Які дані криміналістичного аналізу використовують під час розслідування екологічних злочинів?

а) виробничі недоліки в забезпеченні технологічної дисципліни, проектування, будівництва та експлуатації очисних споруд, використання контрольних приладів та ін.;

б) місце та об’єкт поза населеними пунктами (поля, ліси, гори, ріки, дикі тварини і птахи тощо);

в) екологічні відносини;

г) усі відповіді вірні.

10. Для розробки та використання окремих методик розслідування екологічних злочинів необхідно враховувати класифікацію та систему:

а) судових експертиз;

б) норм КК України;

в) адміністративних екологічних деліктів, що передбачені відповідними нормами КпАП;

г) усе вищезазначене.

11. Для забезпечення повноти розслідування екологічних злочинів необхідним є:

а) знання стандартів якості оптимальних умов існування людини;

б) знання стандартів господарських товариств;

в) знання стандартів якості навколишнього природного середовища;

г) усе вищезазначене.

 

12. При розслідуванні екологічних злочинів велике значення має:

а) вивчення фотографій огляду місцевості;

б) вивчення документів щодо охорони навколишнього середовища;

в) вивчення показань свідків;

г) усе вищезазначене.

13. Специфічним для огляду місця події при розслідуванні злочинів проти довкілля є:

а) проведення відбору проб (за допомогою спеціаліста) в тому чи іншому середовищі (воді, ґрунті, повітрі) залежно від об’єкта забруднення;

б) те, що огляд проводить не слідчий, а спеціальний працівник у сфері охорони довкілля;

в) те, що огляд проводить судовий експерт;

г) вивчення фотографій огляду місцевості.

14. Завданнями огляду під час розслідування злочинів проти довкілля є:

а) вивчення і фіксація загальної обстановки та особливостей місця забруднення, відшукання джерела забруднення;

б) визначення ступеня забрудненості території;

в) фіксація і вилучення слідів забруднення, тварин і риби, що загинули, зіпсованої сільскогосподарської продукції, документів, біологічних об’єктів;

г) усі відповіді вірні.

15. До документації, яку слід вивчити при розслідуванні злочинів проти довкілля, належать:

а) книги обліку рідких промислових відходів;

б) документи про приймання рідких промислових відходів на смітник;

в) проектна документація, акти приймання та інші документи на очисні, фільтруючі споруди;

г) усі відповіді вірні.

16. У ході допиту підозрюваного у вчиненні екологічного злочину необхідно з’ясувати:

а) обставини, що призвели до порушення правил охорони навколишнього середовища;

б) мотиви, за якими допущено забруднення вод чи атмосферного повітря;

в) форми екологічного контролю і те, як він здійснювався;

г) усі відповіді вірні.

17. Об’єктами дослідження екологічної експертизи є:

а) проби атмосферного повітря;

б) проби води;

в) технічні документи;

г) усі відповіді вірні.

18. Гідрометеорологічна експертиза встановлює:

а) чи могли конкретні відходи виробництва розсіятися на певну відстань від джерела забруднення в даній гідрометеорологічній ситуації;

б) якою є площа забруднення;

в) напрям і відстань розсіювання забруднених речовин при певних гідрометеорологічних умовах;

г) усі відповіді вірні.

19. Судово-технологічна експертиза призначається для:

а) виявлення того, коли настала смерть тварини; яка причина захворювання; чи є причиною її загибелі отруєння;

б) виявлення на діючому промисловому підприємстві порушень технологічного процесу, які можуть викликати забруднення повітря і водойм;

в) виявлення, чи могли конкретні відходи виробництва розсіятися на певну відстань від джерела забруднення;

г) усі відповіді вірні.

 

 

Литература:

1. Бордюгов Л.Г. Судово-екологічна експертиза як важлива ланка у боротьбі з екологічними правопорушеннями / Л.Г.Бордюгов // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 59-64

2. Васильченко Л.В. Екологічна злочинність в Україні / Л.В. Васильченко // Безпека життєдіяльності. – К., 2005. – № 5(29). – С. 24-26.

