Модуль 1. Теоретичні, методологічні та наукові

В.П. САБАДАШ

М.О. ЛАРКІН

 

 

КРИМІНАЛІСТИКА

навчальний посібник

 

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки,

молоді та спорту України

як навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів

 

 

Запоріжжя

УДК 343.98(075.8)

ББК Х9(4Укр)62я73

С 121

 

 

Рецензенти:

 

Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України,

Перший проректор Класичного приватного університету,

В.Г. Лукашевич

Доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка,

О.О. Дудоров

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист № 1/11-19030 від 12.12.2012 р.)

 

Сабадаш В.П.

С 121 Криміналістика:навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 332 с.

ISBN 978-966-599-398-8

У навчальному посібнику розглядається комплекс загальнотеоретичних та практичних питань, пов’язаних із проведенням занять з криміналістики. Посібник містить плани проведення семінарських, практичних занять і ділових ігор та рекомендації щодо їх підготовки. З метою здійснення самоконтролю розроблені та запропоновані тести, задачі та ситуаційні завдання з окремих тем криміналістики. Деякі теми мають фабули конкретних кримінальних правопорушень, матеріали по яких необхідні для виконання завдань щодо планування розслідування, підготовки окремих слідчих дій, складання процесуальних документів. У посібнику подано словник понять із курсу, перелік тем курсових робіт, перелік питань до іспиту, а також рекомендована література.

Розраховано на викладачів і студентів, науковців і юристів-практиків, усіх, хто цікавиться криміналістикою.

 

 

УДК 343.98(075.8)

ББК Х9(4Укр)62я73

ISBN 978-966-599-398-8 © Сабадаш В.П., Ларкін М.О., 2012

УДК 343.98(075.8)

ББК Х9(4Укр)62я73

С 121

 

 

Рецензенти:

 

Доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України,

Перший проректор Класичного приватного університету,

В.Г. Лукашевич

Доктор юридичних наук, професор,

професор кафедри кримінального права Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка,

О.О. Дудоров

 

Рекомендовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України

як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів

(Лист № 1/11-19030 від 12.12.2012 р.)

 

Сабадаш В.П.

С 121 Криміналістика:навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2012. – 332 с.

ISBN 978-966-599-398-8

У навчальному посібнику розглядається комплекс загальнотеоретичних та практичних питань, пов’язаних із проведенням занять з криміналістики. Посібник містить плани проведення семінарських, практичних занять і ділових ігор та рекомендації щодо їх підготовки. З метою здійснення самоконтролю розроблені та запропоновані тести, задачі та ситуаційні завдання з окремих тем криміналістики. Деякі теми мають фабули конкретних кримінальних правопорушень, матеріали по яких необхідні для виконання завдань щодо планування розслідування, підготовки окремих слідчих дій, складання процесуальних документів. У посібнику подано словник понять із курсу, перелік тем курсових робіт, перелік питань до іспиту, а також рекомендована література.

Розраховано на викладачів і студентів, науковців і юристів-практиків, усіх, хто цікавиться криміналістикою.

 

 

УДК 343.98(075.8)

