Проведення допиту у режимі відео конференції. Проведення впізнання у режимі відео конференції (ст.232)

Проведення допиту, впізнання у режимі відеконференції під час досудового розслідування є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Підставами для проведення таких дій є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети, а також проводяться у разі:

1) неможливості безпосередньої участі певних осіб в досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (стаціонарне лікування особи, перебування у відрядженні, відпустці);

2) необхідності забезпечення безпеки осіб (реальне місце особи до якої застосовано заходи безпеки не розголошується);

3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;

4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;

5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми,

Поважними причинами чи підставами, що можуть бути підставою для проведення дистанційного досудового розслідування можуть бути:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

8) інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик.

Рішення про проведення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а у разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно з статтею 225 КПК, – слідчим суддею, з власної ініціативи або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. Це здійснюється у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду.

Оскільки закон чітко передбачає випадки коли може бути проведене дистанційне досудове розслідування, то слід пам’ятати, що при прийнятті такого рішення уповноважена особа повинна мати у своєму розпорядженні зафіксовані в матеріалах кримінальної справи підтверджуючі дані вказаних підстав. Такі дані можуть міститись у рапортах, довідках про стан здоров’я, протоколах слідчих (розшукових) дій, документах, які підтверджують вік особи, повідомленнях осіб про їх тимчасову чи тривалу відсутність у місці проведення досудового розслідування, повідомленнях осіб, яким вручається повістка про виклик (перелік таких передбачено ч. 2 ст. 135 КПК), постановах про застосування заходів безпеки до учасника (-ів) провадження, заяви осіб, які отримують повістку про виклик про неможливість прибуття за викликом з поважних причин зроблені при врученні їм повістки, в тому числі зроблені усно і зафіксовані відеозаписом, зробленим особою, яка вручає повістку, електронних листах, від осіб, яких викликається на допит, чи які викликаються для проведення впізнання тощо.

У прийняття рішення про проведення дистанційного досудового розслідування за клопотанням сторони чи інших учасників, слід дотримуватись правил про розгляд клопотань, який передбачений ст. 220 КПК.

Прийнявши рішення про проведення дистанційного досудового розслідування слідчий на підставі ст. 133 КПК викликає відповідну особа шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК). Повістка про виклик складається відповідно до вимог ст. 137 КПК При її складанні слід пам’ятати, що у п.2 вказується адреса установи, до якої здійснюється виклик, номер телефону чи інших засобів зв'язку, а не адреса де буде проводитись відеоконференція, що є важливим при досягненні мети проведення такого допиту чи пред’явлення для впізнання при застосуванні заходів безпеки, витримання тактичних особливостей проведення слідчої дії чи їх комплексу або в залежності від особливостей кримінальної справи.

Особу, що перебуває під вартою, слідчий викликає через адміністрацію місця ув'язнення (ч.3 ст. 135 КПК).

Повістка про виклик неповнолітньої особи, як правило, вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Інший порядок вручення повістки допускається лише у випадку, коли це обумовлюється обставинами кримінального провадження (ч. 4 ст. 135). Такими обставина є ситуації коли дотримання такого порядку можуть завдати шкоди досудовому розслідуванню, унеможливити досягнення мети проведення допиту чи впізнання. Вирішення питання про зміну порядку виклику неповнолітньої особи приймається слідчим в кожному випадку лише за наявності особливих обставин по конкретній кримінальній справі і як крайній випадок.

Слідчий повинен здійснити виклик особи чи вручити їй повістку про виклик не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов'язана прибути за викликом. А у випадку встановлення строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик в зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй звичайно необхідного часу для підготовки та прибуття за викликом.

При підготовці до проведення дистанційного досудового розслідування за участю особи, яка проживає за кордоном слідчий повинен врахувати можливість прибуття такої особи за викликом за адресою може бути здійснена відеоконференція, а також саму можливість прибуття особи. Повістка про виклик вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135).

У випадку, якщо сторона чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного досудового розслідування, слідчий, прокурор, може прийняти рішення про його здійснення лише мотивованою постановою слідчий-суддя-ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування, в якому дистанційно буде знаходитися підозрюваний, не може бути прийняте, якщо він проти цього заперечує (ч.2 ст. 232 КПК). Таке заперечення може бути прийняте під час вручення повістки, повідомлення про виклик особи передбаченим законом способом чи при проведенні інших слідчих дій за участю потерпілого, підозрюваного. Звертаємо увагу, що відмова свідка від проведення дистанційного досудового розслідування є неможливою апріорі, що випливає з його процесуального статусу (ст. 65-67 КПК) та аналізованої норми закону.

Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: - від 0,25 до 0,5 розміру мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; - від 0,5 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду (ч. 1 ст. 139 КПК).

