Процесуальний порядок проведення обшуку.

З метою усунення можливих порушень прав та законних інтересів осіб, у яких

проводиться обшук, закон особливо підкреслює, що ухвала слідчого судді про дозвіл

на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні про-

курора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише

один раз. Неприпустимим є проведення на підставі однієї ухвали слідчого судді де-

кількох обшуків, у тому числі й повторного обшуку одного і того самого об’єкта.

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук повинна відповідати загальним ви-

могам до судових рішень, передбачених КПК (статті 370, 372). Вона має бути закон-

ною, обґрунтованою та вмотивованою. Під обґрунтованістю ухвали розуміється її

постановлення на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, що підтверджені доказа-

ми та іншими матеріалами, якими слідчий чи прокурор обґрунтовують доводи клопо-

тання, та які досліджені під час судового розгляду та оцінені слідчим суддею відпо-

відно до вимог ст. 94 КПК. Вмотивованою є ухвала слідчого судді, в якій наведені

належні й достатні мотиви та підстави її ухвалення.

Ухвала слідчого судді складається з трьох частин: вступної, мотивувальної та

резолютивної. У вступній частині зазначаються: дата і місце її постановлення; пріз-

вище, ім’я, по батькові слідчого судді та назва суду; прізвище, ім’я, по батькові секре-

таря судового засідання; класний чин, звання, посада, прізвище, ім’я, по батькові

прокурора або слідчого, які беруть участь у розгляді клопотання та які подали клопо-

тання про обшук; дані про клопотання, що розглядається, найменування криміналь-

ного провадження та його реєстраційний номер.

У мотивувальній частині зазначаються: короткий виклад обставин кримінального

правопорушення, у зв’язку з розслідуванням якого подається клопотання; встановле-

ні суддею обставині з посиланням на докази, інші матеріали, якими прокурор, слідчий

обґрунтовували клопотання про обшук та їх оцінка; мотиви неврахування окремих

доказів чи матеріалів; положення закону, на підставі якого постановляється ухвала.

У резолютивній частині зазначаються: висновок слідчого судді за результатами

розгляду клопотання про дозвіл на проведення обшуку житла чи іншого володіння;

точна адреса житла чи іншого володіння особи або частини житла чи іншого володін-

ня особи, які мають бути піддані обшуку; особу, якій належить житло чи інше воло-

діння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться; дані про найменуван-

ня підприємства, його юридична адреса, якщо обшук проводиться у службовому

приміщенні; об’єкти, які підлягають відшуканню (знаряддя кримінального правопо-

рушення, майно, здобуте в результаті його вчинення, документи тощо); особи, для

місцезнаходження яких проводиться обшук; строк дії ухвали, який не може переви-

щувати одного місяця з дня її постановлення; строк і порядок набрання ухвалою за-

конної сили та вказівка на те, що вона не підлягає оскарженню.

Невиконання вимог про законність, обґрунтованість та вмотивованість рішення

слідчого судді тягне за собою визнання обшуку незаконним. Зокрема, ЄСПЛ, визна-

ючи порушення ст. 8 КЗПЛ та констатуючи незаконність обшуку у справі «Ернст та

інші проти Бельгії», зазначив, що ордер на проведення обшуку не містив жодної ін-

формації про конкретні цілі та підстави для проведення обшуку, характер розсліду-

вання, точні місця проведення обшуків та про предмети, що підлягали вилученню.

Таким чином, слідчі наділялися широкими повноваженнями.

За результатами розгляду клопотання слідчого чи прокурора постановляється

ухвала слідчого судді та виготовляються дві її копії, які чітко позначаються як копії.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи іншим

володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі має бути пред’явлена ухвала

і надана її копія.

Стаття 236

Виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого воло-

діння особи

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння осо би може бути ви-

конана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запро-

шений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники криміналь-

ного провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеці-

альних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів.

Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час

проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або

порушені.

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді по-

винен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичайним заняттям осо-

би, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме, що виконання

такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку.

Перед початком виконання ухвали слідчого судді особі, яка володіє житлом чи

іншим володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі повинна бути пред’явлена

ухвала і надана її копія. Слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі за-

лишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають

проведенню обшуку. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом від-

повідальність.

