Підстави звільнення від відповідальності 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Підстави звільнення від відповідальності



Таке звільнення відбувається у зв'язку з немож­ливістю виконання зобов'язання внаслідок: 1) дії непереборної сили (ст. 617 ЦК України); 2) випадкового заподіяння шкоди (ст. 617 ЦК України); 3) вини потерпілого у заподіянні шкоди (ст. 1193 ЦК України).

Непереборна сила — це надзвичайна і невідворотна за даних умов подія. На практиці дію непереборної сили також називають форс-мажорними обставинами.

На практиці непереборною силою визнаються явища природи (землетруси, шторми, снігові замети, обвали, повінь і т. ін.); деякі суспільні явища (епідемії, воєнні дії, розрив дипломатичних зв'яз­ків, страйки, розпорядження компетентних органів, які забороня­ють виконувати дії, передбачені зобов'язанням).

Випадок (казус) — обставина, яка свідчить про відсутність вини будь-кого з учасників зобов'язання, а не взагалі про відсутність будь-чиєї вини у заподіянні шкоди. Випадок характеризується суб'єк­тивною непередбаченістю: якби особа знала про можливість настан­ня випадку, вона могла б запобігти шкоді. Передбачення можливості настання шкідливого результату внаслідок впливу випадку, на від­міну від необережного заподіяння шкоди, не є обов'язком право­порушника. Саме тому внаслідок необережної (винної) поведінки особа відповідає за настання шкідливого результату, а при випадковому (безвинному) заподіянні шкоди особа за загальним правилом від відповідальності звільняється. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Вина потерпілого (кредитора). За загальним правилом шко­да, заподіяна внаслідок умислу потерпілого, відшкодуванню не під­лягає (ст. 1193 ЦК України). Так, ст. 1187 ЦК України передбаче­но, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потер­пілого.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним (ст. 614 ЦК України). Необережність потерпілого внаслідок деліктного правопорушення в цілому не звільняє заподіювача шкоди від обов'язку відшкодувати збитки. Вина потерпілого може лише впливати на обсяг належного йому відшкодування у сторону зменшення. Якщо груба необереж­ність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка за­вдала шкоди, — також залежно від ступеня її вини) розмір відшко­дування зменшується, якщо інше не встановлено законом (ст. 1193 ЦК України).

 

Поняття припинення зобов’язань, підстави

 

A Інформація

 

Під припиненням зобов’язань слід розуміти припинення існування прав та обов’язків його учасників, які становлять зміст зобов’язання.

Припиненню зобов’язань присвячено гл.50 ЦК У, яка містить норми, що передбачають досить різноманітні ситуації, коли суб’єктивні права і обов’язки, що складали зміст відповідного зобов’язального правовідношення, перестають існувати. Залежно від конкретних обставин існує декілька способів припиненя зобов’язань:

1) виконанням;

2) переданням відступного;

3) зарахуванням;

4) за домовленістю сторін;

5) прощенням боргу;

6) поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

7) неможливістю виконання;

8) смертю фізичної особи або ліквідацією юридичної особи.

 

. Виконайте

Практичне завдання 1


? Питання для самоперевірки

1. Дайте поняття цивільно-правової відповідальності.

2. Яке значення цивільно-правової відповідальності?

3. Назвіть види цивільно-правової відповідальності.

4. За яких умов настає цивільно-правова відповідальность?

5. Охарактеризуйте склад цивільного правопорушення.

6. Назвіть підстави звільнення від відповідальності.

7. Які способи припинення зобов’язань?

ДОГОВІР КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ. ДОГОВІР МІНИ. ДОГОВІР ДАРУВАННЯ.

 

& Прочитайте

Л –

 

Поняття, значення та види договору купівлі-продажу

A Інформація

 

В ЦК України (ст.655) записано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Це оплатний, двосторонній і консенсуальний договір.

Договір купівлі-продажу має одноразовий характер і укладається переважно на те майно, що є в наявності і підготовлене до відчуження.

Договір купівлі-продажу є одним з найефективніших засобів взаємозв’язку виробництва і споживання, регулятором нормального функціонування господарського комплексу країни. Він може укладатися між громадянами, між організаціями (підприємствами, установами), а також між організаціями та громадянами, що свідчить про його універсальність.

Правове регулювання відносин купівлі-продажу здійснюється ЦК У, законами України “Про захист прав споживачів”, “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про товарну біржу”, “Про приватизацію майна державних підприємств”, “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”, іншими законами та численними нормативно-правовими актами.

Залежно від особливостей організаційно-правових форм торгівлі, що використовуються на території перебування сторін договору купівлі-продажу, особливостей відчужуваних об’єктів, особливостей способу укладення та виконання договору розрізняють кілька видів договору купівлі-продажу:

а) договори купівлі-продажу в оптовій та роздрібній торгівлі; договори, що їх укладають на біржах та аукціонах;

б) договори купівлі-продажу, які укладаються у внутрішньому та зовнішньоекономічному обігу;

в) договори купівлі-продажу земельних ділянок, валютних цінностей, жилих будинків, квартир, автомашин;

г) договор купівлі-продажу на умовах комісії, консигнації та поставки;

д) договори купівлі-продажу об’єктів приватизації;

е) форвардні та ф’ючерсні угоди купівлі-продажу.

Кожен з них має певні особливості щодо умов укладення та виконання, визначення прав та обов’язків сторін і правових наслідків невиконання (неналежного виконання) договору.

 

Сторони в договрі купівлі-продажу

A Інформація

 

Відповідно до цивільного законодавства сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Ними можуть бути будь-які суб’єкти цивільних правовідносин – громадяни, юридичні особи або держава.

За ст. 658 ЦК У право продажу майна, крім випадків примусового продажу, належить власникові. Це положення закону озачає, що приймати рішення про відчуження майна (визначити його правову долю) має право лише її власник, оскільки за договором купівлі-продажу продавець зобов’язаний передати покупцеві не лише саме майно, а й право власності на нього.

У законодавстві не розкривається зміст поняття “примусовий продаж”, визначаються лише підстави для здійснення примусового продажу майна. До таких підстав належать: продаж описаного у боржника майна з метою задовольнити вимоги кредиторів згідно зі ст.61 Закону України “Про виконавче провадження”, продаж заставленого майна у порядку, встановленому Законом України ”Про заставу”, продаж майна відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, реалізація конфіскованих предметів, які стали знаряддям або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення.

Власникові не обов’язково особисто брати участь в укладенні договору купівлі-продажу. Він може здійснити ці повноваження через свого представника або комісіонера. При продажу майна, зданого на комісію, продавцем виступає комісіонер, а не власник такого майна. При укладенні договору купівлі-продажу продавцем через свого повіреного (на підставі договору доручення) стороною в ньому є власник, а не повірений.

Якщо продавцем майна може бути лише певна особа, тобто, власник, то покупцем може бути будь-яка особа. Обов’зковою умовою участі громадян стороною у договорі купівлі-продажу є наявність у них достатньої дієздатності. Підприємства (організації, установи) повинні мати статус юридичної особи, а угоди, які вони укладають, мають не суперечити цілям їхньої діяльності, передбаченим в установчих документах.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; просмотров: 210; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.89.127.249 (0.012 с.)