У випадку, встановленому ч.1 ст. 139 КПК до підозрюваного, обвинуваченого, свідка, слідчий може застосувати привід у порядку ст. 140-143 КПК.

Викликаючи особу для проведення дій передбачених ст. 232 КПК слідчий повинен узгодити дату і час можливості проведення з уповноваженою службовою особою ОВС, яка відповідає за технічне функціонування засобів і каналів зв’язку з метою «бронювання» часу необхідного для проведення допиту чи пред’явлення для впізнання, для чого очевидно повинна бути направлена відповідна заявка з отриманням позитивної відповіді на неї, так необхідно діяти і у випадку підготовки до проведення відеоконференції з особами, які перебувають в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань. Слід пам’ятати, що при узгодженні часу слід враховувати вимоги ч. 2 ст. 224 КПК про продовжуваність безперервного допиту понад дві години, а в цілому – понад вісім годин на день для повнолітнього і понад одну годину, а в цілому – понад дві години на день для малолітньої або неповнолітньої особи – ч. 2 ст. 226 КПК.

Використання у дистанційному досудовому розслідуванні технічних засобів і технологій повинно забезпечувати належну якість зображення і звуку, а також інформаційну безпеку (ч.2 ст. 232 КПК). Тому перед проведенням дистанційного досудового розслідування необхідно з’ясувати можливість такого проведення з позиції наявності відповідних сертифікованих з позиції захищеності каналів зв’язку, технічної можливість проведення дій, які необхідні для проведення (зміна зовнішності, голосу, взаємного відео- та звуко- контакту, можливість задавати запитання і отримувати відповіді в особи, яка бере участь у слідчій (розшуковій) дії дистанційно, реалізовувати інші надані їм процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки, передбачені КПК), а також визначити особу, яка буде здійснювати технічне супроводження з метою забезпечення швидкого усунення можливих технічних збоїв чи перешкод тощо.

Викликаючи особу для проведення допиту чи пред’явлення слід враховувати процесуальний статус особи, яка викликається, а також її вік. Так, якщо викликається до допиту підозрюваний чи обвинувачений то про час і місце проведення слідчої дії слідчий повинен повідомити його захисника (право бути присутнім під час допиту та інших процесуальних дій передбачено ч. 5 ст. 46 КПК), за винятком випадків коли підозрюваний чи обвинувачуваний відмовився від участі захисника і його участь не є обов’язковою.

Слідчий повідомляє також і захисника якого залучає для проведення процесуальної дії в порядку, передбаченому ст.ст. 49 і 53 КПК, виключно у невідкладних випадках, якщо завчасно повідомлений захисник не може прибути для участі в проведенні процесуальної дії, є потреба у проведенні невідкладної процесуальної дії за участю захисника, а підозрюваний, обвинувачений виявив бажання, але ще не встиг залучити захисника або прибуття обраного захисника неможливе.

Осіб, через яких здійснюється виклик учасників допиту чи пред’явлення для впізнання (представників неповнолітнього чи малолітнього, недієздатних осіб тощо) окремо повідомляти про час і місце проведення слідчої дії непотрібно.

Окремо повідомляється ще педагог або психолог у випадку проведення допиту чи пред’явлення для впізнання неповнолітнього або малолітнього, так як їх участь є обов’язковою (ст. 227 КПК).

При виклику свідка на допит окремо не повідомляється особа, яка надає йому правову допомогу, але безпосередньо при проведенні слідчих дій про які йдеться право йому повинно бути забезпечено право користуватись послугами відповідного спеціаліста, згідно п. 2 ст. 66 КПК.

Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або на території міста, в якому він розташований, службова особа цього органу досудового розслідування зобов'язана вручити такій особі пам'ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення слідчої (розшукової) дії, зокрема і допиту, і пред’явлення для впізнання (ч. 5 ст. 232 КПК). Слідчий завчасно повинен дати письмове доручення оперативним підрозділам для участі у проведенні даних слідчих дій на підставі ч. 3 ст. 40 КПК, за яким оперативний працівник користуватиметься всіма повноваженнями слідчого згідно ч.2 ст. 41 КПК. Або залучити до виконання вказаних дій помічника слідчого. Про таке залучення або дачу доручення оперативним працівникам і їх участь у слідчій дії повинно бути зазначено у протоколі слідчої дії. У випадку утримання допитуваного, або впізнаючого в установі попереднього ув'язнення або установі виконання покарань, дії, передбачені ч. 5 ст. 232 КПК, здійснюються службовою особою такої установи, про що повинен бути відповідний запис у протоколі слідчої, з вказанням прізвища, ім’я, по батькові такої особи, її посади та спеціального звання.

