Типові слідчі ситуації і вирішення завдань на подальшому етапі розслідування вбивств

Наступний етап розслідування вбивства за наявності трупа

На основі даних, отриманих на початковому етапі розслідування, висуваються версії про конкретну особу, що вчинила вбивство. Спочатку визначається контингент громадян, серед яких найбільш ймовірно знаходиться винний. Останній може відноситися до однієї з трьох груп: незнайомих потерпілому; його знайомих, не проживали разом з ним; близьких потерпілому, спільно з ним проживають.

При наявності даних про зовнішні ознаки злочинця, незнайомого потерпілому, складається його композиційний (суб'єктивний, синтетичний) портрет із застосуванням методу "фоторобот" або "ізоробот", за допомогою якого оперативні працівники ведуть пошук винного.

Підстави для версії про контингент громадян, в якому потрібно шукати злочинця, можуть дати сліди та інші речові докази, виявлені при огляді місця події. Так, наявність на якому-небудь предмет слідів машинного масла орієнтує на пошук винного серед працівників автогосподарства; ознаки вчинення вбивства з хуліганських спонукань серед осіб, схильних до такого роду ексцесів, і т.д. Якщо отримані дані, що обороняється потерпілий злочинцеві заподіяв тілесні ушкодження, необхідна перевірка осіб, які звернулися за медичною допомогою.

Пошук винного здійснюється і оперативними заходами, зокрема, перевіркою раніше засуджених за злочини проти особистості, вивченням архівних кримінальних справ; відстеженням майна, яке було викрадено у зв'язку з вбивством, шляхом подвірних обходів; рухом по слідах транспортних засобів або взуття, які ведуть від місця події до місця проживання або роботи винного.

Встановлення винної особи, що входить в оточення потерпілого, можливо шляхом ретельного вивчення його стосунків зі знайомими та близькими людьми. Тоді через виявлення неприязних, ворожих, конфліктних відносин, вдається висунути версію про особу, ймовірно зацікавленій у вбивстві.

Допит свідків дозволяє з'ясувати приблизно наступні питання: що свідок може показати щодо поведінки підозрюваного напередодні розслідуваної події (наприклад, не виявляв чи почуття ревнощів, не казав про бажання позбутися від сплати аліментів дружині на утримання дітей; не виявляв чи нетерпіння в отриманні спадщини, не висловлював невдоволення тим, що спадкоємцем є людина, що опинилася убитим). Слід також встановити, чи знав підозрюваний про наявність у потерпілого цінностей, значної суми грошей, чи бував у нього вдома, не зловживав він спиртними напоями та наркотиками, не відрізнявся чи підвищеною сексуальністю, чи не був користолюбства, мстивий; чи не бачив у нього свідок предмета, аналогічного виявленому на місці події (зброя, кепка, ремінь та ін); що відомо свідку про взаємини підозрюваного з потерпілим, чи не було між ними конфліктів, сварок, бійок, не погрожував він потерпілому розправою.

Необхідно перевірити, що відомо свідку про поведінку підозрюваного після вбивства: наприклад, чи не з'явився він удома дуже пізно, зі слідами крові, в мокрою, брудною, порваній одязі, з ушкодженнями на обличчі, руках, не змінив зовнішність (збрив вуса, бороду, пофарбував волосся, змінив зачіску); чи не став неспокійним, замкнутим, неговірким, не виносив чи з будинку в період, що передує виявлення частин трупа, чогось у валізі, сумці або мішку, не виявляв чи підвищеного інтересу до ведеться розслідування, не чи виїхав раптово в невідомому напрямку.

Огляд підозрюваного і огляд його одягу дозволяють виявити суттєві ознаки, що підтверджують версію про його причетність до вбивства.

При огляді необхідно виявити і описати в протоколі:

а) наявність тілесних ушкоджень, їх кількість, локалізацію, форму, колір і характер країв;

б) наявність ознак побічних явищ (корочка, сукровиця, почервоніння прилеглих ділянок шкіри, бульбашки, вогнища нагноєння);

в) плями від нашарування речовин (крові, бруду, губної помади, пудри), їх форма, розміри, колір, стан сухі або липкі;

г) наявність і характер мікрочастинок (бруду, пилу, фарби, волокон, волосся, скла, грунту, пилку рослин, сіна, тирси та ін);

д) особливі прикмети шрами, рідні плями, татуювання та ін

При огляді одягу встановлюються: ушкодження, їх кількість, форма, розміри, характер країв, локалізація (на яких частинах, відстані від країв, швів); наявність, характер, розміри, розташування різних слідів і що прибули частинок.

