Оформлення прав на винахід, корисну модель і промисловий зразок

Права на винахід, корисну модель і промисловий зразок охоро­няє закон, підтверджує патент на винахід та промисловий зразок і на корисну модель. Патент слід розцінювати як: 1) визнання і під­твердження з боку держави того, що надана пропозиція є винахо­дом, корисною моделлю чи промисловим зразком; 2) надання сус­пільству інформації про наявність винаходу і його охорону держа­вою; 3) визначення пріоритету та авторства його створювачів. Патент закріплює також і права та обов'язки автора, патентовлас-ника та інших суб'єктів патентних відносин1. Отже, патент засвід­чує пріоритет, авторство винаходу, корисної чи моделі промислово­го зразка і виключне право на їх використання.

Строк дії патенту

Патент на винахід діє протягом 20 років, деклараційний патент — протягом шести років. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, за­сіб захисту тварин, рослин тощо, використання якого потребує до­зволу відповідного компетентного органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

Строк дії патенту на корисну модель діє 5 років, а за клопотан­ням власника його чинність може бути продовжена, але не більш як на 3 роки. В аналогічному порядку на 5 років продовжується чин­ність дії патенту на промисловий зразок, який діє протягом 10 років від дати подання заявки до Установи.

Заявка на видачу патенту. Для одержання патенту (деклара­ційного патенту) автор, роботодавець чи їх правонаступники пода­ють заявку до Установи. Вимоги до документів заявок на об'єкти промислової власності передбачені Установою. Функції прийому за­явок, проведення їх експертизи і встановлення відповідності заяв­лених об'єктів промислової власності умовам здійснює Український інститут промислової власності при Установі. Заявка на видачу па­тенту України на винахід і корисну модель має відповідати спе­ціальним Правилам, що детально регламентують процедурні питан­ня щодо дій заявника й оформлення документів для отримання па­тенту. Те саме стосується і заявки на промисловий зразок.

Заявка має пройти перш за все формальну експертизу, а для винаходів і промислових зразків ще й безпосеред­ню експертизу. При експертизі заявки на корисну модель перевірка відповідності умовам патентоздатності не здійснюється.

Відомості про видачу патенту на винахід, корисну модель чи промисловий зразок публікуються в офіційному бюлетені установи, після чого будь-яка особа має право ознайомитися з мате­ріалами заявки.

Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту на вина­хід, корисну модель чи промисловий зразок Установа здійснює їх державну реєстрацію. Для цього до відповідного державного реєст­ру України вносяться відомості про патент. Тільки після цього у місячний строк патент видають особі, яка має право на його одер­жання. При наявності співавторів їм видається один патент. За одержання патенту та підтримання його чинності необхідно сплачу­вати спеціальний збір, розмір і порядок сплати якого встановлю­ються Кабінетом Міністрів України.

 

Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми. Свідоцтво.

A Інформація

Відносини щодо правової охорони компонування інтегральної мікросхеми в Україні регулюються ЦК України (статті 471—488) та Законом України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» (далі — Закон).

У Законі визначено, що компонування інтегральної мікросхеми (далі — ІМС) — це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтег­ральної мікросхеми та з'єднань між ними.

Відповідно до ст. 471 ЦК України компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуаль­ної власності на нього, якщо воно є оригінальним. Також, відповід­но до ст. 5 цього Закону, охорона прав поширюється лише на ори­гінальну топографію ІМС.

Компонування ІМС визнається оригінальним, якщо воно не ство­рене прямим відтворенням (копіюванням) іншого компонування ІМС, має відмінності, що надають йому нові властивості, і не було відоме у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Устано­ви або до дати її першого використання.

Держава здійснює правову охорону компонування ІМС через його реєстрацію в Установі з видачею відповідного свідоцтва про набуття права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мік­росхеми.

Обсяг правової охорони компонування ІМС визначається зобра­женням цього компонування на матеріальному носії. Способи, що стосуються технологічного процесу виготовлення інтегральної мік­росхеми, конструкцій кристалів ІМС та інших технічних рішень, за наявності необхідних законодавством критеріїв можуть стати об'єк­тами патентних прав.

Відповідно до ст. 473 ЦК України суб'єктами права інтелектуальної власності на компонування ІМС визнаються: 1) автор компонування інтегральної мікросхеми; 2) інші особи, які набули прав на компонування інтегральної мікро­схеми за договором чи законом.

Автором компонування ІМС може бути лише фізична особа, інте­лектуальною творчою працею якої створене компонування. Юри­дична особа може виступати лише власником майнових прав на компонування ІМС. Якщо компонування ІМС створено спільно кількома фізичними особами, кожна з них визнається автором та­кого компонування.

При створенні компонування ІМС у порядку виконання службо­вих обов'язків чи за спеціальним дорученням роботодавця право на реєстрацію топографії ІМС і всі права, що випливають з цієї реєст­рації, має роботодавець автора топографії ІМС, якщо трудовим дого­вором (контрактом) не передбачено інше. При цьому автор має пра­во на одержання винагороди, розмір якої визначається у договорі між автором і роботодавцем.

