На які три основні типи поділяються папілярні візерунки?

а) дугові, петльові, аномальні;

б) дугові, завиткові, округлі;

в) петльові, завиткові, аномальні;

г) дугові, петльові, завиткові.

16. Найскладнішими за будовою вважаються папілярні візерунки:

а) аномальні;

б) дугові;

в) петльові;

г) завиткові.

17. Різновид трасологічної експертизи, основним завданням якого є ідентифікація особи за слідами рук, залишеними на місці події, називається:

а) дактилоскопічна експертиза;

б) ідентифікаційна експертиза;

в) судово-балістична експертиза;

г) почеркознавча експертиза.

18. Група слідів ніг людини, яка складається з кількох (три і більше) послідовно розташованих відбитків босих ніг або взуття:

а) доріжка слідів ніг;

б) лінія напрямку руху;

в) лінія ходьби;

г) кут розгортання стоп.

За допомогою якого методу здійснюють фотографування одиночних слідів?

а) панорамного;

б) масштабного;

в) репродукційного;

г) сигналетичного.

За допомогою якого методу здійснюють фотографування доріжки слідів?

а) панорамного;

б) масштабного;

в) репродукційного;

г) сигналетичного.

21. Сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкриття сховищ і руйнування перепон, є слідами:

а) рук людини;

б) транспортних засобів;

в) знарядь злому;

в) ніг людини.

22. Основними способами виготовлення зліпку сліду ноги є:

а) насипний, наливний, комбінований;

б) насипний, наливний, налипний;

в) наливний, комбінований, змішаний;

г) наливний, наклеюваний, комбінований.

Література:

1. Аленичев П.Н. Криминалистическая экспертиза: Трасология. Учебник. Вып. 6 / Аленичев П.Н., Аханов В.С., Зуев Е.И., Миронов А.И. и др.; под ред.: Самойлов Г.А. – М.: Изд-во ВШ МООП СССР, 1968. – 248 c.

2. Білинський Й.Й. Дактилоскопічні сканери / Й.Й. Білинський, М.Й. Юкиш, О.А. Павлюк // Інформаційні технології та комп’ютерна техніка. – Наукові праці ВНТУ. – 2010. – № 3. – С. 1 - 6.

3. Божченко А.П. Дерматоглифика при идентификации личности / Божченко А.П., Заславский Г.И., Попов В.Л. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. – 194 c.

4. Демин К.Е. Трасология: особенности составления экспертных заключний: учебное пособие / Демин К.Е., Федорович В.Ю. – М.: Изд-во Моск. ун-та МВД России, 2003. – 97 c.

5. Дячук В.І. Організаційні та процесуальні особливості призначення та проведення транспортно-трасологічних експертиз / В.І. Дячук // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2010. –
№ 3. – С. 234-243.

6. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

7. Клименко Н.И. Использование микрообъектов при расследовании преступлений / Клименко Н. И. – К., Киев. гос. ун-т им. Т.Г. Шевченко 1984. – 96 с.

8. Кузнецов П.С. Криминалистическая техника: учебное пособие / Кузнецов П.С. – Екатеринбург: Изд-во Урал. юрид. ин-та МВД России, 2001. – 79 c.

9. Кустанович С.Д. Судебно-медицинская трасология / Кустанович С.Д. – М.: Медицина, 1975. – 167 c.

10. Лапта С.П. Використання експертних висновків на наступному етапі розслідування злочинів / С.П. Лапта // Право і безпека. Науковий журнал. – 2010. – № 2 (34). – C.186-190.

11. Михайлов М.А. Проблема идентификации личности выходит за пределы, определяемые предметом криминалистики /
М.А. Михайлов // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия «Юридические науки». – 2007. - № 2. – Том 20 (59). – С.149-157.

12. Мухин Г.Н. Использование дерматоглифики в экспертных исследованиях / Г.Н. Мухин, О.Г. Каразей, Д.В. Исютин-Федотков // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. – Серия «Юридические науки». – 2006. – № 2. – Том 19 (58). – С.149-155.

