Поняття та значення договору міни (бартеру)

A Інформація

 

Відповідно до ст. 715 ЦК України договір міни (бартеру) — це договір, за яким кожна зі сторін зобов'язується передати другій сто­роні у власність один товар в обмін на інший або здійснити обмін майна на роботи (послуги).

Особливістю даного договору є те, що кожна зі сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін, проте еквівалентом за майно, що передається, є не грошова сума, а інше майно. Однак договором мо­же бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обміню­ється на товар меншої вартості.

Хоча договір міни є самостійним видом цивільних договорів, ст. 716 ЦК України передбачає, що до договору міни застосовую­ться загальні положення про купівлю-продаж, положення про до­говір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться у договорі міни, якщо це не суперечить суті зобо­в'язання. Так, наприклад, до договору міни (бартеру) у разі об­міну товарів на роботи можуть застосовуватися норми глави 61 ЦК України, що регулюють договір підряду.

Щодо договору міни діє спеціальне правило, яке визначає мо­мент переходу права власності на товари, що обмінюються, й істот­но відрізняється від загальних положень щодо цивільно-правових договорів. Правило полягає в тому, що за договором міни право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторо­нами, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суб'єктами договору міни можуть бути як фізичні, так і юри­дичні особи, які повинні бути власником обмінюваного майна або мати інше речове право, яке містило б правомочність щодо розпорядження відповід­ним майном.

Предметом договору міни є дії кожної зі сторін з передачі у влас­ність іншої сторони товару, що обмінюється. Характерними рисами договору міни є його консенсуальність — кожна зі сторін зобов'язується передати у власність іншій стороні один товар в обмін на інший; оплатність — оскільки кожна із його сторін за виконання своїх обов'язків з передачі товару контрагенту має отримати від останнього зустрічне надання у ви­гляді іншого товару, що обмінюється; двосторонність — оскільки кожна зі сторін договору має певні зобов'язання на користь іншої сторони і вважається боржником іншої сторони в тому, що має ви­конати на її користь, і одночасно її кредитором у тому, що має пра­во від неї вимагати. Крім того, у договорі міни є два важливих яск­раво виявлених зустрічних зобов'язання: кожна зі сторін зобов'я­зується передати контрагенту відповідний обмінюваний товар, ці товари взаємно обумовлюють один одного і є в принципі економіч­но еквівалентними.

 

Поняття й особливості договору дарування. Форма договору дарування. Розірвання договору дарування на вимогу дарувальника. Пожертва.

A Інформація

 

За договором дарування одна сторона (дарувальник) пердає або зобов'язується передати у майбутньому іншій стороні (обдаровувному) безоплатно майно (дарунок) у власність (п. 1 ст. 717 ЦК України).

Договір дарування згідно з ЦК України може бути як реальним, так і консенсуальним. Консенсуальною угодою до­говір дарування буде тоді, коли він породжує зобов'язання передати майно обдаровуваному у майбутньому.

Ознакою, що поєднує обидва види договору дарування, ввжається його безоплатність. Підставою (метою) такої угоди є намір особи (дарувальника) передати майно безоплатно.

Договір дарування за ЦК України — це односторонній договір. З одного боку, потрібна передача дарувальником у дар речі або май­нового права, з іншого, — згода обдаровуваного на прийняття дару.

Важливим елементом у договорі дарування є зазначення про те, що дарувальник передає або зобов'язується передати у майбутньо­му обдаровуваному безоплатно майно у власність.

Розірвання договору дарування вимагає повернення речі дарувальнику, тобто права власності на річ, яка перейшла у зв'язку з до­говором дарування, тому навряд чи можна безапеляційно відносити договір дарування до ряду договорів, таких, наприклад, як купівля-продаж, міна, пов'язаних з передачею майна у власність. Дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо обдаровува­ний створює загрозу безповоротної витрати дарунку, що має для дарувальника велику немайнову цінність (ст. 727 ЦК України).

