Контроль за вчиненням злочину (ст. 271)

1. Контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину.

2. Контроль за вчиненням злочину не проводиться, якщо внаслідок таких дій неможливо повністю запобігти:

1) посяганню на життя або заподіянню особі (особам) тяжких тілесних ушкоджень;

2) поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей;

3) втечі осіб, які вчинили тяжкі чи особливо тяжкі злочини;

4) екологічній або техногенній катастрофі.

3. Під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, як би слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

4. Про результати контролю за вчиненням злочину складається протокол Див. додаток № 60, 61, 62, 63 до якого додаються речі і документи, отримані під час проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії. Якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи.

5. Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.

6. Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

7. Прокурор у своєму рішенні про проведення контролю за вчиненням злочину, крім відомостей, передбачених статтею 251 КПК України, зобов’язаний:

1) викласти обставини, які свідчать про відсутність під час негласної слідчої (розшукової) дії провокування особи на вчинення злочину;

2) зазначити про застосування спеціальних імітаційних засобів.

8. Якщо при проведенні контролю за вчиненням злочину виникає необхідність тимчасового обмеження конституційних прав особи, воно має здійснюватися в межах, які допускаються Конституцією України, на підставі рішення слідчого судді згідно з вимогами цього Кодексу.

Контроль за вчиненням злочину проводиться щодо тяжких або особливо тяжких злочинів та у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину (частина 4 статті 246 КПК України).

Проводити контроль за вчиненням злочину має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням – уповноважені оперативні підрозділи органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України.

Контроль за вчиненням злочину проводиться в таких формах:

1) контрольована поставка;

2) контрольована та оперативна закупка;

3) спеціальний слідчий експеримент;

4) імітування обстановки злочину.

Контрольована поставка – це спосіб отримання інформації про ознаки злочинної діяльності шляхом встановлення контролю за поставкою, купівлею, продажем, переміщенням предметів, речовин і продукції, вільна реалізація яких заборонена або обіг яких обмежений, а також є об'єктами або знаряддями злочинних посягань.

У пункті 2 частини першої статті 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року передбачено, що оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право проводити контрольну та оперативну закупівлю та постачання товарів, предметів та речовин, у тому числі заборонених для обігу, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь. Порядок проведення оперативної закупівлі та контрольованого постачання визначається нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України, податкової міліції, Служби безпеки України, погодженими з Генеральною прокуратурою України та зареєстрованими у Міністерстві юстиції України.

У свою чергу стаття 4 Закон України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року встановлює, що державний митний комітет України та державні органи (підрозділи), які мають право здійснювати оперативно-розшукову діяльність, з метою виявлення джерел і каналів незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, осіб, які беруть участь в цьому, в кожному окремому випадку за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України можуть використовувати метод контрольованої поставки, тобто допускають під контролем і оперативним наглядом цих органів ввезення в Україну, вивезення з України чи транзит через її територію наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

Контрольована поставка може використовуватися також щодо незаконного перевезення та пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які здійснюються в межах території України.

Визначення контрольованого постачання як методу дублюються також в Інструкції про порядок проведення контрольованої постачання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, якою регулюються заходи, що здійснюються оперативними підрозділам митними органами України з метою протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів у випадках коли можливі організація та проведення операції з використанням методу контрольованої поставки.

Розрізняють такі види контрольованої поставки:

− Об'єкт поставки повністю або частково таємно підміняється ідентичним (як правило, це використовується при розкритті фактів незаконного обігу наркотиків);

− Об'єкт поставки не піддається підміні або вилученню.

Органи, що здійснюють контрольну поставку, зобов'язані вжити всіх заходів по забезпеченню шляху прямування до місця доставки, а також зберігання вантажу, його перебування в непорушному стані. Дії слідчого повинні бути організовані таким чином, щоб не розшифрувати сутність проведення цієї негласної слідчої дії.

Контрольована поставка широко використовується у світовій практиці боротьби з незаконним обігом наркотиків. Правовою основою застосування методу контрольованої поставки на міжнародному рівні є Конвенція ООН «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин» від 19 грудня 1988 року. Відповідно до статті 11 цього документу сторони, які приймають участь у розслідуванні цих злочинів, зобов'язуються приймати в межах своїх можливостей необхідних заходів, що передбачають належне використання контрольованих поставок на міжнародному рівні.

Перед початком проведення контрольованої поставки особи, які беруть у ній участь, повинні бути ознайомлені з цією постановою. ЇЇ оригінал на період проведення контрольованої поставки повинен знаходитися у слідчого, що забезпечує контроль за переміщенням об'єктів, і може у разі крайньої необхідності пред’являтися ним для усунення різного роду перешкод.

