Пізнавальна сутність огляду місця події

Огляд місця події передбачає обрання методів, які ви­значають його послідовність. До традиційних належить концентричний метод (від периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли центр місця події не має чітко визначених меж і увагу слід зосередити на окремих слідах і речових доказах, що дозволяє визна­чити центр і характер події. Метод ексцентричний (від центра до периферії) є оптимальним при розслідуванні злочинів, де подія має центр. Фронтальний (лінійний) метод застосовується під час огляду значних площ, де місце події пов'язане з великою кількістю та розосередже­ністю слідів і речових доказів. Для огляду місця події мо­жуть бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати, сектори або інші ділянки, зручні для мети огляду приміщень чи місцевості.

Власне тактика огляду втілюється у кількох послідовно здійснюваних стадіях — оглядовій, статичній і динамічній.

Під час оглядової стадії слідчий здійснює такі дії; ви­значає межі огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить орієнтуючу і оглядову фотозйомку.

Статична стадія огляду передбачає огляд без пору­шення обстановки, окремих слідів і речових доказів. Слід­чий пересувається по місцю події, фіксуючи свою увагу на розташуванні окремих об'єктів огляду з метою вибору тих з них, які, за його припущенням, можуть мати відношення до події злочину.

динамічна стадія, під час якої детальному вивченню підлягають сліди і речові дока­зи. Слідчий аналізує їх сутність, відношення до події зло­чину, отримує інформацію, яка уточнює існуючі версії, або висуває інші, відповідно до характеру та інформаційної цінності виявленого. У процесі огляду місця події слідчим можуть бути з'я­совані питання, які мають значення для визначення шля­хів розслідування, а саме:

1) характер події, що мала місце;

2) чи на місці огляду відбувся злочин;

3) шляхи проникнення злочинців на місце і шляхи їх виходу (особливо це важливо для розшуку злочинців і слідів);

4) скільки було злочинців на місці злочину і чи знайо­ма їм обстановка;

5) час вчинення злочину;

6) який час злочинці перебували на місці;

7)як пересувались злочинці на місці події, яких пред­метів вони торкалися;

8) якими знаряддями або засобами діяли злочинці,

9) яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

10) які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їхньому одязі;

11) хто і звідки міг бачити те, що відбувалося на місці події.

Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи: 1) пов'язані з відсутністю слідів, які у зв'язку з аналізом обставин мають бути, 2) пов'язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх.

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяль­ність, яка нерідко розглядається як своєрідна логіка огля­ду. До структури пізнавальної діяльності входять такі еле­менти: 1) речові ознаки злочину, що потрапляють у поле зору слідчого; 2) версії про механізм розслідуваної події; 3) уявна модель цієї події; 4) виведення наслідків із даної моделі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце, якщо відтворена модель є правильною.

Виявлений у процесі огляду об'єкт спочатку аналізу­ється з точки зору його звичайної у людському розумінні субстанції та призначення. Після цього аналіз спрямову­ється на встановлення у знайденому об'єкті (сліді, речово­му доказі) таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину.

Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що конструюються в процесі огляду місця події, має те, що їх виникнення і згасання (розпад) відбуваються у міру виявлення й оцінки доказової інформації. Тому во­ни є не тільки динамічними (рухомими), а й такими, що знову виникають і розпадаються залежно від обґрунтова­ності компонентів моделі, які визначають врешті-решт її надійність.

Поряд з технічними засобами із слідчої валізи можуть бути залучені мобільні лабораторії, обладнані комплекта­ми криміналістичних засобів більш широкого профілю.

Речові докази вилучаються з місця події різними спо­собами, відповідно до їх специфіки, із застосуванням різ­них технічних засобів.

Тактика огляду місця події

Залежно від характеру відображення на місці події злочину можна уявити ситуа­ції, коли подія злочину: 1) має дійсне відображення; 2) не має повного відображення; 3) не знаходить свого явного відображення; 4) має фальшиве відображення. Ці ситуації вимагають відповідної інтерпретації:

1) якщо подія злочину має дійсне відображення, у слідчого немає сумніву щодо характеру події та осіб, при­четних до неї. 2) якщо подія злочину не має повного відображення, завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася.

