Огляду транспортного засобу (ст. 237)

Як правило огляд транспортного засобу проводиться у випадку дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП). Огляд транспортного засобу, що приймав участь в ДТП, має не менше значення для слідчого, ніж огляд місця події. Огляд транспортного засобу проводиться з метою виявлення слідів, пошкоджень, що виникли внаслідок дорожньої події, встановлення його технічного стану, встановлення механізму ДТП.

Транспорт треба оглядати на тому місці, де він був виявлений після події, оскільки при його пересуванні можуть бути знищені сліди, речові докази, змінено положення важелів керування тощо.

Транспортний засіб після аварії, як правило, зберігає на собі велику кількість слідів, доволі очевидних. Слідчому необхідно звернути увагу на правильну фіксацію положення транспортного засобу на місці пригоди відносно інших нерухомих об’єктів та інших транспортних засобів.

Положення транспортного засобу на місці події фіксується шляхом вимірювання відстані від переднього і заднього правих коліс до узбіччя (тротуару) та від передньої (або задньої) осі до нерухомого орієнтира (лінії «стоп», пішохідного переходу, дорожнього знака та ін.)

Огляд кожного транспортного засобу, що приймав участь у ДТП проводиться окремо, а у подальшому шляхом зіставлення пошкоджень на різних транспортних засобах.

Огляд транспортного засобу проводиться у два етапи: зовнішнього і технічного огляду.

Зовнішній огляд. При зовнішньому огляді необхідно з'ясувати:

- тип, марку, модель, модифікацію транспортного засобу, його номерний знак та номери агрегатів;

- наявність вантажу, його характер, загальна вага і місце знаходження;

- характер, локалізація і розміри пошкоджень, виявлених на транспортному засобі; при описуванні пошкоджень указують відстань від рівня дорожнього покриття та зовнішніх габаритів до початку пошкодження, площу пошкодження, напрямок деформації (спереду назад, зліва направо, справа наліво тощо), глибину деформації, вигляд деформованої ділянки, наявність характерних для контакту з певним предметом ознак, нашарування певної речовини чи відшарування лакофарбового покриття;

- наявність плям крові, волосся, мозкової речовини, частин чи відбитків одягу із зазначенням розмірів і місця знаходження (від рівня дорожнього покриття і зовнішніх габаритів транспортного засобу);

- наявність нашарування землі, листя, трави на зовнішніх деталях транспортного засобу;

- кут, на який повернені передні колеса;

- обстановка в салоні транспортного засобу, наявність предметів, не передбачених комплектацією;

- положення важелів та перемикачів: світла, аварійної зупинки, покажчиків поворотів, склоочисників, передач, ручного гальма;

- наявність на рівних поверхнях у салоні автомобіля слідів рук (на рульовому колесі, важелях, передній панелі, дзеркалах заднього виду, рівних поверхнях дверних ручок тощо).

Технічний огляд. Огляд для встановлення технічного стану транспортного засобу проводиться з участю спеціаліста (працівника ДАІ чи спеціаліста по транспорту). З'ясовується:

1) стан робочого гальма:

- наявність чи відсутність змін конструкції;

- наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень вузлів і деталей;

величина прогинання ременя приводу компресора (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

- величина максимального тиску стиснутого повітря (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

- час досягання максимального тиску повітря (для автомобілів із пневматичним приводом гальм);

- робота контрольних приладів;

- величина ходу штоків гальмових камер (циліндрів);

- наявність чи відсутність підтікання гальмової рідини, місце

підтікання;

- рівень гальмової рідини в бачку головного гальмового циліндра;

- величина вільного ходу педалі робочого гальма;

- величина зазорів між гальмовим барабаном і накладками передніх та задніх гальмових механізмів;

- величина гальмового шляху при швидкості 40 км/год чи величина усталеного уповільнення.

2) стан стоянкового гальма:

- наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

- наявність чи відсутність пошкоджень деталей і вузлів;

- величина ходу важеля до гальмування транспортного засобу;

- величина уклону дороги, на якому утримується транспортний засіб нерухомо з повною масою чи в спорядженому стані.,

3) стан рульового управління:

- наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

- наявність чи відсутність пошкоджень деталей і вузлів;

- наявність чи відсутність підтікання рідини і мастила, місце

підтікання;

- величина натягу ременя привода насоса високого тиску і до

підсилювача руля;

- рівень робочої рідини в резервуарі гідросистеми;

- величина зусилля на ободі рульового колеса при повороті в крайнє праве і ліве положення;

- наявність і величина люфта в рульовому управлінні;

- наявність чи відсутність заїдань і ривків при зміні зусилля на ободі

рульового колеса;

- наявність чи відсутність мимовільного повороту рульового колеса
від нейтрального положення до крайніх.

4) стан трансмісії:

- наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

- наявність чи відсутність підтікань рідини в гідроприводі зчеплення;

- наявність чи відсутність зовнішніх пошкоджень деталей трансмісії;

- наявність чи відсутність підтікання мастила на вузлах і деталях трансмісії;

- величина вільного ходу педалі зчеплення;

- ступінь роз'єднання двигуна від трансмісії (при увімкненому двигуні);

- величина сумарного люфта трансмісії.

