Система судово-експертних установ України

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи та відомчі служби. До них належать:

— науково-дослідні інститути судових експертиз Міністерства юстиції України;

— науково-дослідні та інші установи судових експертиз Міністерства охорони здоров'я України;

— науково-дослідні та експертно-криміналістичні управління (відділи, відділення, групи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України та Служби безпеки України.

Можливість призначення, проведення судової експертизи в установах державної судової експертизи не виключає права учасників процесу клопотатися про проведення її в іншій установі або про призначення експертом будь-якої іншої особи, що володіє необхідними для цього знаннями.

Судово-експертна діяльність може здійснюватися також на підприємницьких засадах, на підставі спеціального дозволу (ліцензії), громадянами за разовими договорами. Порядок проведення експертизи поза експертними установами визначений у ст. 196 КПК України.

У системі Міністерства юстиції України функціонують науково-дослідні інститути судових експертиз (зокрема, в таких великих обласних центрах, як Київ, Харків, Львів), в яких провадяться практично всі види (крім медичних) експертних досліджень при розслідуванні та судовому розгляді кримінальних і цивільних справ. У Дніпропетровську, Донецьку, Одесі є науково-дослідні лабораторії судових експертиз, в яких проводяться всі традиційні і нетрадиційні види криміналістичних експертиз. Поряд з криміналістичними в них проводяться і такі види судових експертиз, як бухгалтерські, автотехнічні, будівельно-технічні, товарознавчі, ґрунтознавчі, біологічні та ін.

Наприклад, у Харківському науково-дослідному інституті судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса діють лабораторії, в яких проводяться такі дослідження: а) судово-почеркознавчі та комп'ютерні; б) судово-трасологічні, балістичні та технічні дослідження документів; в) криміналістичні дослідження матеріалів, речовин та виробів, біологічні дослідження; г) судово-товарознавчі; д) судові будівельно-технічні будівельно-пожежні; є) судово-економічні.

У науково-дослідницьких та експертно-криміналістичних підрозділах МВС України проводяться такі експертизи: дактилоскопічна; трасологічна; почеркознавча; технічного дослідження документів; експертиза матеріалів, речовин і виробів; балістична; дослідження холодної зброї; портретна (ототожнення точності за ознаками зовнішності); біологічна; експертиза харчових продуктів; ґрунтознавча; ботанічна; автотехнічна; пожежотехнічна; вибухотехнічна; фоноскопічна; дослідження аудіо- і відєозаписів; судово-бухгалтерська; фототехнічна.

Поряд з такими традиційними експертизами в експертних установах МВС України згідно з наказом № 682 від 30.08.99 проводяться експертизи: волосся людини та тварин, продуктів харчування, судово-медична імунологія, судово-медична цитологія, судово-медична молекулярна біологія, мінералознавча експертиза та деякі інші дослідження.

У центральному апараті Міністерства внутрішніх справ на правах самостійного підрозділу створено Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр (ДНДЕКЦ). Служби криміналістичних досліджень включають лабораторії з провадження трасологічних, балістичних і дактилоскопічних експертиз, судової фотографії і портретної ідентифікації, фоноскопічних досліджень, а також документів, грошових знаків і почерку. Служби спеціальних досліджень проводять технічні, біологічні, автотехнічні, фізико-хімічні експертизи, досліджують мікрооб'єкти. Служба біологічних досліджень включає лабораторії генотипо-скопії (ДНК-дактилоскопії) та одорології, проводить експертизи крові, волосся людини і тварин. Служба хімічних досліджень займається нафтопродуктами, пально-мастильними матеріалами, волокнистими матеріалами і виробами з них, а також проводить експертизи харчових продуктів.

На відповідні служби покладено обов'язок ведення обліків, картотек і колекцій, у тому числі дактилоскопічного характеру — сліди рук, вилучені з місць нерозкритих злочинів; кульогільзотека (набої, кулі, гільзи, вилучені з місць нерозкритих злочинів), добровільно зданої, виданої та знайденої зброї; картотеки підроблених грошових знаків і документів, виявлених на території України, підроблених посвідчень водія; колекція бланкової продукції, що знаходиться в обігу у населення країни; інформаційно-довідкові колекції металевих сплавів, лікарських препаратів, пально-мастильних матеріалів, волокон, боєприпасів і вибухових речовин.

В обласних управліннях внутрішніх справ створено науково-дослідницькі, експертно-криміналістичні відділи, а в міських та районних органах міліції — експертно-криміналістичні відділення, лабораторії і групи. В усіх експертно-криміналістичних відділах проводяться традиційні криміналістичні, хімічні дослідження, а також дослідження харчових продуктів. У деяких відділах розпочато провадження автотехнічних і біологічних експертиз.

