Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ,



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ,



Міністерство ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ України

       
   
Дніпропетровська державна фінансова академія
 

 


МАКРОЕКОНОМІКА

Навчально-методичний посібник

 

 

Дніпропетровськ - 2012


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровська державна фінансова академія

ЦЕНТР ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

КАФЕДРА ЕКОНОМІЧНОЇ ТЕОРІЇ

 

МАКРОЕКОНОМІКА

 

Навчально-методичний посібник

для слухачів які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст

в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за спеціальністю 7.03050801 «Фінанси і кредит»

 

Дніпропетровськ – 2012


ББК 65.02

УДК 330.101.54

 

К 66 Корягіна Т.В., Степанов І.В.
Макроекономіка: навчально-методичний посібник для слухачів які навчаються за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст в галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» за спеціальністю 7.03050801 «Фінанси і кредит», - Дніпропетровськ, - Дніпропетровська державна фінансова академія, 2012.- 58 с.

 

 

Навчально-методичний посібник містить програму навчальної дисципліни, методичні рекомендації до самостійної роботи, перілік питань до іспиту, список рекомендованої літератури.

 

 

Автори-укладачі:   Т.В. Корягіна - к.держ.упр., доцент, кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії
  І.В. Степанов - старший викладач кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії
Рецензенти: Н.І. Дучинська - д.е.н., зав. кафедри економічної теорії Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара
  С.І. Пампуха - к.е.н., доцент кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії
Відповідальний за випуск: В.А. Табінський - к.е.н., доцент, завідувач кафедри економічної теорії Дніпропетровської державної фінансової академії

 

Розглянуто та схвалено Вченою радою економічного факультету

Протокол № від р.

 

 

Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри економічної теорії

Протокол № 14 від 11.06.2012 р.


Зміст

Передмова……………………………………………………………………
1. Програма навчальної дисципліни……………………………………
2. Методичні рекомендації до самостійної роботи……………………
3. Методичні рекомендації до виконання домашньої контрольної роботи…………………………………………………………………………
4. Підсумковий контроль…………………………………………………
5. Список рекомендованої літератури…………………………………...

Передмова

Дисципліна «Макроекономіка» є складовою частиною економічної теорії, яка вивчає економіку в цілому, тобто, на рівні держави, національних ринків, міждержавних економічних відносин, але у тісному зв’язку з діями та уподобаннями елементарних суб’єктів економічної діяльності – домашніх господарств та підприємств. Курс макроекономіки тісно пов’язаний з дисциплінами «Політична економія», «Мікроекономіка» та «Економіка підприємств» і дає можливість систематизувати й доповнити отримані знання щодо механізму функціонування національної економіки.

Зміст дисципліни дозволяє познати механізм функціонування економічної системи в умовах ринкових відносин а також причини та наслідки спільної діяльності всіх агентів національної економіки.

Значними є ті фактори, що зумовлюють економічне зростання, рівень занятості населення та методів боротьби з безробіттям та інфляцією; у визначенні ролі грошей в економіці і чинників, що сприяють попиту на гроші також ролі відсоткової ставки як головного елементу, що забезпечує взаємозв’язок ринків благ і грошового ринку; у дослідженні механізмів і заходів, за допомогою яких держава регулює національну економіку та міжнародні економічні відносини.

Навчально-методичний посібник «Макроекономіка» призначений допомогти у вивченні дисципліни, розкрити зміст економічного розвитку суспільств. Матеріали посібника систематизовано у трьох змістових модулях:

В дисципліні «Макроекономіка, як теоретичної основи економічної політики держави» розкрито особливості макроекономіки, як науки, її місце в системі економічних відносин. Значна увага приділяється розкриттю макроекономічних показників в системі національних рахунків, визначенню основних їх категорій та методологічних принципів побудови.

Крім того, показано особливості розвитку ринку праці та механізм його функціонування. Зроблено акцент на класичну та кейнсіанську теорії ринку праці. Визначена державна політика зайнятості населення. Вагомим внеском у цей модуль є коло питань, що ґрунтовано та докладно розкривають різноманітні сторони розвитку товарного та грошового ринків. Також розкрито особливості розвитку інфляційних процесів в державі.

Макроекономічний аналіз розкриває питання, які відображають особливості споживання домогосподарств визначені середня схильність до споживання та заощадження. Показано яка роль надається в системі суспільного відтворення приватним інвестиціям, визначено сутність мультиплікатора інвестицій. Також показано роль держави у системі макроекономічного регулювання і визначено її особливості в зовнішньоекономічній діяльності на сучасному етапі розвитку.

У посібнику приділяється велика увага вивченню сучасних інструментів економічного аналізу, знання яких дозволяє кожному, хто вивчає дану науку, самостійно аналізувати складні економічні явища та процеси і робити вірні економічні висновки.

Лаконічність і доступність наведеного матеріалу дозволить без будь-яких зусиль усвідомити проблемний характер окремих положень.

Матеріал, викладений у посібнику, дозволить активізувати пізнавальну діяльність при вивченні дисципліни.

Навчально-методичний посібник «Макроекономіка» може бути корисним для слухачів всіх форм навчання економічного спрямування.


Зміст навчальної дисципліни

Тема 3. Ринок праці

Ринок праці та механізм його функціонування. Попит, пропозиція і ціна на ринку праці. Класична теорія ринку праці. Кейнсіанська теорія ринку праці.

Неповна зайнятість та рівень безробіття. Види безробіття: фрикційне, структурне, циклічне. Повна зайнятість, природне безробіття та потенціальний ВВП. Закон Оукена. Соціально-економічні наслідки безробіття.

Державна політика зайнятості населення. Стимулювальна політика як метод зменшення безробіття.

Тема 4. Товарний ринок

Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Взаємодія між домогосподарствами і підприємствами на товарному ринку. Роль фінансових посередників в економічному кругообігу.

Сукупний попит. Сутність сукупного попиту та його відмінність від однотоварного попиту. Крива сукупного попиту. Цінові фактори сукупного попиту. Нецінові фактори сукупного попиту та їх вплив на його криву.

Сукупна пропозиція. Сутність сукупної пропозиції. Сукупна пропозиція на основі виробничої функції. Класична модель сукупної пропозиції. Зміна цін і реального ВВП на різних ділянках короткострокової кривої сукупної пропозиції. Нецінові фактори сукупної пропозиції та їх вплив на її криву.

Сукупний попит – сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги. Довгострокова та короткострокова рівновага. Збурення сукупного попиту та механізм відновлення рівноваги. Збурення сукупної пропозиції та механізм відновлення рівноваги.

 

Тема 5. Грошовий ринок

Механізм функціонування грошового ринку. Грошова пропозиція та грошові агрегати. Графік грошової пропозиції. Попит на гроші для угод, попит на гроші як активи та їх графічна інтерпретація. Модель грошового ринку. Порушення та відновлення рівноваги на грошовому ринку.

Банківська система та грошова пропозиція. Основні функції комерційних банків. Банківські резерви. Банківський механізм розширення грошової пропозиції на основі депозитного мультиплікатора. Грошова пропозиція з урахуванням депозитних та готівкових грошей. Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.

Грошово-кредитне регулювання економіки. Монетаристська теорія як теоретична база монетарної політики. Основні методи монетарної політики. Вплив монетарної політики на економіку: політика дорогих та дешевих грошей; антиінфляційна функція.

Модель IS – LM як імітація одночасної рівноваги на товарному та грошовому ринках. Обґрунтування кривої IS та її рівняння. Обґрунтування кривої LM та її рівняння. Модель IS – LM як аналітичний засіб макроекономічної політики.

Тема 8. Приватні інвестиції

Роль інвестицій в економіці. Відсоткова ставка як чинник інвестиційного попиту. Номінальна та реальна відсоткова ставка. Відсоткова ставка і чиста прибутковість інвестицій. Крива сукупного попиту на інвестиції. Чинники автономних інвестицій та їх вплив на криву інвестиційного попиту.

Мультиплікатор інвестицій. Сутність мультиплікатора. Таблична модель мультиплікативного процесу. Модель простого мультиплікатора. Мультиплікативна зміна реального ВВП. Вплив інфляції на мультиплікативний ефект.

План вивчення теми

1. Ефективність економіки.

2. Головне завдання макроекономіки.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

В першому питанні розглядається сутність ефективності економіки як відношення між результатами й витратами. Ефективність економіки характеризує зв’язок між обсягом ресурсів, витрачених у процесі виробництва, і кількістю товарів і послуг, одержаних у результаті використання цих ресурсів. Зростання кількості товарів та послуг, одержаних від даної величини спожитих ресурсів, свідчить про зростання ефективності національної економіки навпаки, зменшення ж обсягу продукції, одержаного від даної величини споживчих ресурсів, свідчить про зниження ефективності.

В другому питанні вивчаються шляхи підвищення ефективності економіки на макрорівні. Розглядаються такі способи цього процесу:

1. Забезпечення повного використання ресурсів. Повне використання ресурсів означає залучення до економічного обороту всіх ресурсів, придатних для виробництва товарів та послуг.

2. Досягнення потенційного обсягу виробництва. Під потенційним обсягом виробництва розуміють такий його обсяг, коли продуктивні можливості ресурсів використовуються найповніше.

3. Досягнення найраціональнішого розподілу наявних ресурсів між виробництвом окремих видів продукції, між виробництвом споживчих та інвестиційних товарів. У першому випадку найвища ефективність економіки забезпечується за умови досягнення рівноваги між попитом і пропозицією. У другому, найвища ефективність економіки досягається тоді, коли забезпечено баланс між поточними і перспективними потребами, тобто правильно визначена альтернатива: “більше зараз і менше потім” або “менше зараз і більше потім”.

4. Зростання технічного рівня виробництва. На цій основі забезпечується підвищення ефективності економіки через поліпшення якості товарів й удосконалення технології їх виробництва.

Головне завдання макроекономіки полягає в тому, що дана наука повинна озброїти людей знанням тих форм і методів впливу на економіку, за допомогою яких вони зможуть забезпечити її ефективне функціонування з метою досягнення найвищого рівня задоволення потреб.


Питання для самоконтролю

 

1.Що означає категорія економічні ресурси?

2.В чому полягає практичне завдання макроекономіки?

3.Які чинники впливають на ефективність економіки?

План вивчення теми

1. Валовий національний доход і валовий національний доход наявний.

2. Особистий та після податковий доход.

3. Інфлювання та дефлювання ВВП.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

У першому питанні визначимо, що являє собою валовий національний доход (ВНД).

ВНД – це сума внутрішніх первинних доходів, тобто ВВП плюс чисті зовнішні первинні доходи, які отримані резидентами даної країни від інших країн.

Чисті зовнішні первинні доходи визначаються як різниця між первинними доходами, які отримані від інших країн, і первинними доходами, які передані іншим країнам. Отже, ВНД відрізняється від ВВП на сальдо первинних доходів, отриманих з-за кордону і переданих за кордон.

На рівні економіки зовнішні первинні доходи включають відсотки за надані кредити; дивіденди за участь в акціонерному капіталі; чисту ренту за користування землею, плату за використання авторських прав, патентів; реінвестований доход іноземних компаній та ін.

Первинні доходи, які отримують резиденти даної країни, можуть бути у формі поточних трансфертів перерозподілені нерезидентам. І навпаки, первинні доходи нерезидентів можуть у формі поточних трансфертів передаватись резидентам даної країни. З урахуванням руху поточних трансфертів у грошовій і натуральній формах формується валовий наявний національний доход (ВНДн).

У другому питанні визначимо наступний показник – особистий доход. Він складається із первинних доходів домогосподарств:

- заробітної платні за винятком відрахувань до страхових фондів;

- ренти, як доходу від передачі прав на використання власності;

- чистого відсотку, як доходу від фінансових активів (він обчислюється як різниця між отриманими і сплаченими відсотками);

- дивідендів, як доходу від участі в акціонерному капіталі;

- змішаного доходу, тобто доходу некорпоративного (індивідуального) бізнесу;

та вторинних доходів, які не зароблені, але отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів:

- внутрішні соціальні трансферти;

- чисті зовнішні соціальні трансферти.

Велике значення в макроекономічному аналізі має показник безподаткового доходу. Він обчисляється як різниця між особистим доходом і особистими податками.

В третьому питанні визначемо суть інфлювання або дефлювання за допомогою використання поняття номінального ВВП і реального ВВП.

Якщо реальний ВВП не враховує зміну рівня цін, то номінальний обчислюється в поточних цінах.

Для обчислення темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін застосовують індекс цін ВВП (Іц), або дефлятор ВВП.

Якщо аналізується 1999 рік, то дефлятор ВВП 1999 р. буде виражатися співвідношенням номінального ВВП щодо реального ВВП у відсотках.

Дефлятор ВВП показує темп зростання номінального ВВП за рахунок цін в аналізованому році порівняно з попереднім. Процес коригування номінального здійснюється за допомогою дефлятора ВВП. Це дає змогу дефліювати ВВП (зменшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін) або інфліювати (збільшити грошовий вираз ВВП з урахуванням динаміки цін). Результатом цього коригування є обчислення реального ВВП для кожного року у постійних цінах, тобто цінах базового року.

Методом інфлювання або дефлювання номінального ВВП даного року є ділення номінального ВВП на індекс цін ВВП і положення одержаного результату на 100%.

Одержані показники можна безпосередньо зіставляти з показником ВВП для базового року.

 

Питання для самоконтролю

 

1. У чому полягає суть показників ВНД і ВНДн?

2. Як розраховують показники особистого доходу і безподатного доходу?

3. Як розраховують індекс цін ВВП?

4. Як обчислити реальний обсяг ВВП за допомогою дефлятора ВВП?

 

Тема 3. Ринок праці

Мета заняття:поглибити, систематизувати та закріпити знання слухачів з теоретичних основ функціонування ринку праці та проблем безробіття.

План вивчення теми

1. Ринок праці та механізм його функціонування.

2. Зайнятість та безробіття.

3. Соціально-економічні наслідки безробіття. Закон Оукена.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Mета теми — надати студентам базові знання про механізм ринку праці, проблем безробіття та державного регулювання зайнятості.

Відсутність рівноваги на ринку праці означає найчастіше наявність надлишкової робочої сили, яка не може знайти для себе роботу.

Основним індикатором стану ринку робочої сили є зайнятість. Рівень зайнятості виявляється через рівень безробіття, який характеризує співвідношення між чисельністю безробітних і чисельністю робочої сили.

Загальний рівень трудових ресурсів (R - resources) складається з двох груп населення: працюючих та безробітних (F).

 

R = L + F(2.1)

 

Працюючі (L)– L (labor - праця)

Безробітні - F (free - незайняті)

Рівень фактичного безробіття (u) (u - unemployment - безробіття) обчислюється як частка офіційно зареєстрованих безробітних (F) до загального числа людей, які можуть і бажають працювати (R):

u = ×100%(2.2)

Природний рівень безробіття складається з фрикційного та структурного:

 

u*= uf + us(2.3)

Природна норма безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний забезпечувати потенційний рівень ВВП.

Взаємозв’язок між коливаннями рівня безробіття та ВВП відбиває закон Оукена.

Американський економіст А. Оукен на основі макроекономічного аналізу (емпірично) дійшов висновку, згідно з яким: якщо фактичне безробіття перевищує рівень природного безробіття на 1 %, то втрати ВВП складають 2,5 %. Це положення дістало назву закону Оукена.

Спираючись на закон Оукена, можна обчислити втрати ВВП від надмірного (циклічного) безробіття. Таке обчислення можна розкласти на декілька етапів.

Перший — обчислення відсотка відставання фактичного ВВП Ya від потенційного ВВП Yp:

Δy = (u – u*)×2,5(2.4)

деΔy— відставання фактичного ВВП від потенційного ВВП (у відсотках);

u і u* —рівень відповідно фактичного і природного безробіття;

2,5 — число Оукена.

Другий — розрахунок потенційного ВВП - Yp

Yp = ×100(2.5)

 

де Ya — це фактичний ВВП.

Третій — оскільки нам відомо Ya та Yp, то звідси втрати економіки від циклічного безробіття будуть дорівнювати:

 

ΔY = Ya – Yp (2.6)

 

де ΔY — втрати ВВП від циклічного безробіття.

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке безробіття і які його причини?

2. Назвіть основні види безробіття та розкрийте їх зміст.

3. Що визначають терміни «повна зайнятість» і «неповна зайнятість».

4. Що таке природна норма безробіття і як вона визначається?

5. Чим визначається попит на робочу силу та її пропозиція.

6. Які соціально-економічні наслідки безробіття?

 

Бібліографічний список до самостійної роботи

1; 3; 4; 5; 6

 

Тема 4. Товарний ринок

Мета заняття:поглибити, систематизувати та закріпити знання слухачів з проблем формування та взаємодії сукупного попиту та пропозиції в їх класичному розумінні та чинники впливу на них.

 

План вивчення теми

 

1. Сукупний попит та його чинники.

2. Сукупна пропозиція та її чинники.

3. Сукупний попит - сукупна пропозиція як базова модель економічної рівноваги.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

 

Мета теми — дати студентам знання про економічний кругообіг в умовах чистого ринку, основні категорії товарного ринку та базову модель економічної рівноваги.

В основі економічного кругообігу лежить природне тяжіння ринку до рівноваги між доходами і видатками. Щоб зрозуміти, як ринок забезпечує цю рівновагу, звернімося до таких ринкових категорій, як сукупний попит і сукупна пропозиція.

Сукупний попит (AD), як платоспроможний попит на реальний ВВП, залежить від рівня цін на кінцеві товари та послуги. Між сукупним попитом і ціною існує обернена залежність, і тому в графічній моделі крива сукупного попиту набирає вигляду від’ємної похилої лінії. Графічно вплив різних чинників (як цінових, так і нецінових) на сукупний попит відображається зміщенням кривої сукупного попиту у відповідний бік.

Сукупна пропозиція (AS) це пропозиція реального ВВП. На неї впливають ціни і нецінові чинники.

Стосовно залежності сукупної пропозиції від ціни в теорії існує дві моделі: класична і кейнсіанська. Графічно вони показані на рис. 1 і 2.

 
 

 

 


Рис. 1. Класична модель Рис. 2. Кейнсіанська модель

 

В основі класичної моделі лежить положення про абсолютну гнучкість цін і зарплати. Спираючись на це положення, прихильники класичної моделі вбачають такий зв'язок між ціною і сукупною пропозицією. Якщо, наприклад, сукупний попит падає порівняно з потенційним ВВП, то, з одного боку, знижуються ціни; з іншого — одночасно падає попит на ринку праці та адекватно зменшується зарплата. Унаслідок цих одночасних змін прибутковість виробництва не змінюється. Тому у підприємств не виникає мотивації до зменшення сукупної пропозиції. Вона залишається на рівні Yp, але при адекватно нижчій ціні і зарплаті. Звідси — висновок класичної моделі: сукупна пропозиція не залежить від цін. Тому на графіку крива AS набирає вигляду вертикальної лінії, яка започатковується в точці потенційного ВВП.

Зв'язок між ціною і сукупною пропозицією в короткостроковому періоді пояснює кейнсіанська модель. В її основі — положення про негнучкість зарплати протягом короткострокового періоду. Це пояснюється існуванням колективних угод між профспілками і підприємцями, а також небажанням підприємці і зменшувати зарплату, щоб уникнути зниження мотивації до праці та виникнення соціальних конфліктів. Отже, згідно з кейнсіанською моделлю, в короткостроковому періоді гнучкими є лише ціни, а зарплата тимчасово не змінюється.

Якщо, наприклад, сукупний попит падає відносно Yp, то, за логікою цієї моделі, знижуються лише ціни, а зарплата тимчасово залишається стабільною. За цих умов прибутковість виробництва зменшується, що стимулює підприємців до скорочення сукупної пропозиції. Звідси — висновок моделі: в короткостроковому періоді, протягом якого зарплата не змінюється, сукупна пропозиція перебуває в прямій залежності від товарних цін. Тому на графіку крива AS набирає вигляду додатної похилої лінії Це означає, що кейнсіанська модель — це модель сукупної пропозиції для короткострокового періоду.

Тому, на горизонтальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах неповної зайнятості з високим циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту не викликає зростання цін. За цих умов сукупна пропозиція збільшується адекватно зростанню сукупного попиту. На висхідній ділянці, яка відображає економіку в умовах неповної зайнятості з низьким циклічним безробіттям, збільшення сукупного попиту викликає як зростання цін, так і збільшення сукупної пропозиції. На вертикальній ділянці, яка характеризує економіку в умовах повної зайнятості, при збільшенні сукупного попиту сукупна пропозиція тимчасово збільшитися не може. Тому єдиним наслідком є зростання цін.

В любому випадку спроможність ринкового механізму до відновлення економічної рівноваги на умовах повної зайнятості не піддається часовому визначенню. Тому шлях до неї лише з допомогою ринкового механізму може бути невизначено тривалим і супроводжуватися великими економічними і соціальними втратами. Щоб скоротити його тривалість і зменшити втрати, необхідне державне втручання в економіку.

Питання для самоконтролю

1. Яка різниця між уявленнями класиків та неокейнсіанців про криву сукупного попиту?

2. Чим можна пояснити вертикальний вид лінії сукупної пропозиції?

3. Поясніть наслідки зсуву кривої сукупної пропозиції в короткостроковому періоді.

4. Як змінюється положення кривої сукупного попиту під впливом нецінових факторів?

5. Покажіть класичну модель сукупної пропозиції і розкрийте механізм гнучких цін і зарплати.

6. Які наслідки виникають в економіці, якщо рівновага в ній порушується через падіння попиту?

 

Бібліографічний список до самостійної роботи

1; 2; 3;4; 6

Тема 5. Грошовий ринок

Мета заняття:поглибити, закріпити, систематизувати знання про основні поняття, принципи, закономірності та суб’єкти грошового ринку в сучасній економіці.

План вивчення теми

1. Механізм функціонування грошового ринку. Модель грошового ринку.

2. Банківська система та грошова пропозиція. Основні функції комерційних банків.

3. Грошова база, грошовий мультиплікатор і грошова пропозиція.

4. Модель IS-LM.

 

Методичні рекомендації

 

Мета теми — допомогти студентам вивчити механізм функціонування грошового ринку, вплив на нього банківської системи та монетарної політики, а також основи побудови моделі IS—LM.

Основними параметрами грошового ринку є грошова пропозиція і грошовий попит. Вони являють собою реальну грошову масу і обчислюються на основі ділення номінальної грошової маси (М) на ціни за формулами: пропозиція — Мs=(M/P)s, попит — Md = (M/P)d. Крім того, важливим параметром грошового ринку є ціна грошей, тобто відсоткова ставка.

Грошова пропозиція складається з різних форм грошових активів. Залежно від рівня ліквідності всі вони об'єднуються зростаючим підсумком в окремі грошові агрегати:

МО= готівкові гроші (гроші поза банками);

М1= МО + поточні депозити + кошти на розрахункових рахунках;

М2 = Ml + строкові депозити;

Мз = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змінюватися Національним банком згідно з цілями монетарної політики. Тому в графічній моделі грошової пропозиції її крива набирає вигляду вертикальної лінії.

Грошовий попит — це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод і попит на гроші як активи.

Попит на гроші для угод показує, скільки грошей економічний агент бажає мати на руках для того, щоб здійснювати повсякденні трансакції (угоди).

Найпростіша формула трансакційного попиту на гроші має вигляд:

 

MDТ= P×Q/v, (2.7)

 

де MD – кількість грошей, що перебувають в обігу; P - абсолютний рівень цін; Q – реальний обсяг виробництва; v – швидкість обігу грошей.

Попит на гроші для угод дорівнює:

 

MDТ = ВВПр/v,(2.8)

де ВВПр — реальний валовий внутрішній продукт.

Попит на гроші як активи (MDА) випливає з їхньої функції як засобу заощадження. В цьому випадку гроші розглядаються як засіб збереження вартості.

Попит на гроші для угод і попит на гроші як активи визначає загальний попит на гроші. Отже, сукупний попит на гроші – це реальна грошова маса, яка необхідна економічним суб’єктам для оплати угод та в якості активів, виходячи з попереднього аналізую функцію грошового попиту можна записати таким чином:

MD = L(Y,i) = kY – hi(2.9)

 

де, k та h – коефіцієнти еластичності грошового попиту відповідно за доходом та відсотковою ставкою.

Зростання цін на облігації викликає зниження відсоткової ставки, що випливає з її формули:

 

n = (відсотковий дохід / ціна облігації) × 100, (2.10)

 

де відсотковий дохід є фіксованою величиною. Тому в разі зростання цін на облігації відсоткова ставка падає.

За законом всі комбанки повинні мати обов’язкові резерви. Загальна норма банківських резервів визначається відносно депозитних грошей (D) за формулою:

rr = R/D(2.11)

 

Кредитні гроші (МС), які обчислюються як різниця між депозитними грошима і банківськими резервами за формулою:

 

МС = D – R(2.12)

 

Здатність банківської системи на базі залучення грошей на свої депозити створювати нові гроші, тобто збільшувати пропозицію грошей, вимірюється депозитним мультиплікатором(md). Який знаходиться в оберненій залежності від норми резервування:

md = 1/rr(2.13)

Якщо резервна норма встановлена, то спираючись на початковий приріст депозитних грошей, можна обчислити приріст грошової пропозиції:

 

∆MS= ∆D × md(2.14)

 

Наведена модель грошової пропозиції відповідає спрощеним умовам її формування, тому що в ній грошова пропозиція зводиться лише до депозитних грошей, а вилучення з грошового обігу зводяться лише до банківських резервів.

У дійсності до складу грошової пропозиції входять як депозитні, так і готівкові гроші, тобто:

MS = MB +D(2.15)

 

де MB — готівкові гроші.

За цих умов, певна частка грошей, що їх залучають комерційні банки, вилучаються в формі готівки. З урахування цього зміна грошової пропозиції визначається за формулою:

Щоб визначити модель грошової пропозиції з урахуванням усіх обставин, визначимо два додаткових показники, що впливають на її величину.

Коефіцієнт готівки (cr)— це відношення готівкових грошей до депозитних грошей:

cr = MB/D(2.16)

звідси MB = cr × D .