Обшук у особи, запідозреного у вбивстві, потрібно проводити для відшукання перш за все знаряддя злочину та приладдя до нього (вогнепальна зброя, патрони, дріб, картеч, ніж, сокира, багнет, кастет і т.д.). Необхідно звернути увагу на інструменти та матеріали, аналогічні використаним для виготовлення саморобного зброї, вилученого з місця події; отруйні речовини; сліди крові; свіжопофарбованих мостини; забеленную частина стіни; вимитий підлогу при брудних підлогах в інших приміщеннях і т.п.

Важливе доказового значення мають виявлені при обшуку документи, зокрема записки з погрозами, що свідчать про напружені стосунки між підозрюваним і потерпілим; записки з проханням (вимогою) не давати викривають показань або підтвердити неправдиве алібі; інші записи, які прямо чи побічно свідчать про причетність підозрюваного до вбивства; документи потерпілого, перероблені на підозрюваного, квитанції на здачу речей в комісійний магазин, ломбард, багажну комору, в ремонт; запису номерів вокзальних камер схову-автоматів; фотознімок із зображенням предмета, аналогічного виявленому на місці події.

Самое пильна увага має бути приділена предметів одягу, головного убору, взуття, які, за наявними даними, було на підозрюваному під час вбивства.

Криміналістична експертиза призначається для встановлення факту контактної взаємодії підозрюваного з потерпілим, предметами його одягу і речовою обстановки місця злочину по слідах нашарувань різного роду мікрочастинок. При досить щільному зіткненні двох об'єктів між ними відбувається своєрідний обмін мікрочастками, що входять до складу їх матеріалів або які є сторонніми нашаруваннями.

Висновок експерта про контактну взаємодію тим надійніше, ніж більший комплекс різних мікрочастинок виявляється що перейшли з одного об'єкту на іншій. З-за важливості мікрочастинок як речових доказів зусилля, що витрачаються на їх виявлення, не пропадають марно. Часто вони досить міцно фіксуються на предметах-носіях і не втрачаються навіть під дією несприятливих умов. Так, у справі про вбивство Р. підозрюваний Ф. на одному з допитів показав, що ніж знаряддя вбивства він викинув у водойму. У вказаному місці ніж був виявлений. І хоча кілька доби він пролежав у річці з досить швидкою течією, на клинку вдалося знайти волокна, однорідні з одягом потерпілого.

За допомогою криміналістичної експертизи проводиться індивідуальне ототожнення підозрюваного за слідами босих ніг, зокрема з закривавленим відбитками на підлозі кімнати, об'ємним слідах на березі болота, в якому був втоплений труп, та ін

Досить поширена у справах про вбивства криміналістична експертиза, яка вирішує питання про тотожність цілого по частинах. Найчастіше об'єктами порівняння стають паперові пижі з місця події і аркуші паперу, від яких відривався матеріал для них, виявлені при обшуку у підозрюваного. Встановлювалася приналежність єдиного цілого та інших фрагментів частини гудзики, загубленої на місці події, і її половина, яка збереглася на піджаку підозрюваного; шматка тканини, що послужив упаковок для трупа новонародженого, і тканини, що залишилася у дітовбивці.

Нерідко проводяться судово-балістичні експертизи, які по слідах на перепони, кулям і гільзах визначають систему, що модель, зразок, напрям і дистанцію пострілу, можливість або неможливість самовільного (без натискання на спусковий гачок) пострілу за певних умов, ототожнюють конкретний екземпляр зброї, використаного вбивцею.

По справах про вбивства можуть проводитися й інші види криміналістичної експертизи, зокрема для встановлення, що вузол мотузки на шиї трупа або упаковці з його частинами відноситься до категорії професійних і типовий для певної професії (моряк, пожежний, рибалка, строповщік і т.д.), а також ототожнення звичної манери підозрюваного, наприклад курити, або своєрідної манери братися за козирок кашкета, викликаючи появу на ньому специфічних дефектів.

При наявності сумнівів у психічній повноцінності підозрюваного або обвинуваченого призначається судово-психіатрична експертиза. Привід для неї можуть дати розповіді свідків про дива у вчинках підозрюваного, явна безглуздість вбивства і пов'язаних з ним маніпуляцій. Основні завдання даної експертизи зводяться до встановлення психічного захворювання або тимчасового хворобливого стану обвинуваченого у момент вбивства, його здатності віддавати звіт у своїх діях і керувати ними.

У ряді випадків у зв'язку з розслідуванням справ про вбивства проводиться судово-психологічна експертиза, яка допоможе з'ясувати, чи не перебував обвинувачений в момент події в стані фізіологічного афекту; якщо так, то як це вплинуло на його здатність розуміти ситуацію, усвідомлювати значення своїх дій і контролювати їх. Ця експертиза зазвичай проводиться у відношенні неповнолітніх обвинувачених.