ББК Х9(4Укр)62я73

ISBN 978-966-599-398-8 © Сабадаш В.П., Ларкін М.О., 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..
МОДУЛЬ I. ТЕОРЕТИЧНІ, МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА НАУКОВІ ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ
Тема № 1. Предмет, завдання і система криміналістики………………….
Тема № 2. Розвиток, становлення та сучасний стан криміналістики в Україні…………………………………………………………..	14
Тема № 3. Методологія науки криміналістики……………………………
Тема № 4. Криміналістична ідентифікація…………………………………
МОДУЛЬ II. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТЕХНІКА
Тема № 5. Основи криміналістичної техніки……………………………...
Тема № 6. Криміналістична фотографія…………………………………...
Тема № 7. Трасологія………………………………………………………..
Тема № 8. Судова (криміналістична) балістика…………………………..
Тема № 9. Техніко-криміналістичне дослідження документів…………..
Тема № 10. Криміналістичне дослідження письма………………………..
Тема № 11. Ідентифікація людини за ознаками зовнішності (габітологія)…………………………………………………….	89
Тема № 12. Криміналістична реєстрація…………………………………….
МОДУЛЬ III. КРИМІНАЛІСТИЧНА ТАКТИКА
Тема № 13. Загальні положення криміналістичної тактики………………
Тема № 14. Планування розслідування……………………………………..
Тема № 15. Тактика огляду місця події…………………………………….
Тема № 16. Тактика проведення слідчого експерименту…………………
Тема № 17. Тактика обшуку і виїмки……………………………………….
Тема № 18. Тактика допиту…………………………………………………
Тема № 19. Тактика пред’явлення для впізнання…………………………
Тема № 20. Тактика проведення експертизи………………………………..
МОДУЛЬ IV. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗЛОЧИНІВ
Тема № 21. Наукові основи методики розслідування окремих видів злочинів…………………………………………………………	217
Тема № 22. Розслідування злочинів проти життя і здоров’я особи……..
Тема № 23. Розслідування злочинів проти власності…………………….
Тема № 24. Розслідування злочинів у сфері господарської діяльності…
Тема № 25. Розслідування злочинів у сфері службової діяльності……….
Тема № 26. Розслідування злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху………………………………………………...	274
Тема № 27. Розслідування підпалів і злочинних порушень правил протипожежної безпеки………………………………………..	283
Тема № 28. Розслідування злочинів проти довкілля………………………
ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК………………………………………
ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ З ДИСЦИПЛІНИ………………
ПИТАННЯ ДО ЗАЛІКУ (ЕКЗАМЕНУ) З ДИСЦИПЛІНИ……………
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………

ВCТУП

Боротьба зі злочинністю в цілому, успішне розкриття, слідство і попередження злочинів, як найважливі напрямки правоохоронної діяльності, повинні здійснюватися на високому професійному рівні.

Важливу роль у дослідженні і розробці проблем боротьби зі злочинністю відіграє криміналістика – наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінювання і використання доказів та заснованих на пізнанні
цих закономірностей засобів і методів судового дослідження і попередження злочинів.

Криміналістика є однією з найважливіших дисциплін кримінально-правового циклу, що викладаються на юридичних факультетах вищих навчальних закладів. Досконале вивчення криміналістики, засвоєння її основних понять та категорій дозволяє ефективно боротися зі злочинністю шляхом попередження, розкриття і розслідування злочинів. Застосовуючи на практиці систему прийомів криміналістики, можна найбільш повно використовувати можливості кожної слідчої і судової дії й оперативно-пошукового заходу з урахуванням конкретної обстановки в справі.

Основна мета криміналістики полягає в тому, щоб надавати постійну допомогу правоохоронним органам у забезпеченні швидкого і повного розкриття злочинів.

Виходячи з цього, завданням криміналістики є розробка загальнотеоретичних положень, спрямованих на швидке розкриття злочинів, а також підготовка рекомендацій з їх майбутнім впровадженням правоохоронними органами на основі пізнання механізму скоєння злочину і закономірностей відображення ходу і результатів злочинних дій у зовнішньому середовищі.

Навчальний посібник з дисципліни «Криміналістика» має на меті, передусім, надати допомогу студентам, які навчаються за освітньо-професійною програмою підготовки «бакалавр», у самостійній підготовці до практичних занять та іспиту, а також сприяє концентрації уваги на основних поняттях та особливостях криміналістики. Даний посібник сформованний з навчального матеріалу, який містить загальнонаукові засади криміналістики, зміст і особливості її основних розділів, а також містить практичні завдання, які сприяють засвоєнню навчального матеріалу та дозволяють самостійно визначати студентами рівень засвоєних знань. Термінологічний словник, який надається в навчальному посібнику, сприяє вивченню базової термінології з криміналістики та підвищенню загальної понятійної культури студентів.

Мета навчальної дисципліни: засвоєння теоретичних та практичних знань про закономірності виникнення, збирання, дослідження, оцінювання і використання доказів, а також отримання студентами знань, навичок та вмінь, пов’язаних із використанням криміналістичних засобів та методів з розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Завдання навчальної дисципліни: систематизоване засвоєння та закріплення теоретичних знань з методології криміналістики, основних положень криміналістичної техніки та криміналістичної тактики, набуття вміння застосовувати отримані знання при розслідуванні окремих видів злочинів.