До предметів і речовин, вільна реалізація яких заборонена або оборот яких обмежений, відносяться:

− майно, здобуте злочинним шляхом (ст. 198 КК України);

− підроблені гроші та цінні папери (ст. 199 КК України);

− підроблені кредитні розрахункові карти і розрахункові документи (ст. 200 КК України);

− дорогоцінні метали, природні дорогоцінні камені і перли (ст. 214 КК України);

− підроблені знаки поштової оплати і проїзних квитків (ст.215 КК України);

− підроблені знаки марок акцизного збору чи контрольних марок (ст. 216 КК України);

− підроблені недержавні цінні папери (ст. 224 КК України);

− радіоактивні матеріали (ст. 262 КК України);

− зброя, боєприпаси або вибухові речовини (ст. 263 КК України);

− порнографічна продукція (ст.301 КК України);

− наркотичні засоби або психотропні речовини (ст. 307, 309 КК України);

− сильнодіючі або отруйні речовини (ст. 321 КК України);

− мікробіологічні та інші біологічні агенти чи токсини (ст. 326 КК України);

− підроблені документи, штампи, печатки, бланки (ст. 318, 358, 366 КК України);

− зброя масового ураження (ст. 439 КК України).

При проведенні контрольованої поставки можуть допитуватися особи, обізнані про переміщуваний товар, отримуватися довідки про документальне оформлення вантажу, збиратися його зразки, здійснюватися як фізичне, так і електронне спостереження за переміщенням контрольованого об'єкту, прослуховуватися телефонні розмови учасників незаконної операції і т. д.

 

Контрольовані поставки поділяються на три основні види:

− Внутрішні – проводяться на території України;

− Зовнішні – здійснювані в установленому міжнародними угодами і договорами порядку на території іноземних держав;

− Транзитні – щодо об'єктів, які переміщуються через територію України з ініціативи правоохоронних органів іноземних держав або міжнародних правоохоронних організацій.

Контроль за вчиненням злочину щодо незаконного переміщення через територію України транзитом, ввезення до України або вивезення за межі України речей, вилучених з вільного обігу, або інших речей чи документів може бути проведений у порядку, передбаченому законодавством, за домовленістю з відповідними органами іноземних держав або на підставі міжнародних договорів України.

Контрольована поставка, як правило, проводиться за планом, який затверджується керівником органу, що є її ініціатором, і погодженим з керівниками інших органів і відомств, що залучаються до її реалізації. У плані зазначаються підстави для її проведення, поставлені цілі і завдання, використовувані сили і засоби, передбачувані фінансові витрати, заходи щодо документування злочинних дій, заходів щодо забезпечення безпеки учасників і порядок використання отриманих результатів.

У планах і постановах на проведення контрольованої поставки забороняється вказувати відомості про осіб, які залучаються до її реалізації штатних негласних співробітників та осіб, які співпрацюють на конфіденційній основі.

Результати контрольованої поставки оформляються протоколом оперативної закупівлі, протоколом допиту свідків, актом огляду покупця, актом вручення грошових купюр, актом помітки грошових купюр, матеріалами фотозйомки, звукозапису, відеозапису та іншими носіями інформації (у тому числі електронними).

Контрольована та оперативна закупка. Сутність даної форми контролю за злочином полягає в здійсненні «фіктивної» угоди купівлі-продажу з особою, підозрюваним, як правило, в торгівлі забороненими в цивільному обігу предметами. Одна з особливостей цієї негласної слідчої дії полягає в зашифровуванні його проведення.

Завдяки оперативній закупівлі можна отримати фактичні дані про події, час, місце, спосіб підготування або вчинення злочину, всіх співучасників, свідків, потерпілих, знаряддя злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню.

Інструкція про порядок проведення оперативної закупівлі та контрольного постачання предметів, товарів і речовин, у фізичних та юридичних осіб незалежно від форм власності визначає оперативну закупівлю як оперативно-розшуковий захід, який проводиться з метою виявлення та документування фактів протиправних діянь.

Стаття 5 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року встановлює, що у відповідності з передбаченим законом порядку дозволяється проведення операції щодо придбання наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів – оперативної закупки. Порядок проведення оперативної закупки визначається нормативним актом МВС України, СБУ, погодженим з Генеральною прокуратурою України та Міністерством юстиції України.

Після проведення оперативної закупівлі, особа, яка її провела, добровільно видає в присутності понятих працівникам міліції придбані предмети (речовини), за результатами чого в порядку статті 104 КПК України складається протокол оперативної закупівлі, в якому зазначаються обставини її проведення, технічні засоби фіксації та їх характеристики технічних, придбані предмети, де, у кого, за яку ціну тощо.

Добровільно видані предмети оглядаються, попередньо вимірюються, зважуються, результати цих дій відображаються у протоколі. У залежності від того, які предмети вилучено огляд здійснюється максимально точно. При вилученні наприклад пігулок амфетаміну, зазначається їх кількість та параметри: діаметр, висота, якщо є малюнки – які саме. Після проведення оперативної закупівлі постанова, акт огляду покупця та протокол оперативної закупівлі приєднується до матеріалів кримінальної справи в межах якої було прийнято рішення про проведення оперативної чи контрольної закупівлі.