Яким нормативно-правовим актом регулюється застосування криміналістичної фотографії?

а) жоден НПА не містить таких положень;

б) Законом України «Про судову фотографію»;

в) Законом України «Про криміналістичну фотографію»;

г) окремими положеннями Кримінального процесуального кодексу України.

5. До інших засобів фіксації, що використовуються поряд із криміналістичною фотографією, не належать:

а) складання протоколу;

б) виготовлення схем;

в) складання планів;

г) збирання речових доказів.

6. Судово-оперативну фотозйомку здійснюють:

а) слідчий, оперативний працівник правоохоронних органів або спеціаліст;

б) спеціально запрошений фотограф;

в) спеціально запрошений спеціаліст із відповідним фахом;

г) судовий експерт.

7. Криміналістична фотографія поділяється на два основні види:

а) фіксуюча та експертна;

б) слідча та судова;

в) макроскопічна та мікроскопічна;

г) кримінальна і цивільна.

8. Фотозйомка при провадженні криміналістичних експертиз не застосовується:

а) як джерело доказів;

б) як спосіб фіксації загального виду і стану об’єктів, що надходять на експертизу;

в) як спосіб ілюстрування результатів різних видів досліджень;

г) як один із способів дослідження.

9. Завданням фотозйомки на місці події є:

а) зафіксувати обстановку в деталях;

б) дати уявлення про місце події;

в) дати уявлення про розміри сфотографованих об’єктів;

г) усі відповіді вірні.

10. Фотозйомка місця події поділяється на наступні види:

а) орієнтуючу, синергетичну, детальну;

б) детальну, оглядову, сигналетичну;

в) сигналетичну, репродуктивну, оглядову;

г) оглядову, орієнтуючу, детальну і вузлову.

11. Вузлова фотозйомка призначена для фіксування:

а) особливостей місця події;

б) окремих предметів та їх ознак у масштабі;

в) предметів навколо безпосереднього місця події

г) окремих частин (вузлів) місця події

12. Макрофотозйомка – це зйомка:

а) дрібних об’єктів із їх збільшенням;

б) великих об’єктів панорамним методом;

в) усього місця події в цілому;

г) правильної відповіді немає.

13. Методами судово-оперативної фотографії є:

а) вимірювальний, панорамний, сигналетичний, репродуктивний;

б) дактилоскопічний, репродуктивний, панорамний;

в) масштабний, панорамний, синергетичний;

г) вимірювальний, масштабний, дактилоскопічний.

14. Панорамний метод фотозйомки включає в себе методи:

а) лінійної та загальної панорами;

б) горизонтальної та вертикальної панорами;

в) окремої та загальної панорами;

г) мікро – і макропанорами.

15. Панорамний метод фотозйомки полягає у:

а) фотозйомці об’єктів під особливим кутом;

б) фотозйомці місця події з великої відстані;

в) фотозйомці окремих деталей місця події;

г) переміщенні камери вздовж об’єкта.

16. Вимірювальний метод фотозйомки ще називають:

а) масштабним;

б) панорамним;

в) сигналетичним;

г) макроскопічним.

17. Суть репродуктивного методу зйомки полягає у:

а) відтворенні (репродукції) обстановки місця події;

б) фотографуванні слідів;

в) фотографуванні окремих частин місця події;

г) фотографуванні плоских об’єктів, передусім документів;

18. Сигналетичний метод по суті є:

а) впізнавальним;

б) репродуктивним;

в) мікроскопічним;

г) макроскопічним.

19. Завданням судово-дослідницької фотографії є:

а) виявлення та вивчення невидимих чи слабо видимих ознак, недоступних звичайному сприйняттю;

б) виявлення кольорових відмінностей в об’єктах, що досліджуються;

в) вивчення механізму слідоутворення;

г) усі відповіді вірні.

20. Відеозапис у криміналістиці являє собою:

а) процес фіксації динамічних властивостей об’єкта;

б) дослідження доказів у русі;

в) основне джерело доказування при проведенні слідчих дій;

г) засіб фіксації переміщення осіб.

Література:

1. Баранов Ю.Н. Криминалистическая техника: учебник / Ю.Н. Баранов, Т.В. Попова – Челябинск: ЧЮИ МВД России, 2009. – 663 c.

2. Булгаков В.Г. Криминалистическая фотография: Основы криминалистической фотографии. Фотографирование на месте происшествия и при производстве других следственных действий. В 2-х частях: Курс лекций. Ч. 1 / Булгаков В.Г., Зотчев В.А., Сафонов А.А. – Волгоград: ВА МВД России, 2004. – 208 c.

3. Душеин С.В. Криминалистическая фотография: учебник / Душеин С.В., Егоров А.Г., Зайцев В.В., Хрусталев В.Н. – Саратов: СЮИ МВД России, 2003. – 448 c.

