Алгоритм дій працівників овс при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій (розділ 3, глава 21)

У відповідності до наданих повноважень, передбачених пунктом 2 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України слідчий проводить негласні слідчі (розшукові) дії у порядку визначеному розділом 3 глави 21 (Негласні слідчі (розшукові) дії). Проведення негласних слідчих (розшукових) дій слідчий може доручити відповідним оперативним підрозділам (пункт 3 частина 2 стаття 40).

Правовою підставою, здійснення негласних слідчих (розшукових) дій оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, є письмове доручення слідчого Див. додаток № 51, або прокурора в кримінальному провадженні. У цьому випадку, на час проведення зазначених дій, працівник оперативного підрозділу набуває повноважень слідчого. Звертаємо увагу, що працівники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотаннями до слідчого судді чи прокурора (стаття 41).

З метою дотримання умов конспірації, досягнення максимального позитивного результату при проведені запланованих негласних слідчих (розшукових) дій, доручення необхідно направляти виконавцю через підрозділи документального забезпечення та режиму органів внутрішніх справ з дотриманням вимог таємного діловодства.

Слідчим, прокурором у дорученні обов’язково зазначається: посада, звання, клас, орган досудового розслідування, прізвище та ініціали посадової особи; реєстраційний номер кримінального провадження; контактний телефон; оперативний підрозділ, якому доручено проведення негласних слідчих (розшукових) дій згідно з напрямами оперативно-службової діяльності (наказ МВС від 24.09.2010 № 456); стислий зміст обставин злочину; правова кваліфікація злочину (частина, стаття Кримінального кодексу України); відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких необхідно провести негласну слідчу (розшукову) дію; обставини, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні злочину; вид негласної слідчої (розшукової) дії та обґрунтування строку її проведення; обґрунтування неможливості отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в іншій спосіб; відомості залежно від виду негласної слідчої дії про певні ознаки, які дозволяють унікально ідентифікувати абонента спостереження, телекомунікаційну мережу, кінцеве обладнання тощо; очікувані результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії та докази, які можуть мати суттєве значення для з’ясування обставин злочину або встановлення осіб, які його вчинили. До доручення обов’язково додається витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування та постанова слідчого, прокурора про прийняте рішення щодо проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

У випадках проведення негласної слідчої (розшукової) дії за клопотанням прокурора або слідчого, до оперативного підрозділу додаткового направляються ухвала судді, належним чином завірена у двох примірниках, один з яких залишається в оперативному підрозділі, інший у підрозділі, на який покладено виконання окремих оперативно-розшукових заходів.

При проведенні негласної слідчої (розшукової) дії у порядку, передбаченому статтею 250 КПК, до оперативного підрозділу направляється постанова слідчого, прокурора, на виконання якої, у дорученні крім обов’язкових вищезазначених відомостей, додатково обґрунтовуються виняткові підстави її проведення з наданням підтверджуючих документів.

Постанова про проведення негласних слідчих (розшукових) заходів складається у відповідності до вимог статті 251 КПК.

Результати негласних слідчих (розшукових) дій повинні відповідати загальним правилам фіксації кримінального провадження, передбаченими КПК. За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії складається протокол, до якого, в разі необхідності, долучаються відповідні додатки. Відомості про осіб, які проводили негласні слідчі (розшукові) дії або були залучені до їх проведення, у разі здійснення щодо них заходів безпеки, можуть зазначатися з забезпеченням конфіденційності в порядку, визначеному законодавством.

Протокол негласної слідчої (розшукової) дії повинен відповідати загальним вимогам складання протоколу та додаткам до нього, що передбачено статтями 104, 105, 251, 252 КПК.

Доручення на проведення негласних (розшукових) слідчих дій(ст. 246).

Для правильної організації досудового розслідування велике значення має чітка взаємодія слідчого з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів Державної пенітенціарної служби України, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. Регламентуючи такі взаємовідносини КПК надає слідчому право у справах, що знаходяться у його провадженні, доручати проведення негласних слідчих (розшукових) дій^[2] оперативним підрозділам (п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК).