У разі відсутності осіб у житлі чи іншому володінні копія у хвали повинна бути

залишена на видному місці у житлі чи іншому володінні особи. При цьому слідчий,

Стаття 297

прокурор зобов’язаний забезпечити схоронність майна, що знаходиться у житлі чи

іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхід-

ному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути

проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достат-

ні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які

мають значення для кримінального провадження. Обшук особи повинен бути здій-

снений особами тієї ж статі.

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкри вати закриті

приміщення, сховища, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх від-

крити або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї

статті.

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографу-

вання, звуко– чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображен-

ня обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти

відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для

кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають ви-

лученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі

та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшу-

кання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які

вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої

(розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу

обшуку.

Частина перша коментованої статті окреслює коло осіб, які беруть участь у об-

шуку. Стаття містить імперативну норму про те, що виконати ухвалу про дозвіл на

обшук можуть тільки особисто слідчий чи прокурор.

Крім того слідчий або прокурор повинні вжити належних заходів для забезпечен-

ня присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть

бути обмежені або порушені (див. також ч. 3 ст. 223 КПК). Найчастіше мова йде про

власника житла чи іншого володіння особи. Його присутність при обшуку є гарантією

законного та об’єктивного відображення результатів цієї слідчої дії, дотримання пра-

вових приписів кримінального процесуального закону.

Слідчий чи прокурор має право викликати особу, чиї права та законні інтереси

можуть бути обмежені або порушені при проведенні обшуку, для участі у цій слідчій

дії. Процесуальний порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні перед-

бачений гл. 11 КПК.

Уявляється, що якщо на момент внесення клопотання та постановлення слідчим

суддею ухвали про дозвіл на обшук слідчому відомі обставини, за якими неможлива

присутність особи чи осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або

порушені під час обшуку (особа приховується від органів досудового розслідування,

зникла, знаходиться на стаціонарному лікуванні, під вартою, у тривалому відряджен-

ні, проживає за кордоном тощо), про це слід зазначити в клопотанні до слідчого судді,

а потім знайти своє відбиття в ухвалі останнього.

Разом з тим відомо, що у більшості випадків обшук належить до невідкладних

слідчих дій, мета якого може бути досягнута тільки із використанням фактору неспо-

діваності. У зв’язку із цим завчасно викликати для участі в обшуку володільця житла

чи іншого володіння недоцільно. Він може бути викликаний, наприклад, телефоном

чи за допомогою іншого зручного для слідчого та для нього засобу, передбаченого ч.

1 ст. 135 КПК, безпосередньо перед початком обшуку. Хоча такий механізм пов’язаний

із втрачанням певного часу, який особа використовуває для прибуття до місця про-

ведення обшуку, проте дотримуються його права та вимоги ч. 1 ст. 236 КПК.

У необхідних випадках слідчий має право залучати до участі в проведенні обшу-

ку потерпілого, підозрюваного, захисника, представника та інших учасників кримі-

нального провадження.

До участі в обшуку також може залучатися спеціаліст, тобто особа, яка володіє

спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може

надавати консультації під час обшуку. Спеціаліст може бути залучений для допомоги

слідчому чи прокурору у застосуванні технічних засобів пошуку та виявлення об’єктів

під час обшуку; фіксації ходу та результатів обшуку за допомогою технічних засобів;

надання пояснень слідчому щодо особливостей та певних властивостей об’єктів, що

відшукані під час обшуку; проведення за допомогою спеціальних засобів попередніх

досліджень відшуканих об’єктів (наприклад експрес-аналіз речовини, щодо вмісту

в ній наркотичних засобів); виявлення сховищ; консультування щодо правильного

поводження із знайденими предметами (саморобними вибуховими пристроями, збро-

єю тощо); упаковки виявлених предметів; правильного опису в протоколі обшуку

вилучених предметів; проведення вимірювання, складання, планів, креслень тощо.

Перед проведенням обшуку особам, які беруть у ньому участь, роз’яснюються їх

права і обов’язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК обшук житла чи іншого володіння особи, обшук

особи здійснюються з обов’язковою участю не менше двох понятих незалежно від

застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. За-

значені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення

відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого

і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані

в результатах кримінального провадження.

