Процесуальний порядок призначення та проведення судової експертизи. Допит експерта.

1. Судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань

матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи,

що перебуває у провадженні органів досудового та судового слідства (ст. 1 ЗУ «Про

судову експертизу»).

Залучення експерта та проведення судової експертизи – це слідча дія, яка являє

собою особливу, передбачену законом форму одержання нових знань, що мають

значення для кримінального провадження, за допомогою проведення досліджень

особами, які володіють спеціальними знаннями в галузі науки, техніки, мистецтві,

ремеслі.

Сутність експертизи полягає у проведенні досвідченою особою (експертом) за

зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді

чи суду, на основі його спеціальних пізнань самостійного дослідження, необхідного

для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, що

знаходить своє відображення у висновку експерта.

Неприпустимо підміняти експертизу консультацією спеціаліста навіть у тому ви-

падку, якщо призначення експертизи не є обов’язковим.

Експертиза в кримінальному провадженні має відмітні ознаки: 1) призначається,

коли для вирішення певних питань потрібні наукові, технічні або інші спеціальні зна-

ння; 2) проводиться експертом – особою, досвідченою в певній спеціальній галузі

(галузях) знань; 3) таке дослідження має самостійний характер; 4) законом встанов-

лена особлива процесуальна форма залучення експерта та експертного дослідження;

5) результати експертизи оформлюються висновком експерта.

Проведення експертизи включає в себе: 1) залучення експерта; 2) проведення екс-

пертних досліджень; 3) дачу висновку експертом з питань, які поставлені перед ним

сторонами кримінального провадження, слідчим суддею чи судом.

Основоположні засади судово-експертної діяльності, зокрема її організація, право-

вий статус судового експерта, забезпечення роботи державних спеціалізованих уста-

нов та відомчих експертних служб тощо, визначаються ЗУ «Про судову експертизу»,

іншими законодавчими актами, відомчими нормативно-правовими документами.

Порядок призначення судових експертиз, експертних досліджень та науково-методич______________-

ні рекомендації з питань підготовки і призначення судових експертиз закріплені в Ін-

струкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Фактичною підставою для призначення експертизи є потреба в наукових, техніч-

них або інших спеціальних знаннях, які необхідні для вирішення певних питань

у кримінальному провадженні. До спеціальних пізнань належать знання в певній га-

лузі науки, техніки, мистецтві або ремеслі та інших окремих сферах людської діяль-

ності. Спеціальні пізнання у відповідній галузі діяльності визначаються предметом

експертизи. До спеціальних не належать загальновідомі і загальнодоступні наукові

знання в галузі матеріального і процесуального права, якими повинні володіти слідчі,

прокурори, судді. Саме тому закон прямо забороняє проведення експертизи для

з’ясування питань права. На неприпустимість порушення перед експертом правових

питань (наприклад, про причину недостачі цінностей, вину обвинуваченого в смерті

потерпілого або заподіянні йому тілесних ушкоджень, про осудність особи, а не її

психічний стан тощо) вказував свого часу ПВСУ в п. 2 постанови від 30 травня 1997

р. № 8 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах», спрямовуючи

таким чином правозастосовну практику.

Виходячи із змісту КПК, складно зробити висновок про те, яким саме процесу-

альним документом залучається експерт до кримінального провадження. Відповідно

до ч. 3 ст. 110 КПК рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови.

Частина 7 ст. 69 КПК дає підстави зробити висновок про те, що експерту надсилаєть-

ся доручення. Стаття 332 КПК передбачає право суду своєю ухвалою доручити про-

Стаття 309

ведення експертизи. Буквальне тлумачення ч. 3 ст. 332 КПК дає можливість зробити

висновок що ухвала суду має назву ухвала про доручення проведення експертизи.

Отже, виходячи із прагнення забезпечити однаковість кримінальної процесуальної

термінології та керуючись вказаними вище статтями КПК, можна зробити висновок,

що, на наш погляд, юридичною підставою для залучення експерта повинна бути по-

станова про доручення проведення експертизи.

Порядок залучення експерта врегульований ст. 243 КПК.

2. Залежно від наявності підстав слідчий, прокурор, як правило, на свій розсуд,

виходячи з конкретних обставин справи і тих питань, на які має відповісти тільки

фахівець з певної галузі знань, визначає, чи потрібно в кримінальному провадженні

залучати експерта, проводити експертизу і яку саме. Однак у деяких випадках, прямо

передбачених у коментованій частині статті, призначення судової експертизи

є обов’язковим.

Обов’язковість звернення до експерта для проведення експертизи у зазначених

в цій статті випадках обумовлена необхідністю доказування тих обставин, без вста-

новлення яких неможливе всебічне та повне розслідування вчиненого кримінального

правопорушення.

