Підготовка до виїзду на місце події

Підготовка до виїзду на місце події

 

При отриманні інформації про знайдення трупу на місце події повинна виїхати міська або районна слідчо-оперативна група в повному складі. Кожний виїзд на місце події повинен бути підготовлений. До огляду, в залежності від обставин, повинні бути залучені відповідні спеціалісти, які допоможуть слідчому правильно орієнтуватися в певних умовах та вірно використовувати спеціальну термінологію. Слід підготувати необхідні технічні та інші засоби і знаряддя, відповідну екіпіровку, засоби для пакування об’єктів, огорожі місця події.

 

Підготовка до огляду

 

Прибувши на місце події, слідчому необхідно візуально встановити межі. При цьому слід врахувати, що в цих межах мають знаходитись об’єкти, які можуть мати доказове значення по справі та несуть у собі певну інформацію.

На місці події прокурорсько-слідчі працівники, організовуючи проведення огляду, повинні за допомогою працівників міліції запросити понятих, роз’яснити їм, спеціалістам та іншим учасникам їх процесуальні права та обов’язки.

Безпосередньо на місці події під час огляду, крім слідчого, понятих, спеціалістів та інших учасників, можуть знаходитись прокурор, який здійснює нагляд, прокурор-криміналіст.

У разі необхідності, наприклад, при загибелі особи від вибуху чи від впливу електроструму, перед початком огляду місце події повинно бути обстежене відповідними фахівцями, щоб виключити можливість нещасних випадків.

Якщо є реальна загроза втрати слідів, зміни об’єктів, наприклад, від атмосферних опадів, вживаються заходи щодо їх збереження і подальшого пакування та вилучення. Збереження слідів та об’єктів від дії атмосферних опадів може бути забезпечене підручними засобами (наприклад, коробками).

Слідчий, який проводить огляд, відповідно до ст. 191 КПК України може доручати працівникам міліції виконання необхідних дій, тобто прочесати територію, яка межує з місцем події, протралити дно водоймища на місці події, вилучити та перемістити труп з будь-якого середовища тощо. Вжиті заходи повинні знайти своє відображення у протоколі огляду.

За наявністю інформації про місце мешкання загиблого або місце, де його останній раз бачили живим, слідчий повинен доручити працівникам міліції забезпечити охорону цих місць з метою подальшого огляду.

 

 

Основні задачі огляду

 

При огляді місця події по справах про імовірне вбивство з'ясовуються такі питання:

- чи мало місце вбивство, самогубство або нещасний випадок;

- час здійснення імовірного злочину;

- час, протягом якого злочинці знаходилися на місці події;

- місце вчинення злочину (вбивство відбулося там, де знайдено труп, або в іншому місці);

- хто потерпілий та дані, які характеризують його особу;

- хто вчинив вбивство (одна особа чи декілька) та дані, що характеризують його (їх) особу;

- спосіб вбивства, знаряддя злочину;

- мотиви злочину;

- шляхи підходу і відходу злочинців з місця події;

- речі, які забрали злочинці з місця події;

- які сліди та інші речові докази є на місці події (у тому числі предмети або їх частини, залишені злочинцями);

- сліди, які імовірно могли залишитися на злочинцях (кров, частки ґрунту тощо).

 

Огляд трупа

 

Зовнішній огляд трупа на місці події, незалежно від характеру й обставин події, є обов'язковим та проводиться за участю судово-медичного експерта, а при його відсутності за участю лікаря-фахівця.

При огляді трупа на місці події обов'язково слід зафіксувати факти, які не можуть бути з’ясовані під час судово-медичного дослідження трупа в морзі:

- місце знайдення трупа та розташування його стосовно навколишнього середовища;

- взаєморозташування його з об'єктами та слідами, які з ним пов'язані (знаряддя злочину, сліди крові тощо);

- поза трупа (взаєморозташування окремих частин тіла);

- стан одягу на трупі (наявність ушкоджень, відсутність ґудзиків тощо);

- наявність слідів на одязі (їх місце та особливості);

- наявність та ступінь виразності трупних явищ (трупне охолодження, трупні плями, трупні задубіння, гнильні зміни, муміфікація тощо);

- стан шкіри трупа.