Вимоги до знань та вмінь

Знати: теоретичні основи криміналістики; методи, прийоми і засоби криміналістичної техніки і можливості їх використання для виявлення, фіксації і дослідження доказів; тактико-криміналістичні особливості організації і проведення окремих слідчих дій; можливості окремих видів експертиз і питання, що ставляться перед експертами; порядок складання і оформлення процесуальних документів; відповідні норми кримінального права і процесу, положення кримінологічної науки, судової медицини, психіатрії і бухгалтерії, логіки, психології, наукової організації праці і управління, інших суспільних, природознавчих, технічних наук, а також передового досвіду слідчої, оперативно-пошукової і судової практики для конструювання і реалізації програм розкриття та дослідження окремих видів злочинів; криміналістичну характеристику, типові слідчі ситуації та особливості методики розкриття і розслідування окремих видів і груп злочинів.

Вміти: підготовляти і проводити всі слідчі дії і процесуально правильно фіксувати їх хід і результати; використовувати набір технічних засобів, що знаходяться в комплекті валізи криміналіста або слідчого; використовувати всі види фотозйомки місця події і фотозйомки при проведенні інших слідчих дій; знаходити, фіксувати і перезнімати сліди і речові докази та проводити попереднє дослідження; описувати сліди і речові докази, а також складати «словесний портрет»; готувати матеріали для проведення експертиз; аналізувати слідчі ситуації, висувати версії і планувати розслідування.

Знання, отримані фахівцем при вивченні криміналістики, дозволяють йому ефективно боротися зі злочинністю шляхом попередження, розкриття і розслідування злочинів. Застосовуючи на практиці систему прийомів криміналістики, можна найбільш повно використовувати можливості кожної слідчої і судової дії й оперативно-пошукового заходу з урахуванням конкретної обстановки у справі.

Головне призначення посібника – ознайомлення читачів із загальнотеоретичними, науково-технічними, тактичними і методичними положеннями криміналістики, спрямованими на швидке розкриття злочинів, викриття злочинців і профілактику злочинів; отримання практичних навичок по застосуванню і використанню засобів і прийомів криміналістичної техніки, оволодіння тактичними прийомами провадження окремих слідчих дій; вивчення методики розслідування окремих видів злочинів; надання допомоги тим, хто цікавиться криміналістикою та бажає вдосконалювати свої знання.

Укладачі висловлюють щиру подяку рецензентам та з вдячністю відреагують на побажання та пропозиції, спрямовані на поліпшення видання.

ОСНОВИ КРИМІНАЛІСТИКИ

 

 

Тематика рефератів:

1. Розвиток вчень про предмет науки криміналістики.

2. Задачі криміналістики у світлі подальшого укріплення законності та посилення боротьби зі злочинністю.

3. зв’язок криміналістики з науками кримінального права, кримінального процесу, кримінологією та судовою статистикою.

Тестові завдання:

Тематика рефератів:

1. Розвиток криміналістики в зарубіжних країнах.

2. Історичний аспект формування криміналістичних знань.

3. Розвиток криміналістики в ХІХ ст.

 

Література:

1. Белкин Р.С. История отечественной криминалистики/ Белкин Р.С. - М.: Норма, 1999. - 496 c.

2. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. Злободневные вопросы российской криминалистики / Белкин Р.С. - М.: Инфра-М--НОРМА, 2001. -240 c.

3. Возгрин И.А. Введение в криминалистику: История, основные теории, библиография / Возгрин И.А. – СПб.: Юридический центр пресс, 2003. – 475с.

4. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики / ГансГросс. – Новое изд., перепеч. с изд. 1908 г. – М.: ЛексЭст, 2002. – 1088 с.: ил.; – (Антология криминалистики).

5. Жижина М.В. Предмет криминалистики: история развития и современные представления / М.В. Жижина // Эксперт-криминалист. – М.: Юрист, 2011, № 2. – С. 2 – 5

6. Ищенко Е.П. Криминалистика: учебник / Е.П. Ищенко, А.А. Топорков / под ред. Е.П. Ищенко. [изд. 2-е, испр. и доп.]. – Юридическая фирма «Контракт», «Инфра-М», 2005. – 404 с.