3. Дякін Я.О. Типові версії у справах про злочини в сфері земельних відносин / Я.О. Дякін // Форум права. – 2011. – № 4. –
С. 240-246.

4. Керівництво з розслідування злочинів: наук.-практ. посібник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін.]; за ред.В.Ю. Шепітька. – Х.: Одіссей, 2009. – 960 с.

5. Книженко С.О. Деякі питання тактики допиту свідків при розслідуванні екологічних злочинів / С.О. Книженко // Форум права. – 2009. – № 2. – С. 192-195.

6. Книженко С.О. Особливості огляду місця події при розслідуванні незаконного видобування корисних копалин / С.О. Книженко // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 186-190

7. Книженко С.О. Використання спеціальних знань в розслідуванні екологічних злочинів / С.О. Книженко // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна. Серія: Право. – Харків, 2006. –№ 735. – Вип. 1. – с. 75-80.

8. Книженко С.О. Криміналістична характеристика та основні положення розслідування екологічних злочинів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / С.О. Книженко. – Харків, 2006 – 20 с.

9. Когутич І.І. Криміналістика: особливості методики розслідування окремих видів злочинів: Тексти лекцій / Когутич І.І. – Л.: Тріада плюс, 2006. – 456 с.

10. Корнякова Т. Навколишнє природне середовище як об’єкт кримінально-правової охорони у системі запобігання екологічним злочинам / Т. Корнякова // Вісник Академії правових наук України – 2010 – № 2. – С. 169-177.

11. Корнякова Т. Щодо окремих елементів системи запобігання правопорушенню та злочинам в екологічній сфері / Т. Корнякова // Право України. – 2010, – № 11. – с. 178-187.

12. Криміналістика: підручник / [В.Ю. Шепітько, В.О. Коновалова, В.А. Журавель та ін]; за ред. В.Ю. Шепітька. – [5-е вид., перероб. і доп.]. – Х.: Право, 2011. – 464 с.

13. Макаренко О. Латентність екологічних злочинів як загроза інституту екологічної відповідальності за порушення законодавства про використання надр / О. Макаренко // Юридический вестник. – Одесса, 2009. – № 2. – с. 31-35.

14. Одерій О.В. Особливості тактики огляду місця події під час розслідування злочинів проти довкілля / О.В. Одерій // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011. – №4. –
С. 133-138.

15. Одерій О.В. Поняття екологічного злочину: (комплексно-криміналістичний аспект) / О.В.Одерій // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – 2011. – №1. – С. 155-162.

16. Перебитюк М.В. Кримінальна характеристика екологічних злочинів / М.В. Перебитюк, А.О. Паламарчук / Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – 2010. – № 2. – с. 282-286.

17. Поліщук Г.С. Запобіжний вплив правозастосовної практики у сфері охорони довкілля / Г.С. Поліщук // Юридичний вiсник Причорномор’я. – 2011. – № 1(1). – С. 169 - 179.

18. Ринкова О. Використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів проти довкілля / О. Ринкова // Підприємництво, господарство і право. – 2011. – № 4. – С. 22-25.

19. Ринкова О.В. Необхідність комплексного підходу до використання спеціальних знань та проведення судово-експертних досліджень під час розслідування екологічних злочинів / О.В. Ринкова // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2 (14). – С.81-87.

20. Руководство по расследованию преступлений. Научно-практическое пособие / [Аверьянова Т.В., Баев О.Я., Григорьев В.Н., Гриненко А.В. и др.]; отв. ред.: Гриненко А.В. – [2-е изд., пересмотр. и доп.]. – М.: Норма, 2008. – 768 c.

21. Стасюк Л.Л. Організація та проведення огляду місця події при розслідуванні злочинів проти довкілля, вчинених шляхом забруднення атмосферного повітря / Л.Л. Стасюк // Форум права. – 2011. – № 4. – С.711-715.

22. Толочко Я.М. Правові основи прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля / Я.М. Толочко // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И.Вернадского. – Серия «Юридические науки». – 2008. – Том 21 (60). – № 1. – С. 239-246.

