Пред'явлення речей для впізнання (ст. 229).

Особливості пред'явлення для впізнання речей обумовлюються характером об'єктів впізнання і метою, з якою воно проводиться. Перед тим, як пред'явити для впізнання річ, слідчий, прокурор або захисник спочатку запитує в особи, яка впізнає, чи може вона впізнати цю річ, опитує про ознаки цієї речі і обставини, за яких вона цю річ бачила, про що складається протокол

Див. додаток № 40.

Якщо особа заявляє, що вона не може назвати ознаки, за якими впізнає річ, проте може впізнати його за сукупністю ознак, особа, яка проводить процесуальну дію, зазначає про це в протоколі. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, річ, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про її прикмети.

Якщо ж відомі тільки його загальні ознаки, то він повинен пред'являтися серед інших об'єктів з однорідними ознаками, але різними за видовими властивостями.

Річ, що підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, в числі інших однорідних речей одного виду, якості і без різких відмінностей у зовнішньому вигляді, у кількості не менше трьох. Особі, яка впізнає, пропонується вказати на річ, яку вона впізнає, і пояснити, за якими ознаками вона її впізнала.

Порядок пред'явлення для впізнання речей здійснюється так само, як і при впізнанні живих осіб. Пред'явлення речей для впізнання проводиться в присутності двох понятих. Коли впізнаючий є свідок – він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову дати показання (в даній ситуації ця норма стосовно впізнання є мертвою, бо свідок може відмовитись з мотивів неможливості впізнання) і за дачу завідомо неправдивих показань, а потерпілий – за дачу завідомо неправдивих показань (див ст. 224 КПК). Пред'явлені речі по можливості фотографуються.

Унікальні, єдині у своєму роді речі (наприклад, твори видатних художників або скульпторів та ін.), особі, яка впізнає, пред'являється в одному екземплярі та пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала цю річ. Якщо інших однорідних речей не існує, особі, яка впізнає, пропонується пояснити, за якими ознаками вона впізнала річ, яка їй пред'являється в одному екземплярі.

Об'єкти, які не можуть бути виділені серед інших (наприклад, зерно або цукор без упаковки; продукція промисловості, яка виготовлена поточним методом і не має якихось відмінностей у партії аналогічних виробів, та ін.), а також речі, які мають точні позначення, засвідчені допитуваною особою (наприклад, пістолет з конкретним заводським номером, мобільний телефон з конкретним серійним номером та ін.), для впізнання не пред'являються.

Пред'явлення для впізнання тварин не регламентується КПК України, але процес такого впізнання здійснюється з дотриманням тих самих криміналістичних прийомів, що використовуються при пред'явленні для впізнання речей. Слід пам'ятати, що тварина може сама відреагувати на впізнаючого (наприклад на її хазяїна). Тоді слідча дія припиняється, а така поведінка тварини фіксується в протоколі.

У слідчий практиці нерідко виникає необхідність пред'явлення для речей за фотознімками. Як правило, пред'явлення для впізнання речей за фотознімками проводиться в тих випадках, коли їх неможливо пред'явити в натурі. Необхідно, щоб пред'явлені фотознімки були однаковими за формою і розміром, а зображена на них річ схожа з тою, тотожність якої передбачається встановити.

 

Впізнання трупа (ст. 230).

Впізнання трупа згідно КПК України здійснюється з додержанням вимог, передбачених частинами першою і восьмою статті 228 КПК. Тобто проведення впізнання з участю понятих, однак труп пред’являється для впізнання оденично без інших трупів. При повному відеофіксуванні дії залучення понятих необов’язкове. Також слід звернути увагу, що згідно до вимог закону пред’являти труп для впізнання по фотознімкам чи відеозапису не допускається.

Перед тим, як пред'явити труп для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з'ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати труп, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол Див. додаток № 41. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати труп. Забороняється попередньо показувати особі, яка впізнає, особу, яка повинна бути пред'явлена для впізнання, та надавати інші відомості про прикмети цієї особи.