2. У частині 4 ст. 223 КПК передбачені загальні вимоги для проведення слідчих

дій, відповідно до яких проведення слідчих (розшукових) дій у нічний час (з 22 до 6

години) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх про-

веденні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі

підозрюваного.

Разом з тим норма коментованої статті передбачає, що обшук житла чи іншого

володіння особи повинен відбуватися в час, коли завдається найменша шкода звичай-

ним заняттям особи, яка ними володіє, якщо тільки слідчий, прокурор не вважатиме,

що виконання такої умови може суттєво зашкодити меті обшуку. Ця вказівка закону

містить правову домінанту захисту прав та свобод людини і громадянина і спрямовує

слідчого на знаходження розумного балансу під час обрання моменту обшуку між

публічними інтересами держави, та можливістю досягнення мети конкретної слідчої

дії та в цілому завдань кримінального провадження та приватними інтересами особи.

3. Перед обшуком слідчий пред’являє особі, яка володіє житлом чи іншим воло-

дінням, а за її відсутності – іншій присутній особі ухвалу слідчого судді про прове-

дення обшуку та вручає її копію.

Якщо обшук проводиться на підприємстві, в установі, організації, ухвала суду

пред’являється (її копія вручається) представникові підприємства, установи чи орга-

нізації, де проводиться обшук. Якщо у осіб виникнуть питання, слідчий повинен дати

на них відповіді.

Особа, яка проводить обшук, зобов’язана роз’яснити особам, присутнім під час

обшуку їхні права та обов’язки, що відповідають їх процесуальному статусу, в тому

числі робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу. У випадку, якщо засто-

совуються технічні засоби фіксації обшуку, про це також повідомляються особи, які

беруть участь у слідчій дії.

Доцільним уявляється запропонувати присутній особі добровільно видати зазна-

чені в ухвалі предмети, майно або вказати місце, де переховується розшукувана осо-

ба чи знаходиться труп. У разі відмови виконати ці вимоги слідчий примусово об-

стежує житло, інше володіння, місцевість або особу.

Слідчий, прокурор має право заборонити особам, що перебувають у місці про-

ведення обшуку, а також особам, які під час проведення цієї слідчої дії увійшли в це

приміщення, залишати місце обшуку до його закінчення, спілкуватися один з одним

або з іншими особами, вчиняти дії, що заважають проведенню обшуку. Заборона може

поширюватися на спілкування за допомогою знаків, жестів, записок, мобільного

зв’язку (як розмов, так і смс-повідомлень) тощо.

4. Якщо особи, які займають житло чи володіють транспортним засобом, земель-

ною ділянкою, гаражем, іншої будівлею чи приміщенням побутового, службового,

господарського, виробничого та іншого призначення тощо, відсутні, ухвала слідчого

судді про проведення обшуку повинна бути залишена на видному місці у житлі чи

іншому володінні особи.

Оскільки під час проведення обшуку можуть бути відкриті замкнені приміщення,

сховища, речі, якщо обшук здійснюється за відсутності власника житла, на слідчого

та прокурора покладається обов’язок забезпечити схоронність майна, що знаходиться

у житлі чи іншому володінні особи, та неможливість доступу до нього сторонніх осіб.

5. У випадку, якщо після того, як слідчий запропонував особам, у яких проводить-

ся обшук, видати зазначені в постанові предмети або документи, вони будуть добро-

вільно передані слідчому, останній має право завершити проведення обшуку. Разом

з тим це не імперативна вимога. Закон лише зазначає, що обшук повинен проводити-

ся в обсязі, необхідному для досягнення його мети. Чи продовжувати слідчу дію, за-

лежить від переконання особи, що його проводить. Якщо є підозра вважати, що осо-

ба використовує добровільну видачу для приховування більш значимих для кримі-

нального провадження об’єктів, слідчий має право продовжити обшук.