13. Неня О.В. Криміналістичне значення мікрооб’єктів при розслідуванні злочинів / О.В. Неня // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 2 (21). – С. 139-145.

14. Пиріг І.В. Класифікація судових експертиз / І.В. Пиріг // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2 (14). – С. 30-35.

15. Полтавський А.О. Про деякі проблемні питання використання дактилоскопічної інформації на сучасному етапі / А.О. Полтавський // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2008. – № 4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/
Soc_Gum/Vlduvs/2008_4/08_4_5_2.pdf

16. Прокопенко Н.О. Поняття мікрослідів / Н.О. Прокопенко // Форум права. – 2009. – № 1. – С.463-469 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09pnopmm.pdf

17. Прокопенко Н.О. Сучасні можливості експертного дослідження слідів губ людини // Н.О. Прокопенко / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/
vkhnu/Pravo/2008_819/12.pdf

18. Радецька В.Я. Історичний аналіз розвитку криміналістичних експертиз і становлення їх термінологічної системи / В.Я. Радецька, В.М. Атаманчук // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/Nvknuvs/2010_4/radetska.htm

19. Свобода Є.Ю. Деякі аспекти правового регулювання дактилоскопічної реєстрації / Є.Ю. Свобода // Вісник Академії адвокатури України. – 2010. - № 3(19). – С. 148-153.

20. Сімакова-Єфремян Е.Б. Науково-методичні проблеми комплексних судово-експертних досліджень / Е.Б. Сімакова-Єфремян // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск 9. – С.185-195.

21. Сокиран М.Ф. Застосування технічних засобів фіксації ходу та результатів огляду місця події / М.Ф. Сокиран // Вісник Академії адвокатури України. – 2011. – № 1 (20). – С. 160 – 167.

22. Терехович В.Н. Особенности формирования и формулирования выводов криминалистической экспертизы холодного оружия / В.Н. Терехович // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск 9. –С.303-305.

23. Турчин Д.А. Полевая криминалистика и ее практическое применение. Научно-практическое пособие / Турчин Д.А., Чижикова И.С.; под ред.: Ищенко Е.П. – М.: Юрлитинформ, 2006. – 144 c.

24. Удовиченко О.А. Функціонування регіонального дактилоскопічного обліку в науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі при ГУМВС України в Харківській області / О.А. Удовиченко // Криміналістичний вісник. – 2010. – № 2(14). –
С. 140-144.

25. Хахановський В.Г. Автоматизація експертних дактилоскопічних досліджень / В.Г. Хахановський // Форум права. – 2011. – № 1. – С.1078-1084 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11xvgedd.pdf.

 

 

Тема № 8. СУДОВА (КРИМІНАЛІСТИЧНА) БАЛІСТИКА

1. Поняття, об’єкти та наукові основи судової (криміналістичної) балістики.

2. Поняття вогнепальної зброї та її класифікація.

3. Боєприпаси до вогнепальної зброї. Структура патрона для бойової та гладкоствольної вогнепальної зброї.

4. Сліди вогнепальної зброї і механізм їх утворення.

5. Судово-балістична експертиза.

 

1. Балістика (від грецьк. ballio – кидаю) – наука про рух снаряда (куль) вогнепальної зброї в повітрі (зовнішня балістика) та в каналі ствола зброї (внутрішня). Під судовою (криміналістичною) балістикою слід розуміти підрозділ криміналістичної техніки, який вивчає зброю, боєприпаси та сліди їх застосування для отримання доказової інформації.

Об’єктами судової (криміналістичної) балістики є: вогнепальна зброя, окремі її частини, боєприпаси, компоненти боєприпасів (порох, дріб, картеч, капсулі), приладдя до зброї (шомполи, протирки).

Науково-технічною основою криміналістичної балістики є військово-технічні науки, які вивчають будову, конструювання, особливості дії вогнепальної зброї та боєприпасів. На основі цих даних визначають механізм роботи зброї та виникнення слідів.