Розслідування вбивства рідко обходиться без судово-хімічної експертизи, до компетенції якої належить встановлення хімічної природи різних речовин, а також однорідності або різнорідності порівнюваних об'єктів за хімічним складом, зокрема, з місця події і виявлених при обшуку у обвинуваченого. При розслідуванні вбивств, скоєних шляхом отруєння, за допомогою цієї експертизи з'ясовується належність до отрути речовини, знайденої на місці події або у підозрюваного, його найменування, склад, призначення.

Відомо чимало випадків виявлення методом електрографія ділянок травм убитих слідів металізації з наступним встановленням однорідності частинок сплавів і виявлених у підозрюваних металевих предметів, які застосовувалися як знаряддя вбивства.

При розслідуванні вбивств значний інтерес представляє судово-одорологіческая експертиза. Її основні завдання встановити тотожність людини за її запаху і визначити, одним або кількома суб'єктами залишені сліди запаху на предметах. Фахівці в галузі газової хроматографії або хромато-мас-спектрального аналізу запаху можуть зробити категоричний висновок про відсутність тотожності або дати можливе висновок про наявність такого.

У слідчій практиці виделітелі запахів встановлюються і кінологічним методом за допомогою спеціально натасканний собак. У присутності понятих проводиться так звана одорологіческая вибірка, результати якої оформляються спеціальною довідкою. Деякі автори пропонували надати вибіркою статус слідчої дії, розглядаючи її як особливого роду пред'явлення для впізнання. Однак у міру вдосконалення методик кінологічних досліджень їх стали здійснювати вже у формі судової експертизи, яка проводиться, наприклад, в кінологічної лабораторії відділу біологічних досліджень Експертно-криміналістичного центру МВС Росії.

На експертизу направляється сам предмет, можливо що є носієм запаху. Для збереження запаху місця його ймовірного знаходження прикривають чистою текстильної тканиною (байка, фланель, марля), добре адсорбуючою різні гази. При неможливості вилучення предмета-запахоносітеля (наприклад, через його громіздкість) відбираються запахових сліди, що робиться за допомогою фахівця. Після затримання підозрюваного з його тіла також вилучаються зразки запаху. Для цього притискають два шматка тканини на 30 хвилин до різних ділянок тіла підозрюваного за коміром, манжетами сорочки або під поясом брюк. Зразки поміщаються в чисту скляну банку з герметичною укупорки.

Допит обвинуваченого (підозрюваного) має на меті з'ясувати відомості, що групуються навколо потерпілого, обставин вбивства і постпреступного поведінки. У першій групі домінує питання про характер відносин допитуваного з потерпілим (нейтральні, інтимні, неприязні, конфліктні, ворожі).

Серед першочергових обставин встановлюються місце і час вбивства, як допитуваний і потерпілий опинилися на місці події, зокрема, як обвинувачений проник в приміщення, в якому знаходився потерпілий, увійшов з його згоди, у тому числі під будь-яким слушним приводом, заліз у відкрите вікно і т.д. Важливі відомості про одяг, взуття, головний убір обвинуваченого, що були при ньому речі. Вони сприяють впізнання злочинця, особливо за наявності свідків-очевидців.

Відтворити картину вбивства допомагають свідчення обвинуваченого про те, як він і потерпілий вели себе безпосередньо перед подією про що говорили, які вимоги один до одного пред'являли, не посварилися, побилися чи, і якщо так, то за чиєю ініціативою. Головними, безсумнівно, є питання, що проясняють механізм вбивства, спосіб заподіяння тілесних ушкоджень, їх кількість і послідовність.

Допит не буде повним без з'ясування мотиву і мети вбивства; якими речами потерпілого заволодів допитуваний і куди їх справ; що кинув або втратив на місці події, куди і яким способом відбув з місця злочину. Характер вбивства (навмисне, ситуаційне) і форма вини допитуваного будуть більш зрозумілі через уточнення, коли, де і за яких обставин він придбав знаряддя злочину.

З'ясовуючи посткрімінальное поведінку обвинуваченого, перш за все важливо встановити, які заходи їм прийняті до приховання слідів злочину (знищення бризок крові, розчленовування трупа, приховування знаряддя вбивства і т.д.), уточнити, чи брав участь він в похоронах потерпілого, що є його родичем чи другом; зміна зовнішності за допомогою перуки, накладних вусів, зміни зачіски; раптовий від'їзд з місця проживання.

У зв'язку з припущенням про завчасне виборі місця для вбивства у допитуваного необхідно поцікавитися, чи бував він там раніше і коли, з якою метою. Оцінкою показань обвинуваченого сприяє з'ясування, чи не перебував він у суспільстві потерпілого напередодні злочину, де, в який час, чому, у чиїй присутності вони зустрілися, що безпосередньо передувала вбивства.

При виявленні в обвинувачуваного речей потерпілого і запереченні ним факту неправомірного заволодіння ними необхідно з'ясувати, коли, де, у кого допитуваний їх придбав, якщо купив, то за яку суму; у чиїй присутності, і кому розповідав про придбання речей.