 

Крім того, метою огляду трупа на місці події є також встановлення:

- приблизного віку, статі, статури, кольору шкіри, потерпілого;

- особливості обличчя, виду голови, наявності та кольору волосся, відкриті або закриті очі, рот тощо;

- наявності індивідуальних ознак (родимих плям, шрамів, наколок тощо);

- місць розташування та характеру ушкоджень, їх відповідності ушкодженням на одязі;

- виду живота (впалий або роздутий);

- стану полових органів, заднього проходу.

 

У разі, коли особу потерпілого не встановлено, слідчий:

- описує зовнішність потерпілого за методом словесного портрета;

- досліджує його одяг та взуття (вміст кишень одягу, фабричні марки, клеймо, номери, написи тощо);

- вживає заходів щодо схоронності мікрослідів на одязі та тілі трупа;

- фотографує труп (повний зріст, фас, правий та лівий профілі, правий та лівий оборот). Окремо фотографує шрами, татуюваннята інші особливі прикмети;

- описує та фотографує прикмети одягу, які можуть бути вилучені лише після судово-медичного дослідження трупа (протези тощо);

- вживає заходи щодів дактилоскопування трупа, вилучення піднігтьового вмісту, волосся, мазків тощо.

 

Трупне охолодження

 

При огляді трупа встановлюється наявність трупних явищ.

Трупне охолодження залежить від температури навколишнього середовища, характеру одягу, причини смерті, потерпілого та інших причин.

Охолодження здійснюється виміром температури тіла у прямої кишці. Якщо немає термометра, можна виміряти температуру шляхом обмацування (обмацування тіла слід здійснювати під одягом в пахових впадинах, на животі, у природних складках шкіри).

У протоколі огляду місця події слід зазначати:

- чи відбулось охолодження на всій поверхні тіла або в окремих частинах, яких, де шкіра тепліше;

- якщо вимірювання здійснюється термометром, то які отримані результати, час вимірювання температури;

температура навколишнього середовища;

Ступінь охолодження трупа слід перевіряти на початку та в кінці огляду.

 

Трупні плями

 

Трупні плями - достовірні ознаки смерті, які утворюються внаслідок набрякання крові в разташованій нижче частини тіла, що викликає переповнення судин (особливо капілярних) кров'ю. Вони з'являються протягом перших 2-3 годин після смерті і припиняють розвиватися до кінця доби.

По трупних плямах можна визначити: давнину смерті; перевертали труп чи ні; коли це відбувалося; яка була первісна поза трупа; іноді приблизно - причину смерті.

Зокрема, при отруєнні окисом вуглецю («загибель від чаду») трупні плями набувають яскраво-червоного кольору.

На трупах, які знаходилися в сирому або холодному середовищі, ці плями можуть бути рожево-червоними.

Якщо труп перевертають, старі трупні плями бліднуть або майже зникають та на разташованих нижче частинах тіла з'являються нові.

У першу половину доби після смерті трупні плями при натисненні пальцем зникають і потім, після припинення натиснення, знову з'являються. У другій половині доби при натисненні - менше змінюють колір.

Після закінчення доби трупні плями не зникають, не змінюють свого місця розташування і фарбування.

При виявленні трупних плям треба з'ясувати:

- їх місце розташування, форму - окремі або зливні;

- чи змінюються плями при натисненні;

- їх колір.

 

Трупне задубіння

 

Трупне задубіння - скорочення м'язів, які зазнають зміни, внаслідок чого суглоби стають туго рухливими.

Фіксації підлягає не тільки наявність, але і ступінь розвитку задубіння. Висока температура прискорює настання і руйнування задубіння, а низька навпаки, сповільнює ці процеси. Відтавання замерзлих трупів супроводжується руйнуванням трупного задубіння.

