Поняття та види забезпечення виконання зобов’язань

A Інформація

 

Види (способи) забезпечення зобов’язання

Це передбачені законом або договором спеціальні заходи майнового характеру, що стимулюють належне виконання зобов’язань боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог (інтересів) кредитора

Неустойка

Заства

Відповідно до ст. 549 ЦК У неустойкою (штафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник зобов’язаний передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штраф – це неустойка, що обчслюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пеня – це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.572 ЦК У в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержа-ти задволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Іпотека – це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Заклад – це заства рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом – у володіння третій особі

Порука

Гарантія

Відповідно до ст.553 ЦК У за договором поруки поручитель поручається перед кредитором іншої особи (боржника) за належне виконання нею свого обов’язку

Відповідно до ст.560 ЦК У за гарантією банк, інша кредитна (фінансова) установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого зобов’язання.

Завдаток

Притримання

Відповідно до ст.570 ЦК У завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на під-твердження зобов’язання і на забезпечення його виконання.

Відповідно до ст.594 ЦК У кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов’язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов’язаних з нею витрат та інших збитків має право притримат її у себе до виконання боржником зобов’язання

 

 

 

 

. Виконайте

Практичне завдання 1

? Питання для самоперевірки

1. Назвіть принципи виконання зобов’язань.

2. Які суб’єкти виконання зобов’язання?

3. В якому місці повинно бути виконане зобов’язання?

4. Строк (термін) і спосіб виконання зобов’язання.

5. Охарактеризуйте часткові, солідарні і регресні зобов’язання.

6. Дайте поняття способів забезпечення виконання зобов’язання.

7. Назвіть способи забезпечення виконання зобов’язання.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ. ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ.

 

& Прочитайте

Л –

 

Поняття та значення цивільно-правової відповідальності, її види

A Інформація

 

Цивільно-правова відповідальність — це правовідношен­ня, що виражається у вигляді несприятливих наслідків майнового і немайнового характеру у боржника, які забезпечуються державним примусом і тягнуть за собою засудження правопорушення і його суб'єкта. Відшкодування збитків, сплата неустойки і втрата завдат­ку є додатковими до основного обов'язку, бо основний обов'язок боржника полягає у передачі майна, виконанні робіт, наданні по­слуг тощо і він виконується на еквівалентній та сплатній засадах. Сплачуючи неустойку, втрачаючи завдаток або відшкодовуючи кре­диторові заподіяні збитки, боржник не отримує від нього жодної компенсації, отже, на боржника покладаються невигідні майнові наслідки порушення зобов'язання.

Правовою підставою застосування до правопорушника цивільної відповідальності є норма права. Фактичною підставою для застосу­вання міри цивільної відповідальності є скоєння цивільного право­порушення.

Специфічними рисами цивільної відповідальності, які відрізня­ють її від інших видів юридичної відповідальності, є такі.

Ø майновий характер. Застосування цивільно-право­вої відповідальності завжди пов'язане із втратами майнового харак­теру у майновій сфері боржника (відшкодуванням заподіяної шко­ди, сплатою неустойки (штраф, пеня).

Ø цивільно-правова відповідальність завжди є відпо­відальністю одного учасника цивільно-правових відносин перед ін­шим — це відповідальність правопорушника перед потерпілим. Це обумовлено тим, що цивільне право регулює відносини між рівно­правними та автономними суб'єктами, а отже, порушення обов'яз­ків одним суб'єктом завжди тягне за собою порушення прав іншого учасника правовідносин.

Ø особливістю цивільної відповідальності є можливість перевищення розміру відповідальності у порівнянні з розміром за­подіяної шкоди або збитків (наприклад, застосування штрафної неустойки, завдаток).

Ø особливістю цивільно-правової відповідальності є застосування рівних за обсягом мір відповідальності за однотипні правопорушення, що забезпечує послідовну реалізацію принципу рівноправності учасників цивільно-правових відносин.

Значення цивільно-правової відповідальності відображається в її функціях:

1. Попереджувально-виховна функція відповідальності спрямована на попередження правопорушень. Міри цивільно-правової відпо­відальності стимулюють боржника (приватна превенція) та інших (загальна превенція) учасників цивільних відносин до належного виконання своїх зобов'язань.

2. Репресивна функція означає покарання правопорушника, яке виражається у додаткових несприятливих зобов'язаннях, що забез­печуються примусовою силою держави.

3. Компенсаційна функція проявляється у ліквідації несприятли­вих наслідків у потерпілого (кредитора) за рахунок порушника (боржника).

4. Сигналізаційна функція має велике значення для інших партне­рів боржника, оскільки може служити сигналом про можливість не­доліків у поведінці боржника, які можуть виявитися у нових право-стосунках при заподіянні правопорушення.

 

	Види відповідальності