7. Отто Х.Д. Преступления без наказания: сборник невыясненных дел, нераскрытых преступлений, спорных оправдательных приговоров / Ханс-Дитер Отто; [пер. с нем. О.Е.Рывкина]. – Ростов н/Д: Феникс, 2008. – 253, [2] с.

 

Тематика рефератів:

1. Форми використання даних природничих і технічних наук у слідчій практиці.

2. Застосування моделювання та реконструкції в практиці розслідування злочинів.

 

Тестові завдання:

1. Методологічною основою криміналістики є:

а) теорія домислу;

б) теорія припущення;

в) теорія пізнання;

г) теорія вірогідності.

2. Методи криміналістики застосовуються завжди:

а) синтетично;

б) вибірково;

в) окремо;

г) комплексно.

3. До математичних методів, що використовуються в криміналістиці, не належать:

а) метод теорії вірогідності;

б) метод математичної статистики;

в) метод вимірювання та рахування;

г) метод криміналістичного експериментування.

4. Метод дослідження документів відносять до:

а) загальнонаукового методу;

б) спеціального методу;

в) методу діалектичної логіки;

г) методу формальної логіки.

5. Як класифікують методи криміналістики:

а) загальнонаукові методи та власне криміналістичні методи криміналістики;

б) загальнонаукові методи та особливі методи;

в) загальнонаукові методи та спеціальні методи криміналістики;

г) методи діалектичної та формальної логіки, загальнонаукові методи, спеціальні методи криміналістики.

6. Який з нижчеперелічених методів не відноситься до загальнонаукових:

а) порівняння;

б) вимірювання;

в) моделювання;

г) криміналістичне планування.

7. Метод дослідження, який полягає в навмисному, систематичному і цілеспрямованому сприйнятті об’єктів, явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні смислу цих явищ, – це:

а) спостереження;

б) експеримент;

в) моделювання;

г) порівняння.

8. Синтез – це:

а) метод наукового дослідження шляхом розгляду окремих сторін, властивостей, складових частин чого-небудь;

б) процес практичного або уявного возз’єднання цілого з частин або з’єднання різних елементів, сторін об’єкта в єдине ціле;

в) спосіб міркування від окремих фактів, положень до загальних висновків;

г) спосіб міркування, при якому нове положення виводиться суто логічним шляхом від загальних положень до окремих висновків.

9. Моделювання – це:

а) метод, який полягає в побудові моделей яких-небудь явищ, об’єкта для детального вивчення;

б) метод дослідження, який полягає в систематизованому і цілеспрямованому сприйнятті об’єктів, явищ із метою вивчення їх специфічних змін у певних умовах і відшукуванні змісту цих явищ;

в) метод дослідження, який полягає в зазначенні ознак об’єкта;

г) метод дослідження, який передбачає проведення дослідів для відтворення явищ у штучно створених аналогічних умовах.

 

Література:

1. Анушат Э. Искусство раскрытия преступлений и законы логики / Анушат Э. – М.: «ЛексЭст», 2002. – 112 с.

2. Артамонов И.И. Методологические проблемы современной криминалистики. Перспективы и направления развития: монография / Артамонов И.И. – М.: Изд-во Нац. ин-та бизнеса, 2008. – 180 c.

3. Гавло В.К. Методологические аспекты криминалистики на современном этапе ее развития / В.К. Гавло, В.Е. Клочко, Д.В. Ким // Вестник криминалистики. – 2005. – Вып. 2 (14). – С. 4-12.

4. Клименко Н.И. Логико-математические и кибернетические методы в криминалистике / Н.И. Клименко, П.Д. Биленчук. – К.: Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко, 1988. – 103 [2] с.

5. Коновалов С.И. Актуальные проблемы теории и методологии криминалистики: монография / Коновалов С.И. – Ростов-на-Дону: ДЮИ, 2010. – 158 c.