Трупне задубіння виявляється не у всіх м'язах одночасно, а послідовно. Найчастіше воно розвивається в м'язах щелепи, шиї, потім у нижніх і верхніх кінцівках, і пропадає в тій же послідовності.

Трупне задубіння виявляється через 2-3 години після смерті, повного розвитку досягає до 12-24 годин та може зберігатися до 3-х діб.

У протоколі огляду варто вказати:

- місце та час виявлення трупа, температуру навколишнього середовища;

- чи виражене трупне задубіння та в яких м'язах (за рухливістю суглобів визначеної частини тіла).

 

Трупне висихання

 

Трупне висихання - висихання шкіри на ділянках, де вона за життя була зволожена: на кінчиках пальців, мошонці, у складках шкіри, слизистій оболонці очей. Якщо очі трупа відкриті, то через 3-6 годин на їх оболонці утворяться буруваті смужки, блискуча роговиця мутніє.

 

 

Гнильні зміни

 

При огляді трупа можуть бути встановлені пізні трупні явища, які поділяються на ті, що трансформують (руйнують), та те, що консервують.

До явищ, які руйнують труп, відноситься гниття. При кімнатній температурі гнильні зміни з'являються від кількох годин після смерті до 1-2 діб (залежить від угодованості трупа, замкнутого простору, пори року). Однією з ознак таких змін є запах сірководню, аналогічний запаху тухлих яєць. До видимих ознак гниття відноситься трупна зелень, яка виявляється в першу чергу на животі та навколо ран.

У протоколі огляду місця події повинно бути зафіксовано:

- чи є трупна зелень, на яких частинах тіла вона розташована;

- колір шкіри в місцях прояву трупної зелені;

- чи є хрускіт у тканинах при обмацуванні (гнильні гази);

- наявність міхурів на шкірі;

- характер і стан одягу трупа;

- особливості місця знайдення трупа.

 

 

Муміфікація

 

Муміфікація (висихання) трупа розвивається в умовах високої температури (вище 40 градусів) та підвищеної циркуляції повітря.

Муміфіковані трупи можуть бути виявлені в пористому ґрунті і піску. З часом тканини тіла стають ламкими та можуть перетворитися на порошок. Запах відсутній. На муміфікованих трупах іноді добре зберігаються сліди ушкоджень.

 

 

Опис трупа в протоколі

 

Приклад фрагменту протоколу огляду місця події з описом трупа (фрагмент):

«… Труп лежить на спині. Руки трохи зігнуті в ліктьових суглобах та відведені вбік. Ліва нога витягнута, права зігнута в колінному суглобі та відведена вправо. На трупі одягнуто: кепка із сірого буклі, тепла шкіряна куртка, яка розстебнута; піджак із картатої синтетичної темно-сірого кольору тканини, розстебнутий; ґудзики цілі. Сорочка картата фланелева другий і четвертий ґудзики розстебнуті: перший ґудзик відсутній, на місці, де він був пришитий обірвані нитки; на лівому полі в краю застібки на 1 см донизу від першої петлі є дефект тканини. Футболка бавовняна блакитна поношена, попереду, по середній лінії безпосередньо від вирізу ворота, лінійний розрив протягом 12 см, на 16 см донизу від верхнього краю по середній лінії розташований овальний дефект із нерівними краями, розміром 2х2,5 см. Від цього місця розташований потік вологої крові вправо і трохи донизу. Штани темно-сірого кольору, бавовняні, без ременя, застебнуті. На передній поверхні правої колоші накладення сірої сипучої речовини на ділянці 7х5 см. Труси чорні, сатинові. Черевики чорні, шкіряні, на гумовій підошві, 42 розміру. Поверхня підошов та каблуків чиста. Носки строкаті, безрозмірні.