Автору компонування ІМС належать особисті немайнові та ви­ключні майнові права.

 

Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

A Інформація

Відповідно до ст. 481 цього Кодексу раціоналізаторська пропозиція — це визнана юридичною особою пропозиція, що містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.

Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути об'єкт або процес.

Раціоналізаторська пропозиція має бути визнана юридичною особою, до якої вона подана. До раціоналізаторської пропозиції встановлюються певні умови її охороноздатності. Щоб отримати правову охорону, раціоналізаторська пропозиція, зокрема, має:

1) стосуватися профілю підприємства;

2) бути новою;

3) бути корисною для підприємства, на якому вона подана. Обсяг правової охорони раціоналізаторської пропозиції визнача­ється її описом, а також кресленнями, якщо вони подані.

Суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є її автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана (ст. 483 ЦК України). Юридична особа стає суб'єктом права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію лише у разі визнання пропозиції ра­ціоналізаторською. Заявником раціоналізаторської пропозиції може бути будь-яка фізична особа незалежно від віку та дієздатності.

Стаття 484 ЦК України визначає права суб'єктів права інтелек­туальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

Автор раціоналізаторської пропозиції має право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана.

Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання її в будь-якому обсязі.

 

Право інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин

A Інформація

Відносини у даній сфері регулюються ЦК України, законами України «Про охорону прав на сорти рослин» та «Про племінне тваринництво». Відповід­но до ст. 485 ЦК України до прав інтелектуальної власності на сорт рослин і породу тварин належать:

1) особисті немайнові права інтелектуальної власності (на­приклад, авторство) на сорт рослин, породу тварин, засвідчені державною реєстрацією;

2) майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом;

3) майнове право інтелектуальної власності на поширення сор­ту рослин, породи тварин, засвідчене державною реєстрацією.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, по­роду тварин згідно зі ст. 486 цього Кодексу є:

1) автор сорту рослин, породи тварин;

2) інші особи, які набули майнових прав інтелектуальної влас­ності на сорт рослин, породу тварин за договором чи законом.

Коло майнових прав суб'єктів інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчених патентом, становлять:

1) право на використання сорту рослин, породи тварин, при­датних для поширення в Україні;

2) виключне право дозволяти використання сорту рослин, поро­ди тварин;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використан­ню сорту рослин, породи тварин, у тому числі забороняти таке ви­користання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Виключні майнові права, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Ці права чинні: на сорт рослин та по­роду тварин — 30 років, окремо для дерев та винограду — 35 років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації прав. Ці права також можуть припинятися достроково та поновлюватися відповідно до закону. Особливим виключним правом щодо даних об'єктів інтелектуальної власності є право на поширення сорту рослин, породи тварин, що діє безстрокове за умов підтримання його чинності (ст. 488 ЦК України).

Об'єктом селекційного досягнення в рослинництві є новий сорт рос­лин. Сорт — це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція), що, незалежно від того, задовольняє вона повністю або ні умови надання правової охорони:

1) може бути визначена ступенем прояву ознак, що є результа­том діяльності даного генотипу або комбінації генотипів;

2) може бути відрізнена від будь-якої іншої групи рослин ступе­нем прояву принаймні однієї з цих ознак;

3) може розглядатися як єдине ціле з точки зору їі придатності для відтворення в незмінному вигляді цілих рослин сорту.

Автор сорту рослин має особисті немайнові права:

1) перешкоджати іншим особам привласнювати та спотворю­вати його право авторства;

2) вимагати видачі свідоцтва про авторство на сорт рослин;

3) вимагати не розголошувати його ім'я як автора сорту рос­лин і не зазначати його у публікаціях;

4) вимагати зазначення свого імені під час використання сорту рослин, якщо це практично можливо.

До майнових прав власника патенту на сорт рослин належать право на використання сорту рослин і виключне право перешкоджа­ти, забороняти чи дозволяти іншим особам використовувати цей сорт рослин.

Се­лекційним досягненням у тваринництві вважається створена вна­слідок цілеспрямованої творчої діяльності група племінних тварин (порода, породний тип, лінія, сім'я тощо), яка має нові високі гене­тичні ознаки, що стійко передаються їх нащадкам.

В Україні державна реєстрація племінних тварин здійснюється за внесенням відповідних даних про них до Державної книги пле­мінних тварин, а племінних стад — до Державного племінного ре­єстру. Єдиного державного реєстру селекційних досягнень у сфері племінного тваринництва немає. Відсутній також і охоронний доку­мент на селекційне досягнення. Суб'єктам племінної справи вида­ється лише племінне свідоцтво (сертифікат), а також надається можливість використовувати належні їм племінні (генетичні) ре­сурси на виконання загальнодержавних програм селекції. Відповід­но до цього свідоцтва володільці племінних (генетичних) ресурсів зобов'язані мати племінні свідоцтва (сертифікати), що докумен­тально підтверджують якість належних їм племінних тваринних сперм, ембріонів, яйцеклітин. Племінне свідоцтво (сертифікат) є ос­новою для визначення цінності племінних (генетичних) ресурсів і гарантує визначений рівень ефективності їх використання.