6. Лисиченко В.К. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике / В.К. Лисиченко, В.В. Циркаль – К.: Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко, 1987. – 100 с.

7. Лукашевич В.Г.Моделювання у криміналістиці та пізнавальній діяльності слідчого: монографія / В.Г.Лукашевич, О.В.Юнацький. – К.: КНТ, 2008. – 184 с.

8. Матусовский Г.А. Криминалистика в системе научных знаний / Матусовский Г. А. – X.: Вища шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1976. – 113 с.

9. Смахтин Е.В. Криминалистический метод как разновидность познания/ Е.В. Смахтин // Право и политика. – 2009. – № 4 (112). –
С. 813-818.

 

 

Тематика рефератів:

1. Поняття, значення і види криміналістичної ідентифікації.

2. Об’єкти криміналістичної ідентифікації та їх класифікація.

3. Поняття ідентифікаційних ознак та властивостей.

4. Встановлення групової належності, її значення в слідчій практиці.

 

Ситуаційні завдання:

Завдання І. При розслідуванні крадіжки з магазину було виявлено слід взуття. Слідчий сфотографував слід методом масштабної зйомки і виготовив гіпсовий зліпок. У підозрюваного К. при обшуці було виявлено взуття. Для провадження трасологічної експертизи слідчий направив вилучене взуття, гіпсовий зліпок і фотознімок сліду. На розв’язання експертизи було поставлене питання: «Чи є слід, виявлений на місці події, слідом взуття, яке було вилучено в підозрюваного?»

Визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані і відображуючі об’єкти.

Завдання 2. При розслідуванні розкрадання державного майна підозрюваний С. заявив, що підписи, виконані на касових ордерах, йому не належать. Було призначено почеркознавчу експертизу, для провадження якої слідчий направив такі матеріали: касові ордери; вільні та експериментальні зразки почерку обвинуваченого С.

Визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані і відображуючі об’єкти.

Завдання 3. Потерпілий Г. на допиті повідомив, що достатньо чітко запам’ятав прикмети злочинця: густі чорні брови, світлі очі і шрам на підборідді. Слідчий вирішив пред’явити для впізнання підозрюваного.

Визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані і відображуючі об’єкти.

Завдання 4. На місці події була знайдена частина ножа. У підозрюваного при общуці знайдено ніж із відламаним кінцем.

Яку експертизу слід призначити?

Визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані і відображуючі об’єкти.

Завдання 5. На місці події був знайдений відбиток пальця руки. У злочині підозрювалися І. та Н. Слідчий відібрав у них зразки пальцевих відбитків і направив на експертизу.

Визначити: 1) вид ідентифікації; 2) відображувані і відображуючі об’єкти.

Тестові завдання:

1. Ідентифікація – це:

а) встановлення тотожності об’єкта з іншими за певними ознаками, властивостями;

б) процес встановлення тотожності індивідуально визначеного об’єкта чи класифікаційної групи, до якої належить досліджуваний об’єкт;

в) загальнонауковий метод криміналістики, який застосовують також у фізиці, кібернетиці, хімії, біології, генетиці та інших науках;

г) усі відповіді вірні.

2. За допомогою криміналістичної ідентифікації в судовій і слідчій практиці:

а) встановлюють конкретні події;

б) встановлюють механізм злочину й осіб, які його вчинили;

в) розшукують і розпізнають будь-які об’єкти злочинного діяння;

г) усі відповіді вірні.

3. За характером встановлюваної тотожності криміналістичну ідентифікацію поділяють на:

а) індивідуальну;

б) групову;

в) самостійну;

г) колективну.

4. За природою об’єктів, що ідентифікуються, виокремлюють ідентифікацію:

а) за матеріальними відображеннями;

б) за ідеальними відображеннями;

в) за процесуальними відображеннями;

г) усі відповіді вірні.

5. Ідентифікацію за суб’єктом ототожнення поділяють на:

а) судову;

б) слідчу;

в) експертну;

г) усі відповіді вірні.

6. За об’єктом дослідження виокремлюють ідентифікацію:

а) людини;

б) предметів, речей, речовин;

в) тварин;

г) станів, явищ.