23. Туровець Ю.М. Особливості використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів проти довкілля / Ю.М. Туровець // Форум права. – 2011. – № 3. – С. 808 - 812.

24. Харь І.О. Засоби вчинення злочину, передбаченого ст. 241 КК України, та певні положення, які стосуються вдосконалення цієї норми / І.О. Харь // Держава та регіони. Серія: Право., 2011. – № 4. – С. 143-148.

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Авторознавча експертиза – це різновид криміналістичної експертизи, під час якої досліджується текст документів (рукописних, друкарських, поліграфічних та ін.) для встановлення його автора.

Адгезія – це прилипання, зчеплення поверхонь різних тіл.

Алфавітно-дактилоскопічний облік – різновид криміналістичного обліку, що здійснюється за допомогою двох взаємопов’язаних картотек: алфавітної та дактилоскопічної картотеки десятипальцевої системи реєстрації.

Вбивство – умисне або з необережності протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Виправлення – спосіб змінення початкового змісту документа шляхом переробки одних письмових знаків іншими.

Виробленість почерку – загальна ознака почерку, яка відображає здатність того, хто пише, користуватися сучасною системою скоропису; визначається темпом письма і координацією рухів при виконанні письмових знаків і з’єднань їх.

Відбиток печатки (штампа) – це перенесення відповідної штемпельної фарби на поверхню паперу або видавлювання на її поверхні відповідного рельєфу.

Відеозйомка – це фіксування всіх дій підозрюваного (чи свідка) в динаміці, послідовності цих дій під час розслідування злочинів.

Вогнепальна зброя – це зброя, в якій снаряд (куля, шрот тощо) приводиться в рух миттєвим звільненням хімічної енергії заряду (пороху або іншої пальної суміші).

Встановлення групової належності – це окрема криміналістична теорія, практична реалізація якої в судово-слідчій практиці дає змогу встановлювати схожість об’єктів і на цій основі зараховувати їх до певного класу, виду, роду чи групи.

Встановлення психологічного контакту – процес встановлення найсприятливішої «атмосфери» спілкування під час допиту. Досягається використанням комплексу тактичних прийомів.

Вузлова зйомка – це зйомка частин (вузлів) об’єкта. Вузол – це частина місця події, де виявлені сліди злочину. При такій
зйомці великим планом фотографуються певні ділянки місця
події, що мають важливе значення, та об’єкти, з якими були
пов’язані дії злочинця.

Гальваностегія – нанесення на поверхню предмета частинок металу, металічних плівок методом електролітичного осадження. Якщо предмет зі слідом занурити в електролітичну ванну, уся його поверхня покриється металом, а папілярні лінії як незмочувані залишаться чистими.

Дактилоскопічна формула – це формула 10-пальцевої системи реєстрації, що записується в правому верхньому куті лицьового боку дактилокарти; має вигляд двох простих дробів: перший іменується основною частиною формули, другий – додатковою.

Дактилоскопічний облік – це облік, що здійснюється за допомогою дактилоскопічних карт, які містять пальцеві відбитки кожної руки певної особи.

Дактилоскопіювання –отримання пальцевих відбитків живих осіб і трупів.

Дактилоскопі́я – розділ криміналістики, який займається дослідженням конфігурації папілярних ліній на пучках пальців рук із метою встановлення ідентичності.

Детальна зйомка – це зйомка окремих слідів, предметів, деталей обстановки місця події. Її завжди проводять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці підлягають насамперед предмети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження. При виборі ракурсу зйомки виходять із завдань – виявлення найважливіших, типових особливостей, що стосуються форми, розмірів взаємного розташування частин, структури, а також розкриття криміналістичного значення предмета чи сліду.

Документ – це матеріальний об’єкт, у якому зафіксовані відомості про які-небудь факти, що відбулися, чи які можна передбачити.

Дописка – спосіб змінення початкового змісту документа шляхом внесення до рукописного тексту нових слів, фраз або окремих письмових знаків.

