Особливості порушення кримінальної справи, слідчі ситуації, версії і завдання при розслідуванні злочинів проти довкілля

Вирішуючи питання про порушення кримінальної справи, необ­хідно враховувати, що ці злочини вважаються закінченими з момен­ту забруднення водойм, водних джерел та підземних вод неочище­ними та незнешкодженими стічними водами, викидами та відходами промислових, сільськогосподарських, комунальних та інших під­приємств, установ, організацій за умови, що це забруднення ство­рювало реальну можливість заподіяння шкоди здоров’ю людей або сільськогосподарському виробництву чи рибним запасам. Аналогіч­но вирішується питання щодо випадків забруднення атмосферного повітря шкідливими для здоров’я людей відходами промислового виробництва.

Екологічні стандарти встановлюють гранично допустимі норма­тиви шкідливого антропогенного впливу на навколишнє середови­ще, перевищення яких створює загрозу збереженню оптимальних умов існування людини та її зовнішнього оточення.

Встановлено нормативи гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в атмосфері, водоймах, ґрунті; ступені шкідливих фізичних впливів на атмосферне повітря, шуму, вібрації, інших хімічних, фізичних, біологічних чинників; нормативи гранич­но допустимого навантаження (ГДН) на природне середовище, що використовується в сільськогосподарських, рекреаційних цілях, та нормативи санітарно-захисного характеру.

Виробничо-господарські стандарти покликані лімітувати пара­метри виробничо-господарської діяльності певного об’єкта з метою екологічного захисту зовнішнього середовища. До них належать нормативи гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин і шкідливих фізичних, хімічних, біологічних впливів, а також тех­нологічні, містобудівельні, рекреаційні та інші нормативи господар­ської діяльності. Слід враховувати, що ГДВ визначаються на рівні, при якому викиди забруднюючих речовин від конкретного джерела не призведуть до перевищення ГДК. Кримінальна справа порушу­ється у випадках значного перевищення рівня ГДВ в атмосфері чи водному середовищі, яке фіксується відповідними службами еколо­гічного контролю.

Перш за все слідчий проводить перевірочні дії шляхом відібрання пояснень від окремих громадян або посадових осіб, витребування документів з метою визначення підстав для початку кримінально­го провадження за ознаками відповідних статей КК. За відсутності ознак складу екологічних злочинів вирішується питання про притяг­нення винних осіб до адміністративної або іншої відповідальності.

При розслідуванні екологічних злочинів слід встановити такі об­ставини:

1) який об’єкт зазнав забруднення (ділянка території, водоймище тощо, їх площа);

2) у чому саме виявилось забруднення, якою речовиною;

3) які наслідки сталися внаслідок порушення правил скидання нео­чищених і незнешкоджених стічних вод, викидів чи відходів у водоймище або шкідливих відходів виробництва в атмосферу, за­бруднення моря шкідливими речовинами;

4) які матеріальні збитки заподіяні внаслідок цього;

5) чи містить дане порушення ознаки складу злочину або правопору­шення, що спричиняє відповідальність за статтями КпАП;

6) місцезнаходження безпосереднього джерела забруднення, харак­тер його діяльності та технології виробництва;

7) час викиду відходів і виявлення його наслідків;

8) які екологічні правила порушені;

9) хто винний у їх порушенні;

10) мотиви порушень, якими керувались винні особи;

11) які умови сприяли порушенню екологічних правил.

У процесі висунення слідчих версій і планування розслідування у цій категорії проваджень необхідно враховувати типові вихідні дані та слідчі ситуації.

Типовими є ситуації, коли до правоохоронних органів надходять факти про порушення правил охорони навколишнього середовища: 1) від відповідних служб екологічного контролю або 2) обґрунтовані заяви від громадян, організацій, установ тощо. У першому випадку органи екологічного контролю нерідко мають дані про факти пору­шень та їх наслідки, що зафіксовані за допомогою приладів, а також документально, під час відомчого розслідування. У подібних випад­ках слідчий висуває версії щодо конкретного об’єкта – джерела за­бруднення і особи, відповідальної за дотримання відповідних пра­вил; причин порушень, що були припущені; механізму події, його наслідків. Для даної ситуації характерний такий комплекс слідчих (розшукових) дій: огляд місця події, огляд очисних споруд, огляд до­кументів, допит свідків, призначення судових експертиз, допит по­терпілих, допит підозрюваних.

У другій ситуації сутність події та її наслідки не завжди очевидні. У цьому разі висуваються версії про сам характер події, її наслідки, причинний зв’язок між ними (наприклад, чи мало місце забруднення води, атмосферного повітря, чи порушені норми викиду відходів).

