Право інтелектуальної власності на комерційне найменування



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Право інтелектуальної власності на комерційне найменування



A Інформація

Відповідно до ст. 90 ЦК України юридична особа, яка є суб'єк­том підприємництва, може мати комерційне (фірмове) найменуван­ня. У ст. 489 ЦК України зазначається, що правова охорона нада­ється комерційному (фірмовому) найменуванню (далі — комерційне найменування), якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності.

Під комерційним (фірмовим) найменуванням слід розуміти найменування, під яким особа діє у цивільному обороті і яке індивідуалізує цю особу серед інших його учасників.

Суб'єкти прав на комерційні найменування

Власниками прав на комерційні найменування можуть бути лише юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Це випли­ває зі ст. 90 ЦК України, де юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне найменування.

Не можуть виступати у цивільному обороті під своїм комерційним найменуванням об'єднання осіб, пов'язаних між собою лише догово­ром про спільну діяльність, представництва і філії юридичних осіб та інші їхні відособлені підрозділи (цехи, відділення, ділянки тощо). Усі вони мають виступати в цивільному обороті від імені юридичної особи, яка їх утворила, і відповідно користуватися її комерційним найменуванням.

Не можуть мати комерційних найменувань ті установи, які вико­нують функції некомерційного характеру, тобто не здійснюють під­приємницьку діяльність, зокрема фонди, асоціації, громадські та ре­лігійні організації, споживчі кооперативи, а також їх об'єднання.

Право на комерційне найменування гарантує можливість під­приємницькому товариству виступати в цивільному обороті під власним найменуванням; юридична особа під своїм комерційним найменуванням укладає ци­вільно-правові угоди, реалізує особисті немайнові права, захищає свої порушені права або права, що оспорюються, здійснює інші юридичні дії. Використанням комерційного найменування також може бути його розміщення на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах, у публіка­ціях рекламного характеру, оголошеннях, анотаціях тощо.

Абсолютний характер права на комерційне найменування озна­чає, що всі інші юридичні особи не мають права порушувати прав на дане найменування.

Права на комерційні найменування охороняються на всій тери­торії України. Відповідно до положень Паризької конвенції з охоро­ни промислової власності правова охорона надається їм у всіх краї­нах, які є її учасниками.

Момент набуття права на комерційні найменування у законодав­стві не вирішено. Відповідно до ЦК України право на відповідне ко­мерційне найменування є чинним з моменту першого його викорис­тання та охороняється без обов'язкового подання заявки чи його ре­єстрації і незалежно від того, є чи ні комерційне найменування частиною торговельної марки.

Захист прав на комерційні найменування у цивільно-правовому порядку полягає в реалізації передбачених законом заходів щодо відновлення своїх порушених прав, припиненні їх порушення та за­стосуванні до порушника відповідних санкцій (ст. 432 ЦК України). Захист прав на комерційні найменування може здійснюватися у су­довому порядку.

 

Право інтелектуальної власності на торговельну марку

A Інформація

 

Відповідно до ст. 492 ЦК України торговельною маркою (далі — марка) може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація по­значень, придатних для вирізнення товарів (послуг), що виробляю­ться (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляю­ться (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, ком­бінації кольорів.

Умови визнання позначень торговельними марками і, відповід­но, надання їм правової охорони визначаються Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Правова охорона надається лише тій марці, яка не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі. Необхідними умовами правової охорони марки також є: 1) здатність відрізнити дану марку від ін­ших марок та загальновживаної чи національної символіки (прин­цип відносної новизни торговельної марки); 2) дотримання прав ін­ших суб'єктів права інтелектуальної власності.

Одержання свідоцтва можливе у разі подання відповідної заявки до Держдепартаменту з питань інтелектуальної власності (далі — Установи). При цьому в разі претензій кількох заявників на тотож­ні позначення право на свідоцтво отримує той із них, чия заявка має більш ранню дату подання або більш ранню дату пріоритету (за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відклика­на або не відхилена). Про право пріоритету слід заявляти окремо.

Для одержання свідоцтва заявка має пройти процедуру експерти­зи, порядок якої встановлено законом. Експертиза має два етапи — формальний та кваліфікаційний. Якщо заявка пройде етап формаль­ної експертизи, тобто відповідатиме всім встановленим вимогам щодо її оформлення та оплати збору, тоді проводиться кваліфікацій­на експертиза по суті заявки. Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи заявки буде визначено, що позначення відповідає умовам надання правової охорони, заявнику надсилається рішення про реєс­трацію знака. Відомості про реєстрацію та видачу свідоцтва мають бути опубліковані для широкого загалу. Законодавство нагадує про необхідність сплати зборів за дії, пов'язані з видачею свідоцтва, оскільки несплата тягне за собою відкликання заявки.

Зареєструвати торговельну марку можна також в іноземних краї­нах. Заявка на реєстрацію в іноземній державі подається відповідно до законодавства цієї країни, однак спочатку вона має надійти до Установи, а згодом пересилається до Міжнародного бюро інтелекту­альної власності і розглядається відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 р.

Суб'єкти та зміст прав на торговельні марки

ЦК України визначає, що майнові права інтелектуальної влас­ності на торговельну марку належать володільцю відповідного свідоцтва, володільцю міжнародної реєстрації, особі, торговельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відо­мою, якщо інше не встановлено договором.

Майновими правами є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використан­ню торговельної марки, в тому числі забороняти таке викорис­тання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом десяти років з дати, наступної за датою подання заявки на цю марку. Зазначений строк може бути продовжений що­разу на десять років у порядку, встановленому законом.


Право інтелектуальної власності на географічне зазначення

A Інформація

 

В Україні правове регулювання відносин, пов'язаних з географіч­ним зазначенням місця походження товарів, передбачено ЦК України (статті 501—504) та Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Коло питань щодо даної сфери відносин регулюється також законами України «Про за­хист від недобросовісної конкуренції», «Про охорону прав на зна­ки для товарів і послуг», «Про захист прав споживачів», «Про ре­кламу» тощо.

Під географічним зазначенням походження товару розуміють назву країни, населено­го пункту, місцевості чи іншого географічного об'єкта, що викорис­товується для позначення товару, особливі властивості якого винят­ково чи головним чином визначаються характерними для даного географічного об'єкта природними чи людськими чинниками або тими й іншими чинниками одночасно.

Неодмінними умовами правової охорони географічного зазначення є:

1) наявність у товарі особливих властивостей, цінних з погля­ду споживача, що підвищують конкурентоздатність товару на ринку однорідних товарів;

2) обумовленість цих властивостей виключно або головним чи­ном властивими даному, а не іншому географічному об'єкту при­родними (кліматичними, водяними, ґрунтовими і т. п.) фак­торами;

3) людськими (навичками майстрів, уміннями виготовлювачів) факторами чи тими й іншими факторами одночасно.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.50.201 (0.01 с.)