Судова (криміналістична) балістика тісно пов’язана з іншими розділами криміналістики, передусім трасологією та криміналістичною фотографією. У ній широко застосовують фізичні та хімічні методи дослідження.

2. Вогнепальна зброя – це зброя, у якій для викидання кулі (снаряду, міни) з каналу ствола використовується сила тиску газів, що утворюються при згорянні метальної вибухової речовини (пороху) або спеціальних горючих сумішей.

Першу зброю із застосуванням пороху вигадали китайці ще в VI ст., вона називалася хо-пао. Хо-пао мала кулясту форму й була схожа на сучасну гранату. Щоб використати древньо-китайську зброю достатньо було підпалити кулю і метнути її або з катапульти або з рук. Для виготовлення хо-пао сірку, селітру, дерев’яні волокна, олію і миш’як згортали в багато шарів грубого паперу і обмазували смолою.

Класифікація вогнепальної зброї:

1) за призначенням:

− бойова зброя;

− мисливська зброя;

− спортивна зброя;

− зброя особистого захисту (газові, травматичні пістолети і револьвери).

2) за наявністю нарізів у каналі ствола:

− нарізна;

− гладкоствольна.

3) за типом механізму:

− ґнотова зброя;

− кременева зброя;

− капсульна зброя;

− зброя під унітарний набій.

4) за способом вогню:

− одиночного вогню;

− чергового вогню (автоматична зброя).

5) за типом заряджання:

− зброя, що заряджається із стволу;

− зброя, що заряджається з казенного боку.

6) за типом перезаряджання:

− несамозарядна зброя;

− самозарядна;

− автоматична.

3. Боєприпаси – предмети, призначені для здійснення пострілів зі зброї. Боєзаряд складається з вибухової речовини, снаряду, пижа, гільзи.

За призначенням боєприпаси поділяються на:

− основні;

− спеціальні;

− допоміжні.

Для стрільби з вогнепальної зброї використовуються патрони. Патрони для бойової вогнепальної зброї складаються з гільзи, кулі, капсуля, порохового заряду, а для гладкоствольної – з гільзи, кулі (дробу, картечі), капсуля, пижа на порох, прокладок на дріб і порох, порохового заряду.

4. Застосування вогнепальної зброї під час вчинення злочинів призводить до появи численних слідів. Найбільша кількість слідів залишається на гільзах, кулях, різних предметах, тілі та одязі злочинця й потерпілого.

Ознаки зброї поділяють на загальні та окремі. Загальні – ознаки конструкції, властиві певній моделі зброї. Окремі – ознаки виготовлення та експлуатації частин та деталей зброї, які притаманні конкретному екземпляру зброї.

Основні сліди пострілу утворюються кулею. Додаткові сліди пострілу виникають у результаті дії явищ, що супроводжують постріл. Основну роль у їх виникненні відіграють порохові гази, стовп повітря, порохові зерна, дульне полум’я, частинки мастила.

Сліди від вогнепальної зброї залишаються на одязі та тілі людини після пострілу впритул. Можуть виникати сліди від дульного зрізу ствола, а також інших частин, що перебувають із ним в одній площині.

5. Досить часто під час розслідування злочинів, вчинених із застосуванням вогнепальної зброї, виникає необхідність у проведенні судово-балістичної експертизи. За допомогою судово-балістичної експертизи встановлюють вид, модель вогнепальної зброї; конкретний екземпляр зброї; справність і придатність зброї до стрільби; однорідність патронів, куль, гільз; обставини, пов’язані із застосуванням вогнепальної зброї (рикошет кулі, кількість зроблених пострілів, напрям і дистанцію пострілу).

Судово-балістичні дослідження розв’язують ідентифікаційні, класифікаційні, діагностичні та ситуаційні задачі.

Основні терміни та поняття: балістика, зброя, вогнепальна зброя, холодна зброя, гільза, патрон, судово-балістична експертиза.