Огляд місця події, ділянок місцевості, очисних споруд у справах про злочинні порушення правил екологічної безпеки може прово­дитись як невідкладна слідча дія у випадках виявлення очевидних ознак грубих порушень екологічного режиму чи шкідливих наслід­ків таких порушень (шкоди здоров’ю людей, сільськогосподарському виробництву, що викликало масову загибель риби, тощо). В інших випадках огляд місця події проводиться після опитування очевидців та інших осіб, огляду відповідних документів, завдяки чому особа, яка проводить огляд, одержує інформацію про розслідувану подію.

Місцем події може бути ділянка місцевості (місце вивезення або знешкодження викидів, відходів виробництва та ін.), ділянки аквато­рії прісних водойм, каналів, стічних промислових та побутових вод, моря, природні стоки вод, приміщення промислових, сільськогоспо­дарських, комунальних та інших підприємств, установ, організацій, що можуть виявитися джерелом забруднення водойм та атмосферно­го повітря (виробничі та інші споруди, очисні, вловлюючі установки).

При підготовці до огляду треба вирішити питання про участь у ньому відповідних спеціалістів, у необхідних випадках – аквалангіс­тів, водолазів, біологів, лікарів санепідстанцій, інженерів з очисних споруд, агрономів та ін. Необхідно також забезпечити готовність за­собів криміналістичної техніки (слідча валіза), підсобних технічних засобів з урахуванням специфіки розслідування та огляду по даній категорії справ (наприклад, вимірювальні прилади, а також прила­ди, необхідні для складання плану місцевості, засоби для отримання проб води, повітря, ґрунту та ін.). Лише внаслідок огляду місця події можна безпосередньо дослідити обстановку, з’ясувати важливі для розкриття даного злочину обставини, а саме:

1) джерела (осередки) забруднення, місця викиду шкідливих речо­вин;

2) зону забруднення, напрямки його поширення;

3) чинники, що вплинули на поширення забруднення (інтенсивність викиду відходів, течія, вітер, рельєф місцевості тощо);

4) наслідки забруднення (наявність загиблої риби, водоплавної пти­ці, тварин, загиблих посівів та ін.);

5) сліди забруднення (мазут, інші матеріали та речовини на поверхні водойм, різні викиди та відходи виробництва тощо).

Огляд місця події, що здійснюється у напрямку поширення за­бруднення, дозволяє встановити та розширити коло очевидців роз­слідуваної події.

При розслідуванні екологічних злочинів велике значення має огляд документів щодо правил охорони навколишнього середови­ща, для чого необхідно знати їх номенклатуру. Документи можуть бути оглянуті за місцем їх знаходження або, коли необхідно ретельно їх вивчити та співставити дані, що в них містяться, вони мають бути вилучені шляхом тимчасового вилучення. До таких документів мо­жуть належати:

1) документація на проектування захисних споруд (очисних, філь­труючих, відстійних);

2) документи про права та обов’язки осіб, які відповідають за додер­жання екологічних правил;

3) журнали чергових посадових осіб промислових, енергетичних, сільськогосподарських, комунальних та інших підприємств, уста­нов і організацій, що здійснюють згідно з виробничим (техноло­гічним) процесом скидання стічних вод, відходів виробництва;

4) журнали (книги) обліку виробничих викидів;

5) транспортні документи на перевезення відходів виробництва (на­ряди, накладні, шляхові листи тощо);

6) документи про отримання відходів виробництва в місцях їх зне­шкодження, зберігання, утилізації (звалища, відвали тощо);

7) документи (інструкції, накази, розпорядження) про експлуатацію промислових, енергетичних, сільськогосподарських, комуналь­них об’єктів (систем) та дозволи на скидання стічних вод, викидів виробництва, відходів;

8) документи, що містять відомості про встановлені несправності, ремонт очисних, вловлюючих, каналізаційних та інших пристроїв;

9) документи контролю, проведеного відповідними інспекціями, станціями, службами і лабораторіями;

10) документи річних, морських, повітряних суден, плавзасобів (платформ та інших конструкцій), що містять відомості про ски­дання забруднюючих море речовин, відходів та матеріалів.

Огляд документів слід проводити за участю спеціаліста-криміна­ліста, який допоможе встановити наявність підробок в документах та дійсних виконавців підписів в них.

Загальним напрямом допиту незалежно від особи, яку допиту­ють, є встановлення факту забруднення вод або атмосферного по­вітря, причин та обставин такого забруднення, його наслідків, осіб, які відповідають за дотримання правил охорони довкілля, ступеня їх вини, можливості відвернути забруднення та його наслідки.