7. За сферою криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію поділяють на:

а) дактилоскопічну, за ознаками зовнішності;

б) судово-балістичну, трасологічну;

в) почеркознавчу, техніко-криміналістичну;

г) усі відповіді вірні.

8. За процесуальною формою ідентифікація поділяється на:

а) процесуальну;

б) непроцесуальну;

в) судову;

г) усі відповіді вірні.

9. Криміналістична ідентифікація як метод має такі ознаки:

а) її об’єктами є всі тіла живої та неживої природи, що мають стійку зовнішню форму;

б) її здійснюють за матеріальним та ідеальним відображеннями ознак зовнішньої будови об’єктів;

в) її застосовують у процесі доказування в кримінальних справах під час спеціальних слідчих дій (упізнання та судової експертизи);

г) усі відповіді вірні.

10. Суб’єктами криміналістичної ідентифікації можуть бути такі особи:

а) усі особи;

б) експерт, спеціаліст;

в) свідок, потерпілий;

г) підозрюваний, обвинувачений.

11. Хто може здійснювати ідентифікацію:

а) потерпілий;

б) свідок;

в) слідчий;

г) суддя.

12. Об’єкти, які виникли поза зв’язком із певною кримінальною справою, – це:

а) експериментальні порівняльні зразки;

б) вільні порівняльні зразки;

в) порівняльні зразки;

г) первинні порівняльні зразки.

 

Література:

1. Божченко А.П. Дерматоглифика при идентификации личности / Божченко А.П., Заславский Г.И., Попов В.Л. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. – 194 c.

2. Букаева И.Н. Идентификация неопознанных трупов: учебное пособие / Букаева И.Н., Втюрин А.В., Мальцев В.В. – Томск: Изд-во «Печатная мануфактура», 2003. – 70 c.

3. Евстигнеев Б.А. Криминалистическая диагностика и идентификация: учебно-методическое пособие / Евстигнеев Б.А. – Саратов: СГАП, 2002. – 24 c.

4. Каганов А.Ш. Криминалистическая идентификация личности по голосу и звучащей речи / Каганов А.Ш. – М.: Юрлитинформ, 2009. – 296 c.

5. Кокин А.В. Теория и практика криминалистической идентификации нарезного огнестрельного оружия по выстрелянным пулям: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А.В. Кокин – М., 2006. – 27 c.

6. Колдин В.Я. Идентификация при расследовании преступлений / Колдин В.Я. – М.: Юрид. лит., 1978. – 144 c.

7. Колдин В.Я. Судебная идентификация / Колдин В.Я. – М.: ЛексЭст, 2002. – 528 c.

8. Ларкін М.О. Деякі особливості застосування біометричних методів при ідентифікації особи / М.О. Ларкін, В.П. Сабадаш // Запорізькі правові читання: матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 17-18 травня 2007 року; за заг. ред.С.М. Тимченка і Т.О. Коломоєць. – Запоріжжя: ЗНУ,2007. – С. 314-316.

9. Русаков М.Н. Теория криминалистической идентификации: учебное пособие / Русаков М.Н. – Омск: Вектра,1999. – 411 с.

10. Сабадаш В.П. Ідентифікація особистості: криміналістичний
та інформаційно-правовий аспекти / В.П. Сабадаш, М.О. Ларкін // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2007. – № 1. –
С. 180-187.

11. Седова Т.А. Проблемы методологии и практики нетрадиционной криминалистической идентификации / Седова Т.А. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. – 105 c.

12. Степаненко Д.А. Проблемы теории и практики криминалистической идентификации: автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Д.А. Степаненко – Иркутск, 2006. – 52 c.

13. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и ее практическое применение. Научно-практическое пособие / Д.А. Турчин, И.С. Чижикова; под ред. Ищенко Е.П. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 144 c.

14. Шевченко В.И. Теоретические основы трасологической идентификации в криминалистике / Шевченко В.И. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. – 96 c.

Тема № 7. ТРАСОЛОГІЯ

 

1. Поняття трасології, її наукові основи. Значення трасології в судовій, слідчій і судовій практиці.

2. Поняття та класифікація слідів.

3. Сліди рук. Види папілярних візерунків. Виявлення і фіксація слідів рук.