Питання для самоконтролю:

1. Що розуміється під вогнепальною зброєю?

2. Назвіть критерії віднесення предмета до вогнепальної зброї.

3. Які існують калібри вогнепальної зброї?

4. Назвіть відомі Вам класифікації вогнепальної зброї.

5. Назвіть відомі Вам сліди вогнепальної зброї.

6. Охарактеризуйте сліди пострілів із вогнепальної зброї на різних перешкодах залежно від виду снаряда й відстані від стріляючого до перешкоди.

7. Перелічіть ознаки на тілі й одязі людини при пострілі впритул та із близької відстані.

8. Які обставини застосування вогнепальної зброї можуть бути встановлені в ході слідчого огляду?

9. Що відноситься до слідів основного фактора пострілу?

10. Що відноситься до слідів додаткового фактора пострілу?

11. Які сліди застосування холодної зброї та їхнє значення для ідентифікації?

12. Що відноситься до об’єктів криміналістичного вибухознавства?

13. Які питання можуть бути поставлені на вирішення вибухотехнічної експертизи?

Тематика рефератів:

1. Прийоми використання слідів вогнепальної зброї для її розшуку та ототожнення.

2. Сліди пострілу та їх використання під час розслідування злочинів.

3. Підготовка матеріалів і об’єктів при призначенні балістичної експертизи.

Ситуаційні завдання:

1. На місці події слідчий виявив стріляну гільзу.

Від яких частин зброї залишилися сліди на поверхні гільзи? Як установити вид і систему зброї, із якої відстріляна дана гільза?

2. У ході обшуку у квартирі в підозрюваного в убивстві гр. К. слідчий вилучив пістолет системи «ТТ».

Які ще об’єкти слід вилучити при обшуку для наступного призначення судово-балістичної експертизи?

3. У провадженні слідчого військової прокуратури Південного регіону знаходиться кримінальна справа про поранення на посту солдата строкової служби Іванченка Т.П. На допиті Іванченко Т.П. показав, що був поранений під час нападу на пост невідомим нападником, який стріляв у нього з північної сторони паркану,
яким обнесено військову частину. В Іванченка Т.П. вогнепальне поранення лівої стопи з напрямком ранового каналу зверху вниз.
На місці події в ґрунті виявлено кулевий отвір, із дна якого вилучено кулю, стріляну з автомата АК–74. Кут нахилу кулевого отвору
до горизонту 60 градусів.

Іванченко Т.П. на допиті показав, що він стріляв у нападника,
а в землю не стріляв.

Які слідчі дії має провести слідчий? Як, на Вашу думку, вирішити справу?

Тестові завдання:

1. Балістика – це наука про:

а) рух снаряда вогнепальної зброї в повітрі та в каналі ствола зброї;

б) механізм утворення слідів;

в) вивчення письма;

г) порядок роботи з речовими доказами;

2. Призначенням вогнепальної зброї є:

а) нанесення тяжких рубаних тілесних ушкоджень;

б) надання руху снаряду та заподіяння ним пошкоджень певному об’єкту;

в) зберігання снаряда до моменту пострілу;

г) самооборона та напад.

3. До об’єктів судово-балістичних досліджень не належить:

а) зброя, її складові частини;

б) сліди впливу на вражену перешкоду явищ, що супроводжують постріл;

в) сліди продуктів згоряння заряду;

г) відбиток пальця на рукоятці пістолета.

4. Не є обов’язковим критерієм для визнання предмета вогнепальною зброєю:

а) наявність ствола для спрямування руху снаряда;

б) достатня міцність конструкції предмета;

в) достатня вага предмета;

г) достатня вражаюча дія снаряда.

5. Ручну вогнепальну зброю за цільовим призначенням поділяють на:

а) бойову, мисливську, оборонну;

б) бойову, оборонну, спортивну;

в) спортивну, гладкоствольну, бойову;

г) мисливську, спортивну, бойову.