4. Железняк А.С. Основы криминалистической техники: учебное пособие / Железняк А.С. – 2-е изд., стереотип. – М.: МГИУ, 2008. – 190 c.

5. Зотчев В.А. Криминалистическая фотография и видеозапись: учебно-практическое пособие / Зотчев В.А., Ищенко Е.П., Ищенко П.П.; под ред.: Ищенко Е.П. – М.: Юристъ, 1999. – 438 c.

6. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

7. Криміналістика (криміналістична техніка): курс лекцій / П.Д. Біленчук, А.П. Гель, М.В. Салтевський, Г.С. Семаков – К.: Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2001. – 216 с.

8. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника: учебное пособие / Кузнецов П.С. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – 79 c.

9. Морозов Б.Н. Использование криминалистической фотографии при расследовании преступлений: учебное пособие / Морозов Б.Н. – Ташкент: Изд-во Ташк. ВШ МВД СССР, 1990. – 48 c.

10. Негматова С.Г. Основы криминалистической техники. Краткий курс лекций / Негматова С.Г. – Волгоград: Изд-во Волгогр. гос. технич. ун-та, 2007. – 96 c.

11. Сафонов А.А. Компьютерные технологии в криминалистической фотографии: теоретические и прикладные вопросы: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец.12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Сафонов А.А. – Волгоград, 2002. – 22 c.

12. Яровенко Т.В. Современное состояние использования цифровой фотографии в криминалистике: монография /
Яровенко Т.В. – М.: Юрлитинформ, 2011. – 144 c.

 

 

Тема № 7. ТРАСОЛОГІЯ

 

1. Поняття трасології, її наукові основи. Значення трасології в судовій, слідчій і судовій практиці.

2. Поняття та класифікація слідів.

3. Сліди рук. Види папілярних візерунків. Виявлення і фіксація слідів рук.

4. Сліди ніг людини та способи їх фіксування. «Доріжка» слідів ніг і її значення.

 

1. Трасологія – це розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають механізм вчинення злочину, а також розробляє рекомендації щодо вивчення, вилучення та дослідження слідів із метою встановлення обставин, які мають значення для розкриття та розслідування злочинів.

Теоретичною основою трасології є положення матеріалістичної діалектики:

§ у світі немає двох однакових речей, тобто кожний об’єкт матеріального світу індивідуальний;

§ слід-відображення не може існувати без явища, предмета, речі, які він відображує.

Значення трасології полягає в тому, що вивчення слідів, які виникають при вчиненні злочинів, допомагає встановити знаряддя злочину, особу злочинця (потерпілого), визначити механізм злочину (злочинної діяльності).

2. Слід – це будь-яке відображення матеріальних змін у навколишньому середовищі.

Слід злочину – це будь-які зміни в навколишньому середовищі, які пов’язані з вчиненням злочину та мають матеріальний та ідеальний характер.

Сліди в криміналістиці можуть бути поділені та три групи:

− сліди-відображення;

− сліди-предмети;

− сліди-речовини.

3. Сліди рук найчастіше застосовуються при розкритті та розслідуванні злочинів.

Шкіра на долонях рук має особливу будову. Вона складається з двох шарів: верхнього – епідермісу і нижнього – дерми (шкіри). У верхній частині дерми розташовані сосочки, які утворюють ряди. Покриті епідермісом, вони є основою валиків, що називаються папілярними лініями

Папілярні лінії мають три основні види візерунків:

− дугові;

− петльові;

− завиткові.

Способи виявлення слідів рук:

1) фізичні;

2) хімічні.

Способи фіксації слідів рук:

1) опис у протоколі;

2) фотографування;

3) копіювання слідів.

4. Сліди ніг залишаються практично на будь-якому місці вчинення злочину.

Розрізняють такі види слідів ніг:

− сліди босих ніг;

− сліди взуття;

− сліди ніг у шкарпетках.

Способи фіксації слідів ніг:

1) фотографування;

2) вимірювання;

3) опис;

4) моделювання;

5) копіювання.

Для вирішення ідентифікаційних та діагностичних задач досліджують не тільки одиничні сліди, але й їх «доріжку». «Доріжка» слідів дозволяє встановити, ким вони були залишені (чоловіком чи жінкою), чи кульгає особа та інші важливі для розслідування обставини.

 

Основні терміни та поняття: трасологія, дактилоскопія, еджескопія, сліди, трасологічна експертиза, сліди рук, сліди ніг, «доріжка» слідів, виявлення слідів, фіксція слідів, вилучення слідів.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення сліду в криміналістиці.

2. Назвіть відомі Вам класифікації слідів.

