Яка експертиза призначається для перевірки фінансових і господарських операцій підприємства, організації або окремих посадових осіб.

а) судово-економічна;

б) судово-технічна;

в) судово-технологічна;

г) судово-товарознавча.

Література:

1. Баглай К.Г. Проблеми кримінальної відповідальності за хабарництво / К. Г. Баглай // Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку. – К., 2002. – Вип.2. – С.267-271.

2. Бантишев О.Ф. Поняття злочинів у сфері службової діяльності та їх розслідування: навч. посібник / О.Ф. Бантишев, П.Т. Дорошенко, О.О. Климчук. – Трускавець: МПНВКП фірма «Плеяда», 2006. – 142 с.

3. Бозиев Т.О. Основные направления деятельности оперативных подразделений ОВД по предупреждению, выявлению и раскрытию фактов взяточничества / Т.О. Бозиев, Н.Н. Бухаров // Российский следователь. – 2008, № 7. – С. 33-34.

4. Бондаренко Д.А. Висунення версій і планування розслідування злочинів, пов’язаних із використанням влади чи службового становища / Д.А. Бондаренко // Держава та регіони. Серія: Право. – 2005. – № 1. – С.126-130.

5. Бондаренко Д.А. Службова особа як основний суб’єкт при розслідуванні зловживань та перевищень влади чи службового становища / Д. А. Бондаренко // Вісник Запорізького юридичного інституту.– 2008. – № 2.– С. 176-183.

6. Борзов А.А. Криминалистическая характеристика должностных преступлений / А.А. Борзов // Юридическая мысль. Научно-практический журнал. – С.-Пб.: Изд-во юрид. ин-та (Санкт-Петербург), 2009. – № 1 (32). – С. 68-69.

7. Давиденко В. Використання спеціальних знань при розслідуванні розкрадань військового майна військовими службовими особами / В. Давиденко // Вісник Національної Академії прокуратури України. – 2010. – №2. – С. 65-68.

8. Давиденко В. Обставини, що підлягають з’ясуванню, та особливості порушення кримінальних справ про хабарництво / В. Давиденко // Вісник прокуратури. – 2009. – № 9. – С.53-58.

9. Данилюк М.І. Тактичні операції при розслідуванні корупційних злочинів / М.І. Данилюк // Митна справа. – 2011. – № 3. – С.112-117.

10. Жупіна О.С. Деякі особливості початкового етапу розслідування злочинів про перевищення влади або службових повноважень, пов’язаних із застосуванням насильства / О. С. Жупіна // Запорізькі правові читання: Матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції (15–16 травня 2009 року) [Текст]: тези доповідей: у 2-х т. / за ред. С.М.Тимченка і Т.О.Коломоєць. – Запоріжжя, 2009. – Т. 1. – С.238-242.

11. Кірмач А. Дисциплінарна відповідальність та службове розслідування щодо державних службовців / А. Кірмач // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 1. – С. 37-41.

12. Коханюк Т. Здійснення системного тлумачення положень Особливої частини КК України на прикладі розділу «Злочини у сфері службової діяльності в юридичних особах приватного права та професійної діяльності, пов’язаної з надінням публічних послуг» / Т. Коханюк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2010. – № 51. – С. 354-363.

13. Ляш А.О. Судові експертизи у справах про хабарництво / А.О. Ляш // Криміналістичний вісник. – 2011. – № 1. – С. 49-55.

14. Мельник М.І. Хабарництво: загальна характеристика, проблеми кваліфікації, удосконалення законодавства / Микола Іванович Мельник. – К: Парламентське видавництво, 2000. – 255 с.

15. Практика розгляду кримінальних справ про злочини, склад яких передбачено ст. 366 Кримінального кодексу України (службове підроблення) // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 1. –
С. 31-43.

16. Приходько О.В. Особливості порушення кримінальної справи про хабарництво, вчинене у сфері правоохоронної діяльності / О. В. Приходько // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: збірник наукових праць / ред. кол. М.Л. Цимбал та ін. – Харків, 2010. – Вип. 10. – С.130-136.

17. Сабадаш В.П. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів у сфері службової діяльності / В. П. Сабадаш // Запорізькі правові читання: Матеріали щорічної Міжнародної науково-практичної конференції (15 – 16 травня 2009 року) [Текст]: тези доповідей: у 2-х т. / за ред. С.М.Тимченка і Т.О. Коломоєць. – Запоріжжя, 2009. – Т. 1. – С. 265-267.

18. Трепак В. Щодо розслідування злочинів про хабарництво, вчинених суддями / В. Трепак // Право України. – 2011. – № 1. – С. 247-254.

19. Чепелюк В. Корупція та хабарництво: проблеми співвідношення понять / В. Чепелюк // Право України. – 2004. –
№ 10. – С.110-114.

20. Чичиркіна С.П. Особливості проведення слідчих дій на початковому етапі розслідування при виявленні приховування злочинів службової діяльності / С.П. Чичиркіна // Право та управління. – 2011. – №2. – С. 387-396.