6. Обріз гвинтівки – це:

а) атипова зброя;

б) нестандартна зброя;

в) зброя «кустарного виробництва»;

г) стандартна зброя.

7. Призначенням ствола є:

а) спрямування польоту кулі;

б) заряджання снаряда;

в) викидання відстріляної гільзи;

г) усі відповіді вірні.

8. Основним видом ручної стрілецької зброї, яку вивчає судова балістика, не є:

а) пістолет-кулемет;

б) карабін;

в) арбалет;

г) револьвер.

9. Довжина ствола автомата може варіюватися:

а) 225 – 530 мм;

б) 112 – 360 мм;

в) 53 – 250 мм;

г) 360 – 820 мм.

10. Дробова мисливська зброя має:

а) один або два гладкі, ненарізні стволи;

б) один нарізний ствол;

в) один або два ненарізні стволи;

г) два гладкі, ненарізні стволи.

11. Види зброї за цільовим призначенням:

а) неавтоматична, автоматична, самозарядна;

б) загальна, спеціальна;

в) бойова, мисливська, спортивна;

г) стандартна, нестандартна та атипова.

12. Види зброї за способом виготовлення:

а) монолітні та збірні;

б) механізовані та автоматизовані;

в) оригінали та копії;

г) заводські, кустарні та саморобні.

13. Види зброї за особливостями ствола:

а) одно-, дво- та багатоствольна;

б) гладкоствольна, нарізна, гладконарізна;

в) рушниці різних систем, мисливські карабіни, штуцери;

г) стандартна, нестандартна та атипова.

14. Види зброї за особливістю конструкції:

а) одно- та багатозарядна;

б) малокаліберна (до 6,5 мм), середнього калібру (6,5–9 мм) та великокаліберна (понад 9 мм);

в) стандартна, нестандартна та атипова;

г) бойова, спортивна.

15. Частиною патрона нарізної вогнепальної зброї є:

а) пиж;

б) картонна прокладка;

в) пластмасове осердя;

г) пороховий заряд.

16. За формою кулі для нарізної вогнепальної зброї бувають:

а) гостроконечні, напівсферичні, оболонкові, пласкоконечні;

б) гостроконечні, напівсферичні, закруглені, пласкоконечні;

в) цільнометалеві, напівоболонкові, закруглені, пласкоконечні;

г) гостроконечні, напівсферичні, закруглені, пласко конечні.

17. Кулю закріплюють у денці гільзи наступним способом:

а) обжимом;

б) кернуванням;

в) щільною посадкою;

г) усі відповіді є вірними.

18. Загальною ознакою, що відображається в слідах на стріляних снарядах, є:

а) діаметр каналу ствола;

б) форми поперечного перерізу та початку полів нарізів;

в) роздуття каналу ствола;

г) кількість нарізів у каналі ствола.

19. Малокаліберною є зброя калібром до:

а) 5,3 мм;

б) 6,2 мм;

в) 6.5 мм;

г) 7,1 мм.

20. За кількістю стволів вся ручна вогнепальна зброя поділяється на:

а) одноствольні та багатостволні;

б) одноствольні, двухствольні, багатоствольні;

в) одноствольні та різноствольні;

г) одноствольні, двоствольні, чотириствольні та шестиствольні.

21. Вогнепальна зброя, яка використовує для перезарядження та чергового пострілу енергію порохових газів, що виникає при пострілі – це:

а) полуавтоматична зброя;

б) неавтоматична зброя;

в) автоматизована зброя;

г) автоматична зброя.

22. Без чого не можна зробити постріл з вогнепальної зброї:

а) без снаряда (боєприпаси);

б без оптичного прицілу;

в) без автоматичного механізму;

г) без спеціальних ніжок чи підставок.

 

Література:

1. Андреев А.Г. Судебная баллистика и судебно-баллистическая экспертиза: практикум / [Андреев А.Г., Жигалов Н.Ю., Зайцев В.Ф., Латышов И.В. и др.] – Волгоград: ВА МВД России, 2003. – 164 c.

