Підстави проведення експертизи.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підстави проведення експертизи.



Відповідно до ч.1 ст. 242 КПК, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, слідчий, керівник органу досудового розслідування (в т.ч. за клопотанням сторони захистучи потерпілого, або за дорученням слідчого судді чи суду) звертаються до експерта про проведення експертизи.

У цій статті не вказано щодо форми звернення слідчого про проведення експертизи.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 110 КПК процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, суду. Відповідно, рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, яка виготовляється на офіційному бланку й підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення, та скріплюється печаткою.

Постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов’язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується. Постанова слідчого, прокурора складається з вступної, мотивувальної та резолютивної частин.

Таким чином, формою звернення слідчого про проведення експертизи слід вважати винесення відповідної постанови згідно з вимогами ст. 110 КПК.

Частиною 2 ст. 242 КПК передбачені випадки коли слідчий (прокурор) обов’язково має звернутися до експерта для проведення експертизи, а саме для встановлення (визначення):

1) причин смерті;

2) тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

5) статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 Кримінального кодексу України.

Слід зазначити, що примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.

Вичерпний перелік видів судових експертиз, які проводяться у підрозділах експертної служби МВС України міститься у розділі 5.1. Настанови про діяльність експертної служби МВС України, затвердженої наказом МВС України від 30.08.1999 № 682. Там же зазначається, що з метою більш повного задоволення потреб слідчої та судової практики експертні підрозділи можуть організовувати проведення різних видів судової експертизи.

Порядок залучення експерта передбачений ст. 243КПК,відповідно до якої слідчий (сторона обвинувачення) залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи (у т.ч. за клопотанням сторони захисту чи потерпілого).

Перелік типових питань, які ставляться перед експертом для дослідження під час проведення експертизи, а також завдання та порядок подачі зразків необхідних матеріалів для дослідження визначено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, які затвердженні наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5.

При призначенні експертизи, слідчий може залучати у якості спеціаліста працівників Експертної служби МВС України, які відповідно до ст. 71 КПК володіють спеціальними знаннями та навиками й можуть надавати слідчому консультації стосовно:

питань, які необхідно поставити на вирішення експерта;

порядку поставлених питань слідчим експерту;

порядку відбирання та надання експерту зразків матеріалів, необхідних для проведення експертизи та ін.

КПК України передбачає можливість слідчого відмовити у задоволенні клопотання особи (сторони захисту) про призначення експертизи. За цих умов, відповідно до ст. 244 КПК особа (сторона захисту) може звернутися з клопотанням про залучення експерта до слідчого cудді.

Порядок отримання зразків для проведення експертизи визначений ст. 245 КПК та передбачає, що:

- у випадку необхідності зразки для проведення експертизи відбираються стороною, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею;

- якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом;

- відібрання зразків з речей і документів здійснюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і документів (ст.ст. 160-166). Перелік речей і документів до яких заборонено доступ, а також речі і документи, які містять охоронювану законом таємницю визначені в ст.ст. 161-162 КПК. Розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчим суддею, судом та зміст і порядок винесення ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, порядок виконання ухвали суду про тимчасовий доступ до речей і документів, наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів в ст.ст. 163-166 КПК;

- відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими ст. 241 КПК. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони, що розглядається в порядку, передбаченому ст.ст. 160–166 КПК, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.

Відповідно до ст. 241 (Освідування особи):

1. Слідчий, прокурор здійснює освідування підозрюваного, свідка чи потерпілого для виявлення на їхньому тілі слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.

2. Освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря. Освідування, яке супроводжується оголенням освідуваної особи, здійснюється особами тієї ж статі, за винятком його проведення лікарем і за згодою особи, яка освідується. Слідчий, прокурор не вправі бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язано з необхідністю оголювати особу, що підлягає освідуванню.

3. Перед початком освідування особі, яка підлягає освідуванню, пред'являється постанова прокурора. Після цього особі пропонується добровільно пройти освідування, а у разі її відмови освідування проводиться примусово.

4. При освідуванні не допускаються дії, які принижують честь і гідність особи або небезпечні для її здоров'я. За необхідності здійснюється фіксування наявності чи відсутності на тілі особи, яка підлягає освідуванню, слідів кримінального правопорушення або особливих прикмет шляхом фотографування, відеозапису чи інших технічних засобів. Зображення, демонстрація яких може розглядатись як образлива для освідуваної особи, зберігаються в опечатаному вигляді і можуть надаватися лише суду під час судового розгляду.

5. Про проведення освідування складається протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Особі, освідування якої проводилось примусово, надається копія протоколу освідування.

Негласне отримання зразків.

Відповідно до ст. 274 КПК негласне отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, в порядку, передбаченому статтями 248–249 КПК.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 КПК слідчий суддя за участю особи, яка подала клопотання зобов’язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії протягом шести годин з моменту його отримання.

Відповідно до ч.3 цієї статті слідчий суддя постановляє ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо прокурор, слідчий доведе наявність достатніх підстав вважати, що:

1) вчинений тяжкий або особливо тяжкий злочин;

2) під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або у сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин злочину або встановлення осіб, які вчинили злочин.

Згідно зі ст. 40 КПК слідчий може сам або доручати оперативним підрозділам проводити негласні слідчі (розшукові) дії. Ст. 41 КПК повноваженнями здійснення негласних слідчих (розшукових) дій наділені співробітники оперативних підрозділів.

Таким чином, при призначенні експертизи слідчий як, сторона, яка звернулася за проведенням експертизи має право:

самостійно відбирати зразки для проведення експертизи;

отримувати такі зразки від сторони, за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею;

звертатися до слідчого судді, суду з клопотанням про відбирання біологічних зразків примусово;

звертатися до слідчого судді з клопотанням, попередньо погодженим з прокурором, про негласне отримання зразків необхідних для порівняльного дослідження, обґрунтовуючи таке своє рішення відповідно до ст. 248 КПК;

залучати для відбору зразків для проведення експертизи спеціаліста (спеціалістів).



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.204.201.220 (0.008 с.)