Допит – слідча, судова дія, яка полягає в отриманні слідчим (суддею, судом) безпосередньо від допитуваної особи у встановленій кримінально-процесуальним законом формі показань про відомі їй обставини, інші дані, що мають значення для справи, яка розслідується.

Доріжка слідів ніг – це група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття.

Дорожньо-транспортна подія (ДТП) – подія, що виникла внаслідок злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи настала смерть потерпілого.

Експеримент – форма пізнання об’єктивної дійсності, один з основних методів наукового дослідження, у якому вивчення явищ відбувається в доцільно вибраних або штучно створених умовах, що забезпечують появу тих процесів, спостереження яких необхідне для встановлення закономірних зв’язків між явищами.

Заміна частин документа – один із способів часткової підробки, який полягає в заміні окремих аркушів документа, вклеюванні деяких частин документа або переклеюванні фотокартки.

Замовне вбивство – навмисне вбивство, вчинене особою за дорученням і на користь третьої особи.

Засоби криміналістичної тактики – це власне знаряддя праці, за допомогою яких слідчий вирішує тактичні завдання розслідування злочинів. Це – засоби його процесуальної, непроцесуальної та організаційної діяльності. Оскільки розслідування є процесуальною діяльністю, закон визначає засоби, якими користується слідчий, коли збирає, закріплює, досліджує інформацію.

Зв’язність почерку – це безперервне виконання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова.

Зґвалтування – вчинення статевого акту без добровільної згоди одного з партнерів.

Знаряддя злому – це будь-який твердий предмет (металевий прут, лом, труба, сокира тощо), який може бути використаний для подолання перешкод.

Інформаційно-довідкові обліки – це обліки, які комплектуються об’єктами та даними, які безпосередньо не пов’язані з подією злочину і отримані в результаті накопичення відомостей інформаційного характеру.

Криміналістична ідентифікація – це дослідницький процес, який має на меті вирішити питання щодо тотожності роздільно існуючих об’єктів для наступного встановлення одиничного матеріального об’єкта та його зв’язку з розслідуваною подією.

Криміналістична тактика – це розділ криміналістики, який є системою положень і практичних рекомендацій з організації та планування розслідування й визначення оптимальної лінії поведінки осіб, які здійснюють розслідування з урахуванням їх відносин та взаємодії з іншими учасниками розслідування на основі норм і принципів кримінального процесу.

Криміналістична характеристика вбивств – система взаємопов’язаних узагальнених даних про найбільш типові ознаки, що виявляються в способі і механізмі вбивства, обстановці його вчинення, особі вбивці, відомості про які важливі для практичного вирішення завдань розслідування.

Криміналістична характеристика злочинів – це типова інформаційна система, яка містить дані про ключові елементи механізму злочинної поведінки і слугує основою для планування розслідування і висування слідчих версій.

Криміналістичне дослідження письма (судове почеркознавство) – це галузь криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма, процес його дослідження, можливість ідентифікації людини за почерком та вирiшує інші завдання почеркознавчої експертизи.

Криміналістичний облік – це система реєстрації, систематизації та зосередження об’єктів або відомостей про них за їхніми ідентифікаційними ознаками з метою використання облікових даних для розкриття та попередження злочинів, яка ґрунтується на наукових даних і узагальненнях практики боротьби зі злочинністю.

Кримінальна реєстрація – це цілеспрямований систематичний облік певних об’єктів для наступного використання реєстраційних даних при розслідуванні злочинів, розшуку злочинців і речових доказів, з’ясуванні різноманітних обставин, що супроводжують злочин.

Ложе трупа – ділянка поверхні підлоги або землі під трупом.

Механізм ДТП – це складна система взаємодії (механічних, фізичних, хімічних і біологічних) транспортних засобів і людей у матеріальному середовищі.

Місцеві обліки – це обліки, які ведуться у відділах,
відділеннях, групах НДЕКЦ, які обслуговують міськрайліноргани, і комплектуються об’єктами, які вилучені під час оглядів місця
події у справах про злочини, що вчинені на території обслуговування органу внутрішніх справ або надіслані для постійної перевірки
з інших органів.