Труп чоловіка правильної статури, задовільного харчування. На 9 годину 35 хвилин теплий при обмацуванні. Трупні плями на задній поверхні тіла осередкові, блідо-фіолетові, зникають при натисненні пальцем і відновлюють своє первісне фарбування через 30 секунд (час: 9 година 40 хвилин). Трупне задубіння відсутнє. Явища гниття відсутнє. На грудях ліворуч, безпосередньо під соском, кругла рана діаметром 2 см. з нерівними краями. Шкіра в окружності на ділянці діаметром до 4 см рівномірно покрита сіро-чорною речовиною. Від рани вниз розташовується розмитий патік крові...»

 

Дії вогнепальної зброї.

 

При наявності на трупі слідів дії вогнепальної зброї, крім дотримання загальних правил огляду трупа на місці події, особлива увага звертається на на такі обставини:

- положення трупа стосовно місцезнаходження зброї, гільз, куль і їх слідів;

- наявність пристосувань, які могли бути використані для натискання на спусковий гачок;

- наявність на руках трупа слідів кіптяви та змащення від зброї;

- кількість поранень і місцезнаходження вхідних та вихідних отворів;

- наявність додаткових слідів пострілу на одязі і тілі трупа (кіптява, незгорілі порошинки, розриви тканини, відбиток дулового зрізу);

- як розташовані додаткові фактори пострілу стосовно вхідного отвору, яку площу займають, розподілені вони рівномірно по колу або у виді еліпса;

- наявність слідів крові, їх характер та розташування;

- якщо виявлено поранення дробом, то яку площу воно займає і як розміщено;

- при наявності на трупі ушкоджень, які є результатом вибуху, звертається увага на наявність упровадження вибухової речовини та осколків, поразка осколками навколишніх предметів.

Сліди дії вогнепальної зброї на тілі та одязі варто упаковувати таким чином, щоб вони не були порушені при транспортуванні трупа в морг. Місце вхідного отвору на трупі доцільно обшити марлею або чистим шматком матеріалу.

 

Встановлення ушкоджень,

Встановлення ушкоджень,

Підготовка до виїзду на місце події

 

При отриманні інформації про знайдення трупу на місце події повинна виїхати міська або районна слідчо-оперативна група в повному складі. Кожний виїзд на місце події повинен бути підготовлений. До огляду, в залежності від обставин, повинні бути залучені відповідні спеціалісти, які допоможуть слідчому правильно орієнтуватися в певних умовах та вірно використовувати спеціальну термінологію. Слід підготувати необхідні технічні та інші засоби і знаряддя, відповідну екіпіровку, засоби для пакування об’єктів, огорожі місця події.

 

Підготовка до огляду

 

Прибувши на місце події, слідчому необхідно візуально встановити межі. При цьому слід врахувати, що в цих межах мають знаходитись об’єкти, які можуть мати доказове значення по справі та несуть у собі певну інформацію.

На місці події прокурорсько-слідчі працівники, організовуючи проведення огляду, повинні за допомогою працівників міліції запросити понятих, роз’яснити їм, спеціалістам та іншим учасникам їх процесуальні права та обов’язки.

Безпосередньо на місці події під час огляду, крім слідчого, понятих, спеціалістів та інших учасників, можуть знаходитись прокурор, який здійснює нагляд, прокурор-криміналіст.

У разі необхідності, наприклад, при загибелі особи від вибуху чи від впливу електроструму, перед початком огляду місце події повинно бути обстежене відповідними фахівцями, щоб виключити можливість нещасних випадків.

Якщо є реальна загроза втрати слідів, зміни об’єктів, наприклад, від атмосферних опадів, вживаються заходи щодо їх збереження і подальшого пакування та вилучення. Збереження слідів та об’єктів від дії атмосферних опадів може бути забезпечене підручними засобами (наприклад, коробками).

Слідчий, який проводить огляд, відповідно до ст. 191 КПК України може доручати працівникам міліції виконання необхідних дій, тобто прочесати територію, яка межує з місцем події, протралити дно водоймища на місці події, вилучити та перемістити труп з будь-якого середовища тощо. Вжиті заходи повинні знайти своє відображення у протоколі огляду.

За наявністю інформації про місце мешкання загиблого або місце, де його останній раз бачили живим, слідчий повинен доручити працівникам міліції забезпечити охорону цих місць з метою подальшого огляду.

