Допит підозрюваного (ст. 224)

Підозрюваним вважається: 1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК, повідомлено про підозру; 2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 42 КПК).

Підозрюваному вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює повідомлення.

Підозрюваний має право на захист, який в першу чергу полягає у можливості користуватися кваліфікованою правовою допомогою захисника, обраного ним або призначеного (ст. 20 КПК).

Підозрюваний має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування.

Якщо підозрюваний не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, слідчий забезпечує йому право користуватися послугам перекладача (ст. 29 КПК).

Підозрюваний має право не говорити нічого з приводу підозри і в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також давати показання з приводу підозри чи в будь-який момент відмовитися їх давати.

Якщо підозрюваним є неповнолітній або особа, визнана у встановленому порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в допиті разом із ним залучається його законний представник (ст. 44 КПК).

При підготовці до проведення допиту підозрюваного слідчий повинен визначити:

1) час проведення допиту;

2) місце проведення допиту;

3) спосіб виклику на допит;

4) спосіб повідомлення про проведення допиту його захисника та інших зацікавлених осіб;

5) необхідність застосування фотознімання, аудіо- чи відеозапису та потребу залучення у зв’язку з цим спеціаліста. Рішення про фіксацію допиту технічними засобами приймає особа, яка буде його проводити (ст. 107 КПК).

Час проведення допиту підозрюваного слід планувати з урахуванням того, що він повинен проводитися у період з 6 год. до 22 год. (крім випадків, коли затримка в його проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного). Допит не може тривати більше 8 год. на день. Слід також передбачати перерви через кожні 2 год. його проведення.

Допит підозрюваного проводиться за місцем проведення досудового розслідування або у іншому місці за погодженням особи, яку мають допитати (за місцем роботи, навчання, лікування, проживання) чи за місцем її утримання під вартою. Якщо допит проводиться за місцем роботи чи навчання, то він проводитися з відома керівника відповідної установи. Якщо за місцем лікування – з дозволу лікаря. Якщо за місцем проживання – з письмової згоди допитуваної особи. Відповідний запис про це роблять у протоколі допиту. Для проведення допиту підозрюваного за місцем утримання під вартою слідчий викликає його через адміністрацію місця ув’язнення.

За загальним правилом виклик підозрюваного на допит робиться шляхом вручення йому особисто повістки про виклик. Таку повістку можна надіслати поштою, електронною поштою чи факсимільним зв’язком.

Належним підтвердженням отримання підозрюваним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом є його розпис про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки.

Якщо підозрюваний повідомив слідчому адресу своєї електронної скриньки (e-mail), то повістку можна надіслана на цю адресу. Виклик вважається врученим у випадку підтвердження її отримання особою відповідним електронним листом на адресу електронної поштової скриньки слідчого (ст. 136 КПК). Якщо підозрюваний, викликаний на допит у встановленому Кодексом порядку, не з’явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення. Також може бути застосований привід (ст. 139 КПК).

Допит підозрюваного може проводитися за клопотанням сторони, що приймає участь у кримінальному процесі. Якщо допит проводиться з ініціативи сторони, то вона має право бути присутньою під час її проведення, висловлювати свої пропозиції та зауваження щодо порядку його проведення, а також вимагати від слідчого дотримуватись вимог Кодексу, що ставляться до проведення допиту. Пропозиції та зауваження є обов’язковими для врахування слідчим (крім випадків, коли такі пропозиції чи зауваження суперечать вимога Кодексу або явно не відповідають меті проведення слідчої (розшукової) дії).

Участь понятих під час проведення допиту Кодексом не передбачена, однак вони можуть бути залучені, якщо слідчий вважатиме це за доцільне.

Після того, як потерпілий з’явиться за викликом для проведення допиту, слідчий діє наступним чином:

1) встановити особу викликаного на допит підозрюваного;

2) роз’яснити під підпис його права та обов’язки і зробити про це відповідний запис у вступній частині протоколу допиту (ст. 63 Конституції України, статті 18, 20, 29, 42, 44, 46, 48, 54 КПК). Право на захист доцільно роз’яснити окремо;

3) роз’яснити порядок проведення допиту та оголосити у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють;