Насильство – застосування сили або різного роду погроз по відношенню до певних соціальних суб’єктів чи до їх власності з метою залякування і примусу до певних дій.

Нахил почерку – це напрям згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів; за нахилом почерк буває прямим, правонахильним, лівонахильним, косим і безладним.

Неопізнаний труп (у криміналістиці) – це труп або його частини, які не можуть бути відразу ідентифіковані.

Об’єкт злочину – це те, на що посягає особа, яка вчиняє злочинне діяння. Об’єктом злочину завжди виступає те благо, якому злочином завдається реальна шкода чи створюється загроза заподіяння такої шкоди. Об’єкт злочину – це суспільні відносини, взяті під охорону нормами кримінального права, на які посягнув порушник.

Огляд документів – це слідча дія, яка полягає в їхньому вивченні та дослідженні з метою виявлення і фіксації ознак, що надають документам значення речових доказів.

Окрема ознака почерку – це характеристика рухів, що виявляється при написанні окремих літер чи їх окремих елементів.

Оперативно-пошукові обліки – це обліки, які вміщують об’єкти, які безпосередньо пов’язані з подією злочину та, як правило, вилучені при оглядах місця події або при проведенні оперативних заходів та слідчих дій.

Особливі прикмети – це відмітні особливості, які мають цінність для ідентифікації людини за ознаками зовнішності.

Очна ставка – слідча (судова) дія, що полягає в одночасному та поперемінному допиті в присутності раніше допитаних осіб про обставини, щодо яких вони дали суттєво суперечливі показання. Основними характеристиками О.с. є: єдність предмета (особи допитуються за тими самими обставинами); єдність об’єкта (О.с. є процесом безперервного порівняння показань двох одночасно (поперемінно) допитуваних осіб; єдність часу (допит двох осіб здійснюється в їх присутності протягом цієї слідчої дії); єдність місця (обидві особи допитуються в тому самому місці); рівність умов сприйняття запитань слідчого і показань один одного; єдність документування (вся процедура слідчої дії фіксується в один час у єдиному протоколі).

Перевірка показань на місці – це слідча дія, що полягає в зіставленні показань про пов’язані з певним місцем обставини злочину з фактичною обстановкою на цьому місці, показаною слідчому в присутності понятих особою, яка дала показання, з метою з’ясування їх достовірності.

Письмо – засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей.

Письмова мова – це вираження думок людини за допомогою різних мовних засобів (синтаксису, орфографії, лексики, пунктуації, стилістики). Письмова мова кожної людини відрізняється стилем викладання, словниковим складом, загальним рівнем грамотності. Для письмової мови людини характерними є індивідуальність і відносна сталість.

Підпал – дія, яка призводить до загоряння споруди чи майна (незалежно від того, встигли погасити пожежу чи ні, навіть коли об’єкт у такому разі залишився непошкодженим).

Підпис – особливий вид рукопису, який відображає прізвище особи або умовні письмові знаки і має посвідчувальне значення.

Підчистка – спосіб змінення змісту документа, при якому здійснюється механічне видалення частини тексту.

Планування розслідування – це складна динамічна, розумова діяльність, що здійснюється в умовах вихідної слідчої ситуації і має на меті встановити максимальне коло обставин вчинення злочину.

Пожежа — неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, яке призводить до матеріальної шкоди. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блискавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини.

Показання потерпілого – це повідомлення особою, якій злочином завдана фізична, моральна або майнова шкода, відомостей про відомі їй обставини, що підлягають встановленню по справі, зроблені і зафіксовані у встановленому законом порядку під час слідчої дії.

Потерпілий – це особа, якій злочином завдано моральної, фізичної або матеріальної шкоди і яка визнана потерпілою мотивованим рішенням особи, у провадженні якої знаходиться справа.

Почерк – манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису.

Пред’явлення для впізнання – це процесуальна слідча дія, що полягає в пред’явленні свідку чи іншій особі якого-небудь об’єкта з метою його ідентифікації чи встановлення однакової родової приналежності (подібності) з об’єктом, що був раніше предметом спостереження при тих чи інших обставинах.