3. Назвіть види папілярних візерунків пальців рук.

4. Охарактеризуйте папілярні візерунки, їхні властивості та види.

5. Які ознаки папілярних візерунків відносяться до загальних?

6. Які ознаки папілярних візерунків віднсяться до окремих?

7. У чому полягає підготовка матеріалів для дактилоскопічної експертизи?

8. Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.

9. Перелічіть класифікації слідів ніг.

10. Охарактеризуйте сліди тіла людини (сліди губ, вушної раковини, ділянок чола й носа).

Тематика рефератів:

1. Задачі трасологічної експертизи та підготовка об’єктів для її призначення.

2. Сліди знаряддя зламу та практика їх використання під час розслідування.

3. Сліди транспортних засобів і їх значення для встановлення обставин дорожньо-транспортних пригод.

 

Ситуаційні завдання:

1. При огляді місця події слідчий виявив сліди пальців рук на пляшці. Які засоби фіксації необхідно застосувати?

2. Яким засобом можна скопіювати слід пальця руки, виявлений на поверхні темної полірованої платяної шафи?

3. На шматку вершкового масла виявлені сліди зубів людини. Як необхідно їх зафіксувати?

4. На проїжджій частині мокрої лісової ґрунтової дороги на повороті є чіткі сліди передніх і задніх коліс колії автомобіля. Малюнок протектора підвищеної прохідності. У колії камінчики, переламані гілки, прим’ята висока трава. Місцями сліди проходять по калюжах. По краях колії краплі рідини і бризки води.

Які ознаки в слідах можуть свідчити про напрямок руху транспортного засобу?

5. Наїзд на пішохода було здійснено не встановленим транспортним засобом. Після автопригоди машина зупинилася, потім розгорнулася у зворотному напрямку і зникла. Сліди стоянки чіткі. Слідчий вилучив одяг потерпілого, на якому є малюнок протектора.

Яке криміналістичне значення мають зазначені сліди?

6. У ході розслідування злочину слідчий вилучив із місця події знаряддя злому – сокиру і частину зламаної за її допомогою перепони – дверної рами складського приміщення. З метою проведення ідентифікаційних досліджень він направив їх до експертної установи, упакувавши в одну картонну коробку, не ізолювавши їх одне від одного.

Чи правильно зробив слідчий, упакувавши сокиру і частину дверної рами в одну коробку; якщо ні, то чому?

7. При огляді місця події виявлено доріжку слідів взутих ніг людини.

Які параметри доріжки повинні бути зафіксовані в протоколі огляду?

8. Під час вчинення крадіжки злочинець спочатку пройшов по підлозі, що була забруднена розсипаною побілкою, а потім пройшов по чистій підлозі, що була забарвлена коричневою фарбою, залишивши поодинокі сліди ніг, взутих у чоботи. Які види слідів утворилися в даному випадку?

 

Тестові завдання:

1. Галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження, – це:

а) трасологія;

б) балістика;

в) судова фотографія;

г) криміналістична ідентифікація.

2. Матеріально-фіксоване відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому – це:

а) відбиток;

б) слід;

в) печатка;

г) обстановка.

3. Сліди, які передають зовнішню будову контактуючої частини слідоутворюючого об’єкта, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

4. Матеріальні об’єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені або винесені з місця події, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

5. Частина різних категорій матеріальних тіл, які залишаються на предметах на місці події або зникають з місця події, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

6. Система компонентів процесу утворення слідів-відображень називається:

а) трасологія;

б) слідовий контакт;

в) механізм слідоутворення;

г) слідоутворюючі об’єкти.

7. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються:

а) механізм слідоутворення;

б) слідовий контакт;

в) слідоутворення;

г) контактні поверхні.

8. Сліди, які відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта у всіх трьох його вимірах (за довжиною, шириною і глибиною), називаються:

а) об’ємні;

б) статичні;

в) поверхневі;

г) динамічні.

9. Сліди, які виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами – довжиною і шириною), називаються:

а) об’ємні;

б) поверхневі;

в) статичні;

г) динамічні.

10. Сліди, що формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об’єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті, називаються:

а) сліди нашарування;

б) вдавлені сліди;

в) сліди відшарування;

г) сліди натискання.

11. Сліди, які виникають у момент спокою, що наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, – це:

а) динамічні сліди;

б) статичні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

12. Сліди, які виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, називаються:

а) периферичні сліди;

б) локальні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

13. Узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений певними лініями, –це:

а) слід руки;

б) папілярний візерунок;

в) дактилоскопічне відображення;

г) зовнішній візерунок.

14. Розділ трасології, що вивчає властивості й будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів, називається:

а) габітологія;

б) балістика;

в) дактилоскопія;

г) криміналістична реєстрація.