4) дати можливість конфіденційно поспілкуватися із захисником. Якщо не прибув, завчасно повідомлений про проведення допиту захисник, то допит підозрюваного може проводитися лише за умови згоди на це (бажано письмової) самого підозрюваного. Проводити допит підозрюваного у випадках, коли ст. 52 КПК визначає їх участь обов’язковою, заборонений. Якщо підозрюваний заперечує проти проведення допит за відсутності захисника – проведення допиту слід відкласти або ж залучити іншого захисника у порядку, визначеному ст. 53 КПК;

5) повідомити підозрюваного та інших учасників допиту про застосування технічних засобів фіксації. Зробити про таке повідомлення відповідний запис в протоколі, а також вказати у протоколі характеристику технічного засобу фіксації та носіїв інформації, які при цьому застосовуються, та порядок їх використання);

6) безпосередньо провести допит. Слід мати на увазі, що за бажанням підозрюваний має право викласти свої покази власноручно, а також використовувати під час допиту власні документи і нотатки, якщо його показання пов’язані з будь-якими обчисленнями та іншими відомостями, які важко зберегти в пам’яті. Через кожні 2 години допиту підозрюваного необхідно робити перерви на відпочинок, про що робиться відповідна відмітка в протоколі допиту;

7) надає можливість захисникові або особі, за клопотанням якої проводиться допит, задати запитання підозрюваному;

8) якщо підозрюваний під час допиту заявляє про відмову відповідати на запитання чи давати показання, слідчий, який проводить допит, зобов’язаний його одразу припинити;

9) оформити протокол допиту підозрюваного відповідно до вимог ст. 104 КПК. Він оформляється слідчим, який проводить допит, під час його проведення або безпосередньо після його закінчення Див. додаток № 37;

10) якщо здійснювався запис допиту підозрюваного за допомогою технічних засобів, то слід пам’ятати, що текст показань може не вноситись до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників цієї процесуальної дії не наполягає на цьому. В такому випадку в описовій частині протоколу допиту зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч. 2 ст. 104 КПК);

11) ознайомити з текстом протоколу та зробити про це відповідний запис у протоколі. Запитання, зауваження і доповнення учасників допиту зазначаються перед підписами. Протокол підписуються усі учасники, які брали участь у проведенні допиту. Якщо підозрюваний через фізичні вади не може особисто підписати протокол, то ознайомлення здійснюється у присутності захисника, який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання підозрюваним. Якщо підозрюваний відмовився підписати протокол, то про це слідчий зазначає у протоколі. Підозрюваному надається право дати письмове пояснення про причини такої відмови, які заносяться в протокол. Факт відмови підозрюваного від підпису засвідчує своїм підписом його захисник (ч. 5 і 6 ст. 104 КПК);

12) стенограма, аудіо- чи відеозапис допиту підозрюваного надається для ознайомлення учасникам допиту та про це робиться відповідний запис у протоколі допиту перед підписами його учасників. Після допиту вони належним чином упаковуються, підписуються слідчим та іншими особами, що брали участь у їх виготовленні. У матеріалах кримінальної справи повинен зберігатися оригінальний примірник технічних носіїв інформації зафіксованого допиту свідка, а резервні копії зберігаються окремо.

Допит обвинуваченого

Обвинуваченим є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду у порядку, визначеному статтями 291-293 КПК. Сам обвинувальний акт складає слідчий і подає його на затвердження прокуророві. До обвинувального акту додається крім інших документів розписка підозрюваного про отримання його копії. Слід вказати, що слідчий в принципі не допитує обвинуваченого, а сам допит може проводитися лише в суді.

Обвинуваченому вручається пам’ятка про його процесуальні права та обов’язки одночасно з їх повідомленням особою, яка здійснює повідомлення. Якщо до обвинувального акту, який направляється в суд, потрібна розписка особи про отримання його копії, то таку пам’ятку вручає слідчий.

Обвинувачений має право на захист, який в першу чергу полягає у можливості користуватися кваліфікованою правовою допомогою захисника, обраного ним або призначеного (ст. 20 КПК).

Обвинувачений має право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого та перед кожним наступним допитом із дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування.

Якщо обвинувачений не володіє чи недостатньо володіє державною мовою, йому забезпечується право користуватися послугам перекладача (ст. 29 КПК).

Обвинувачений має право не говорити нічого з приводу обвнувачення і в будь-який момент відмовитися відповідати на запитання, а також давати показання з приводу обвинувачення чи в будь-який момент відмовитися їх давати.

Якщо обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана у встановленому порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в допиті разом із ним залучається його законний представник (ст. 44 КПК).