4. Сліди ніг людини та способи їх фіксування. «Доріжка» слідів ніг і її значення.

 

1. Трасологія – це розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображають механізм вчинення злочину, а також розробляє рекомендації щодо вивчення, вилучення та дослідження слідів із метою встановлення обставин, які мають значення для розкриття та розслідування злочинів.

Теоретичною основою трасології є положення матеріалістичної діалектики:

§ у світі немає двох однакових речей, тобто кожний об’єкт матеріального світу індивідуальний;

§ слід-відображення не може існувати без явища, предмета, речі, які він відображує.

Значення трасології полягає в тому, що вивчення слідів, які виникають при вчиненні злочинів, допомагає встановити знаряддя злочину, особу злочинця (потерпілого), визначити механізм злочину (злочинної діяльності).

2. Слід – це будь-яке відображення матеріальних змін у навколишньому середовищі.

Слід злочину – це будь-які зміни в навколишньому середовищі, які пов’язані з вчиненням злочину та мають матеріальний та ідеальний характер.

Сліди в криміналістиці можуть бути поділені та три групи:

− сліди-відображення;

− сліди-предмети;

− сліди-речовини.

3. Сліди рук найчастіше застосовуються при розкритті та розслідуванні злочинів.

Шкіра на долонях рук має особливу будову. Вона складається з двох шарів: верхнього – епідермісу і нижнього – дерми (шкіри). У верхній частині дерми розташовані сосочки, які утворюють ряди. Покриті епідермісом, вони є основою валиків, що називаються папілярними лініями

Папілярні лінії мають три основні види візерунків:

− дугові;

− петльові;

− завиткові.

Способи виявлення слідів рук:

1) фізичні;

2) хімічні.

Способи фіксації слідів рук:

1) опис у протоколі;

2) фотографування;

3) копіювання слідів.

4. Сліди ніг залишаються практично на будь-якому місці вчинення злочину.

Розрізняють такі види слідів ніг:

− сліди босих ніг;

− сліди взуття;

− сліди ніг у шкарпетках.

Способи фіксації слідів ніг:

1) фотографування;

2) вимірювання;

3) опис;

4) моделювання;

5) копіювання.

Для вирішення ідентифікаційних та діагностичних задач досліджують не тільки одиничні сліди, але й їх «доріжку». «Доріжка» слідів дозволяє встановити, ким вони були залишені (чоловіком чи жінкою), чи кульгає особа та інші важливі для розслідування обставини.

 

Основні терміни та поняття: трасологія, дактилоскопія, еджескопія, сліди, трасологічна експертиза, сліди рук, сліди ніг, «доріжка» слідів, виявлення слідів, фіксція слідів, вилучення слідів.

Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення сліду в криміналістиці.

2. Назвіть відомі Вам класифікації слідів.

3. Назвіть види папілярних візерунків пальців рук.

4. Охарактеризуйте папілярні візерунки, їхні властивості та види.

5. Які ознаки папілярних візерунків відносяться до загальних?

6. Які ознаки папілярних візерунків віднсяться до окремих?

7. У чому полягає підготовка матеріалів для дактилоскопічної експертизи?

8. Правила виявлення, фіксації та вилучення слідів.

9. Перелічіть класифікації слідів ніг.

10. Охарактеризуйте сліди тіла людини (сліди губ, вушної раковини, ділянок чола й носа).

Тематика рефератів:

1. Задачі трасологічної експертизи та підготовка об’єктів для її призначення.

2. Сліди знаряддя зламу та практика їх використання під час розслідування.

3. Сліди транспортних засобів і їх значення для встановлення обставин дорожньо-транспортних пригод.

 

Ситуаційні завдання:

1. При огляді місця події слідчий виявив сліди пальців рук на пляшці. Які засоби фіксації необхідно застосувати?

2. Яким засобом можна скопіювати слід пальця руки, виявлений на поверхні темної полірованої платяної шафи?

3. На шматку вершкового масла виявлені сліди зубів людини. Як необхідно їх зафіксувати?