У практиці розслідування зустрічаються два основних випадки пред'явлення трупа для впізнання. Перший випадок має місце при організації пред'явлення відразу ж після огляду місця події, і слідчий часто не має можливості допитати кого-небудь щодо прикмет невідомої особи, труп якої пред'являтиметься. За таких обставин без попереднього допиту труп пред'являється мешканцям навколишніх будинків, вулиць, а також службовим особам, які спілкуються з населенням. Другий випадок – коли на момент впізнання є дані про зникнення певної особи, допитують її близьких чи знайомих, а потім пред'являють їм труп для впізнання.

Пред'явлення трупа для впізнання слід проводити в тому одязі, що є на ньому, в необхідних випадках цьому повинен передувати туалет трупа, що полягає у видаленні бруду і крові з його обличчя, приведенні у звичайний вигляд зачіски. Тільки в особливих випадках, до яких слід віднести наявність значних ушкоджень на обличчі чи зміни внаслідок довгого перебування у воді тощо, можна визнати доцільною реставрацію обличчя трупа. Для ідентифікації особи необхідно широко використовувати прикмети, що є на трупі, а для цього слід надати впізнаючому можливість оглянути обличчя трупа, а в разі необхідності — все тіло. При пред'явленні трупа для впізнання необхідно враховувати деякі дані психології, оскільки трапляються випадки помилкового впізнання внаслідок психологічного настроювання, самонавіювання тощо; іноді при цьому необхідна присутність судово-медичного експерта.

Якщо труп не впізнано, його відправляють до моргу. Слідчий продовжує роботу по встановленню осіб, які можуть впізнати труп (наведення довідок про осіб, які зникли безвісти, перевірка за даними криміналістичного обліку тощо).

При пред'явленні трупа для впізнання можуть бути залучені спеціалісти для фіксування впізнання технічними засобами, психологи, педагоги та інші спеціалісти.

 

Впізнання (ст. 231).

Про проведення впізнання складається протокол згідно з вимогами у КПК України ст. 104 Див. додаток № 42, у якому докладно зазначаються ознаки, за якими особа впізнала особу, річ чи труп, або зазначається, за сукупністю яких саме ознак особа впізнала особу, річ чи труп.

Якщо під пред’явлення для впізнання використовувались технічні засоби про це зазначається у протоколі. Вкакузється хто проводить відео зйомку, якими технічними засобами, на який носій.

Протокол впізнання складається з:

1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і дату складання протоколу; посади і прізвища осіб, які проводять слідчу дію; прізвища і адреси понятих; прізвища інших учасників даної слідчої дії (спеціаліст, працівник міліції та ін.) (при застосуванні заходів безпеки справжні анкетні дані доцільно замінити на псевдонім); статті КПК України, з дотриманням яких проводиться слідча дія; вказівка про роз'яснення понятим їх прав, обов'язків, а також про місце безпосереднього проведення цієї слідчої дії.

2) описової частини, яка повинна містити відомості про: осіб, яких пред'являють, та інших об'єктів з описом їх прикмет і ознак. Стосовно живих осіб зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, вік, зріст, будова тіла, колір волосся, тип обличчя. Не менш важливо описати в протоколі ознаки одягу — вид, фасон, колір, покрій тощо. Пропозиція зайняти будь яке місце особі, що пред’являється для впізнання, розташування осіб після цього. Виклик особи що буде впізнавати (яким чином викликається). Якщо впізнаючим є потерпілий чи свідок після їх прибуття потерпілий попереджається про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань, а свідок — ще й за відмову від дачі показань із засвідченням цього їхніми підписами. Пропозиція впізнати особу. З постановкою питання «Чи впізнаєте ви серед пред’явлених осіб особу яка. Якщо так то за якими ознаками»? Відмітка чи давав потерпілий вказівку статистам, рухатись, говорити слова чи речення тощо. Вказівка на те чи впізнав потерпілий особу чи ні, якщо так, за якими ознаками, якщо ні то чому.