Процес розслідування – це пізнавальна діяльність слідчого з приводу події злочину.

Регіональні обліки – це обліки, які провадять науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС України в областях. Такі обліки комплектуються з об’єктів, які вилучені під час оглядів місця події у справах про злочини, що вчинені на території відповідного регіону або надіслані для постійної перевірки з інших органів.

Реєстрація (у вузькому розумінні) – це процес фіксації в установленому порядку ознак об’єктів в облікових документах за наявності необхідних підстав.

Розгін почерку – характеризує протяжність (розмір) руху по горизонталі й визначається відношенням ширини знаків до їх висоти, а також відстанню між письмовими знаками.

Розмір почерку – визначається висотою малих літер.

Самогубство (суїцид) – свідоме самостійне позбавлення себе життя, спричинене своєю безпосередньою, умисною і бажаною дією.

Свідок – учасник кримінального процесу, який не має статусу потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного або підсудного і якому відомі будь-які обставини, що підлягають встановленню у справі, та відсутні обставини, що заважають його допиту.

Сильне душевне хвилювання (фізіологічний афект) – це такий психічний стан людини, який характеризується короткочасним і бурхливим розвитком, сильним і глибоким негативним емоційним переживанням, яке викликає звуження свідомості й значною мірою знижує здатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Симультанне впізнавання – це впізнавання в результаті миттєвого збігу образу людини, що зберігся в пам’яті впізнаючого, і того, що сприймається ним у момент пред’явлення для впізнання.

Складність почерку – це свідчення про те, якими рухами виконуються письмові знаки, про конфігурацію їх будови.

Слід відшарування – слід, що утворюється внаслідок відокремлення частинок від об’єкта, що сприймає сліди.

Слід нашарування – слід, що утворюється в результаті відокремлення частинок від об’єкта, утворює сліди та нашарування їх на об’єкті, який сприймає сліди.

Слід у вузькому розумінні – відображення зовнішньої будови одного об’єкта на другому внаслідок їх взаємодії.

Слід у широкому значенні – будь-яке відображення, зміна, зникнення, поява будь-чого на місці події.

Сліди знарядь злому – це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон.

Сліди транспортних засобів – це сліди, які відображають зовнішню будову частин транспортного засобу: сліди-відображення (сліди коліс на ґрунті); предмети, що відокремилися від транспортного засобу (частки фарного скла); речовини (плями мастила).

Сліди-відображення – сліди, що передають зовнішню будову тієї частини слідоутворюючого об’єкта, яка контактує з матеріалом, що сприймає сліди.

Сліди-предмети – матеріальні об’єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені на місці події чи винесені звідти.

Сліди-речовини – частинки лакофарбових покриттів, потожирової речовини, сипких, рідких та газоподібних тіл, які залишаються на предметах на місці події чи зникають звідти.

Слідча версія – одне з можливих припущень щодо розвитку подій, які призвели до злочину, а також щодо виявлення злочинця.

Слідча ситуація – це пізнана слідчим сукупність умов, у яких на даний момент здійснюється розслідування; слідча ситуація – це інформаційна модель, яка склалася в суб’єкта доказування на основі пізнання реальних умов, за яких здійснюється розслідування.

Слідча тактика – це галузь криміналістики, яка містить систему наукових положень і рекомендацій щодо організації та планування розслідування й тактики слідчих дій. Вона більш точно визначає призначення тактики – служити розслідуванню злочинів, яке здійснюють органи досудового розслідування.

Слідчий – суб’єкт кримінального процесу, уповноважений провадити досудове слідство.

Слідчі дії – це регламентовані нормами процесуального
права та здійснювані в рамках кримінально-процесуального провадження уповноваженою на те особою, а також забезпечувані заходами державного примусу та супроводжувані необхідним документуванням процесуальні дії, які являють собою комплекс пізнавально-засвідчувальних операцій, спрямованих на отримання, дослідження та перевірку доказів.