Допит свідків. Залежно від ступеня інформованості про обстави­ни забруднення навколишнього середовища свідків можна поділити на кілька груп. По-перше, це посадові або інші особи, які повідоми­ли про факти виявлення забруднення водоймища чи атмосферного повітря, до яких належать:

а) працівники відповідних інспекцій, яким стало відомо про по­рушення даним підприємством правил охорони природи, які виявили загибель риби; працівники санітарно-епідеміологіч­ної служби (СЕС), які зареєстрували у повітрі за допомогою спеціальної апаратури підвищену концентрацію шкідливих ре­човин над певною територією;

б) особи, які опинилися в районі забруднення, працівники, які брали участь в очищенні водоймищ і ділянок місцевості, водії транспортних засобів, які вивозили відходи.

До другої групи свідків можна віднести осіб, які спостеріга­ли факт викиду шкідливих відходів виробництва і можуть вказати джерело забруднення. Значний інтерес становлять свідчення осіб, пов’язаних з виробничим процесом та роботою очисних споруд. До цієї групи належать свідки, які можуть повідомити дані про причи­ни виходу з ладу очисних споруд чи їх неправильне використання, порушення правил вивезення і знешкодження відходів. Під час роз­слідування можуть бути допитані як свідки особи, які брали участь у відомчому розслідуванні як поняті, спеціалісти, технічні помічники в першочергових слідчих діях.

При допиті підозрюваного необхідно з’ясувати: обставини, що призвели до порушення правил охорони довкілля; мотиви, з яких сталося забруднення вод або повітря; осіб, які брали участь у ски­данні неочищених стічних вод тощо (крім підозрюваного), і в зв’язку з цим роль кожного з учасників даного технологічного процесу згід­но зі службовими обов’язками; форми контролю за їх діями та як він здійснювався.

Якщо необхідно перевірити, чи мало змогу виникнути певне явище, розвинутися або припинитися певним чином, за визначений відрізок часу, залишивши відповідні сліди, іноді виникає потреба у проведенні слідчого експерименту. При цьому слід зазначити, що слідчий експеримент проводиться з дотриманням правил без­пеки лише для перевірки явищ, реконструкція яких необхідна для з’ясування окремих обставин події. Позитивні результати можуть бути отримані шляхом перевірки та уточнення показань підозрюва­ного на місці.

Розслідування порушень правил екологічної безпеки вимагає за­стосування спеціальних знань з різних наукових галузей, оскільки коло об’єктів дослідження у зазначених справах дуже різноманітне. У методиці розслідування вказаних злочинів складається система типових експертиз, серед яких центральне місце має посісти така, що зараз формується, – судово - екологічна експертиза. Ця експерти­за є, власне, комплексним дослідженням, що здійснюється спеціа­лістами у галузі екології разом з медиками, експертами-біологами, зоотехніками, ветеринарами, хіміками, гідрологами, агротехніками, інженерами з очисних споруд, технологами виробництв, пов’язаних із шкідливими відходами, тощо.

При розслідуванні порушень правил охорони довкілля необхідно виходити з цілей та основних завдань, визначених Законом України «Про екологічну експертизу». Метою екологічної експертизи є по­передження негативного впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров’я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та еко­логічної ситуації на окремих територіях та об’єктах.

Предмет судово-екологічної експертизи – обставини, пов’язані з отруєнням повітряного простору чи водного середовища. Об’єктами даної експертизи у широкому розумінні є стан навколишнього при­родного середовища (біосфери) внаслідок забруднення.

До компетенції експертів у галузі екології належить визначення:

1) критичного рівня забруднення (КРЗ) навколишнього середовища для даної місцевості, перевищення якого становить небезпеку для здоров’я населення і стану якості середовища;

2) гранично допустимих викидів (ГДВ) шкідливих речовин у водо­ймища, атмосферне повітря, ґрунт та інших шкідливих впливів на природне середовище, допущених даним виробничо-господар­ським об’єктом;

3) гранично допустимих концентраціях (ГДК) шкідливих речовин в атмосферному повітрі, водоймищах, ґрунті, дійсно встановлених відповідними контролюючими компетентними органами;

4) стандартів якості навколишнього природного середовища, що пред’являються до діяльності виробничо-господарчих об’єктів;

5) екологічної шкоди, заподіяної внаслідок порушення правил охоро­ни навколишнього середовища;

6) безпосередніх причин заподіяння екологічної шкоди;

7) чи не стали причиною події дефекти проектування, планування даного об’єкта, його експлуатації;

8) можливості уникнути порушення правил охорони довкілля;

9) чи не призвели до шкідливих екологічних наслідків чинники, що не залежать від цих порушень;

10) причин і умов, що сприяли порушенням правил екологічної без­пеки.