Відповідно до КПК слідчий вправі доручити оперативному підрозділу проведення наступних негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-, відеоконтроль особи (ст. 260 КПК), накладення арешту на кореспонденцію (ст. 261 КПК), огляд і виїмка кореспонденції (ст. 262 КПК), зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ст. 263 КПК), зняття інформації з електронних інформаційних систем (ст. 264 КПК), обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи (ст. 267 КПК), установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу (ст. 268 КПК), спостереження за особою, річчю або місцем (ст. 269 КПК), аудіо-, відеоконтроль місця (ст. 270 КПК), контроль за вчиненням злочину (ст. 271 КПК), негласне отримання зразків, необхідних для порівняльного дослідження (ст. 274 КПК).

Під дорученням оперативному підрозділу про проведення негласної слідчої дії слід розуміти вимогу слідчого до керівника оперативного підрозділу виконати у визначений термін певну негласну слідчу (розшукову) дію та повідомити про її результати. Зазначені доручення надаються у письмовій формі і є обов’язковими для оперативного підрозділу (ч.1, ч. 3 ст. 41 КПК).

У дорученні, зокрема повинно бути зазначено Див. додаток № 51:

- керівник оперативного підрозділу, якому доручено проведення негласної слідчої (розшукової) дії;

- найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

- правова кваліфікація злочину із зазначенням статті (відповідного пункту чи частини статті) Кримінального кодексу України;

- відомості про особу (осіб), місце або річ, щодо яких проводитиметься негласна слідча (розшукова) дія;

- вид негласної слідчої (розшукової) дії, початок і тривалість її проведення.

Разом із дорученням керівнику оперативного підрозділу направляється копія ухвали слідчого судді, або копія постанови прокурора або слідчого про проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

 

Дослідження інформації, отриманої при застосуванні

Технічних засобів (ст. 266)

1. Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол Див. додаток № 52. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

2. Технічні засоби, що застосовувалися під час проведення зазначених негласних слідчих (розшукових) дій, а також первинні носії отриманої інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком суду.

3. Носії інформації та технічні засоби, за допомогою яких отримано інформацію, можуть бути предметом дослідження відповідних спеціалістів або експертів у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Розглядаючи проблеми, пов’язані з використанням технічних засобів у сфері правоохоронної діяльності, необхідно передусім з’ясувати, що розуміють під терміном «технічні засоби» у тих випадках, коли він використовується в нормативно-правових актах, що стосуються діяльності правоохоронних органів з виявлення, попередження, розкриття й розслідування злочинів, а також розгляду кримінальних справ у суді.

Під «технічними» засобами слід розуміти сукупність технічних, програмно-технічних та програмних засобів, спеціальних пристроїв, автоматизованих систем, речовин та науково обґрунтованих способів і тактичних прийомів їхнього використання правоохоронними органами із суворим дотриманням принципу законності для протидії злочинності.

Дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, здійснюється слідчим, прокурором, за необхідності – за участі спеціаліста.

Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів та може надавати консультації під час досудового розслідування та судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ч. 1 ст. 71 КПК України).

Крім спеціаліста до участі у даній слідчій дії залучаються поняті. Якщо слідчий вважає доцільним участь понятих, в якості понятих він запрошує не менше двох незаінтересованих осіб (ч. 7 ст. 223 КПК України).

За результатами проведення даної слідчої дії складається протокол з дотриманням вимог ст. 104 КПК України. Крім обов’язкових відомостей та реквізитів, при виявленні у інформації, що досліджується, відомостей, які, на думку слідчого мають важливе значення для справи, в протокол заноситься дослівно частина або вся інформація.

Після дослідження інформації засоби, за допомогою яких вона отримана, та сам носій інформації повинні зберігатися до набрання законної сили вироком у даній справі. При цьому прокурор повинен вжити всіх заходів для виключення ушкодження або підміни технічних засобів та носія інформації.

За необхідності, якщо це обумовлено обставинами справи, по даним технічних засобам можуть бути призначені і проведені експертизи.

Запропонований протокол дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів (ст. 266 КПК України), повинен містити усі необхідні реквізити, що зазначені у ст. 104 КПК України. У зв’язку з тим, що на теперішній час відсутня практика застосування негласних слідчих (розшукових) дій, в майбутньому можливі доповнення й уточнення форми й виду цього протоколу. При цьому, в будь-якому разі повинні бути дотримані вимоги чинного законодавства України щодо забезпечення державної таємниці, тобто в змісті протоколу не можуть розкриватися відомості про форми, методи, засоби оперативно-розшукової діяльності.