 

 

Основні задачі огляду

 

При огляді місця події по справах про імовірне вбивство з'ясовуються такі питання:

- чи мало місце вбивство, самогубство або нещасний випадок;

- час здійснення імовірного злочину;

- час, протягом якого злочинці знаходилися на місці події;

- місце вчинення злочину (вбивство відбулося там, де знайдено труп, або в іншому місці);

- хто потерпілий та дані, які характеризують його особу;

- хто вчинив вбивство (одна особа чи декілька) та дані, що характеризують його (їх) особу;

- спосіб вбивства, знаряддя злочину;

- мотиви злочину;

- шляхи підходу і відходу злочинців з місця події;

- речі, які забрали злочинці з місця події;

- які сліди та інші речові докази є на місці події (у тому числі предмети або їх частини, залишені злочинцями);

- сліди, які імовірно могли залишитися на злочинцях (кров, частки ґрунту тощо).

 

Огляд трупа

 

Зовнішній огляд трупа на місці події, незалежно від характеру й обставин події, є обов'язковим та проводиться за участю судово-медичного експерта, а при його відсутності за участю лікаря-фахівця.

При огляді трупа на місці події обов'язково слід зафіксувати факти, які не можуть бути з’ясовані під час судово-медичного дослідження трупа в морзі:

- місце знайдення трупа та розташування його стосовно навколишнього середовища;

- взаєморозташування його з об'єктами та слідами, які з ним пов'язані (знаряддя злочину, сліди крові тощо);

- поза трупа (взаєморозташування окремих частин тіла);

- стан одягу на трупі (наявність ушкоджень, відсутність ґудзиків тощо);

- наявність слідів на одязі (їх місце та особливості);

- наявність та ступінь виразності трупних явищ (трупне охолодження, трупні плями, трупні задубіння, гнильні зміни, муміфікація тощо);

- стан шкіри трупа.

 

Крім того, метою огляду трупа на місці події є також встановлення:

- приблизного віку, статі, статури, кольору шкіри, потерпілого;

- особливості обличчя, виду голови, наявності та кольору волосся, відкриті або закриті очі, рот тощо;

- наявності індивідуальних ознак (родимих плям, шрамів, наколок тощо);

- місць розташування та характеру ушкоджень, їх відповідності ушкодженням на одязі;

- виду живота (впалий або роздутий);

- стану полових органів, заднього проходу.

 

У разі, коли особу потерпілого не встановлено, слідчий:

- описує зовнішність потерпілого за методом словесного портрета;

- досліджує його одяг та взуття (вміст кишень одягу, фабричні марки, клеймо, номери, написи тощо);

- вживає заходів щодо схоронності мікрослідів на одязі та тілі трупа;

- фотографує труп (повний зріст, фас, правий та лівий профілі, правий та лівий оборот). Окремо фотографує шрами, татуюваннята інші особливі прикмети;

- описує та фотографує прикмети одягу, які можуть бути вилучені лише після судово-медичного дослідження трупа (протези тощо);

- вживає заходи щодів дактилоскопування трупа, вилучення піднігтьового вмісту, волосся, мазків тощо.

 

Трупне охолодження

 

При огляді трупа встановлюється наявність трупних явищ.

Трупне охолодження залежить від температури навколишнього середовища, характеру одягу, причини смерті, потерпілого та інших причин.

Охолодження здійснюється виміром температури тіла у прямої кишці. Якщо немає термометра, можна виміряти температуру шляхом обмацування (обмацування тіла слід здійснювати під одягом в пахових впадинах, на животі, у природних складках шкіри).

У протоколі огляду місця події слід зазначати:

- чи відбулось охолодження на всій поверхні тіла або в окремих частинах, яких, де шкіра тепліше;

- якщо вимірювання здійснюється термометром, то які отримані результати, час вимірювання температури;

температура навколишнього середовища;

Ступінь охолодження трупа слід перевіряти на початку та в кінці огляду.