Відсутність у матеріалах кримінального провадження висновку експерта з питань,

які встановлені у коментованій частині статті, слід розглядати як підставу для висно-

вку про те, що докази, зібрані по кримінальному провадженню, є недостатніми для

вирішення справи по суті.

Пункт 1 ч. 2 статті, що коментується, визначає обов’язкове призначення і прове-

дення судової експертизи для встановлення причини смерті. З цією метою призна-

чається судово-медична 89 експертиза, об’єктами дослідження якої є труп людини та

(або) його частини. Згоди родичів або інших осіб на проведення судово-медичних

і патологоанатомічних досліджень трупа закон не вимагає.

Судово-медична експертиза трупів у відділах судово-медичної експертизи трупів,

а також судово-медична експертиза на підприємницьких засадах проводяться згідно

з ЗУ «Про судову експертизу», КПК, Інструкцією про проведення судово-медичної

експертизи, Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів

у бюро судово-медичної експертизи та затвердженими нормативними документами

Міністерства охорони здоров’я України.

Експертиза у відділах судово-медичної експертизи трупів виконується з метою

встановлення причини смерті, наявності, характеру і механізму виникнення тілесних

ушкоджень, часу настання смерті та вирішення питань, що були поставлені перед

експертом, а також вирішення інших питань, які належать до компетенції даного виду

судово-медичної експертизи. Експерт не має права визначати рід насильницької смер-

ті (вбивство або самогубство), особливу жорстокість позбавлення життя людини та

інші обставини, що вимагають правової оцінки і юридичної кваліфікації.

Судово-медична експертиза по встановленню причини насильницької смерті про-

водиться, як правило, одним експертом. У випадках складності й великого обсягу

експертного дослідження, експертизи ексгумованого трупа з метою встановлення

причини смерті може проводитися двома і більш експертами.

Відповідно до коментованої статті також обов’язково призначається експертиза

для встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень. Судово-медичне визна-

чення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень проводиться згідно з КК, КПК та Пра-

вилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

Для визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які ви-

кликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності, призначається судово-

психіатрична експертиза. Порядок призначення та проведення судово-психіатричної

експертизи у експертних установах (підрозділах); обов’язки, права та відповідальність

експерта; організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначають-

ся ЗУ «Про судову експертизу», «Про психіатричну допомогу», КПК та Порядком

проведення судово-психіатричної експертизи.

Судово-психіатрична експертиза може проводитись амбулаторно (у тому числі

посмертно), стаціонарно, а також у судовому засіданні.

Підставою для обов’язкового призначення і проведення судової експертизи з метою

встановлення віку особи є або відсутність документа, який посвідчує її особистість,

або наявність документа, що викликає сумнів у достовірності відомостей, що в ньому

містяться.

Закон передбачає необхідність залучення експерта для встановлення віку особи,

якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримі-

нальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості. Судо-

во-медичну експертизу для визначення віку особи проводять у бюро судово-медичних

експертиз.

Слідчий або прокурор зобов’язаний обов’язково звернутися до експерта для про-

ведення експертизи щодо встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримі-

нальних провадженнях щодо злочинів, передбачених ст. 155 КК «Статеві зносини

з особою, яка не досягла статевої зрілості».

3. Якщо особа відмовляється від проведення медичної або психіатричної експер-

тизи, її примусове залучення для проведення експертизи здійснюється за ухвалою

слідчого судді, суду. Закон не вказує, відповідно до якої процедури вирішується пи-

тання про примусове залучення особи для проведення експертизи. Цю прогалину

можна вирішити на підставі аналогії закону, тобто поширення в процесі правозасто-

сування на неврегульовані нормою права відносини норми, яка регулює відносини,

подібні тим, що потребують урегулювання за найсуттєвішими ознаками. Під «поді-

бністю» слід розуміти однотипність правового режиму їх врегулювання. Уявляється,

що найбільш однотипною є процедура, передбачена у ст. 244 КПК, щодо розгляду

слідчим суддею клопотання про залучення експерта. Саме до цієї норми слід зверну-

тися при вирішенні питання про примусове залучення особи для проведення медичної

або психіатричної експертизи.__ „ƒ

 

1. З метою забезпечення прав та законних інтересів сторони захисту, справжньої

змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, недопущення так

званого «обвинувального ухилу» на стадії досудового розслідування, закон передбачає

для сторони захисту додаткову гарантію у вигляді можливості доведення перед судом

переконливості своїх доводів щодо необхідності залучення експерта для з’ясування

обставин, що мають значення для кримінального провадження. Таке звернення до слід-

чого судді можливе, якщо слідчий, прокурор відмовили стороні захисту в задоволенні

клопотання про залучення експерта. Сторона захисту в такому випадку має право звер-

нутися до слідчого судді з відповідним клопотанням про залучення експерта.