21. Чичиркіна С.П. Подолання протидії розслідуванню службового підроблення / С.П. Чичиркіна // Держава і право. – 2011. – № 54. – С. 512-518.

22. Шахназаров Э.М. Обязательные элементы криминалистической характеристики должностных преступлений / Э.М. Шахназаров // Пробелы в российском законодательстве. – М., 2010. – № 1. – С. 189-192.

23. Шахназаров Э.М. Проблема выдвижения следственных версий на первоначальном этапе расследования должностных преступлений / Э.М. Шахназаров // «Черные дыры» в Российском Законодательстве. – М.: ООО «К-Пресс», 2010. – № 1. – С. 150-152.

 

 

Тема № 26. РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИННИХ ПОРУШЕНЬ
ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху.

2. Обставини, що підлягають встановленню.

3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування.

4. Слідчі дії початкового етапу розслідування.

 

1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху:

· спосіб вчинення злочину;

· слідова картина;

· обстановка вчинення злочину;

· особа потерпілого;

· особа злочинця.

2. При розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху підлягають встановленню такі обставини:

o місце та час злочинного порушення правил безпеки дорожнього руху;

o чи є дана подія дорожньо-транспортною;

o які транспортні засоби брали участь у ДТП (їхній технічний стан);

o наслідки, що настали в результаті злочинного порушення (смерть, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, характер і розміри матеріального збитку);

o хто постраждав, поведінка учасників події;

o яка причина ДТП;

o ступінь вини кожного учасника події;

o які положення правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів були порушені винним;

o наявність причинного зв’язку між допущеними порушеннями правил дорожнього руху чи експлуатації транспортних засобів та наслідками, що сталися;

o які обставини сприяли вчиненню злочину.

3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування:

1) водій, транспортний засіб та потерпілий знаходяться на місці події або є достовірні дані про них;

2) потерпілий та транспортний засіб знаходяться на місці події, інформація про водія відсутня;

3) потерпілий знаходиться на місці події, інформація про водія та транспортний засіб відсутня.

4. Слідчі дії початкового етапу розслідування: огляд місця події, огляд трупа, огляд транспортного засобу, допит потерпілого, допит свідків, допит підозрюваного (водія). Якщо водій зник із місця пригоди, то органи дізнання за дорученням слідчого здійснюють його розшук. Разом із судово-медичною по даній категорії кримінальних справ призначаються автотехнічна, трасологічна, судово-біологічна, судово-хімічна експертизи.

Основні терміни та поняття: транспорт, дорожній рух, експлуатація транспорту, дорожньо-транспортна пригода, зіткнення, перекидання, наїзд.

Питання для самоконтролю:

1. Які особливості проведення огляду місця події при розслідуванні ДТП Ви знаєте?

2. Які спеціальні знання використовуються при розслідуванні дорожно-транспортних подій?

3. Які заходи використовуються для розшуку водія, що зник з місця події, і машини?

Фабули для складання плану розслідування:

Фабула 1 На трасі Москва-Сімферополь (40 км від м.Запоріжжя) було знайдено жінку в непритомному стані з пошкодженнями голови. При огляді місця події у двох метрах від потерпілої були виявлені чіткі сліди гальмування автомобіля (довжина сліду – 3 м 20 см), численні частинки фарби жовтого кольору. Одна з частинок фарби розміром 1х2 см мала чіткий обрис п’ятикутної форми. На краю дороги знайдено розсипані вишні. Інспектором ДАІ була помічена машина «МАЗ», на бампері якої висіла корзина. На значній швидкості машина зникла в бік м. Токмак.

Завдання. Скласти план розслідування.

Фабула 2. 16 травня 2012 р. на дорозі виявлено труп гр.Стороженко В.В. При огляді місця події на блузі потерпілої знайдені плями масляної рідини. На передній частині спідниці потерпілої чітко відбився слід протектора автомобіля. За припущенням фахівця (автотехніка) сліди належать машині «ГАЗ-51». У результаті оперативно-розшукних дій встановлено, що автогосподарствами району в цей час було випущено в рейс сім машин такої марки.

Завдання. Скласти план розслідування.

Фабула 3. 13 вересня 2012 р. на трасі Москва-Сімферополь (3 км від м. Василівка) перевернувся автомобіль «ГАЗ-63», яким управляв водій Косовський Д.П. Була пошкоджена будівля, шо знаходилася біля дороги, і завдані травми пасажирам. При огляді транспортного засобу було виявлено обрив гальмівної трубки заднього лівого колеса автомобіля.

Завдання. Скласти план розслідування.