5) стан ходової частини:

- комплектації шин по осях і бортах, тип рисунка і група відновлення кожної шини, модель і номер кожної шини;

- наявність чи відсутність на покришках шин місцевих пошкоджень, їх характер, розміри, місце розташування, вигляд;

- тиск повітря в кожній шині;

- величина висоти рисунка протектора кожної шини;
- надійність кріплення коліс на маточині;

- наявність чи відсутність пошкоджень елементів підвіски і
надійність кріплення деталей.

6) стан системи освітлення і сигналізації:

- наявність чи відсутність змін у конструкції системи;

- відповідність розсіювачів і електроламп на світлових приладах вимогам заводу-виготовлювача;

- робота фар головного світла;

- робота протитуманних фар і правильність їх установки;

- робота габаритних передніх і задніх ліхтарів;

- робота передніх і задніх ліхтарів покажчиків і повторювачів повороту;

- частота проблисків покажчиків поворотів: час із моменту увімкнення покажчика до появи першого проблиску;

- робота ліхтаря сигналу гальмування;

- робота ліхтаря заднього ходу;

- робота ліхтаря освітлення номерного знака;

- наявність сигналізаторів увімкнення світлових приладів, що знаходяться в кабіні;

- наявність чи відсутність склоочисників вітрового скла;

- наявність чи відсутність системи подачі води на вітрове скло;

- частота переміщення щіток по мокрому вітровому склу;

- якість очищення вітрового скла за величиною подвійних ходів

щіток.

Окрім того, з'ясовується наявність і стан дзеркал заднього виду, технічний стан механізму закривання дверей, наявність на пульті управління датчика про закриття дверей, наявність у кузові вантажного автомобіля обладнання для перевезення людей.

Разом із спеціалістом може бути здійснена перевірка:

- дії гальм під час руху (ефективність їх застосування);

- дії рульового управління під час руху;

- дії освітлення під час руху.

Незалежно від того, виїхав на місце події слідчий чи інспектор ДАІ, його огляд повинен бути проведений достатньо якісно, з дотриманням певних правил.

Цілком зрозуміло, що виникає питання про якість фіксації результатів огляду місця події. Одним ізспособів фіксації результатів огляду є складання протоколу огляду та фіксація на носіях інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії (ст. 103 КПК України).

У випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі.

Підготовка, вимоги, порядок складання та додатки до протоколів передбачені ст.ст. 104-106 КПК України Див. додаток № 46.

Огляд трупа (ст.238)

Метою проведення огляду трупа є виявлення ознак, що дозволяють встановити особу потерпілого, місце, час, обставини і причини смерті, а також виявити ознаки, що вказують на можливого злочинця.

При зовнішньому огляді трупа на місці його виявлення необхідно дослідити:

1. Позу трупа і його положення на місці події;

2. Зовнішній стан одягу на трупі

3. Знаряддя спричинення смерті, виявлені на трупі

4. Ложе трупа

5. Одяг на трупі

6. Тіло трупа і пошкодження на ньому

7. Предмети, виявлені в одязі трупа

Суб’єкти, які можуть проводять огляд трупа:

- Слідчий;

- Прокурор;

Обов’язковими учасниками: поняті, судово-медичний експерт або лікар. На розсуд слідчого при застосуванні спеціальних засобів фіксації слідів, застосуванні фото, відеозйомки – спеціаліст.

Слідчий, прокурор зобов'язаний запросити незаінтересованих осіб (понятих) при огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі у інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатимуть це за доцільне.

Якщо огляд трупа пов'язаний з оглядом житла чи іншого володіння особи, огляд здійснюються з обов'язковою участю понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження. Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Огляд трупа може здійснюватися на відкритій місцевості та у приміщенні. В разі, якщо труп знаходиться у житлі чи іншому володіння особи, то на огляд необхідна ухвала слідчого судді.

Про результати проведення огляду складається протокол огляду, з дотриманням ст. 104 КПК Див. додаток № 45, який повинен складатися з: вступної частини, яка повинна містити відомості про (місце, час проведення та назву процесуальної дії;особу, яка проводить процесуальну дію (її прізвище, ім'я, по батькові, займана посада)); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (їх прізвище, ім'я, по батькові, дата народження та місце проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації; характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання; - описової частини, яка повинна містити відомості про: послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи; - заключної частини, яка повинна містити відомості про: вилучені речі і документи та спосіб їх ідентифікації; спосіб ознайомлення учасників зі змістом протоколу; зауваження і доповнення до письмового протоколу з боку учасників процесуальної дії.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Після огляду труп підлягає обов'язковому направленню для проведення судово-медичної експертизи для встановлення причин смерті. Труп підлягає видачі лише з письмового дозволу прокурора і тільки після проведення судово-медичної експертизи та встановлення причини смерті.