2. Арешонков В.В.: Сучасний стан, можливості та тенденції вдосконалення ідентифікаційної судово-балістичної експертизи / В.В. Арешонков // Tеорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск 9. – С. 296-302.

3. Калюжна Д.В. Особливості утворення вогнепальних пошкоджень при пострілах з пістолета ПСМ і пристроїв самозахисту на його основі / Д.В. Калюжна, Г.С. Мамайчук // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – Випуск 10. –
С. 339-345.

4. Карлов В.Я. Использование криминалистической техники в расследовании преступлений: научно-практическое пособие / Карлов В.Я. – М.: Экзамен, 2006. – 192 c.

5. Кокин А.В. Теория и практика криминалистической идентификации нарезного огнестрельного оружия по выстрелянным пулям: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец.12.00.09 «Уголовный процесс, криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / Кокин А.В. –
М., 2006. – 27 c.

6. Корма В.Д. Использование современных возможностей судебной баллистики при расследовании преступлений: учебное пособие / Корма В.Д.; под ред.: Ищенко Е.П. – Волгоград: ВА МВД РФ, 2002. – 120 c.

7. Кофанов А.В. Деякі проблемні аспекти судово-балістичних досліджень зброї несмертельної дії / А.В. Кофанов // Tеорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск № 9. – С. 282-290.

8. Кофанов А.В. Практичні аспекти шляхів вирішення деяких ситуаційних і діагностичних питань при стрільбі з короткоствольної зброї / А.В. Кофанов // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – Випуск № 10. – С. 329-339.

9. Мамайчук Г.С. Судово-балістична експертиза: проблеми класифікаційного експертного дослідження / Г.С. Мамайчук // Tеорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2009. – Випуск № 9. – С. 290-295.

10. Писаренко И.В. Криминалистическое исследование охотничьего огнестрельного оружия / [И.В.Писаренко, Н.П.Василенко, Н.П.Молибога, П.Д. Биленчук]. – Киев, 1987. – 176 с.

11. Ручкин В.А. Кримнавигатор. Основные термины и понятия криминалистической техники и судебной экспертизы: Серия 6: Судебная баллистика / Ручкин В.А., Шнайдер А.А. – Саратов: СЮИ МВД России, 2005. – 204 c.

12. Сапєлкін В.С. Судово-медичний аспект балістичних досліджень патронів травматичної дії «ТЕРЕН-12П» / В.С. Сапєлкін // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – Випуск № 10. – С. 345-352.

13. Сретенцев Н.И. Теоретико-прикладные аспекты судебной баллистики: монография / Сретенцев Н.И., Сретенцев Д.Н. – Орел: ОрЮИ МВД России, 2009. – 152 c.

14. Степанов Г.Н. Справочник криминалиста-оружиеведа (судебная баллистика) / Степанов Г.Н., Фролов Ю.П. – Волгоград: ВА МВД России, 2010. – 220 c.

15. Топоров С.О. Попередні балістичні дослідження / С.О. Топоров // Форум права. – 2008 р. – № 3. – С. 489-495 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08tsonmp.pdf

16. Торопов С.О. Інформаційно-пошукова картка, як засіб фіксації попередніх балістичних досліджень / С.О. Торопов // Право і безпека. – Науковий журнал. – 2009. – № 2. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2009_2/PB-2/PB-2_16.pdf

17. Федоренко В.А. Актуальные проблемы судебной баллистики / В.А. Федоренко. – М.: Юрлитинформ, 2011. – 208 c.

18. Шмерего О.Б. Криміналістичне забезпечення експертного дослідження обставин вибухів, внаслідок яких виникають пожежі / О.Б. Шмерего // Пожежна безпека: теорія і практика. – 2010. – № 5. – С. 146–153.

19. Юсупов В.В. Становлення та розвиток судової експертології / В.В. Юсупов // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – 2010. – № 10. – С. 185–192.