Тестові завдання:

1. Дорожньо-транспортна подія – це:

а) подія, зафіксована ДАІ, якою було виявлено порушення руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, унаслідок якого були завдані матеріальні збитки потерпілій стороні;

б) злочинне порушення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, унаслідок якого завдані легкі, середньої тяжкості, тяжкі тілесні ушкодження чи наступила смерть потерпілого;

в) злочин проти руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин та інших механічних транспортних засобів, унаслідок якого наступила смерть потерпілого;

г) злочинне порушення правил безпеки руху і експлуатації автотранспорту, трамваїв, тролейбусів, тракторів, самохідних машин, рейсових літаків та інших механічних транспортних засобів, що були помічені під час зіткнення.

2. До класифікації ДТП за механізмом не входить:

а) зіткнення транспортних засобів один з одним;

б) наїзд транспортного засобу;

в) загоряння транспортного засобу;

г) перекидання транспортного засобу.

3. До злочинних дій, пов’язаних із порушенням правил експлуатації транспорту, не належить:

а) недотримання безпечної дистанції руху;

б) перевезення пасажирів у непристосованому для цього транспорті;

в) виїзд на завідомо технічно несправному транспорті;

г) випуск на лінію технічно несправного транспорту.

4. Положення транспортного засобу на місці події фіксується шляхом вимірювання відстані від:

а) переднього і заднього лівих коліс до узбіччя (тротуару) та від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтира;

б) переднього і заднього правих коліс до узбіччя (тротуару) та від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтира;

в) переднього бампера до узбіччя та від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтира;

г) заднього бампера та від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтира.

5. Залежно від механізму події дорожньо-транспортні події поділяються на:

а) зіткнення транспортних засобів один з одним (при зустрічному чи попутному рухові, бокові зіткнення);

б) наїзд транспортного засобу (на пішохода, нерухомий транспортний засіб, перешкоду, велосипедиста, гужовий транспорт);

в) падіння пасажира з транспорту;

г) усі варіанти вірні.

6. Не є об’єктом дослідження при огляді місця дорожньо-транспортної події:

а) ділянка вулиці чи дороги, де сталася аварія (з прилеглою територією);

б) труп;

в) транспортні засоби, що брали участь у дорожньо-транспортній події;

г) водій транспортного засобу.

7. Елементи дорожньої обстановки ДТП поділяються на:

а) статичні і динамічні;

б) об’єктивні і суб’єктивні;

в) передбачувані і непередбачувані;

г) загальні і спеціальні.

8. Що з’ясовується і фіксується на початку огляду дорожньої обстановки (у протоколі чи на схемі):

а) назва вулиці (або інші топографічні дані) і спосіб регулювання руху на ній;

б) тип дорожнього покриття;

в) радіус повороту і профіль дороги;

г) усі відповіді вірні.

9. Огляд транспорту починають:

а) знизу транспорту, а потім оглядають його верхню частину;

б) спереду транспорту і планомірно просуваються до задньої його частини;

в) з частини, яка, судячи з обставин події, контактувала з перешкодою;

г) із будь-якої частини транспорту.

10. При одержанні повідомлення про дорожньо-транспортну подію, що спричинила людські жертви чи тяжкі поранення, слідчий зобов’язаний:

а) негайно виїхати на огляд місця події, за результатами якого порушити кримінальну справу;

б) не пізніше трьох годин виїхати на огляд місця події, про що повідомити прокурора району;

в) не пізніше шести годин виїхати на огляд місця події, про що повідомити прокурора району;

г) не пізніше дванадцяти годин виїхати на огляд місця події, за результатами якого порушити кримінальну справу.

11. При розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху повинні бути доведені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, окрім однієї, а саме:

а) чи є дана подія дорожньо-транспортною, її вид;

б) які транспортні засоби брали участь у події, їхній технічний стан (як до події, так і після неї);

в) спосіб вчинення дорожньо-транспортної події;

г) завдані збитки, що були спричинені внаслідок дорожньо-транспортної події.

12. До динамічних елементів дорожньої обстановки не належить:

а) освітлення проїжджої частини в темний час доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч із дорогою;

б) інтенсивність і швидкість руху машин і пішоходів;

в) поведінка пішоходів і водіїв транспорту;

г) видимість;

13. До статичних елементів дорожньої обстановки не належить:

а) планування доріг і вулиць, їхні технічні характеристики;

б) наявність засобів автоматичного та іншого регулювання дорожнього руху;

в) зміна сигналів регулювання руху.

г) освітлення проїжджої частини в темний час доби, будови, споруди і зелені насадження, розміщені поруч із дорогою;

14. Яка подія підлягає обліку за правилами дорожньо-транспортних подій:

а) за участю тракторів, інших самохідних машин і механізмів у разі виконання ними основних виробничих операцій, для яких вони призначені (оранка, прокладання траншей, скирдування, збирання врожаю, лісозаготівля, встановлення щогл, опор тощо);

б) що виникла внаслідок стихійного лиха;

в) що сталася через порушення водієм техніки безпеки і правил експлуатації транспортних засобів за відсутності водія за кермом (запуск двигуна за допомогою пускового держака та ін.);

г) пожежа на рухомих транспортних засобах, виникнення якої пов’язане з їх технічною несправністю.