4. На проїжджій частині мокрої лісової ґрунтової дороги на повороті є чіткі сліди передніх і задніх коліс колії автомобіля. Малюнок протектора підвищеної прохідності. У колії камінчики, переламані гілки, прим’ята висока трава. Місцями сліди проходять по калюжах. По краях колії краплі рідини і бризки води.

Які ознаки в слідах можуть свідчити про напрямок руху транспортного засобу?

5. Наїзд на пішохода було здійснено не встановленим транспортним засобом. Після автопригоди машина зупинилася, потім розгорнулася у зворотному напрямку і зникла. Сліди стоянки чіткі. Слідчий вилучив одяг потерпілого, на якому є малюнок протектора.

Яке криміналістичне значення мають зазначені сліди?

6. У ході розслідування злочину слідчий вилучив із місця події знаряддя злому – сокиру і частину зламаної за її допомогою перепони – дверної рами складського приміщення. З метою проведення ідентифікаційних досліджень він направив їх до експертної установи, упакувавши в одну картонну коробку, не ізолювавши їх одне від одного.

Чи правильно зробив слідчий, упакувавши сокиру і частину дверної рами в одну коробку; якщо ні, то чому?

7. При огляді місця події виявлено доріжку слідів взутих ніг людини.

Які параметри доріжки повинні бути зафіксовані в протоколі огляду?

8. Під час вчинення крадіжки злочинець спочатку пройшов по підлозі, що була забруднена розсипаною побілкою, а потім пройшов по чистій підлозі, що була забарвлена коричневою фарбою, залишивши поодинокі сліди ніг, взутих у чоботи. Які види слідів утворилися в даному випадку?

 

Тестові завдання:

1. Галузь криміналістичної техніки, яка вивчає матеріально-фіксовані сліди, закономірності їх утворення і розробляє прийоми, методи та науково-технічні засоби їх виявлення, фіксації, вилучення і дослідження, – це:

а) трасологія;

б) балістика;

в) судова фотографія;

г) криміналістична ідентифікація.

2. Матеріально-фіксоване відображення зовнішньої будови одного об’єкта на іншому – це:

а) відбиток;

б) слід;

в) печатка;

г) обстановка.

3. Сліди, які передають зовнішню будову контактуючої частини слідоутворюючого об’єкта, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

4. Матеріальні об’єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені або винесені з місця події, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

5. Частина різних категорій матеріальних тіл, які залишаються на предметах на місці події або зникають з місця події, – це:

а) сліди-відображення;

б) сліди-предмети;

в) сліди-речовини;

г) сліди-форми.

6. Система компонентів процесу утворення слідів-відображень називається:

а) трасологія;

б) слідовий контакт;

в) механізм слідоутворення;

г) слідоутворюючі об’єкти.

7. Ділянки поверхні об’єктів, якими вони стикаються під час утворення сліду, називаються:

а) механізм слідоутворення;

б) слідовий контакт;

в) слідоутворення;

г) контактні поверхні.

8. Сліди, які відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта у всіх трьох його вимірах (за довжиною, шириною і глибиною), називаються:

а) об’ємні;

б) статичні;

в) поверхневі;

г) динамічні.

9. Сліди, які виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами – довжиною і шириною), називаються:

а) об’ємні;

б) поверхневі;

в) статичні;

г) динамічні.

10. Сліди, що формуються з речовини, частки якої відокремлюються від слідосприймаючого об’єкта і залишаються на слідоутворюючому об’єкті, називаються:

а) сліди нашарування;

б) вдавлені сліди;

в) сліди відшарування;

г) сліди натискання.

11. Сліди, які виникають у момент спокою, що наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, – це:

а) динамічні сліди;

б) статичні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

12. Сліди, які виникають за межами контактної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, називаються:

а) периферичні сліди;

б) локальні сліди;

в) сліди ковзання;

г) сліди розпилу.

13. Узор на нігтьових фалангах пальців рук, утворений певними лініями, –це:

а) слід руки;

б) папілярний візерунок;

в) дактилоскопічне відображення;

г) зовнішній візерунок.

14. Розділ трасології, що вивчає властивості й будову папілярних візерунків з метою використання їх відбитків для ототожнення особи і розкриття злочинів, назив