Також під час проведення обшуку може виникнути ситуація, коли слідчий чи про-

курор дійдуть обґрунтованого висновку, що особи, які перебувають у житлі чи іншому

володінні, переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кри-

мінального провадження. У цьому випадку слідчий чи прокурор мають право прийняти

рішення про обшук цієї особи чи осіб. Такий обшук особи належить до невідкладних

слідчих дій та проводиться без попереднього рішення про це слідчого судді та самого

слідчого. У протоколі обшуку особи слід зазначити мотиви його проведення.

При проведенні обшуку особи обстеженню можуть піддаватися одяг, взуття та тіло

особи. Брати участь у обшуку особи мають право тільки особи однієї статі з особою,

яку обшукують.

У будь-якому випадку під час обшуку слідчий повинен вживати заходів до того,

щоб не були розголошені виявлені при його проведенні обставини особистого життя

особи, у якої проводиться обшук та інших осіб, які проживають або тимчасово пере-

бувають у житлі чи іншому володінні особи.

6. Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і схови-

ща, речі, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити або обшук

здійснюється за відсутності володільця приміщення. При цьому слідчий повинен

уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів.

7. Закон не вимагає від слідчого чи прокурора обов’язкової додаткової фіксації

процедури проведення обшуку, а надає їм таке право. Разом з тим, якщо клопотання

про застосування технічних засобів фіксування заявляють учасники слідчої дії, таке

фіксування є обов’язковим (ч. 1 ст. 107 КПК).

Фотографування чи відеозапис обшуку є найбільш простим факультативним за-

собом фіксування ходу проведення слідчої дії, що дозволяє зафіксувати обстановку

у житлі чи іншому володінні особи, показати його місцезнаходження, відбити індиві-

дуальні особливості відшуканих об’єктів, відзначити характер та розташування тай-

ників, проілюструвати розшукові дії у динаміці, зафіксувати присутніх осіб тощо.

Особливо доцільним уявляється застосування вказаних додаткових способів фіксації

обшуку, якщо відшуканню підлягають об’єкти, що не можуть довго зберігатися при

матеріалах кримінального провадження (кримінальній справі); при фіксуванні у про-

токолі обшуку складних для описання властивостей та ознак механізмів, обладнання,

предметів тощо; з метою запобігання заявам підозрюваного про фальсифікації та

порушення закону, яких, на його думку, припустився слідчий тощо.

Оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної

дії зберігаються у матеріалах кримінального провадження. Їх резервні копії зберіга-

ються окремо (ч. 3 ст. 107 КПК).

Під час обшуку слідчий, прокурор також має право проводити вимірювання, скла-

дати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла або іншого

володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки. Вони розгляда-

ються як додатки до протоколу, повинні бути виготовлені належним чином, а також

засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь

у виготовленні таких додатків.

Під час обшуку можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають значення

для кримінального провадження. До таких предметів належать також цінності і май-

но підозрюваного, яке тимчасово вилучається з метою забезпечення цивільного по-

зову або можливої конфіскації майна до моменту вирішення питання про арешт

майна (ч. 2 ст. 168, ст. 170 КПК).

Стаття 299

Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх

відношення до кримінального провадження. Можливість обігу предметів і документів

означає допустимість здійснення угод та інших дій, які спрямовані на їх передачу

в рамках цивільно-правових відносин. Потрібно розрізняти об’єкти цивільних прав,

перебування яких в обігу не допускається (вилучені з обігу), і тих, які обмежені в обі-

гу. До числа вилучених законом з обігу і тих, які підлягають вилученню у випадку

виявлення (незалежно від відношення до даного кримінального провадження), на-

лежать предмети, придбання і використання яких здійснюється за особливими до-

зволами і вичерпний перелік яких визначений законодавством України; предмети,

виготовлення, придбання, зберігання, збут і розповсюдження яких забороняється за-

конодавством. До їх числа належать: наркотичні засоби, психотропні, сильнодіючі,

ядовиті, отруйні, радіоактивні і вибухові речовини тощо.

