Іншим видом є злочинів економічної спрямованості, що вчиняються під час виробництва

Розслідування злочинів економічної спрямованості, що вчиняються під час виробництва товарів, має свої особливості. Воно передбачає встановлення в ході проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій обставин, які підлягають доведенню у кримінальному провадженні: події злочину; вини особи, яка його вчинила; мотивів злочину; фактичних даних, які впливають на міру і характер відповідальності і характеризують таку особу; характеру і розміру збитків, заподіяних зло чином; інших обставин, які мають значення для правильного ви рішення кримінального провадження. Ефективність розслідування злочинів у сфері виробництва продовольчих товарів значною мірою залежить від наявності планів, які обумовлюють його організацію. Планування передбачає використання традиційного і не традиційного шляхів. До першого прийнято відносити відпрацювання так званих типових версій, висунутих на основі наукового аналізу даних узагальненого досвіду розслідування злочинів певної категорії, до другого – використання поряд з типовими версіями і таких, які не укладаються у звичні рамки, а виникають у зв’язку з виявленням нових способів учинення злочинів та інших даних.

На думку В. О. Коновалової, в ході пізнання невідомого слідчий оперує так званими слідчими версіями, структура і стадії розвитку яких відповідають логічним поняттям гіпотези. Висування і перевірка версій є основним змістом планування розслідування [

Вирішуючи питання про послідовність слідчих (розшукових) дій, важливо насамперед планувати першочергові та невідкладні слідчі дії, а потім – дії, якими одночасно перевіряються кілька версій.

Аналіз практики досудового роз слідування злочинів, скоєних у сфері виробництва продовольчих товарів, дозволяє виділити типові слідчі ситуації, серед яких:

1) затримання на місці злочину матеріально відповідальних осіб, які викрали сировину або готову продукцію. Слідча ситуація в цьому випадку складається із сукупності таких даних, як факт затримання, огляд викраденої продукції, відсутність супровідних документів на вивезення продукції з підприємства;

2) виявлення в ході ревізії недостачі сировини або готової продукції. Слідча ситуація в цих випадках складається з результатів ревізії, а також даних про можливих осіб, які вчинили привласнення або розтрату матеріальних цінностей;

3) виявлення неврахованої сировини і готової продукції на складах або підприємствах. Названа ситуація включає в себе результати ревізії щодо причин і джерел утворення надлишків, показання матеріально відповідальних осіб щодо способів їх утворення і каналів збуту;

4) виявлення недоброякісних продовольчих товарів. Основу такої ситуації становлять рекламації торгуючих організацій, дані про порушення технологічного режиму і наявність «зекономленої» сировини. Аналізуючи наведені ситуації, можна виявити в них наявність загальних характеристик, які визначаються тим, що в одних ситуаціях (1, 2) особи розкрадачів, як правило, відомі, в інших (3, 4) – особи не відомі. Згідно з наведеними ситуаціями можна формулювати слідчі версії, зокрема про особу розкрадача, способи вчинення та приховування злочину, причини, що сприяють розкраданням сировини і готової продукції відповідно до етапів виробничої діяльності. У плануванні розслідування кримінального порушення домінуюча роль належить слідчим версіям, які визначають напрямки розслідування та організацію слідчої діяльності. Водночас із вису ненням слідчих версій слід зосереджувати увагу на їх обґрунтова ності, оскільки остання визначає реальність і обґрунтованість плану розслідування. Версії знаходяться в тісному взаємозв’язку зі слідчими ситуаціями і висувають їх відповідно до розвитку останніх. Цим взаємозв’язком обумовлено і планування розслідування.

Таким чином, ситуаційність планування визначається аналізом вихідних даних, існуючих на початковому етапі, і складових слідчої ситуації, висуненням версії (версій) і перевіркою останніх шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, що фіксуються в плані розслідування.

Слідчі версії відносно причетності до злочину осіб, способів вчинення злочину у сфері виробництва продовольчих товарів бу дуються відповідно до етапів виробничого процесу. У виробництві продовольчих товарів виділяють такі основні етапи виробничого циклу: а) отримання і зберігання сировини й матеріалів; б) виробництво напівфабрикатів і готової продукції. У разі виявлення неврахованих надлишків сировини або готової продукції версії щодо осіб, які вчинили розкрадання, випливають з аналізу способів вчинення розкрадання. До останніх ми відносимо на етапі отримання і зберігання сировини й матеріалів такі: – зниження в документах кількісних і якісних показників під час отримання сировини; – передача сировини зі складу до цеху в кількостях менших, ніж зазначено у документах; – складання підроблених документів про втрати, які не мали мі сця насправді; – списання отриманої сировини і матеріалів на псування в кіль костях, що перевищують фактичні втрати.

