Обєкти, методи і прийоми фотографування при виконанні слідчих дій

Ці особливості дозволяють використовувати в криміналістичних цілях лише такі методи отримання відображень, які забезпечують точність і об'єктивність фіксації і можливість перевірки відповідності інформації, отриманої з їх допомогою, реальним фактам.
Орієнтуюча, оглядова, вузлова, детальна Фотозйомка та її застосування при следст-х діях.
Фотозйомка може бути чотирьох видів: 1) орієнтує, 2) оглядова, 3) вузлова і 4) Однак у силу специфічності їх операторських методів така зйомка підрозділяється на зйомку дрібним, середнім і великим планами. Обстановка місця виробництва слідчої дії, особливості ситуації та об'єктів зйомки зумовлюють той чи інший метод фотографування.
1. Звичайна зйомка - зйомка загальнопоширеною побутовою апаратурою (переважно дзеркальними камерами типу "Зеніт"), без яких-небудь спеціальних пристосувань, без застосування спеціальних методик.
2. Панорамна зйомка - зйомка протяжних планів, що не входять в кадр апарату, із застосуванням універсального і ширококутного об'єктивів.
3. Стереоскопічний зйомка - зйомка об'ємної натури.Виробляється вона при необхідності показу на знімку ефекту обсягу, взаємного розташування об'єктів зйомки в глибину. 4.Вимірювальна зйомка - зйомка з масштабом зображення.Вона дає можливість визначення по фотознімку розміру натури відбитих об'єктів і відстаней між ними.
5. Репродукційна зйомка - зйомка плоских об'єктів: рукописів, креслень, документів і т. п.
6. Пріметозапечатлевающая (пізнавальна) зйомка - подгрудной зйомка заарештованих і засуджених для кримінальної реєстрації, а також можливого розшуку й упізнання.
7. Великомасштабна зйомка - зйомка дрібних об'єктів і слідів (стріляних куль, гільз, слідів рук та ін.)
Чінне кримінально-процесуальне законодавство має суттєві недолікі Щодо врегулювання Проблеми застосування фотографу вання при проведенні слідчіх Дій. Лише в процесуальних нормах (Статті 85, 191, 194, 195 КПК України), Що передбачають порядок проведення огляд та відтворення обстановки и обставини Події, суб'єктові кріміналістічної діяльності надається можлівість за стосовуваті фотографування на відміну від звукозапису, кінозапі-су, відеозапісу.
Фіксуюча фотографія є системою наукових положення, способів и прійомів, Що використовуються при зніманні кріміналістічніх об'єктів, ходу и результатів слідчіх Дій та при проведенні оператив-но-розшуковіх заходів.
Вважається, Що є Такі Способи фіксуючої Фотографії:
1. чорно-біла або кольорова фотографія; 2. цифрова фотографія; 3. панорамні фотографування;

4. упізнавальне фотографування; 5. вімірювальне фотографування; 6. стереофотографування;
7. макрофотографування; 8. телезаписів; 9. Репродуктивне фотографування.

Залежно від характеру слідчої дії та її цілей, специ­фіки об'єкта фотозйомки і завдань фіксації застосовують­ся різні види, методи і засоби судово-оперативної фото­графії. Судово-фотографічні засоби, методи і види зйомки становлять систему судової фотографії.

Спосіб — це порядок дії, спрямований на вирішення завдань щодо використання фотографії: що, як, у якій по­слідовності, за допомогою яких засобів; що і як показати на фотознімках. Методи судової фотографії — це сукупність способів (правил і рекомендацій) щодо обрання фототех­нічних засобів і прийомів їх застосування. Сукупність ме­тодів і способів (прийомів) зйомки відносно особливостей криміналістичних об'єктів становлять види зйомки.

У судово-оперативній фотографії найпоширенішим ви­дом зйомки є фотозйомка місця події. До фотографічної фіксації місця події ставляться такі вимоги:

1) порядок фотозйомки та процедури огляду місця по­дії є взаємопов'язаними;

2) фотозйомка повинна передувати іншим методам фіксації;

3) засоби і методи фотозйомки обираються залежно від ситуації огляду, для забезпечення повноти, всебічності та точності фіксації;

4) сукупність фотознімків повинна давати достатньо повне й ясне уявлення про обстановку злочину, його сліди і деталі;

5) до внесення якихось змін в обстановку слід сфотог­рафувати загальний вигляд місця події і взаємне розташу­вання об'єктів; окремі сліди і предмети спочатку фотогра­фуються у тому вигляді, в якому вони були виявлені.