Об’єкти цивільних прав, які обмежені в обігу, в обов’язковому порядку вилученню

в ході обшуку не підлягають, за винятком випадків, коли це передбачено національним

законодавством. Так, проводиться вилучення: а) зброї, якщо відсутній особливий до-

звіл на її придбання, зберігання і носіння; б) документів, які містять відомості, що

є державною таємницею, якщо вони виявляються в місцях, що не призначені для їх

зберігання і використання або в осіб, які не мають доступу до відомостей, що містять

державну таємницю; в) листування і література з грифом обмеженого використання,

чисті бланки, печатки і штампи організацій і закладів, наявність яких у даної особи

або закладу є протиправною, і т. ін. Виявлення вказаних предметів може стати під-

ставою для ініціювання початку кримінального провадження та притягнення винних

до кримінальної відповідальності.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано

дозв іл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до

предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном

(статті 167-169 КПК).

Під час обшуку видача і огляд документів, що містять інформацію, яка становить

банківську таємницю, проводяться з додержанням норм ЗУ «Про банки і банківську

діяльність». Крім того, правилами зберігання, захисту, використання та розкриття

банківської таємниці встановлює, що при вилученні документів, що містять банківську

таємницю, під час проведення обшуку, банк зобов’язаний виготовити копії докумен-

тів, що вилучаються, які засвідчуються підписом представника банку. Ці копії доку-

ментів залишаються в банку замість вилучених оригіналів.

Усі речі і документи, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред’явити по-

нятим та іншим присутнім особам і перелічити їх у протоколі обшуку чи в доданому

до нього опису із зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони

виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і до-

кументи повинні бути на місці обшуку упаковані й опечатані.

8. Під час проведення обшуку особою, яка його проводить, складається протокол

(ст. 104 К ПК). Як і інші протоколи, протокол обшуку складається із трьох частин:

вступної, описової, заключної. У вступній частині зазначаються: назва слідчої дії;

місце, час її проведення (час початку та закінчення); особа, яка проводить слідчу дію

(прізвище, ім’я, по батькові, посада); найменування кримінального провадження та

його реєстраційний номер; всі особи, які присутні під час проведення процесуальної

дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); підстави для

провадження обшуку, посилання на статті кримінального процесуального закону, ви-

моги яких дотримано; вказівку на роз’яснення особам, присутнім під час обшуку, їх

прав та обов’язків, у том у числі робити заяви, що підлягають занесенню до протоко-

лу; інформація про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь

повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних

засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуаль-

ної дії, умови та порядок їх використання.

Описова частина протоколу обшуку має бути складена із дотриманням логіки ви-

кладення подібних процесуальних документів, відповідати вимогам системності та

послідовності. У описовій частині фіксується, що особі, яка володіє житлом чи іншим

володінням, а за її відсутності – іншій присутній особі пред’явлена ухвала слідчого

судді про дозвіл на обшук та надана її копія; зазначаються дані про отримання добро-

вільної згоди власника на обшук, що підтверджується його підписом; пропозиція слід-

чого чи прокурора добровільно видати зазначені в ухвалі судді об’єкти; відзначається

послідовність дій слідчого; відомості, важливі для цього кримінального провадження.

У заключній частині повинні містит ися відомості про: виявлені, вилучені, та/або

надані речі і документи, перераховані їх ознаки – назва, кількі сть, міра, вага, матеріал,

з якого вони виготовлені, з урахуванням того, наскільки точно це може бути визна-

чено у момент вилучення, та індивідуальні ознаки (об’єм, розмір, колір, по можли-

вості ціна кожного предмета чи документа, що вилучається, та ін.).

При вилученні в процесі обшуку великої кількості предметів складається спеці-

альний опис цих предметів, про що вказується в протоколі. Опис – не просто додаток

до протоколу, а його складова частина, оскільки відомості, що в ньому містяться,

мають таке ж доказове значення, як і обставини, зафіксовані в протоколі.

Оскільки особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї

слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, ці заяви також підлягають зане-

сенню до протоколу.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість

ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами.

Протокол виготовляється у двох примірниках. Обидва примірники підписують усі

учасники, які бра ли участь у проведенні обшуку. Якщо особа, яка брала участь у про-

веденні процесуальної дії, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в про-

токолі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови

від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання про-

токолу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови

засвідчується підписом її захисника (законного представника), а у разі його відсут-

ності – понятих.

Другий примірник протоколу обшуку, а також другий примірник опису вручаєть-

ся особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності – іншій присутній особі. При

проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник

протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації.