ТОП 10:

Види слідчого огляду. Огляд трупа, пов'язаний з ексгумацією.



Залежно від об’єкта можна виділити такі види огляду: 1) огляд місця події; 2) огляд

місцевості; 3) огляд приміщень; 4) огляд речей; 5) огляд документів; 6) огляд трупа.

Кожний із видів слідчого огляду має свої специфічні особливості, що визначають по-

рядок його проведення. Але разом з тим існує ряд положень процесуального і тактич-

ного характеру, загальних для всіх видів оглядів.

Огляд трупа – це слідча дія, що проводиться в місці його знаходження слідчим

та/або прокурором за обов’язкової участі судово-медичного експерта або лікаря і по-

лягає у безпосередньому сприйнятті зовнішніх ознак трупа з метою виявлення та

фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 303

Такими відомостями можуть буті дані, що допомагають встановити як особу по-

терпілого, так і особу, яка вчинила злочин, місце, час, спосіб та інші обставини вчи-

нення кримінального правопорушення, причини смерті.

Закон містить імперативну вимогу про те, що обов’язковим учасником огляду трупа

є судово-медичний експерт. Якщо неможливе прибуття судово-медичного експерта для

огляду трупа, то запрошується найближчий лікар (найчастіше це хірург або патологоа-

натом). Окрім лікаря для огляду трупа можуть бути залучені й інші спеціалісти.

Слідчий, прокурор зобов’язаний запросити не менше двох понятих для проведен-

ня огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу

проведення цієї слідчої дії (ч. 7 ст. 223 КПК). Оскільки при проведенні слідчої дії

безперервно ведеться відеозапис, участь понятих непотрібна.

Огляд трупа може бути самостійною і окремою слідчою дією (якщо проводить-

ся не на місці події, а в лікарні, морзі тощо) чи складовою частиною огляду місця

події (якщо здійснюється одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володін-

ня особи). Якщо труп знаходиться в житлі чи іншому володінні особи, його огляд

проводиться з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи

(див. ч. 2 ст. 237 КПК).

Огляд трупа не передбачає його розтину, тому при проведенні цієї слідчої дії мова

йде тільки про зовнішній огляд.

Огляд трупа відбувається в два етапи. Першим є загальний огляд, потім здійсню-

ється детальний огляд. Під час загального огляду досліджуються: поза трупа і його

положення на місці події; зовнішній вигляд; знаряддя спричинення смерті у випадках,

коли вони знаходяться безпосередньо на трупі, механічно сполучені з ним (наприклад,

затягнена на шиї петля, ніж, що стирчить із грудей трупа). При детальному огляді

обстеженню підлягають: одяг; тіло трупа (стать, вік, зріст, колір волосся, очей помер-

лого); характер, ступінь і локалізація трупних явищ і ушкоджень (їх походження ви-

значається лише при судово-медичному дослідженні трупа), стан зубного апарата,

наявність виділень; предмети, знайдені в кишенях та інших частинах одягу трупа.

Невпізнані трупи обов’язково повинні бути сфотографовані і дактилоскоповані

і не можуть бути піддані кремації.

Участь при огляді трупа судово-медичного експерта або лікаря не може заміни-

ти судово-медичної експертизи встановлення причин смерті (ч. 2 ст. 242 КПК) і не

виключає можливої участі судово-медичного експерта або лікаря, що брав участь

у зовнішньому огляді трупа, у проведенні розтину трупа і встановленні причин смер-

ті, здійснюваних у медичній установі (ч. 1 ст. 79 КПК).

Забрати труп для поховання можна тільки після проведення судово-медичної

експертизи та встановлення причини смерті з письмового дозволу прокурора.

Стаття 239

Огляд трупа, пов’язаний з ексгумацією

Ексгумація трупа не є слідчою дією. Вона є лише засобом забезпечення наступ-

ного огляду трупу.

Необхідність у проведенні ексгумації трупа може виникнути не тільки якщо по-

трібно провести огляд труп. Підставами для неї також можуть бути випадки коли

необхідно пред’явити труп для впізнання, піддати його повторній або додатковій су-

дово-медичній експертизі, отримати зразки для експертизи, переконатися в тому, що

труп, ексгумація якого проводиться, насправді знаходиться в місці поховання, вилу-

чити із могили речі чи документи, поховані разом із трупом. Але у будь-якому випад-

ку, для того щоб вчинити іншу слідчу чи процесуальну дію, необхідно попередньо

труп оглянути.

Провести ексгумацію можна тільки на підставі постанови про це прокурора.

Якщо під час досудового розслідування виникла необхідність проведення ексгумації

трупа, слідчий може звернутися до прокурора з відповідним клопотанням. Прокурор

зобов’язаний розглянути це клопотання та у разі, якщо це необхідно, винести поста-

нову про проведення ексгумації трупа.

Слід пам’ятати, що ексгумація трупа організаційно та технічно належить до склад-

них заходів, який може завдати моральної травми близьким покійного, тому виноси-

ти постанову про її проведення можна тільки при наявності достатніх відомостей, що

вказують на можливість досягнення мети цієї слідчої дії, якщо слідчий добре підго-

тувався до проведення цієї дії.