Розрізняють чотири види фотографічної зйомки на місці події: орієнтуючу, оглядову, вузлову і детальну.

Орієнтуюча зйомка своїм завданням має фіксацію пев­ного об'єкта або місця події разом із оточуючими його пред­метами, будівлями, місцевістю.

Оглядова зйомка застосовується для фіксації загаль­ного вигляду місця події без оточуючих предметів. Аби за­фіксувати взаємне розташування найважливіших об'єк­тів, відобразити їх специфіку, зйомку провадять із різних боків.

Детальна зйомка — це зйомка окремих слідів, пред­метів, деталей обстановки місця події, її завжди провадять масштабним способом: великим планом із масштабною лінійкою. Детальній зйомці піддаються насамперед пред­мети і сліди, які не можуть бути вилучені з місця події, швидко змінюють свої властивості або мають небезпеку їх ушкодження.

Повна фотографічна фіксація обстановки місця події передбачає використання всіх розглянутих видів зйомки — орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної, які доповню­ють одна одну та забезпечують ілюстративність і об'єкти­вне уявлення про місце події.

Фотографічна зйомка трупа має певні особливості. При фотографуванні трупа використовуються орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка. Фотозйомка трупа на місці його виявлення провадиться для фіксації його за­гального вигляду, пози і положення щодо навколишнього оточення, слідів і ушкоджень на тілі, одязі, наявності та розміщення трупних плям, синців.

Фотографування слідів на місці їх виявлення вико­ристовується для фіксації місця їх знаходження, загаль­ного вигляду, стану, індивідуальних особливостей.

Упізнавальна фотозйомка застосовується для фікса­ції зовнішності злочинців, з метою використання їх знімків у криміналістичному обліку, під час розшуку та іденти­фікації, а також щодо невпізнаних трупів для обліку їх та встановлення осіб загиблих.

Фотозйомка при відтворенні обстановки і обставин події (під час слідчого експерименту або перевірки показань на місці) застосовується для фіксації найбільш істот­них моментів процесу і результатів зазначених дій у взає­мозв'язку з конкретною матеріальною обстановкою.

Фотозйомка при проведенні обшуку передбачає вико­ристання орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної зйо­мок. Фотозйомка при обшуку доцільна для фіксації місця розташування об'єкта обшуку, місць розташування пред­метів пошуку, схованок, їх особливостей, будови. При не­обхідності застосовується масштабна зйомка. Документи фіксуються за правилами репродукційної зйомки.

Фотозйомка при пред'явленні для впізнання прова­диться з метою фіксації запропонованих для впізнання об'єктів.

Методи судово-оперативної фотографії різноманітні, але основними є панорамна, вимірювальна, стереоскопічна та репродукційна фотозйомка.

Панорамна фотозйомка полягає в суворому послідов­ному фотографуванні частин місцевості чи приміщення за горизонталлю чи вертикаллю, а також довгих, високих споруд і окремих великих об'єктів, що не вміщаються в один кадр великого плану.

Вимірювальна зйомка призначена для одержання фо­тознімків, за якими можна визначити розміри сфотогра­фованих об'єктів і відстані між ними. Така зйомка може бути виконана кількома способами: з масштабною ліній­кою, зі стрічковим (глибинним) або квадратним масштабом.

Стереоскопічна зйомка — це метод одержання знімків, який дозволяє повніше сприймати об'єм сфотографованих предметів. Використання стереоскопічної зйомки в слідчій прак­тиці може бути корисним при фіксації місця події, обста­новка якої являє собою складне накопичення значної кіль­кості речей і предметів.

Репродукційна фотозйомка — це система прийомів фіксації площинних об'єктів. Вона застосовується для від­творення фотографічними способами плоских оригіналів (документів, фотознімків, креслень, схем, малюнків та ін.). При такому фотографуванні дотримуються правил масш­табної зйомки, що забезпечує високу точність копії.

Дана зйомка виконується за допомогою спеціальної або звичайної фотоапаратури, для чого використовують репродукційні установки

портативні (РУ-2, РДУ, С-64) та стаціонарні (МРКА, УРУ «Білорусь СБ-2», «Уларус»).