Підготовка, призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта

Підготовка призначення і проведення судових експертиз. Оцінка висновку експерта Судові експертизи виконуються в спеціалізованих експертних установах, що ставляться до систем міністерств юстиції, внутрішніх справ, охорони здоров'я, оборони, служби контррозвідки Російської Федерації. Незважаючи на розгалужену мережу експертних установ і наявність у них значної кількості фахівців різного профілю, вони все-таки не можуть повною мірою задовольнити потреби слідчих органів у проведенні експертних Досліджень. Тому для проведення технологічних, мистецтвознавчих, деяких товарознавчих і ряду інших експертиз слідчий залучає конкретного фахівця, що працює в установі відповідного профілю. Для полегшення пошуку потрібного фахівця в багатьох слідчих апаратах є списки так званих позаштатних експертів. Питання про призначення судової експертизи слідчий вирішує з урахуванням конкретних обставин справи. Вона є обов'язковою лише для: 1) установлення причин смерті й характеру тілесних ушкоджень; 2) визначення психічного стану обвинувачуваного або підозрюваного при наявності сумнівів із приводу їхньої осудності або здатності до моменту виробництва в справі усвідомлювати свої дії або керувати ними; 3) визначення психічного стану свідка або потерпілого у випадках, коли виникає сумнів у їхній здатності правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати про їх правильні показання; 4) установлення віку обвинувачуваного, підозрюваного й потерпілого в тих випадках, коли це має значення для справи, а документи про вік відсутні. Розрізняються експертизи: первинні, додаткові, повторні, комісійні й комплексні. Експертиза, призначена в справі вперше, називається первинної. Додаткова експертиза призначається у випадках неясності, неповноти висновку (досліджені не всі об'єкти, не на всі питання дані відповіді або в слідчого з'явилися нові об'єкти, аналогічні дослідженим), а також коли в результаті експертного дослідження відкриваються нові обставини, що мають значення для справи. Повторна експертиза призначається у випадку необґрунтованості висновку або сумнівів у його правильності, а також якщо встановлені некомпетентність експерта, порушення карно-процесуального закону, вихід за межі компетентності експерта, протиріччя між висновками експерта й інших доказів. Нерідко первинні, а також повторні експертизи виконуються комиссионно, тобтое. декількома експертами однієї спеціальності. Різновидом комісійних є комплексні експертизи. До складу комісій у такому випадку входять експерти різних спеціальностей, які спільно вирішують той самий питання (питання). Призначення експертизи, як і будь-яка інша слідча дія, починається з підготовки. Вона в багато обумовлена криміналістичною характеристикою відповідного виду злочину, результатом аналізу всіх обставин справи, висунутими версіями, методикою розслідування, а також науковим рівнем розвитку конкретного виду експертизи.

