Типові слідчі ситуації, тактичні завдання, засоби їх вирішення.

Слідча ситуація – це сума значущої для розслідування інформації, що є в розпорядженні слідчого до визначеного моменту розслідування.

Зміст слідчої ситуації складають:

а) зібрані при провадженні докази;

б) інша інформація, що має значення для розслідування;

в) відомості про джерела отримання такої інформації.

Значення слідчої ситуації полягає в тому, що фактичні дані в їх сукупності становлять повну й об'єктивну картину події, що розслідується, на будь-який конкретний момент і дозволяють слідчому дати їм належну оцінку та ухвалити рішення про свої подальші дії, що випливають з цієї оцінки.

Слідча ситуація складається з наступних елементів: елементи психологічного характеру: результат конфлікту між слідчим і йому особами, які йому протистоять, прояв психологічних властивостей слідчого та ін.; елементи інформаційного характеру: обізнаність слідчого; обізнаність тих, що протистоять слідчому, та інших осіб тощо; елементи процесуального і тактичного характеру: стан провадження у справі, докази та їх джерела, можливість обрання запобіжного заходу, проведення конкретної слідчої дії та ін.; елементи матеріального й організаційно-технічного характеру: наявність засобів передачі інформації з облікових апаратів органів внутрішніх справ, можливість мобільного маневрування наявними силами, засобами та ін.

Слідчі ситуації класифікуються по різних підставах на: а) ситуації типові й конкретні; б) ситуації, що складаються при розслідуванні у справі в цілому або при проведенні окремої слідчої (розшукової) дії; в) ситуації конфліктні й безконфліктні.

тактичне завдання розслідування може бути визначена як окреме (проміжне) завдання на шляху вирішення певного загального (стратегічного) завдання кримінального судочинства, пов’язаного з застосуванням криміналістичних засобів, прийомів та методів.

Тактичні завдання розслідування можуть бути різноманітними за змістом та обсягом і полягати у встановленні чи перевірці тих або інших обставин, які мають значення для кримінальної справи, забезпеченні розслідування необхідними засобами, утворення сприятливих для нього умов (зокрема, шляхом попередження чи нейтралізації протидії у встановленні істини з боку окремих осіб) тощо. Різноманітність завдань обумовлена багатогранністю самої діяльності з розслідування злочинів. Враховуючи це, в структурі розслідування можна виділити завдання пізнавального, організаційного, психологічного, та виховного характеру. Це перш за все розумові завдання, які слідчій повинен вирішувати протягом всього періоду розслідування за кримінальною справою.

Пізнавальні тактичні завдання розслідування полягають в одержанні інформації перш за все про обставини вчинення злочину, що входять в предмет доказування (час, місце, спосіб, винність обвинуваченого у вчиненні злочину та інші обставини, передбачені ст. 64 КПК України). Пізнавальні завдання пов’язані з визначенням джерел інформації та проведенням необхідних слідчих дій та оперативно-розшукових заходів (ОРЗ). Ці завдання є домінуючими в діяльності слідчого, але їх вирішення тісно пов’язане з необхідністю вирішення інших завдань, які пізнавального характеру не мають.

Організаційні тактичні завдання розслідування полягають у створенні необхідних умов для успішного проведення запланованих слідчих дій та ОРЗ, забезпеченні їх необхідними засобами (транспортом, криміналістичною технікою, засобами зв’язку). Крім технічного забезпечення, організація розслідування передбачає взаємодію слідчого з оперативними працівниками, спеціалістами, а в окремих випадках представниками громадськості та засобів масової інформації. Сумісна діяльність кількох слідчих та оперативних працівників (які можуть бути об’єднані в слідчу бригаду чи слідчо-оперативну групу), безумовно, потребує сумісного планування розслідування, розподілення обов’язків та координації роботи.

Психологічні тактичні завдання розслідування витікають з необхідності встановлення комунікативних зв’язків з учасниками кримінального процесу (потерпілими, свідками, підозрюваними, обвинуваченими), а також з працівниками правоохоронних органів, які здійснюють сприяння розслідуванню злочину. З одного боку, слідчий повинен уміти встановити психологічний контакт з допитуваною особою для одержання від неї повних і правдивих свідчень, а з другого – не менш важливо уміти встановлювати ділову творчу атмосферу у слідчо-оперативній групі чи по відношенню до окремого працівника. В обох випадках вирішення цих завдань спирається на знання психології людини взагалі, психології слідчої чи оперативно-розшукової діяльності, психологічних особливостей людини, що визначаються віком, освітнім рівнем, процесуальним положенням тощо.

Виховні тактичні завдання розслідування полягають у здійсненні під час розслідування впливу на особу, що вчинила злочин, з метою засудження нею самою свого вчинку і розкаяння. Саме слідчий є тією людиною, з якою підозрюваний (обвинувачений) спілкується найбільш значний час і яка має змогу пробудити його позитивні якості. Практичний досвід свідчить, що в багатьох випадках обвинувачені добре запам’ятовують “свого” слідчого і зберігають до нього повагу за проявлену людяність і доброзичливе ставлення навіть після відбуття ними покарання. Власне кажучи, з виконанням виховного завдання пов’язано неформальне виявлення причин вчинення злочину і прийняття слідчим профілактичних заходів щодо попередження злочинності. Виховний вплив слідчий здійснює і на інших учасників кримінального процесу.

