз/ І.В. Пиріг // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2 (14). – С. 30 - 35.

19. Практическое руководство по производству судебных экспертиз для экспертов и специалистов: научно-практическое пособие / под ред.: Аверьянова Т.В., Статкус В.Ф. – М.: Юрайт, 2011. – 720 c.

20. Россинская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе / Е.Р. Россинская. – М.: Норма, 1996. – 376 с.

21. Семерей М.М. Судебно-психологическая экспертиза несовершеннолетних обвиняемых [Електронний ресурс] / М.М. Семерей // Методологія досліджень та сучасні соціальні, економічні і психологічні проблеми розвитку суспільства. Збірник наукових праць. – Серія «Психологія». – Донецк, 2011.– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/ Mdtss/Psychology/
2011/R1%5CR1S8.pdf.

22. Судебная медицина. Общая и Особенная части: учебник / [Щадрин С.Ф., Гирько С.И., Николаев В.Н. и др]. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 656 с.

23. Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: учебно-теоретическое пособие / М.Г. Щербаковский. – Харьков: Эспада, 2005. – 536 с.

24. Ярослав Ю.Ю. Особливості призначення та проведення судових експертиз в судочинстві України. / Ю.Ю. Ярослав // Общие вопросы криминалистики и судебной экспертизы. – Київ., 2011. –
С. 3- 10.

 

Модуль IV. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ
ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