Тема № 10. Криміналістичне дослідження письма

1. Поняття судового почеркознавства.

2. Поняття письмової мови. Загальні і окремі ознаки письмової мови.

3. Поняття почерку. Загальні і окремі ознаки почерку.

4. Методика криміналістичного дослідження письма.

5. Почеркознавча експертиза.

6. Авторознавча експертиза.

 

1. Судове почеркознавство – це підрозділ криміналістичної техніки, що вивчає закономірності письма як джерела інформації та розроблює рекомендації для ідентифікації автора і виконавця, а також досліджує інші факти, пов’язані з письмом, які мають значення для кримінального судочинства.

2. Письмова мова – це мова, зафіксована на папері чи іншій поверхні за допомогою усталеної системи графічних знаків, сприйманих зором, розташованих у певній лінійній послідовності і співвіднесених з одиницями реального, звукового мовлення.

Ознаки письмової мови – це специфічні письмово-рухові навички, за допомогою яких можна встановити автора тексту. За ознаками письмової мови можна встановити вік, стать, національність, професію, місце проживання особи.

Ознаки письмової мови:

1) загальні (ступінь грамотності, рівень володіння лексичними та стилістичними ознаками письма);

2) окремі (граматичні та лексичні помилки, використання професійної лексики, жаргонних слів тощо).

3. Почерк – це фіксована в рукописі, характерна для кожного, хто пише, і заснована на його письмово-руховому навику система рухів, за допомогою якої виконуються умовні графічні знаки.

На формування почерку величезний вплив чинять різні фактори як суб’єктивного, так і об’єктивного плану. Суб’єктивні – притаманні конкретній особі, а об’єктивні – залежать від зовнішніх умов, у яких протікає процес письма.

Ознаки почерку:

1) загальні:

− виробленість почерку (вироблений, маловироблений, невироблений);

− тип почерку (простий, спрощений, вигадливий);

− напрями почерку (за годинниковою стрілкою чи проти неї);

− розмір почерку (дрібний – до 2 мм, середній – 2-5мм, великий – 5 мм і більше);

− нахил почерку (правонахилений, лівонахилений, прямий);

− розгін (розмашистий, середнього розгону, стиснутий)

− ступінь зв’язаності почерку;

2) окремі:

− форма руху;

− напрям руху;

− тривалість руху;

− кількість рухів;

− безперервність рухів;

− послідовність рухів;

− відносне розміщення рухів.

4. Криміналістичне дослідження письма проводиться у двох формах:

§ попереднє дослідження письма (здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором для отримання орієнтуючої інформації);

§ судово-експертне дослідження письма (проводиться в спеціальних експертних установах відповідними фахівцями для отримання доказової інформації).

5. Почеркознавча експертиза призначається як при розслідуванні кримінальних правопорушень, так і при розгляді цивільних справ. Основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, у тому числі цифрових записів і підпису. Цією експертизою також вирішуються класифікаційні та діагностичні задачі.

Питання, які вирішує почеркознавча експертиза:

− Чи виконано рукописний текст певною особою?

− Чи виконані рукописні тексти різних документів або різні частини одного документа однією особою?

− Чи не виконано рукописний текст навмисно зміненим почерком?

− Чи не виконано рукописний текст у незвичних умовах?

− Особою якої статі виконаний рукописний текст?

− До якої групи за віком належить виконавець рукопису?

− Яка загальна соціально-демографічна характеристика виконавця рукопису: освітній рівень формування писемних навичок, рідна мова, професія?

− Чи не володіє особа, яка виконала рукопис, навиками написання спеціальними шрифтами?

− Чи були використані технічні засоби для виконання підпису?

6. Авторознавча (судово-лінгвістична) експертиза призначається для ідентифікації автора тексту та отримання окремих фактичних даних (рівень освіти автора, його рідна мова та ін.).

Питання, які вирішує почеркознавча експертиза:

− Чи є певна особа автором даного тексту?

− Чи є певна особа автором декількох різних текстів?

− Однією чи різними особами складено конкретні тексти?

− Чи містить текст певне смислове навантаження (наприклад, чи містяться в тексті заклики до расової, національної чи релігійної нетерпимості?)