Домінуючими завданнями в структурі розслідування злочинів, як відзначалося, є, безумовно, пізнавальні тактичні завдання, інші носять підпорядкований характер. Але, хоча в методиках розслідування злочинів в основному розглядаються саме пізнавальні завдання, не можна залишати без достатньої уваги інші, адже вони взаємопов’язані і в ряді випадків є необхідною умовою успішного розслідування в цілому. Саме уміння будувати ієрархію тактичних завдань розслідування є одним з найбільш суттєвих ознак оволодіння методикою розслідування злочинів окремих видів. В цьому плані важливе значення мають знання про психологічний механізм вирішення слідчих завдань, на що звертається увага в криміналістичній літературі.

Пізнавальні тактичні завдання розслідування відрізняються одна від одної не тільки за змістом, але і за ступенем складності і, відповідно, засобами вирішення. Засобами вирішення пізнавальних завдань розслідування є тактичні прийоми, окремі слідчі дії та комплекси слідчих дій та ОРЗ. За цією ознакою вони можуть бути поділені на три групи.

1. Завдання, які можуть бути вирішені шляхом застосування певного тактичного прийому в рамках окремої слідчої дії. Це найбільш дрібні тактичні завдання. Прикладами таких тактичних завдань розслідування можуть бути: виявлення ознак підробки документів під час їх огляду; встановлення під час допиту обвинуваченого обставин його перебування в певному місці; виявлення ознак місця схову під час проведення обшуку тощо. Тактичні завдання такого масштабу визначаються при підготовці до проведення окремої слідчої дії і відбиваються в плані її проведення.

2. Завдання, які вирішуються шляхом проведення окремої слідчої дії або відповідного оперативно-розшукового заходу. Такими тактичними завданнями є, наприклад, вилучення бухгалтерських документів на підприємстві за певний період (виїмка), встановлення виконавця підпису в документі (почеркознавча експертиза), одержання свідчень про спосіб вчинення і приховування розкрадання (допит), встановлення місця переховування підозрюваного, встановлення його злочинних зв’язків тощо.

Дані тактичні завдання визначаються на основі аналізу наявної доказової та оперативно-розшукової інформації про злочин та побудованих на цій основі версій. При складанні плану розслідування ці завдання позначаються як обставини, що підлягають встановленню, з визначенням необхідних для цього слідчих дій та ОРЗ.

3. Завдання, які для свого вирішення потребують проведення комплексу слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів. Це тактичні завдання найбільшого ступеню складності в розслідуванні злочинів, які для свого вирішення потребують, як правило, об’єднання зусиль слідчого, оперативних працівників, залучення спеціалістів і використання їх допомоги. В теорії криміналістики такий комплекс дій одержав назву тактичного операції за аналогією з військовою наукою, де операція трактується як сукупність ударів, боїв, битв, узгоджених і взаємопов’язаних за метою, часом і місцем, що проводяться об’єднаннями одного або кількох видів збройних сил за єдиним задумом і планом для вирішення оперативних або стратегічних завдань.

Завдання розслідування даного різновиду, природно, можуть бути поділені на більш дрібні тактичні завдання. Але значення тактичних завдань даного масштабу полягає в тому, що вони дозволяють охопити цілі проміжки певного етапу розслідування і орієнтувати слідчого зразу на комплекс завдань і, відповідно, на проведення комплексу слідчих дій та ОРЗ. Це є дуже важливим в методиці розслідування злочинів.

Всі три групи тактичних завдань враховуються при розробці окремих методик розслідування, але їх значення різне. В теорії криміналістики одним з головних напрямків удосконалення методик розслідування злочинів визнається саме розробка тактичних операцій як комплексів слідчих, оперативно-розшукових, організаційних та інших дій.

Очевидно, що тактичним операціям в кожній окремій методиці розслідування повинен передувати перелік тактичних завдань, на вирішення яких вони повинні бути спрямовані.

Виділені завдання розслідування носять проблемний характер, пронизують весь хід розслідування і тому заслуговують окремого дослідження в межах відповідної методики розслідування. Завдання науки полягає в розробці алгоритмів вирішення цих проблем, які повинні складати важливу частину кожної окремої методики. Алгоритмом її вирішення прийнято називати припис (вказівку) про певну послідовність елементарних операцій чи дій, виконання яких це забезпечує. Якщо в науці (методиці розслідування) є описання тактичного завдання і алгоритм її вирішення, то для слідчого вона вже втрачає властивість “проблемності”. Саме наявність таких алгоритмів суттєво впливає на підвищення ефективності практичної діяльності з розслідування злочинів, бо значно полегшує процес формулювання завдань та визначення засобів їх вирішення в кожному конкретному випадку.

 

Етапи розслідування

Процес розслідування злочину містить наступні етапи:

1) початковий – висування і перевірка загальних (типових) версій про подію злочину; оцінка вихідної слідчої ситуації, постановка відповідних завдань та визначення кола і послідовності проведен­ня первісних слідчих (розшукових) дій;

2) подальший – встановлення всіх обставин злочину і причетних до нього осіб;

3) завершальний – завершення розслідування і складання обви­нувального акту.