Розгалужену систему експертних установ має Міністерство охорони здоров'я України, де зосереджено судово-медичні та судово-психіатричні установи.

Систему судово-медичної служби України становлять:

— Головне бюро судово-медичної експертизи України;

— Республіканське бюро судово-медичної експертизи Автономної Республіки Крим;

— бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.

У складі бюро мають бути:

— відділ судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб;

— відділ судово-медичної експертизи трупів;

— відділ судово-медичної експертизи речових доказів, в якому функціонують лабораторії судово-медичної гістології, судово-медичної імунології, судово-медичної криміналістики, судово-медичної токсикології, судово-медичної цитології;

— відділ комісійних судово-медичних експертиз.

Порядок організації і проведення цих експертиз додатково регламентується Законом України "Про охорону здоров'я" та Положенням про бюро судово-медичної експертизи. Діяльністю всієї служби керує Головний державний судово-медичний експерт України, який одночасно є начальником бюро Державної судово-медичної експертизи. Він призначається і звільняється з посади міністром охорони здоров'я.

Судово-медичні експертизи проводяться також співробітниками кафедр судової медицини вищих навчальних закладів.

У системі міністерства охорони здоров'я проваджуються також судово-психіатричні експертизи. При цьому стаціонарні експертизи проводяться в психіатричних установах. Судово-психіатрична експертиза на досудовому слідстві проводиться у стаціонарі та амбулаторно.

Міністерство оборони України має самостійну судово-медичну лабораторію, що входить до складу медичної служби МО і перебуває в адміністративному підпорядкуванні начальника медслужби цього міністерства. Начальник судово-медичної лабораторії Збройних Сил України одночасно є і Головним судово-медичним експертом Збройних Сил України. На судово-медичну лабораторію Міністерства оборони покладається проведення конкретних експертних досліджень на завдання судово-слідчих органів у кримінальних справах, порушених стосовно військовослужбовців. У ній проводяться експертні дослідження трупів і живих осіб, криміналістичні експертизи речових доказів, судово-хімічні і судово-біологічні дослідження.

До центрального апарату СБУ входить науково-експертний криміналістичний відділ з відділеннями криміналістичних експертиз і криміналістичної техніки у Києві, в обласних центрах — криміналістичні групи, а в райцентрах — криміналістичні лабораторії. Спеціалісти експертної служби СБУ проводять традиційні криміналістичні експертизи. У тих випадках, коли експерти даної служби не мають права на проведення конкретного виду експертази, її проводять спеціалісти Науково-дослідного інституту судової експертизи або експерти системи МВС.

Матеріально-технічне та організаційне забезпечення виконання експертиз, контроль за своєчасним їх проведенням та за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів з питань експертизи покладаються на керівника експертної установи. Керівник експертної установи (її структурного підрозділу) може виступати також як експерт відповідно до присвоєної йому експертної кваліфікації. Керівник експертної установи розглядає отримані від органів досудового слідства матеріали і дає доручення відповідному підрозділу експертної установи провести експертизу. При цьому він може визначити, кому з експертів доручається проведення експертизи.

Порядок та умови проведення судової експертизи регламентовані Законом України від 25 лютого 1994 р. "Про судову експертизу", ст. 75—77, 196—205, 310 — 312 Кримінально-процесуального кодексу України, а також Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 р. та Настановою про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України (наказ МВС України №682 від 30.08.99) та іншими нормативними актами.

Строки проведення експертиз встановлюються керівником експертної установи (її структурного підрозділу) в межах:

— десяти днів — щодо матеріалів з невеликою кількістю об'єктів і нескладних за характером досліджень експертиз (15 діб в експертних установах МВС);

— одного місяця — щодо матеріалів з великою кількістю об'єктів або складних за характером досліджень.

Якщо експертиза не може бути виконана у зазначені строки, більший строк встановлюється за домовленістю з органом чи особою, які призначили експертизу, після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Попереднє вивчення не повинне перевищувати п'яти днів.

Строк проведення експертизи починається з робочого дня, наступного з дня надходження матеріалів до експертної установи, і закінчується у день направлення їх особі або органу, які призначили експертизу. Якщо закінчення встановленого строку проведення експертизи припадає на неробочий день, то днем закінчення строку вважається наступний за ним робочий день.

У строк проведення експертизи не включається строк виконання клопотань експерта, пов'язаних з витребуванням додаткових матеріалів або усуненням інших недоліків, допущених особою чи органом, які призначили експертизу.