Підготовка до експертизи включає: а) підготовку об'єкта дослідження: б) одержання порівняльних зразків (проб) у випадку проведення ідентифікаційної експертизи й інших матеріалів: в) формулювання питань експертові: г) визначення послідовності призначення експертиз і вибір експертної установи або експерта; д) винесення постанови (визначення - для суду) про призначення експертизи. Об'єкти, що направляються на експертизу, ретельно впаковуються й опечатуються. На впакуванні робиться відповідний напис, засвідчувана підписами з і понятих. Для проведення порівняльного аналізу з метою встановлення тотожності або визначення джерела походження об'єктів слідчий (суд) повинен підготувати порівняльні матеріали, зразки. Формулюванню питань експертові повинні передувати аналіз всіх обставин справи й з'ясування завдань подальшого розслідування. Із цією метою може бути проведене попереднє дослідження об'єктів, що направляються, із застосуванням неруйнуючих методів, що не приводять до зміни первинного стану слідів. Питання експертові повинні бути чіткими, що не допускають двоякого тлумачення. Неприпустимі питання як правового характеру, так і не відповідної компетенції даного експерта. Експертиза повинна призначатися негайно, як тільки будуть зібрані необхідні об'єкти й матеріали, що містять інформацію про умови виявлення й вилученні об'єктів, їхній характеристиці. У випадку призначення експертизи поза експертною установою слідчий у порядку підготовки повинен з'ясувати, хто з фахівців потрібного профілю більше підходить до виконанню завдання, його компетентність, кваліфікацію, незацікавленість наприкінці справи. При особистій бесіді обговорюється план дослідження, методи, можливі результати. Фахівцеві роз'ясняються його права й обов'язки. В експертній установі ця процедура є обов'язком керівника. Постанова про призначення експертизи складається із чотирьох частин: вступної, описової, резолютивної й заключної. У вступній частині вказується вид експертизи, коли, ким, по якій справі призначена. В описовій частині викладаються коротка фабула справи, відомості про час і умови виявлення об'єктів, умовах їхнього зберігання й інші дані, облік яких необхідний при дослідженні. Тут же робиться посилання на відповідні статті УПК, якими керується слідчий при призначенні експертизи. У резолютивній частині вказується експертна установа, іноді й прізвище експерта, якому поручається виробництво експертизи. Перераховуються питання, що підлягають дозволу, які викладаються в логічній послідовності або по групах. Заключна частина містить перелік всіх представлених об'єктів (із вказівкою номера впакування) і матеріалів справи (із вказівкою номера аркуша справи). Якщо призначається експертиза поза експертною установою, тут же викладаються права й обов'язки експерта, факт ознайомлення з якими засвідчує підписом призначеного експерта. Додаткова експертиза, як Правило, поручається тому ж експертові, що проводив первинну. Повторна поручається або іншому експертові (або іншій експертній установі), або комісії експертів, у неї може входити перший експерт. У постанові про призначення повторної експертизи повинні бути викладені мотиви її призначення. Крім питань, які вже дозволялися первинною експертизою, можуть бути включені нові (наприклад, що стосуються використаних методик і оцінки отриманих результатів первинного дослідження). До виробництва комісійних і комплексних експертиз можуть бути притягнуті фахівці різних експертних установ. У такому випадку в постанові вказуються всі учасники експертизи. Одне з установ визначається ведучим, що крім своїх прямих обов'язків здійснює організаційні функції проведення всіх етапів експертного дослідження. Експерт вправі відмовитися від виробництва експертизи: а) якщо питання, поставлені слідчим (судом), виходять за межі його компетенції; б) якщо після попереднього огляду він переконався про невідповідність представлених об'єктів тим їхнім характеристикам, які викладені в процесуальних документах або відображені на фотознімках; в) якщо стан об'єкта неякісне (наприклад, він сильно деформований при первинній експертизі); г) якщо представлених матеріалів недостатньо для рішення поставлених питань і на запит про надання додаткових матеріалів не надійшов відповідь. Про відмову у виробництві експертизи експерт у письмовому виді повідомляє в орган, що призначив експертизу Оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів (ст. 67 КПК). Однією з особливостей оцінки висновку експерта є необхідність спеціального мотивування підстав, за якими відкидається висновок.

Оцінка висновку експерта є складною розумовою діяльністю, яка включає:

1) аналіз дотримання процесуального порядку призначення та проведення судової експертизи;

2) визначення відповідності висновку експерта завданню;

3) встановлення повноти та наукової обґрунтованості висновку експерта;

4) визначення відповідності висновку експерта іншим зібраним у справі доказам;

5) перевірку віднесення до справи даних, що містяться у висновку.

Необхідно мати на увазі, що встановлені суперечності між висновком експерта та іншими даними у справі ще не свідчать про достовірність висновку. Суперечливі дані підлягають новій оцінці, під час якої можуть бути встановлені погрішності у результатах огляду місця події або обшуку, помилки у показаннях свідків або потерпілих та ін.

У результаті оцінки висновку експерта слідчий (суд) може прийняти одне з таких рішень:

1) визнати висновок експерта повним та обґрунтованим, таким, що має значення у справі;

2) визнати висновок неповним або недостатньо зрозумілим та при необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта відповідно до ст. 201 КПК;

3) визнати висновок експерта необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності та при необхідності призначити повторну експертизу або провести інші процесуальні дії, спрямовані на перевірку висновків експерта.