Суб’єкт злочину – осудна фізична особа, що вчинила злочин у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Судова балістика – це галузь криміналістичної техніки, яка вивчає ознаки вогнепальної зброї і боєприпасів, закономірності виникнення слідів їх застосування, розробляє засоби і методи збирання й дослідження таких слідів для встановлення певних обставин розслідуваних злочинів, а також рекомендації щодо запобігання злочинам, пов’язаним із вогнепальною зброєю.

Судова фотографія – це галузь криміналістичної техніки, яка розробляє фотографічні засоби, прийоми і методи виявлення, фіксації і дослідження доказів. Зміст судової фотографії становлять наукові положення і практичні рекомендації щодо використання фотографії в розслідуванні злочинів.

Судово-дослідницька фотографія – це система спеціальних методів, прийомів і засобів, що застосовуються для одержання нових фактів при провадженні судових експертиз.

Судово-оперативна фотографія – сукупність методів, прийомів і засобів, що застосовуються при провадженні слідчих чи оперативно-розшукових дій для фіксації обстановки, слідів та інших об’єктів.

Судово-почеркознавча експертиза – судова експертиза, основним завданням якої є ідентифікація виконавця рукопису тексту, цифрових записів або підпису.

Сукцесивне впізнання – це впізнання, що відбувається шляхом розумового порівняння, відбору, співставлення ознак, які збереглися в пам’яті людини, і тих, що сприймаються при впізнанні.

Тайнопис – невидимі записи, виконані безбарвним розчином якоїсь речовини.

Тактика слідчого експерименту – це спеціальна процесуально-криміналістична форма реалізації окремої слідчої дії, яка проводиться слідчим, прокурором з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Тактична операція – це сукупність слідчих, оперативних та інших дій, які плануються слідчим для вирішення слідчої ситуації у ході розслідування злочину. Слідчі дії, оперативні та організаційні заходи складають елементи тактичної операції.

Тактичний прийом – це раціональний спосіб дії або доцільна лінія поведінки слідчого в процесі збирання, дослідження та використання доказової інформації. Тактичний прийом показує, яким чином і за допомогою яких заходів, логічних і психологічних прийомів слідчий збирає та використовує доказову інформацію.

Технічне підроблення підпису – це його відтворення на документі копіюванням з оригіналу.

Тілесне ушкодження – порушення анатомічної цілісності тканин, органів людини та їх функцій, що виникає внаслідок дії зовнішніх ушкоджувальних факторів.

Топографічні ознаки письма – особливості розміщення тексту в цілому або окремих його частин, це стійкі звички розміщення тексту.

Травлення – спосіб змінення змісту документа, при якому здійснюється видалення тексту за допомогою хімічних реактивів, які вступають у реакцію з барвником штрихів і знебарвлюють його. Для цього використовуються деякі кислоти і луги.

Трасологія – криміналістичне вчення про сліди, один із розділів криміналістичної техніки, у якому вивчаються теоретичні основи і закономірності виникнення слідів, що відображають механізм скоєння злочину; розробляються рекомендації щодо застосування методів і засобів виявлення, вилучення і дослідження слідів з метою з’ясування обставин, які є значущими для розкриття, розслідування та попередження злочинних посягань.

Центральні обліки – це обліки, які здійснюються Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (ДНДЕКЦ). До центральних оперативно-пошукових обліків належать: центральна колекція куль і гільз зі слідами зброї (кулегільзотека); центральна картотека фальшивих грошей; центральна картотека підроблених документів, виготовлених із застосуванням засобів поліграфії; центральна картотека слідів рук, вилучених з місць нерозкритих тяжких та резонансних злочинів; центральна колекція макетів вибухових пристроїв і речовин; центральна колекція фонограм з голосами осіб, які анонімно повідомляли про загрозу вибуху.

 

ПЕРЕЛІК ТЕМ КУРСОВИХ РОБІТ
ІЗ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛІСТИКА»

1. Розвиток вчень про предмет науки криміналістики.

2. Задачі криміналістики у світлі подальшого укріплення законності та посилення боротьби зі злочинністю.

3. Взаємозв’язок криміналістики з науками кримінального права, процесу, кримінологією та судовою статистикою.