Грошова база (H)— це сума готівкових грошей та банківських резервів (гроші високої ефективності):

H = MB + R(2.17)

 

З урахуванням цього зміна грошової пропозиції визначається за формулою:

∆MS= ∆Н × mm, (2.18)

деmm – грошовий мультиплікатор, який визначається таким чином:

mm = (1+cr)/(rr+cr)(2.19)

Грошовий мультиплікаторпоказує на скільки грошових одиниць змінюється грошова пропозиція за зміни грошової бази на одну грошову одиницю.Легко помітити, що коли вилучення грошей у формі готівки відсутні, тобто cr = 0, то грошовий мультиплікатор дорівнює депозитному.

Досі розглядалися умови рівноваги окремо на товарному та грошовому ринках. Насправді економічна рівновага — це рівновага на обох ринках одночасно. Аналітичним засобом поєднання двох ринків на умовах рівноваги є модель IS—LM. Двома її складовими є крива IS (інвестиції - заощадження) та крива LM (ліквідність - гроші).

Крива IS відображає зв'язок між реальною відсотковою ставкою (r) і доходом (Y) в умовах рівноваги на товарному ринку. Крива LM відображає зв'язок між Y і rв умовах рівноваги на грошовому ринку. Оскільки відсоткова ставка впливає на товарний ринок (через інвестиційний попит) і одночасно є елементом грошового ринку, то завдяки цьому вона пов'язує між собою обидва ринки. Модель IS—LM пристосована для умов, якщо ціни стабільні. Тому n = r. Ми будемо спиратися на реальну відсоткову ставку, оскільки в моделі IS -LM вона є чинником інвестицій.

Криву ISможна побудувати на основі синтезу моделі «кейнсіанський хрест» і графіка інвестиційного попиту (див. рис. 3).

Припустимо, що відсоткова ставка зросла від г1, до г2. Згідно з інвестиційною функцією (І=І-Ь×r), інвестиції скоротяться від І1 до І2 (графік інвестиційного попиту). Це викличе зменшення сукупних видатків з Е1 до Е2 і доходу від Y1 до Y2 («кейнсіанський хрест»). Крива IS підсумовує зазначені зміни. Вона набирає вигляду від’ємної похилої лінії і свідчить про обернену залежність між відсотковою ставкою і доходом.

Виведемо алгебраїчну модель кривої IS, спираючись на такі рівняння:

 

Y=E; Y=C+I+G; C= +c(Y-T); I= -b×r; G= .

Об'єднаймо ці рівняння в одне, в якому замість c(Y-T) підставимо c(l-t) Y:

Y= + + +c(l-t)×Y-b×r.

а) «кейнсіанський хрест»

E

E1

T1

E2

T2

Y

Y2 Y1

r r

r2 T2 r2 T2

 
 


IS Y
r1 T1 r1 T1

Y2 Y1 Y2 Y1

б) крива ІS в) крива інвестиційного попиту

Рис. 3. Побудова кривої IS

Перенесемо Yіз правої частини рівняння в ліву:

Y-c(l-t)×Y= + + -b×r.

Розв'язавши рівняння відносно Y, отримаємо:

. (2.20)

Для спрощення рівняння суму автономних видатків + + позначимо як АЕ і врахуємо, що вираз 1/1-с(1-t) є мультиплікатором видатків (me). Звідси випливає функція кривої IS:

Y=me(AE-b×r) (2.21)

Тепер перейдемо до кривої LM, яку можна побудувати на основі синтезу моделі «кейнсіанський хрест» та графіка грошового ринку (рис. 4).

Припустимо, що дохід збільшився від Y1, до Y2 («кейнсіанський хрест»). Це збільшує попит на гроші, що переміщує його криву вправо і підвищує відсоткову ставку від г1 до r2. Крива LMпідсумовує зазначені зміни. Вона набирає вигляду додатної похилої лінії і свідчить, що між доходом і відсотковою ставкою існує пряма залежність.

Виведемо алгебраїчну модель кривої LM на основі рівняння рівноваги на грошовому ринку. Пригадаймо, що функція грошового попиту визначається за формулою:

Мd = k • Y - h • r.(2.22)

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.130.97 (0.048 с.)