3)якщо подія злочину не знаходить свого явного відо­браження, можливо передбачити, що: а) знищено дані на місці події; б) по­дії у цьому місці не було;

4) якщо подія злочину має фальшиве відображення, виникає ситуація відображення не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні.

Система тактичних прийомів при дійсному відо­браженні події злочину охоплює:

1)зіставлення первинних даних і обстановки місця по­дії з метою виявлення слідів злочину;

2)аналіз окремих слідів на місці події;

3)моделювання події, яка відбулася.

використання тактичного прийому, який по­лягає в аналізі окремих слідів на місті події, дозволяє:

а) виявити більш широке коло слідів (предметів), що мають відношення до певного злочину;

б) визначити залежності між ними;

в) не брати до уваги сліди, які не стосуються події.

Наступним тактичним прийомом у системі є моделю­вання події. Кожна уявна модель вчиненої події щодо роз­слідування будь-якої категорії злочинів має більший або менший ступінь ймовірності.

Система тактичних прийомів при неповному відображенні події злочину включає такі прийоми;

1) аналіз окремих слідів (предметів), їх ознак, розта­шування;

2) використання уявної реконструкції окремих еле­ментів події;

3) моделювання з метою відтворення події, яка відбу­лася;

4) зіставлення модельованої події і реальної картини місця події

Така система використовується у разі, коли на місці події виявлені окремі предмети чи сліди злочину і меха­нізм події недостатньо виражений.

Система тактичних прийомів при відсутності явного відображення події злочину охоп­лює такі прийоми:

1) зіставлення первинних даних з інформацією з місця події;

2) залучення до участі в огляді осіб, які повідомили про злочин;

3 аналіз ознак знищення слідів;

4) аналіз іншої інформації з місця події та її зіставлен­ня зі встановленими фактами.

Відсутність явного відображення події злочину пере­дбачає необхідність використання тактичного прийому, який полягає у зіставленні первинних даних з картиною місця події.

Заслуговує на увагу використання системи тактич­них прийомів при фальшивому відображенні події зло­чину. Ця система прийомів може бути запропонована у вигляді зіставлення:

1) інформації місця події з традиційним, природним перебігом події;

2) інформації місця події з типовими аналогами;

3) слідів (предметів) з довідковими даними;

4) слідів (предметів), виявлених на місці події, між собою;

5) даних місця події з доказами, точно встановленими по справі.

Особливості огляду трупа

Огляд трупа — це слідча дія, що провадиться слідчим або особою, яка провадить дізнання, на місці знаходження трупа з метою виявлення ознак, що дозволяють встанови­ти особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також для знайдення ознак, які вказують на мо­жливого злочинця. Огляд трупа провадиться в присутності двох понятих і за участю судово-медичного експерта (або іншого лікаря). Порядок огляду трупа регламентований ст. 192 КПК.

Огляд трупа складається з двох етапів — загального і детального. При загальному огляді досліджуються:

1) поза трупа і його положення на місці події;2) зовнішній стан одягу на трупі; 3) знаряддя заподіяння смерті, що знаходяться на трупі.

При детальному огляді досліджуються:

1) ложе трупа (ділянка підлоги або ґрунту під трупом); 2) одяг трупа; 3) тіло трупа та ушкодження на ньому.

При огляді оголеного трупа фіксуються:

1)угодованість, колір шкіри, статура, вік і стать;2)трупні явища (охолодження, висихання тіла, трупні плями, ознаки гниття);3)вид голови та обличчя;4)вид живота;6)ушкодження на трупі.

Частини трупа описуються в такій послідовності: голо­ва — обличчя — шия — груди — живіт — спина — руки — ноги.

При огляді одягу і взуття на трупі звертається увага на те, що саме одягнуто та в якій послідовності; стан одягу і взуття; ушкодження (розриви, розрізи, відірвані части­ни) і забруднення; конфігурація країв ушкодженого одягу (рівні, нерівні та ін.); вміст кишень.

Труп фотографують, складають схеми, виготовляють зліпки і відбитки слідів, беруть зразки волосся, крові, тка­нин тіла, відбитки пальців.