Дарувальник, як і продавець, має бути власником майна, що від­чужується.

При консенсуальному договорі обдаровуваний має право вимага­ти передачі дарунка, а дарувальник зобов'язаний його передати (ст. 723 ЦК України).

Сторонами договору дарування можуть бути особи як приватні, так і публічні — фізичні та юридичні особи, держава Україна, Авто­номна Республіка Крим, територіальні громади, що діють як відпо­відна скарбниця.

Предметом договору дарування — дарунком можуть буті нерухо­мі та рухомі речі, в тому числі гроші та цінні папери. Крім речей, предметом договору дарування за ЦК України можуть бути майнові права, що поділяються на дві категорії: 1) якими вже володіє дару-вальник, тобто вони існують на момент укладення договору; 2) які виникнуть у майбутньому (ст. 718 ЦК України).

Форма договору дарування повністю залежить від виду предмета дарування, виду договору дарування та суб'єктного складу.

За загальним правилом щодо форм правочинів, передбачених ЦК України, правочини між юридичними особами, юридичними особами і громадянами укладаються у письмовій формі (ст. 208 ЦК України).

В усній формі укладається договір дарування предметів особис­того користування та побутового призначення. Суб'єктами даного договору можуть бути лише громадяни.

Проста письмова форма договору дарування передбачена для ру­хомих речей особливої цінності. Такий договір, укладений в усній формі, вважається правомірним, якщо судом не буде встановлено, що обдаровуваний заволодів річчю незаконно. У разі недодержання простої письмової форми договір дарування майнового права та до­говір про передачу дарунка в майбутньому є нікчемним (ст. 719 ЦК України).

Нотаріальна форма договору встановлена для дарування нерухо­мого майна. Суб'єктний склад не має значення.

У нотаріальній формі укладається договір дарування валютних цінностей на суму, яка перевищує п'ятдесятикратний розмір неопо­датковуваного мінімуму доходів громадян.

Пожер­тва — це дарування рухомих та нерухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам для досягнення ними певної, наперед обу­мовленої мети (ст. 729 ЦК України).

Предметом договору пожертви є речі, у тому числі гроші та цін­ні папери. На відміну від звичайного договору дарування, предме­том договору пожертви не можуть бути майнові права. Також у до­говорі пожертви має бути чітко вказана конкретна мета викорис­тання дарунка. Якщо такої мети у договорі немає, це буде звичайний договір дарування. Саме загальнокорисна мета відріз­няє пожертву і надає підстави стверджувати, що це різновид благо­дійницької діяльності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про благодійництво та благодій­ницьку діяльність» благодійництво — це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам мате­ріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Отже, благодійництво та пожертва — тотожні поняття.

Договір про пожертву є реальним договором і вважається укладе­ним з моменту прийняття пожертви. Форма договору пожертви рег­ламентується ст. 730 ЦК України так само, як форма звичайного договору дарування.

Договір про пожертву характеризується тим, що на обдаровувано­го завжди покладається певний обов'язок використовувати майно для загальнокорисної мети.

Пожертвувач має право контролювати використання пожертви і в певних випадках, передбачених законом, скасувати договір. Пра­во скасування мають і його правонаступники.

Отже, пожертвувач або його правонаступники мають право вима­гати розірвання договору, якщо пожертва використовується не за призначенням.

 

. Виконайте

Практичне завдання 1

? Питання для самоперевірки

1. Дайте визначення договору купівлі-продажу.

2. Яке значення договору купівлі-продажу?

3. Назвіть види договору купівлі-продажу.

4. Які сторони в договорі купівлі-продажу?

5. Що складає предмет договору купівлі-продажу?

6. В якій формі укладається договір купівлі-продажу?

7. Що становить зміст договору купівлі-продажу?

8. Які правові наслідки порушення договору купівлі-продажу?

9. Дайте поняття договору міни (бартеру).

10. Визначте особливості договору дарування.

11. В якій формі укладається договір дарування?

12. Що таке пожертва?