− Чи не перебував автор (конкретна особа) тексту в незвичному психофізичному стані, що міг бути спричинений загрозою його життю, здоров’ю або особам з його близького оточення?

− Чи є в тексті ознаки, які свідчать про соціально-біографічні риси його автора? Якщо є, то про які саме?

Основні терміни та поняття: письмо, почерк, почеркознавство, письмова мова,

Питання для самоконтролю:

1. Розкрийте зміст криміналістичного дослідження письма.

2. Назвіть загальні і окремі ознаки письмової мови.

3. Назвіть загальні і окремі ознаки почерку.

4. У чому полягають особливості дослідження зміненого почерку, підписів і цифрового тексту?

5. Що таке імітація почерку?

6. У чому відмінність інтелектуального підлогу від матеріального?

7. Які ідентифікаційні питання може вирішити почеркознавча експертиза?

 

Схеми: загальні і окремі ознаки письмової мови; загальні і окремі ознаки почерку.

Тематика рефератів:

1. Теоретичні основи почеркознавства.

2. Завдання, які розв’язують за допомогою почеркознавчої експертизи.

3. Завдання, які розв’язують за допомогою авторознавчої експертизи.

Тестові завдання:

До якої галузі знань відноситься судове почеркознавство?

а) кримінальне право;

б) криміналістика;

в) кримінально-процесуальне право;

г) лінгвістика.

2. Письмо – це:

а) засіб фіксації і зберігання думки людини; походить від звукового мовлення і є основним засобом спілкування людей;

б) вираження думок людини за допомогою різних засобів мови (синтаксису, орфографії, лексики, пунктуації, стилістики);

в) манера написання, виражена в системі рухів, які фіксуються в рукопису;

г) безпосередньо графічні навички.

3. Зовнішні прояви відносно стійких навиків письма, що відбиваються в рукописі, складають:

а) письмову мову;

б) комплекс загальних і окремих ознак почерку;

в) систему ідентифікаційних ознак письма;

г) комплекс окремих ознак почерку.

Що є об’єктом судово-почеркознавчої експертизи у вузькому значенні?

а) матеріали справи;

б) вільні та умовно-вільні зразки почерку;

в) досліджувана почеркова реалізація;

г) експериментальні зразки почерку.

Що відноситься до об’єктів судово-почеркознавчої експертизи?

а) машинописні тексти;

б) рукописні тексти;

в) відбитки печаток і штампів;

г) матеріали документів.

Яка зв’язність почерку вважається середньою?

а) якщо безперервно виконуються 6 і більше букв;

б) якщо безперервно виконуються 2-3 букви;

в) якщо безперервно виконуються 4-6 букв;

г) якщо безперервно виконуються 1-2 букви.

7. Великий (розмашистий) розгін почерку – це, коли:

а) ширина малих літер більша за їх висоту, відстані між літерами збільшені;

б) ширина малих літер приблизно дорівнює їх висоті, а також відстані між літерами;

в) ширина малих літер менша за їх висоту, відстань між буквами –незначна;

г) ширина малих літер більша за їх висоту.

8. Натиск почерку – це:

а) форма рухів, яка буває прямолінійна і криволінійна;

б) характеристика рухів, що виявляється при виконанні окремих літер чи їх окремих елементів;

в) безперервність виконання певної кількості письмових знаків та їх частин у межах одного слова;

г) напрямок згинаючих рухів при виконанні прямолінійних елементів.

Які фактори з часом викликають природні зміни в підписах?

а) настрій;

б) фізіологічні зміни організму;

в) бажання наслідувати підпису іншої особи;

г) викривлення підпису.

10. Зразки для експертного дослідження письма поділяються на:

а) експериментальні та вільні;

б) експерементальні та наукові;

в) наукові та вільні;

г) експериментальні та теоретичні.

Коли закінчується процес формування підпису?

а) до 20 років;

б) до 25 років;

в) до 35 років;

г) до 40 років.

Які види зміни почерку відносяться до навмисних?

а) зміна почерку скорописним способом;

б) копіювання почерку;

в) малювання почерку;

г) виконання тексту в темноті.

13. Вільні та експериментальні зразки почерку засвідчуються:

а) суддею;

б) прокурором;

в) експертом;

г) слідчим або суддею.