У зв’язку з тим, що диспозиції статей 241-243 КК визначають дані злочини закінченими з моменту забруднення акваторії вод, ат­мосферного повітря, часто виникає необхідність проведення експер­тиз для встановлення самого факту і обставин такого забруднення певної території або акваторії даним підприємством, судном тощо. Для вирішення таких завдань призначаються судово-технічна, судо­во-технологічна, судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідро­метеорологічна, судово-біологічна експертизи.

Для встановлення окремих обставин, пов’язаних із наслідками вказаних забруднень, крім перелічених можуть призначатися судо­во-медична, судово-ветеринарна, судово-іхтіологічна експертизи.

Судово - технічна експертиза призначається для оцінки технічно­го стану захисного, очисного й уловлюючого обладнання, виявлення його дефектів, безпосередніх технічних та організаційних причин де­фектності роботи обладнання, а також обставин, що цьому сприяли.

Судово - технологічна експертиза вирішує питання роботи техно­логічного обладнання (у тому числі очисного) в конкретному вироб­ничому процесі, пов’язаному з виділенням відходів, викидів, шкід­ливих речовин, що потребують відповідної очистки і знешкодження, а також з роботою двигунів та іншого обладнання суден, що викли­кає необхідність скидання речовин.

Судово-хімічна, судова агротехнічна, судова гідрометеорологічна експертизи призначаються для встановлення факту забруднення пев­ної території або акваторії, водних джерел, підземних вод неочище­ними і незнешкодженими стічними водами, викидами або відходами, що заподіяли або можуть заподіяти шкоду здоров’ю людей чи рибним запасам, а також забруднення атмосферного повітря шкідливими для здоров’я людей відходами промислового виробництва, забруднення моря речовинами, шкідливими для здоров’я людей або для живих ре­сурсів моря, або іншими відходами і матеріалами, що можуть спри­чинити збитки зонам відпочинку або перешкоджати іншим законним видам використання моря. З цією метою перед експертом відповідної спеціальності можуть бути поставлені такі питання:

1) чи не містять вказані проби води (повітря, ґрунту) будь-які шкід­ливі речовини; якщо містять, то які саме;

2) які особливості (вид, склад, тощо) вказаної речовини, що виявлені в даній пробі;

3) чи однакові запропоновані для експертного дослідження речови­ни, що виявлені в даному районі (просторі) й отримані зразки ви­кидів, відходів, скидів.

Для вирішення подібних питань може призначатись також судова матеріалознавча експертиза нафтопродуктів, мастил тощо.

Оскільки під час розслідування забруднення вод і атмосферно­го повітря треба встановити, чи не спричинило таке забруднення шкоди здоров’ю людей, у ряді випадків необхідно провести судо­во - медичну експертизу потерпілих і речових доказів для вирішення таких питань:

1) якою речовиною і якою її кількістю (дозою) спричинено шкоду здоров’ю даної особи;

2) яким шляхом (через дихальні шляхи, органи травлення, зовнішні покриви) шкідлива для здоров’я речовина потрапила в організм;

3) чи виявлено будь-яке захворювання у даної особи і якщо так, яка його причина;

4) чи не втратила дана особа працездатності внаслідок забруднення водоймища (атмосферного повітря) певною речовиною, а якщо так, то який ступінь втрати працездатності.

Велике значення для встановлення факту і обставин спричинення шкоди рибним запасам прісних водойм і моря має проведення судо­во - іхтіологічної експертизи, яка може вирішити питання:

1) які причини загибелі риби у даному районі акваторії;

2) якою речовиною викликане отруєння риби;

3) скільки часу минуло з моменту отруєння риби;

4) яку шкоду може спричинити рибним запасам забруднення даного району акваторії виявленими у воді шкідливими речовинами;

5) яких заходів необхідно вжити для усунення шкідливих наслідків, викликаних забрудненням даного району акваторії, що призвели до скорочення рибних запасів (живих ресурсів моря).

У разі необхідності встановити шкоду, заподіяну забрудненням водойм, сільськогосподарському виробництву або такому виду ре­сурсів моря, як морські тварини можуть призначатись судово - зооло­гічна (судова зоотехнічна), судово - ветеринарна експертизи.

На наступному етапі розслідування і в заключній його стадії виникає потреба у встановленні функцій службових осіб і технічного персоналу, причинних зв’язків між їх діяльністю і наслідками, що настали; визна­ченні фізичної, матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином; визначенні винного та прийнятті необхідних заходів з відшкодування заподіяної шкоди; з’ясуванні причин і умов, що сприяли порушенням екологічних стандартів і нормативів.