Якщо здійснюватися пред'явлення особи для впізнання тільки за голосом або ходою, при цьому впізнання за голосом повинно здійснюватися поза візуальним контактом між особою, що впізнає, та особами, які пред'явлені для впізнання. Про це має бути відмітка у протоколі.

При пред'явленні речей зазначаються (наприклад, щодо годинника): форма, розмір, колір металу корпусу, циферблат, вид кріплення – ремінець, браслет, ланцюжок тощо. Предмети були розташовані під номерами. Опис виклику особи, роз’яснення прав, обов’язків та відповідальності, постановка питання, який предмет за якими ознаками впізнав.

3) заключної частини, яка повинна містити відомості про: час початку і закінчення пред'явлення для впізнання, чи проводилась фото, відеозйомка (тип апарата, чутливість плівки тощо), зауваження, які надійшли від учасників пред'явлення для впізнання, якщо такі мали місце. Протокол підписується слідчим і всіма учасниками даної слідчої дії. При застосуванні відео зйомки при пред’явленні для впізнання у протоколі слід роботи відмітку про відтворення відеозапису учасникам слідчої дії.

При фіксації пред'явлення для впізнання за особливостями голосу (при застосуванні заходів безпеки справжні анкетні дані доцільно замінити на псевдонім) має бути точно зазначено, хто говорив першим, другим тощо, інакше звукозапис втратить зв'язок з протоколом і свою ілюстративну цінність. Необхідність застосування звукозапису при пред'явленні для впізнання визначається слідчим з урахуванням конкретних обставин справи.

Використання звукозапису є доцільним: а) для фіксації процесу пред'явлення для впізнання, коли впізнаючим є малолітній; б) для фіксації показань особи, яка коментує відеофільм, де зафіксовано процес пред'явлення для впізнання; в) для одержання зразків голосу, що необхідно для впізнання за межами місця проведення розслідування; г) для фіксації впізнання, коли впізнаючий на попередньому допиті називає тільки загальні ознаки об'єкта.

Відеозйомка при пред'явленні для впізнання теж є одним із способів фіксації. Доцільно використання відеозйомки при пред'явленні для впізнання живих осіб за особливістю ходи, оскільки це дозволяє зафіксувати її в динаміці. Використання відеозйомки для фіксації ведення і результатів пред'явлення для впізнання має бути належним чином підготовлено. У протоколі слід зазначити, за допомогою якої камери здійснюється фіксація. Після зйомки, запис демонструється всім учасникам слідчої дії.

Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу.

Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні впізнання. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Якщо особа, яка брала участь у проведенні впізнання, відмовилася підписати протокол, про це зазначається в протоколі. Такій особі надається право дати письмові пояснення щодо причин відмови від підписання, які заносяться до протоколу. Факт відмови особи від підписання протоколу, а також факт надання письмових пояснень особи щодо причин такої відмови засвідчується підписом її захисника (законного представника).

У разі проведення впізнання згідно з правилами, передбаченими частинами п'ятою і шостою статті 228 КПК, тобто поза візуальним спостереженням, у протоколі, крім відомостей, передбачених цією статтею, обов'язково зазначається, що впізнання проводилося в умовах, коли особа, яка пред'явлена для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, а також вказуються всі обставини і умови проведення такого впізнання. У цьому випадку анкетні дані особи, яка впізнає, до протоколу не вносяться і не долучаються до матеріалів досудового розслідування.

Якщо проводилося фіксування ходу слідчої (розшукової) дії технічними засобами, до протоколу додаються фотографії осіб, речей чи трупа, що пред'являлися для впізнання, матеріали відеозапису. У разі, якщо впізнання проводилося в умовах, коли особа, яку пред'явили для впізнання, не бачила і не чула особи, яка впізнає, всі фотографії, матеріали відеозаписів, за якими може бути встановлена особа, яка впізнавала, зберігаються окремо від матеріалів досудового розслідування.

До протоколу додаються фотознімки (фототаблиці), якщо особи або речі, пред'явлені для впізнання, були сфотографовані; якщо застосовувався відеозапис – дкасета з записом. У такому разі протокол складається з додержанням додаткових вимог.