 

Трупні плями

 

Трупні плями - достовірні ознаки смерті, які утворюються внаслідок набрякання крові в разташованій нижче частини тіла, що викликає переповнення судин (особливо капілярних) кров'ю. Вони з'являються протягом перших 2-3 годин після смерті і припиняють розвиватися до кінця доби.

По трупних плямах можна визначити: давнину смерті; перевертали труп чи ні; коли це відбувалося; яка була первісна поза трупа; іноді приблизно - причину смерті.

Зокрема, при отруєнні окисом вуглецю («загибель від чаду») трупні плями набувають яскраво-червоного кольору.

На трупах, які знаходилися в сирому або холодному середовищі, ці плями можуть бути рожево-червоними.

Якщо труп перевертають, старі трупні плями бліднуть або майже зникають та на разташованих нижче частинах тіла з'являються нові.

У першу половину доби після смерті трупні плями при натисненні пальцем зникають і потім, після припинення натиснення, знову з'являються. У другій половині доби при натисненні - менше змінюють колір.

Після закінчення доби трупні плями не зникають, не змінюють свого місця розташування і фарбування.

При виявленні трупних плям треба з'ясувати:

- їх місце розташування, форму - окремі або зливні;

- чи змінюються плями при натисненні;

- їх колір.

 

Трупне задубіння

 

Трупне задубіння - скорочення м'язів, які зазнають зміни, внаслідок чого суглоби стають туго рухливими.

Фіксації підлягає не тільки наявність, але і ступінь розвитку задубіння. Висока температура прискорює настання і руйнування задубіння, а низька навпаки, сповільнює ці процеси. Відтавання замерзлих трупів супроводжується руйнуванням трупного задубіння.

Трупне задубіння виявляється не у всіх м'язах одночасно, а послідовно. Найчастіше воно розвивається в м'язах щелепи, шиї, потім у нижніх і верхніх кінцівках, і пропадає в тій же послідовності.

Трупне задубіння виявляється через 2-3 години після смерті, повного розвитку досягає до 12-24 годин та може зберігатися до 3-х діб.

У протоколі огляду варто вказати:

- місце та час виявлення трупа, температуру навколишнього середовища;

- чи виражене трупне задубіння та в яких м'язах (за рухливістю суглобів визначеної частини тіла).

 

Трупне висихання

 

Трупне висихання - висихання шкіри на ділянках, де вона за життя була зволожена: на кінчиках пальців, мошонці, у складках шкіри, слизистій оболонці очей. Якщо очі трупа відкриті, то через 3-6 годин на їх оболонці утворяться буруваті смужки, блискуча роговиця мутніє.

 

 

Гнильні зміни

 

При огляді трупа можуть бути встановлені пізні трупні явища, які поділяються на ті, що трансформують (руйнують), та те, що консервують.

До явищ, які руйнують труп, відноситься гниття. При кімнатній температурі гнильні зміни з'являються від кількох годин після смерті до 1-2 діб (залежить від угодованості трупа, замкнутого простору, пори року). Однією з ознак таких змін є запах сірководню, аналогічний запаху тухлих яєць. До видимих ознак гниття відноситься трупна зелень, яка виявляється в першу чергу на животі та навколо ран.

У протоколі огляду місця події повинно бути зафіксовано:

- чи є трупна зелень, на яких частинах тіла вона розташована;

- колір шкіри в місцях прояву трупної зелені;

- чи є хрускіт у тканинах при обмацуванні (гнильні гази);

- наявність міхурів на шкірі;

- характер і стан одягу трупа;

- особливості місця знайдення трупа.

 

 

Муміфікація

 

Муміфікація (висихання) трупа розвивається в умовах високої температури (вище 40 градусів) та підвищеної циркуляції повітря.

Муміфіковані трупи можуть бути виявлені в пористому ґрунті і піску. З часом тканини тіла стають ламкими та можуть перетворитися на порошок. Запах відсутній. На муміфікованих трупах іноді добре зберігаються сліди ушкоджень.