У постанові має бути зазначено: чий труп підлягає вийняттю із місця поховання,

де саме він похований; для яких цілей необхідна дана дія, на кого покладається ви-

конання ексгумації, день та час її проведення.

Постанова прокурора про ексгумацію трупа обов’язкова для виконання службо-

вими особами органів місцевого самоврядування.

Оскільки відповідно до закону слідчий, прокурор повинні вживати належних за-

ходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб,я 304

чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені (ч. 3 ст. 223 КПК),

перед проведенням ексгумації слідчий, прокурор зобов’язані повідомити згідно із ст.

11 КПК про проведення огляду, пов’язаного з ексгумацією, близьких родичів та членів

сім’ї померлого.

Відповідно до ЗУ «Про поховання та похоронну справу» місцем поховання

є кладовище, тобто відведена в установленому законом порядку земельна ділянка

з облаштованими могилами чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для

організації поховання померлих та утримання місць поховань. Отже, не є ексгумацією

виймання тіла особи із інших місць поховання, зокрема із землі, якщо тіло було за-

копано з метою приховування злочину, знайдено під час проведення будівельних робіт,

пошуково-рятувальних операцій тощо.

Обов’язковим учасником слідчої дії, яка пов’язана із ексгумацією, є судово-ме-

Дичний експерт.

Слідчий, прокурор зобов’язаний також запросити не менше двох понятих для

проведення цього виду огляду трупа. Винятками є випадки застосування безперерв-

ного відеозапису ходу проведення цієї слідчої дії.

Перед проведенням слідчої дії особам, які беруть у ній участь, роз’яснюються їх

права і обов’язки, передбачені КПК, відповідно до їх процесуального статусу, а також

порядок проведення слідчої дії.

Труп виймається з місця поховання, після чого оглядається з додержанням про-

цесуального порядку, встановленого ст. 238 КПК. Якщо це необхідно, з дотриманням

вимог ст. 230 КПК близьким родичам або членам сім’ї труп пред’являється для впіз-

нання.

Під час ексгумації судово-медичним експертом можуть бути вилучені зразки,

необхідні для дослідження. Це можуть бути зразки тканини і органів або частини

трупа.

Згідно з Правилами проведення судово-медичної експертизи (досліджень) тру-

пів у бюро судово-медичної експертизи, затвердженими наказом Міністерства охоро-

ни здоров’я України від 17.01.95 р. № 6, експертиза трупа виконується у судово-ме-

дичних моргах або в моргах лікувально-профілактичних установ. Як виняток, за по-

годженням із судово-медичним експертом, допускається проведення експертизи

трупа після його ексгумації за теплої пори року, сухої погоди і при с творюванні осо-

бою, що призначила експертизу, придатних для роботи умов, на відкритому повітрі.

Саме тому частина четверта коментованої статті не містить імперативної вимоги

щодо доставлення трупа до відповідного експертного закладу для проведення екс-

пертизи, а передбачає це у разі необхідності.

При огляді після ексгумації можуть бути вилучені лише речі, які мають зна-

чення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Якщо оглянуті речі

мають ознаки речового доказу (ст. 98 КПК), вони признаються речовими доказами

і залучаються до матеріалів кримінального провадження постановою слідчого або

прокурора.

Усі вилучені речі підлягають огляду, упаковці та опечатуванню із завіренням під-

писами осіб, які брали участь у проведенні огляду.

Про виймання трупа з місця поховання із дотриманням вимог ст. 104 КПК скла-

дається протокол (див. коментар до ч. 7 ст. 237 КПК). Серед інших відомостей, які

мають міститися у описовій частині протоколу, повинні бути зафіксовані також: місце

розташування могили, її зовнішній вигляд і стан, характер поверхні ґрунту і рослин-

ного покриву; наявність або відсутність огорожі, земляного пагорба і надмогильної

споруди (хреста, надгробної плити, пам’ятника, обеліска, стели тощо); надписи на

надгробку або реєстраційному знаку; особливості ґрунту на рівні труни (колір, воло-

гість, зернистість тощо); глибина захоронення; стан труни; спосіб кріплення кришки

(положення фіксаторів); детально описується труп, що знаходиться в труні.

У заключній частині повинні містити відомості про виявлені, вилучені речі, пере-

раховані їх ознаки, зазначено, які зразки відібрані.

Додатками до проколу огляду трупа, пов’язаного із ексгумацією, можуть бути

спеціально виготовлені фототаблиці, аудіо– чи відеозапис, плани, схеми, графічні зо-

браження, відбитки, зліпки та інші матеріали, які пояснюють зміст протоколу (ст. 105

КПК).

Після проведення ексгумації і необхідних досліджень поховання здійснюється

в тому самому місці з приведенням могили в попередній стан. До матеріалів кримі-

нального провадження доцільно долучити довідку щодо того, де, ким та коли прове-

дено поховання трупа, що піддавався ексгумації.__







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-06; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.254.88 (0.008 с.)