2. Закон містить детальний зміст клопотання до слідчого судді про залучення екс-

перта. Воно повинно бути мотивованим і містити, крім короткого викладу обставин

кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання, та правової

кваліфікації кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті)

закону України про кримінальну відповідальність, також виклад обставин, якими об-

ґрунтовуються доводи клопотання. Уявляється також, що при викладенні доводів,

якими обґрунтовується клопотання, доцільно вказати на мотиви відмови слідчого чи

прокурора у задоволенні клопотання; зазначити, кого саме доцільно викликати та за-

слухати у судовому засіданні з метою повного та об’єктивного розгляду клопотання,

чи потрібне отримання зразків для експертного дослідження та яких саме.

До клопотання доцільно долучити копії матеріалів, якими обґрунтовуються до-

води клопотання. Це можуть бути постанова слідчого чи прокурора про повну чи

часткову відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про залучення експерта,

копії документів, які підтверджують неможливість самостійного залучення експерта

стороною захисту та будь-які інші документи, якими сторона захисту обґрунтовує

доводи клопотання.

3. Клопотання повинно бути розглянуто слідчим суддею місцевого суду, в межах

територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, не пізніше

п’яти днів із дня його надходження до суду.

Особі, яка подала клопотання, відповідно до статей 111, 112 КПК надсилається

повідомлення про дату, час та місце розгляду слідчим суддею клопотання.

Закон не встановлює обов’язкової участі особи, яка подала клопотання про залу-

чення експерта, у судовому розгляді, тому її неприбуття не перешкоджає розгляду

клопотання. Разом з тим слідчий суддя може визнати участь цієї особи у судовому

розгляді обов’язковою та здійснити її виклик відповідно до ст. 134 КПК.

4. Якщо клопотання сторони захисту не відповідає вимогам, встановленим части-

ною другою коментованої статті, слідчий суддя постановляє ухвалу про його повер-

нення особі, яка звернулася з клопотанням. Ухвала слідчого судді повинна бути

вмотивованою. У ній зазначаються мотиви, з яких слідчий суддя повернув клопотан-

ня, та вказується, яких саме вимог ч. 2 ст. 244 не дотримано.

5. Під час судового розгляду заявленого клопотання про залучення експерта слід-

чий суддя має право за клопотанням учасників розгляду або за власною ініціативою

викликати та заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають

значення для вирішення клопотання.

6. За результатами розгляду клопотання сторони захисту слідчий суддя своєю

ухвалою задовольняє клопотання та доручає проведення експертизи експертній уста-

нові, експерту або експертам або відмовляє у задоволенні клопотання.

7. Ухвала слідчого судді складається з вступної, мотивувальної та резолютивної

частин. У вступній частині зазначаються: дати і місце її постановлення; прізвище, ім’я

та по батькові слідчого судді, секретаря судового засідання; вказуються учасники

судового засідання. У мотивувальній частині відмічається, хто саме подав клопотання

про залучення експерта; суть питання, що вирішується ухвалою; зазначаються вста-

новлені судом обставини із посиланням на матеріали, якими обґрунтовуються доводи

клопотання; мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і по-

ложення закону, яким він керувався. Резолютивна частина повинна містити висновки

слідчого судді про задоволення клопотання та доручення провести експертизу чи

відмову у задоволені клопотання. Якщо клопотання задовольняється, у резолютивній

частині зазначається експертна установа, експерт або експерти, яким доручається

проведення експертизи; запитання, поставлені перед експертом особою, яка зверну-

лася з відповідним клопотанням; особа, яка заявила клопотання про залучення екс-

перта та який необхідно надіслати висновок експерта; строк і порядок набрання

ухвалою законної сили.

Слідчий суддя має право не включити до ухвали запитання, поставлені особою,

що звернулася з клопотанням, якщо відповіді на них не стосуються кримінального

провадження або не мають значення для судового розгляду, про що також зазначаєть-

ся в ухвалі.

8. Особа, яка звернулася з клопотанням про залучення експерта, має право заяви-

ти також клопотання про отримання зразків для експертизи відповідно до положень

ст. 245 КПК. Це клопотання також має бути розглянуте та вирішене слідчим суддею.

9. Висновок експерта надається в письмовій формі з дотриманням вимог статей

101, 102 КПК. Він передається експертом стороні, за клопотанням якої залучався екс-

перт та проводилася експертиза.__