Якщо особа, що буде брати участь у досудовому розслідуванні дистанційно згідно з рішеннями слідчого чи прокурора, знаходиться у приміщенні, розташованому поза територією, яка перебуває під юрисдикцією органу досудового розслідування або поза територією міста, в якому він розташований, слідчий своєю постановою доручає в межах компетенції органу внутрішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства, на території юрисдикції якого перебуває така особа, здійснити дії, передбачені ч. 5 ст. 232 КПК.

Службова особа органу, що отримав доручення, за погодженням зі слідчим, що надав доручення, зобов'язана в найкоротший строк організувати виконання зазначеного доручення. При узгодженні виконання доручення викладеного в постанові, слідчий уточнює час проведення відеоконференції, а також може давати конкретні вказівки щодо тактики чи особливостей проведення допиту чи пред’явлення для впізнання в кожному окремому випадку. Вказівки слідчого викладені в доручені оперативним підрозділам а також в постанові вказаним органам поза територією обслуговування є обов’язковим до виконання, як і ті які слідчий дав при погодженні їх виконання.

Проведення дистанційного досудового розслідування за рішенням слідчого судді здійснюється згідно з положеннями ст. 232 та ч. 4 і 5 ст.336 КПК. В даному випадку організація і проведення дистанційного досудового розслідування є обов’язком слідчого судді і може проводиться з обладнаних приміщень і каналами зв’язку, які є у віданні як міністерства внутрішніх справ так міністерства юстиції.

У випадку виконання вимог ч. 10 ст. 232 КПК, а саме: необхідності зміни голосу і зовнішності під час проведення відеоконференції із застосуванням заходів безпеки до учасника слідчої дії слідчий чи прокурор повинні попереднього узгодити технічне виконання даних вимог з особою технічного супроводження. Проданий факт зазначається у протоколі відповідної слідчої дії.

Хід і результати слідчої (розшукової) дії, проведеної у режимі відеоконференції, фіксуються за допомогою технічних засобів відеозапису про що робиться відповідний запис у протоколі слідчої дії (ч.2 ст. 104 КПК). Слід мати на увазі, що якщо за допомогою технічних засобів фіксується допит, текст показань може не вноситися до відповідного протоколу за умови, що жоден з учасників процесуальної дії не наполягає на цьому. У такому випадку у протоколі зазначається, що показання зафіксовані на технічному носії інформації, який додається до нього (ч.2 ст. 104 КПК)

Слідчий, прокурор з метою забезпечення оперативності кримінального провадження має право провести у режимі відео- або телефонної конференції опитування особи, яка через знаходження у віддаленому від місця проведення досудового розслідування місці, хворобу, зайнятість або з інших причин не може без зайвих труднощів вчасно прибути до слідчого, прокурора (ч. 11 ст. 232 КПК). Дана можливість передбачається в першу чергу для оперативності отримання даних, які мають значення для швидкого розслідування злочинів, а також для забезпечення унеможливлення пропущення процесуальних строків для прийняття процесуальних рішень, забезпечення повноти розслідування шляхом забезпечення зібрання доказів і їх незнищеності зацікавленими особами чи в наслідок об’єктивних обставин (природніх явищ тощо).

Слідчий чи прокурор приймає рішення про проведення опитування особи на підставі наявних у матеріалах кримінальної справи даних про те, що опитувана особа володіє або може володіти інформацією, яка становить інтерес для розслідування, а також даних, які підтверджують перебування особи у віддаленому місці та неможливості її прибуття до органу розслідування. В подальшому слідчий чи прокурор зобов’язаний допитати дану особу про ті ж обставини опитування у порядку визначеному ст. 140 КПК.

При проведенні такого опитування слідчий і прокурор дотримується правил проведення допиту у режимі відеоконференції (ст. 232 КПК)

За результатами опитування, проведеного у режимі відео- або телефонної конференції, слідчий, прокурор складає рапорт Див. додаток № 43, у якому зазначає дату та час опитування, дані про особу опитуваного, ідентифікаційні ознаки засобу зв'язку, що використовувалися опитуваним, а також обставини, які були ним повідомлені. В рапорті варто зазначати також і про підстави та обставини, що вимусили проведення опитування у режимі відео- чи телефонної конференції.

За необхідності опитування фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- чи відеозапису. Носії такої інформації додаються до відповідного рапорту і зберігаються при кримінальній справі.

Слідчий, прокурор зобов'язаний вжити заходів з метою встановлення особи опитуваного у режимі відео- або телефонної конференції та зазначити в рапорті, яким чином була підтверджена особа опитуваного. Вибір способу встановлення особи опитуваного може здійснюватись таким способом, який реально дозволяє підтвердити особу. Вибір способу залишається за ініціатором проведення опитування.