Як видно з перерахованих способів, створення неврахованих надлишків можуть здійснювати тільки певні особи, які виконують точно визначені посадові чи виробничі функції. У цьому плані до числа осіб, які вчиняють розкрадання, можуть бути віднесені матеріально відповідальні особи, котрі наділені функціями з розподілу, транспортування та збереження матеріальних цінностей. Таки ми повноваженнями наділені комірники, прийомоздавальники, експедитори та інші особи. Висунення версій щодо осіб, які вчинили розкрадання на етапі виробництва готової продукції, може бути здійснено на основі ана лізу способів створення неврахованих надлишків, до яких належать: – порушення технологічного режиму шляхом недовкладання дорогої сировини або її заміни більш дешевою; – умисне відхилення в регулюванні апаратури, що виконує окремі виробничі операції; – завищення вологості у процесі виготовлення напівфабрикатів і готової продукції; – оприбуткування готової продукції за передбаченими нормами, а не за її фактичним виходом.

Висування версій на початковому етапі розслідування передбачає складання плану, необхідного для їх перевірки. Письмовий план є не тільки організуючим початком процесу досудового розслідування, а й способом, що сприяє логічному роз витку планування на всіх етапах кримінального провадження, оптимальному поєднанню узагальненого досвіду і конкретного плану розслідування. Слідчі версії складають логічну основу плану розслідування кримінального правопорушення. Найбільш раціональним є план, складений за кожною висунутою версією, з виділенням у його загальну частину питань, що підлягають з’ясуванню за всіма версіями [8, с.157].

Поряд з ними передбачається проведення окремих слідчих (розшукових) дій або тактичних операцій, необхідних для встановлення названих обставин. При цьому слід враховувати, що проведенням однієї слідчої дії або тактичної операції можна з’ясувати відразу кілька важливих для розслідування обставин. Так, наприклад, під час проведення обшуку можна виявити не тільки цінності, нажиті злочинним шляхом, а й чорнові записи, листування, що свідчать про злочинні зв’язки, розрахунки за виконання незаконних операцій і канали збуту викраденої продукції. Це ж відноситься і до проведення інших слідчих (розшукових) дій, таких, як огляд документів, призначення та проведення різного ро ду експертиз. У той же час важливо знати, що планування, згідно з ISSN 1999-5717. Вісник ХНУВС. 2013. № 3 (62) 112 таким принципом, як динамічність, не повинно бути відсталим, за стиглим. Динамічність останнього, необхідність внесення змін і до повнень визначаються ситуацією розслідування, виявленням дока зів, змінами його напрямку та обсягу досліджуваних обставин [9]. У разі розслідування розкрадань в особливо великих розмірах плани, що складаються щодо окремих епізодів, повинні входити в загальний план розслідування і координуватися з ним. Складений таким способом план може бути найоптимальнішим і виконувати організуючу роль. Планування на первісному етапі розслідування не може передбачити всіх виникаючих версій, тому що виходить з обмеженого матеріалу. В міру накопичення доказів висунуті версії можуть знаходити своє підтвердження або відпадати. Нові версії зазвичай відрізняються більшим ступенем обґрунтованості, а отже, – й реальності. Їх перевірка здійснюється за допомогою виконання окремих слідчих (розшукових) дій або їх систем і вимагає продума ності, з метою здійснення найефективніших шляхів розслідування.

Специфіка розслідування багатоепізодних злочинів визначає і відповідну форму плану розслідування у таких кримінальних провадженнях. Його основу складають плани розслідування окремих епізодів злочинів. Планування розслідування багатоепізодних злочинів вимагає складання схем взаємозв’язків певних даних: окремих епізодів, співучасників, об’єктів, способів, руху грошових коштів і матеріальних цінностей, документів, технологічного процесу виробництва, механізму злочину тощо. Дані матеріали використовуються в підготовці та проведенні слідчих (розшукових) дій для складання обвинувального акта.

Схеми виконують не тільки ілюстративну роль, але й дозволяють: систематизувати наявну доказову інформацію; простежити злочинні зв’язки між окремими особами; виявити канали розкрадання та місця збуту викраденого. У складанні плану розслідування використання схем сприяє його чіткості, найбільш доцільній послідовності проведених слідчих дій, охопленню всіх епізодів зло чинної діяльності. Як видно з викладеного, у плануванні визначальна роль належить аналізу способів учинення злочинів і тих слідчих ситуацій, які виникають на різних етапах розслідування. Стосовно специфіки сфери виробництва продовольчих товарів висунення нетрадиційних (нетипових) версій, як правило, випливає з названих раніше характеристик способів скоєння злочинів та слідчих ситуацій. Їх поглиблене вивчення сприяє визначенню найбільш ефективних шляхів досудового розслідування.