4. Форми використання даних природничих і технічних наук
у слідчій практиці.

5. Застосування моделювання та реконструкції в практиці розслідування злочинів.

6. Поняття криміналістичної ідентифікації та її наукові
основи.

7. Предмет і задачі криміналістичної техніки.

8. Правові та наукові засади застосування технічних засобів
у кримінальному судочинстві.

9. Застосування технічних засобів виявлення і вилучення слідів та інших об’єктів при проведенні слідчих дій.

10. Застосування науково-технічних засобів фіксації при проведенні слідчих дій і правила їх оформлення.

11. Наукові основи та практика застосування відеозапису при проведенні слідчих дій.

12. Особливості застосування науково-технічних засобів криміналістичної техніки в суді.

13. Науково-технічні засоби та методи, які використовуються слідчим при огляді речових доказів.

14. Криміналістичне дослідження мікрослідів і мікрочастин.

15. Проблеми використання запаху людини при розслідуванні злочинів.

16. Методи судово-оперативної фотографії та їх застосування при огляді місця події.

17. Науково-технічні прийоми та методи, засоби судово-оперативної фотографії.

18. Поняття і класифікація слідів у трасології та їх криміналістичне значення.

19. Види слідів ніг та їх використання при розслідуванні злочинів.

20. Види слідів папілярних узорів, прийоми їх виявлення, фіксації при проведенні вилучення під час слідчих дій.

21. Сліди знаряддя зламу та практика їх використання під час розслідування.

22. Сліди транспортних засобів і їх значення для встановлення обставин дорожньо-транспортних пригод.

23. Задачі трасологічної експертизи та підготовка об’єктів для її призначення.

24. Сліди пострілу та їх використання під час розслідування злочинів.

25. Підготовка матеріалів і об’єктів при призначенні балістичної експертизи.

26. Наукові основи криміналістичного почеркознавства.

27. Предмет авторознавчої експертизи та правила підготовки матеріалів при її призначенні.

28. Призначення та підготовка матеріалів для почеркознавчої експертизи.

29. Види підробок бухгалтерських документів і засоби їх встановлення.

30. Наукові основи криміналістичної портретної ідентифікації.

31. Методика ідентифікації друкарських машин.

32. Кримінальна реєстрація та її задачі.

33. Реєстрація безвісти зниклих осіб і неопізнаних трупів і її значення в слідчій практиці.

34. Загальні питання слідчої тактики.

35. Використання даних логіки та психології в слідчій
тактиці.

36. Побудова та перевірка слідчих версій при розслідуванні злочинів.

37. Значення та види планування під час розслідування злочинів.

38. Несподіваність як організаційно-структурна основа слідчої діяльності.

39. Криміналістичне прогнозування поведінки звинуваченого на попередньому слідстві.

40. Криміналістичне дослідження особи: діагностика та прогнозування.

41. Тактичні основи розслідування злочинів.

42. Тактика підготовки до огляду місця події.

43. Застосування фото- та відеозйомки при огляді
місця події.

44. Роль огляду при розкритті злочинів.

45. Використання мікрочастин при розслідуванні злочинів.

46. Особливості тактики підготовки та проведення обшуку приміщення.

47. Тактика допиту свідків, які дають неправдиві показання (свідчення).

48. Особливості тактики допиту осіб, які мають фізичні та психічні вади.

49. Психологічні основи та тактика допиту неповнолітніх, які звинувачені під час досудового слідства.

50. Слідчі ситуації та їх значення під час розслідування окремих видів злочинів.

51. Тактика проведення перевірки показань на місці.

52. Висновки судової експертизи, методи перевірки та оцінки їх слідчим.

53. Призначення та проведення додаткової і повторної експертизи на стадії досудового слідства.

54. Призначення комісійної і комплексної експертиз під час досудового слідства.

55. Поняття та загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів.

56. Криміналістична характеристика злочинів і її значення
під час розробки методики розслідування.

57. Криміналістична класифікація злочинів.

58. Тактичні операції та їх роль під час розслідування
злочинів.

59. Криміналістичне вчення про способи вчинення
злочи